Полiтична система Чехii

Контрольна робота з курсу "Полiтичнi системи свiту"

на тему: "Полiтична система Чехii"

I. Загальна полiтико-економiчна характеристика Чехii

1.1 Офiцiйна назва краiни, ii столиця i найбiльшi мiста

Офiцiйна назва тАУ Чехiя.

Столиця тАУ Прага (1,2 млн. чол.).

Найбiльшi мiста: - Прага (1212000 чоловiк), Брно (388000 чоловiк), Острава (327500 чоловiк), Пльзень (173000 чоловiк), Оломоуц (106000 чоловiк), Усти-над-Лабой, Градец-Кралове.

1.2 Площа територii, протяжнiсть кордонiв, сусiди

Площа територii тАУ 78,864 тис. км2, включаючи: землi: 77,276Вакм2; води: 1,590 км2. Протяжнiсть кордонiв тАУ 1,881 км.

Кордони з краiнами займають: з Австрiiю тАУ 362 км,

Нiмеччиною тАУ 646 км, Польщею тАУ 658 км, Словаччиною тАУ 215 км.

Краiни-сусiди тАУ на пiвночi межуi з Польщею, на сходi тАУ iз

Словаччиною, на пiвднi тАУ з Австрiiю, на заходi та пiвночi тАУ з Нiмеччиною. Чехiя займаi iсторичнi регiони Богемii та Моравii, а також частину Сiлезii.

1.3 Кiлькiсний, етнонацiональний i релiгiйний склад

Населення тАУ 10,272,179 (липень 2000).

Вiковий склад населення (2000 р.):

0-14 рокiв: 16% (чол. 866,754; жiнки - 823,795);

15-64 рокiв: 70% (чол. - 3,579,454; жiнки - 3,577,919);

65 рокiв i вище: 14% (чол. - 547,462; жiнки - 876,795).

Етнiчний склад населення: чехи (богемцi) тАУ 94,4%, словаки тАУ 3,8%, поляки тАУ 0,7%, нiмцi тАУ 0,5%, iншi нацiональностi тАУ 0.6%. В краiнi проживаi 80 тис. полякiв, 70 тис. нiмцiв, 20 тис. угорцiв, 12 тис. росiян та iн.

За межами краiни проживаi приблизно 800 тис. чоловiк (в основному в США).

Релiгiя тАУ римсько-католицька церква (понад 3 млн. вiруючих), гуситська (400 тис. вiруючих), iвангелiчна (200 тис. вiруючих), православна, греко-католицька та iн.

1.4 Державна мова, грошова одиниця, валютнi запаси

Державна мова тАУ чеська, але також використовуiться словацька, росiйська, нiмецька та англiйська.

Грошова одиниця тАУ чеська крона. РЖноземна валюта в краiнi не ходить i пiдлягаi обмiну у всiх вiддiленнях Державного Нацiонального Банку Чехii та пунктах обмiну. Час роботи банкiв тАУ з 8 до 17 год. з понедiлка по птАЩятницю. Станом на квiтень 1999 р.

1USD=35CZK. Валютнi запаси тАУ 68, 62 млрд. дол.

1.5 Конституцiйнi основи державного ладу

Дii конституцiя, прийнята Нацiональною Радою в груднi 1992 року (з поправкою 1997 р.). Голова держави тАУ Президент, обираiться парламентом термiном на 5 рокiв. РЖз сiчня 1993 р. тАУ Вацлав Гавел (у сiчнi 1998 р. обраний на другий термiн). Законодавча влада належить парламенту, що складаiться з двох палат тАУ Палати депутатiв i Сенату.

Палата депутатiв (200 чоловiк) обираiться на 4 роки, а Сенат (81 сенатор) тАУ термiном на 6 рокiв, при цьому 1/3 його складу оновлюiться кожнi 2 роки. Вищий виконавчий орган тАУ Уряд iз представникiв ЧСДП. Голова тАУ М.Земан (лiдер ЧСДП).

В адмiнiстративному вiдношеннi Чехiя складаiться з 6 областей i 77 районiв:

Область	Площа (км2)	Населення
Центральна Богемiя (адмiнцентр тАУ Прага)	11003	1112400
Пiвденна Богемiя (Ческе-Будейовiце)	11345	697300
Захiдна Богемiя (Пльзень)	10876	860300
Пiвнiчна Богемiя (Усти-над-Лабой)	7810	1173700
Схiдна Богемiя (Брно)	11240	1232600
Пiвнiчна Моравiя (Острава)	15028	11067

Форма правлiння тАУ республiка.

Полiтичний режим тАУ демократiя

1.6 Полiтичнi партii, громадськi органiзацii i рухи

Уряд у Чехii однопартiйний.

До основних полiтичних партiй, представлених у парламентi, вiдносяться: Чеська соцiал-демократична партiя (ЧСДП) тАУ лiвоцентристська партiя, дотримуiться традицiй чехословацького i закордонного соцiал-демократичного руху; 13 тис. членiв. Створена в 1878 р. У 1948 р. вiдбулося ii злиття з Компартiiю Чехословаччини. У 1989 р. вiдновила свою дiяльнiсть як самостiйна партiя. Член Соцiалiстичного iнтернацiоналу. Маi 74 мiсця в палатi депутатiв. Голова тАУ М.Земан.

Цивiльна демократична партiя (ЦДП) тАУ виникла в 1991 р. у результатi розпаду Цивiльного форуму, вважаi себе тАЬправоконсервативною партiiю з реалiстичною i прагматичною iдеологiiютАЭ. Основнi принципи ii програми тАУ парламентська демократiя, ринкова економiка iз сильною приватною власнiстю. Налiчуi 20 тис. членiв; на дострокових парламентських виборах 19-20 червня 1998 р. отримала 63 мiсця в палатi депутатiв. Голова тАУ В.Клаус (голова палати депутатiв). Комунiстична партiя Чехii i Моравii (КПЧМ) тАУ виникла в 1990 роцi на базi трансформацii колишньоi компартii Чехословаччини. Маi 24 мiсця в палатi депутатiв. Голова тАУ М.Гребеничек.

Християнсько-демократична унiя тАУ Чехословацька народна партiя (ХДУ-ЧНП) виникла в 1918 р., дiяла до 1938 р. У 1945 р. вiдновила свою дiяльнiсть, з 1948 по 1989 р. спiвробiтничала з КПЧ у рамках Нацiонального фронту. Злиття двох партiй вiдбулося в 1992 р. Вiдноситься до правого центру. Приблизно 100 тис. членiв, 20 мiсць в палатi депутатiв. Голова тАУ Я.Касал. ВаСоюз Свободи (СС) тАУ виник у 1998 р. в результатi розколу ЦДП. Партiя правого спрямування. Маi 19 мiсць у палатi депутатiв. Голова тАУ Я.Румл. Усього в Чеськiй республiцi зареiстровано понад 80 партiй i рухiв.

Найбiльш великим профспiлковим обтАЩiднанням у Чехii i Чесько-моравська конфедерацiя профспiлок, до складу якоi входить понад 30 галузевих профспiлок. У Чеськiй республiцi налiчуiться понад 200 молодiжних органiзацiй (невеликi за кiлькiсним складом обтАЩiднання молодих людей за iнтересами, що не мають суворих органiзацiйних структур).

1.7 Зовнiшнi атрибути держави (прапор, герб, гiмн, нацiональнi свята)

Прапор тАУ злiва рiвностороннiй трикутник з стороною, рiвною ширинi голубого кольору, дальше двi одинаковi за шириною смуги: верхня тАУ бiла, нижня тАУ червона. Нацiональнi свята: 8 травня тАУ День звiльнення вiд фашизму, 5 липня тАУ День словтАЩянських проповiдникiв Кирила i Мефодiя, 6 липня тАУ Спалення Яна Гуса (1415 р.), 28 жовтня тАУ День утворення Чехословаччини (1918 р.).

1.8 Коротка характеристика iсторичного розвитку

400 р. до н.е. тАУ на територii краiни жили племена кельтiв.

5 ст. тАУ переселення сюди словтАЩянських племен.

6 ст. тАУ у складi словтАЩянськоi держави Само.

9 ст. тАУ чехи прийняли християнство i близько 900 року заснували королiвство Богемiя.

10 ст. тАУ утворилась Великоморавська держава.

Празьке князiвство, що утворилося, стало ядром ранньофеодальноi чеськоi держави; з другоi половини 12 ст. тАУ королiвство у складi Священноi Римськоi iмперii.

1085 р. тАУ чеський князь прийняв королiвську корону

1241 р. тАУ у Моравii розбитi татаро-монголи, що вторглися в краiну (битва пiд Оломоуцом).

1310 р. тАУ королями Чехii стала династiя нiмецьких Люксембургiв.

1419-1434 рр. тАУ гуситський рух проти католицькоi церкви i нiмецького засилля, зазнав поразки.

1526 р. тАУ розгром турками чесько-угорського вiйська. Обрання на чеський престол австрiйського ерцгерцога.

1620 р. тАУ пiсля поразки в битвi бiля Бiлоi Гори Чехiя втратила незалежнiсть i ввiйшла до складу Австрii.

1781 р. тАУ вiдмiна крiпосного права в Чехii.

1867 р. тАУ Чехiя у складi Австро-Угорщини.

28 жовтня 1918 р. тАУ утворення самостiйноi, незалежноi Чехословаччини, до складу якоi ввiйшли чеськi землi та Словаччина.

1938 р. тАУ передача Нiмеччинi Судетськоi областi (Мюнхенська змова).

У березнi 1939 р. всi чеськi землi були окупованi фашистськими вiйськами й оголошенi (за винятком виключених у 1938 р.) тАЬпротекторатом Богемii i МоравiiтАЭ. Народне (травневе) повстання

1945 р. й успiшнi дii Радянськоi Армii та ii союзникiв призвели до розгрому окупантiв

Пiсля Другоi свiтовоi вiйни була вiдновлена територiальна цiлiснiсть Чехословаччини, чеськi та словацькi землi ввiйшли до складу Чехословацькоi Республiки.

3 лютого 1948 р. тАУ тАЬЛютнева революцiятАЭ i прихiд до влади комунiстiв, проголошений вступ краiни на шлях соцiалiстичного будiвництва.

1960 р. тАУ оголошено про тАЬпобудову соцiалiзмутАЭ в Чехословаччинi.

Наприкiнцi 60-х рр. почався процес вiдновлення соцiалiзму шляхом його демократизацii, який одержав назву тАЬпразькоi веснитАЭ, що був зупинений у серпнi 1968 р. пiсля введення вiйськ птАЩяти краiн Варшавського Договору (у заявi вiд 4 грудня 1989 р. радянський уряд визнав, що введення цих вiйськ у Чехословаччину був необТСрунтованим, а рiшення про його здiйснення помилковим).

1 сiчня 1969 р. чеськi землi отримали статус республiки в складi федеративноi Чехословацькоi Соцiалiстичноi Республiки (ЧСРР), у 1990 р. тАУ Чехословацькоi Федеративноi Республiки (ЧФР), потiм тАУ Чеськоi i Словацькоi Федеративноi Республiки (ЧiР).

У результатi виникнення гостроi суспiльно-полiтичноi кризи в листопадi 1989 р. КПЧ була вiдсторонена вiд влади. На парламентських i комунальних виборах 1990 р. новi полiтичнi сили одержали пiдтримку виборцiв i приступили до демонтажу колишньоi системи.

У 1990-1992 р. в ЧiР рiзко загострилася проблема державно- правового устрою чехословацькоi федерацii. Пiсля парламентських виборiв у червнi 1992 р. питання чи збережеться чехословацька федерацiя, чи маi статися розпад iдиноi держави, стало у практичну площину. У груднi 1992 р. Федеральними зборами ЧiР був прийнятий закон про подiл федерацii.

1 сiчня 1993 р. тАУ розпад Чехословаччини й утворення самостiйних незалежних держав. Вiдповiдно до Закону про подiл федерацii правонаступництво ЧiР було поширено на обидвi республiки тАУ Чехiю i Словаччину.

1.9 Загальна характеристика природно-ресурсного потенцiалу

Чехiя тАУ iндустрiально-аграрна краiна з досить високим рiвнем розвитку економiки.

В краiнi ведеться видобуток камтАЩяного i бурого вугiлля.

Розвинута чорна i кольорова металургiя. Машинобудування виробляi: устаткування для металургiйноi, хiмiчноi, енергетичноi i текстильноi промисловостi, верстати, устаткування для АЕС, пивоварнi заводи, вироби електронiки, тепловози, електровози, залiзничнi вагони, трамваi та тролейбуси, легковi i вантажнi автомобiлi, автобуси, спортивнi та легкi лiтаки, трактори i сiльськогосподарськi машини, електротехнiчнi вироби i побутовi електроприлади, холодильники, пральнi машини, мотоцикли i велосипеди та iн.

Хiмiчна промисловiсть випускаi: сiрчану кислоту, соду, пластмаси, синтетичнi смоли i матерiали, хiмiчнi волокна, синтетичний каучук, мiнеральнi добрива, лiки й iн. Розвинуто виробництво рiзноманiтних будiвельних матерiалiв. Найдавнiша галузь промисловостi тАУ скляна i фарфорова. Деревообробна промисловiсть виробляi меблi, папiр, олiвцi, картон. РД багато сучасних пiдприiмств текстильноi та швейноi промисловостi. По випуску шкiряного взуття на душу населення Чехiя займаi перше мiсце у свiтi. Повсякчас розвинута харчова промисловiсть. У великiй кiлькостi випускаiться знамените чеське пиво.

Сiльське господарство краiни видiляiться технiчною оснащенiстю i продуктивнiстю. Вирощуiться пшениця, жито, ячмiнь, овес, кукурудза, цукровий буряк, картопля. Розвинуте садiвництво i овочiвництво. Тваринництво маi мтАЩясо-молочний напрям. Розводиться велика рогата худоба, свинi, вiвцi, конi, птиця.

Клiмат Чехii тАУ континентальний, помiрний. Середня рiчна температура становить +9 С. В цiлому клiмат Чехii дуже мтАЩякий i може бути умовно порiвняний з клiматом пiвденноi Украiни. Велику частину краiни займаi плато, оточене гiрськими хребтами. На сходi переважаi горбиста рiвнина, на пiвднi тАУ височина. Гора Снiжка являiться вищою точкою краiни (1602 м.). Серед найгарнiших районiв Чехii тАУ Альпiйськi гори з луками. Майже 12 % територii держави i природними заповiдниками (1351). Головнi рiки тАУ Морава, Влтава, Лоба. Лiси розташованi в горах тАУ складаються переважно з таких порiд як ялина, сосна, дуб, клен, ясен, бук, липа.

Для фауни Чехii характернi: вовк, рись, олень, косуля, заiць, бiлка, кабан, куниця. З птахiв тАУ глухар, куропатка, лелека, орел, дятел.

Чехiя виключно багата лiкувальними мiнеральними джерелами, що стало причиною розвитку курортiв. Тобто, можна сказати, що природнi ресурси Чехii характеризуються, головним чином, великим рекреацiйним потенцiалом.

1.10 Внутрiшня полiтика та екологiя

З 1990 р. у Чеськiй республiцi здiйснюються радикальнi перетворення з метою виходу на параметри ринковоi економiки, Особливий акцент ставиться на роздержавлення власностi та формування конкурентного середовища. Практично завершенi приватизацiйнi процеси. Частка приватного сектора у виробництвi валового нацiонального продукту досягла 75%. Пiсля економiчного пожвавлення 1994-1996 рр. з 1997 р. у Чехii спостерiгаiться деякий спад. Збiльшилося вiдставання ЧР вiд найбiльш розвинених краiн Заходу за рiвнем виробництва i продуктивностi працi, погiршився цiлий ряд економiчних показникiв, знизився рiвень життя населення.

У сiльському господарствi була проведена велика реституцiя (вiдновлення) прав власникiв на землю i сiльгоспвласнiсть. Три чвертi сiльськогосподарських кооперативiв, вiдповiдно до рiшення iхнiх членiв, перетворенi в кооперативи земельних власникiв. РЖнтерес до ведення фермерських господарств залишаiться незначним.

Безробiття в 1997 р. досягло 7%, рiчний рiвень iнфляцii тАУ 7,6% i з того часу суттiво не змiнилися.

Охорона природи займаi в Чехii одне з першочергових мiсць, саме тому багато областей вiдрiзняються екологiчною чистотою. Проте забруднення повiтря i води в районах пiвнiчноi Богемii i пiвнiчноi Моравii бiля Острави становлять загрозу здоровтАЩю, кислотнi дощi руйнують лiси.

1.11 Наука i культура

У Чехii розвинута мережа навчальних закладiв: 4 тис. початкових i середнiх шкiл (понад 1 млн. учнiв), близько 700 середнiх спецiальних навчальних закладiв (450 тис. учнiв) i бiльше 20 вузiв (понад 100 тис. студентiв). У краiнi функцiонують приватнi школи (приблизно 50 тис. учнiв).

Найбiльшi перiодичнi видання: тАЬВластатАЭ (380 тис.), тАЬЗемедельске НовинитАЭ (понад 360 тис.), тАЬМлада фронту днестАЭ (400 тис.). тАЬПрацетАЭ (220 тис.), тАЬПравотАЭ (370 тис,). тАЬЛiдове НовинитАЭ (110 тис.). Дii iнформацiйне агентство тАУ Чеське телеграфне агентство (ЧТК). Функцiонуi чеське радiо i телебачення.

Оскiльки культура Чехii тiсно повтАЩязана з iсторiiю, тому тут досить багато визначних памтАЩяток. У Карлових-Варах тАУ мiнеральнi джерела (мiсто i мiжнародним курортом). У мiстi Пльзень тАУ готична церква св. Варфоломiя (13 столiття), ратуша (16 столiття). В Устi-над-Лабою тАУ кiлька готичних церков 13 столiття. В Ческе- Будеiвицi тАУ готична церква св. Марii, iпископський палац. В Лiберце тАУ церква 16 ст. i замок 17 ст. В Градец-Краловi тАУ старе мiсто, розташоване навколо собору 14 ст. В Пардубiце тАУ церква 13 ст., старе мiсто 16 ст.; окрiм того в мiстi проводяться всесвiтньо вiдомi кiннi перегони. В Брно тАУ собор св. Петра i Павла (15 cт.), ратуша 16 ст. В Оломоуцi тАУ собор св. Венцеслава (12 ст.), ратуша 13 ст., палац архiiпископа, квартал особнякiв у стилi бароко (17 ст.). В Празi, яку називають тАЬЗлата ПрагатАЭ або тАЬМiсто ста шпилiвтАЭ, викликають захоплення знамените Старе мiсто 13 ст., Нове мiсто 14 ст., Карлiв мiст iз фiгурами святих (14 ст.), Градчанський замок, собор св. Вiтта в готичному стилi (в ньому знаходяться гробницi багатьох королiв Богемii.).

Багато в Чехii i розважальних закладiв: ресторанiв, барiв, театрiв, кiнотеатрiв; щорiчно вiдбуваються численнi музичнi фестивалi, концерти сучасноi та класичноi музики, фольклорнi свята тощо.

Дiячi науки i мистецтва: Я. Каменський (педагогiка), Й. Марци (пояснив райдугу), Й. Хелл (водостовпчиковий двигун), Я. Пуркiш (цитолог), В. Бальцано (математичний аналiз), Ф. Герстнер (пiдйомнi машини), Е. Вепр (теорiя кривих), Я. Гейровський (метод полярографii), Е. Чех (теорiя функцii), Я. Гус (фiлософ), Т. Масарик (полiтик, економiст, державний дiяч), Т. Шафарик (iсторик), Я. Гашек, К. Чапек (письменники), Б. Сметана, А. Дворак, С. Гавелка (композитори).

1.12 Зовнiшня полiтика та зовнiшньоекономiчнi звтАЩязки

Активне використання зовнiшньоекономiчноi сфери даi краiнiзмогу задовольняти потреби господарства у нафтi, нафтопродуктах, сировинi, продовольствi, устаткуваннi (iмпорт) та мати сталi ринки збуту своii продукцii. Основнi торговi партнери Чехii тАУ Нiмеччина (28,5%), Словаччина (14.5%), Австрiя (6,7%), Росiя (6,5%). Зовнiшня заборгованiсть Чеськоi республiки за останнi роки зросла i сягнула майже 44 %. Скоротився приплив iноземних iнвестицiй i знизився мiжнародний рейтинг кредитоспроможностi держави.

Орiiнтири економiчноi полiтики уряду повтАЩязанi зi вступом краiни до РДС, дальшим посиленням господарських позицiй у свiтi, забезпеченням високих соцiальних стандартiв життя населення.

Чехiя тАУ член ООН (з 1993 р.; Чехословаччина була членом ООН з 1945 р.), Ради РДвропи (з 1993 р.), асоцiйований партнер ЗЕС (з 1994 р.), член Вишеградськоi групи (обтАЩiднала держави Схiдноi та Центральноi РДвропи тАУ Угорщину, Чехiю, Польщу, Словаччину), НАТО (з 1999 р.).

трансформацiя полiтика система чехия

II. Трансформацiя полiтичноi системи Чехословаччини в 1989 тАУ 1992 рр.

Суспiльно-полiтичнi змiни в життi радянського суспiльства, що отримали назву тАЬперебудоватАЭ, викликали ряд соцiальних змiн i в краiнах соцiалiстичноi спiвдружностi, в тому числi в Чехословаччинi. Чехословацьке суспiльство давно вже дозрiло для проведення реформ.

Незадоволення офiцiйною полiтичною лiнiiю охоплювало все бiльшi прошарки суспiльства. Особливо високоi напруги ситуацiя в суспiльствi досягла в серпнi 1988 р. у звтАЩязку з сумною датою тАУ двадцятирiччям вторгнення в Чехословаччину радянських вiйськ. Починаючи з того часу й до осенi 1989 р. в краiнi майже не припинялися вуличнi збори, мiтинги та демонстрацii.

Революцiйнi подii, що отримали назву тАЬлагiдноiтАЭ або тАЬоксамитовоiтАЭ революцii, почалися 17 листопада 1989 р. в мiжнародний день студентiв.

Керiвництвом КПЧ було негайно проведено кадровi перестановки: Генеральним секретарем вибрали Карела Урбанека, з Президii ЦК КПЧ вивели дiячiв, що найбiльш скомпрометували себе антинародною полiтикою. Однак це вже не могло врятувати авторитет комунiстичноi партii та зберегти ii владу. 27 листопада пройшов загальний страйк, а через два днi Федеральнi збори ЧССР були вимушенi виключити з Конституцii краiни статтю 4, що закрiплювала керiвну роль за комунiстичною партiiю.

Водночас загострилося нацiональне питання. Словацькi полiтики не були згiднi з iснуючою формою Федерацii. Претензii надходили також з Моравii та Сiлезii. В результатi складних переговорiв 1 грудня 1990 р. в законодавчому порядку було змiнено федеральний устрiй, переглянуто компетенцii федеральних i республiканських органiв. Змiнилась назва держави тАУ вiднинi вона стала Чехо-Словацькою Федеративною Республiкою (ЧiР). Однак загострення нацiонального питання зберiгало небезпеку розколу краiни, реальним ставало виникнення на мiсцi ЧiР конфедерацii або навiть двох самостiйних держав тАУ Чехii та Словаччини. Водночас, не дивлячись на значнi економiчнi та соцiальнi труднощi, вiдродження Чехословаччини в цей перiод йшло бурхливими темпами.

Через два з половиною роки пiсля революцii при владi залишалася та ж сама команда. 5 липня 1990 р. В. Гавел був переобраний на пост президента новим складом Федеральних зборiв (234 голоси тАЬзатАЭ та 50 тАЬпротитАЭ), а словак М. Чалфа, що вступив тим часом у подiбний до Громадянського форуму словацький рух тАЬГромадськiсть проти насиллятАЭ, був знову затверджений на посту премтАЩiр-мiнiстра ЧiР. В краiнi здiйснювалася економiчна реформа, повтАЩязана зi звiльненням цiн, але уряд зберiг свою владу. Бiльш того, за мiсяцi, що минули з початку лiбералiзацii (сiчень 1991 р.), у краiнi не було зафiксовано жодноi великоi демонстрацii проти реформи.

Динамiка економiчних реформ у краiнi втiлювалася вiд iменi мiнiстра фiнансiв уряду ЧiР В. Клауса тАУ економiста правого iдейного спрямування, що орiiнтувався на Захiд. Лiнiя керiвництва Чехо-Словаччини на те, щоб надати процесам приватизацii поступовий i внаслiдок чого незворотний характер, включити ii в сферу спочатку дрiбне, а потiм велике виробництво, в цiлому знаходить пiдтримку в суспiльствi.

25 жовтня 1990 р. було прийнято рiшення про тАЬмалутАЭ приватизацiю. Передбачалося продати на публiчних торгах приблизно 100 тис. невеликих обтАЩiктiв. Початок реформи датуiться 1 сiчня 1991 р. Переслiдувалась мета домогтися стабiлiзацii нацiональноi валюти, частковоi лiбералiзацii цiн i введення конвертованостi крони. В сiчнi 1991 р. розпочалася тАЬмалатАЭ приватизацiя шляхом продажу з аукцiону невеликих магазинiв i ресторанiв. На першому етапi цi пiдприiмства продавались лише громадянам Чехо-Словаччини.

На середину липня 1991 р. в Чеськiй Республiцi було приватизовано 5411 обтАЩiктiв на загальну суму 3,9 млрд. крон. В Словацькiй Республiцi продали 3123 дрiбних пiдприiмств, що принесло в Фонд державноi власностi 1,8 млрд. крон. Один з результатiв тАЬмалоiтАЭ приватизацii тАУ створення асоцiацii пiдприiмцiв Чехо-Словаччини, що налiчувала, згiдно журналу тАЬТаймтАЭ, вже на початку травня 1991 р. 350 тис. чоловiк. Для майже 16-мiльйонного населення краiни це було достатньо вагома цифра, хоча багато пiдприiмцiв не мали достатнiх коштiв, щоб негайно розпочати свою дiяльнiсть.

Одним з основних елементiв економiчноi реформи в ЧiР було створення конкурентного середовища. З цiiю метою в сiчнi 1991 р. був прийнятий закон про захист економiчного суперництва (антимонопольний закон). Пiд контроль республiканських антимонопольних управлiнь пiдпадали виробники, участь яких у випуску певного виду товару чи наданнi послуг на внутрiшньому ринку перевищувала 30%. Пiдприiмства з понад 40% часткою вiдносилися вже до компетенцii створеного в ЧiР Федерального управлiння з економiчного суперництва. На думку аналiтикiв, краiна успiшно (на вiдмiну вiд багатьох iнших постсоцiалiстичних держав) пройшла першу фазу реформ, зберiгаючи макроекономiчну стабiльнiсть. Окреслились шляхи повернення на захiднi фiнансовi ринки та в свiтову економiку, власне ринковi механiзми все ще залишалися слабкими.

В 1991-1992 рр. нацiональне питання в контекстi полiтичного та соцiального розвитку зберiгало найбiльшу гостроту для ЧiР. Предметом суперечок була нацiональна та культурно-мовна самобутнiсть словакiв, державно-правове й економiчне становище Словаччини у складi iдиноi держави. До iсторично традицiйних взаiмних претензiй додавалися розбiжностi з приводу темпiв i методiв здiйснення економiчних реформ. Президент краiни В. Гавел розробив проект новоi конституцii, але 21 сiчня 1992 р. Федеральнi збори його не пiдтримали. 14 березня в Братиславi вiдбувся мiтинг з вимогою державноi самостiйностi Словаччини. На парламентських виборах 6 червня в Чехii перемогу одержала коалiцiя правоцентристських партiй Громадянсько-демократичноi (ГДП) та

Партii християнських демократiв, що орiiнтувалися на збереження федерацii та проведення радикальних ринкових реформ i заперечувала проти бездумноi соцiальноi полiтики. В Словаччинi перемiг лiвоорiiнтований Рух за демократичну Словаччину (РЗДС), що виступав за суверенiтет Словаччини та прийняття своii конституцii i пiдкреслював важливiсть соцiального аспекту реформ.

5 березня 1992 р. Президiя ФiiР встановила термiн парламентських виборiв тАУ 5-6 червня 1992 р. Фактично впродовж трьох мiсяцiв розгорнулася боротьба рiзних полiтичних сил з приводу двох фундаментальних проблем у контекстi майбутнього iдиноi держави: приватизацiя та ii економiчнi наслiдки, з одного боку, та державний устрiй Чехо-Словаччини тАУ з iншого. Цi проблеми перетиналися з третьою тАУ зовнiшньополiтичною, що тодi зводилася насамперед до вiдносин з Нiмеччиною.

Виокремлюючи в якостi провiдноi приватизацiю, яку В. Гавел називав тАЬтотальною трансформацiiю економiкитАЭ, треба вiдзначити, що проходила вона не без перешкод i прорахункiв. Зовнiшньо- та внутрiшньополiтичнi подii справили рiзноплановий вплив на неi. Напередоднi парламентських виборiв вiдбувся вибух приватизацiйноi активностi, який супроводжувався перiодом обережного очiкування. Швидкий викуп купонiв змiнив ситуацiю, передбачалось включення принципово нових економiчних механiзмiв акцiонування. Проглядалася нова якiсть економiчного життя: модернiзацiя одних великих пiдприiмств i банкрутство iнших. Наявнi ресурси Чехо-Словаччини тАУ не в повнiй мiрi застарiла iндустрiальна база, квалiфiкована робоча сила, вiдносно стабiльна ситуацiя в сiльському господарствi, насиченiсть ринку товарами споживання, стабiльна крона тАУ давали можливiсть перетворити перехiдний перiод хоча i в достатньо тАЬшоковийтАЭ, але не тАЬнадмiрно хiрургiчнийтАЭ.

Вiдносно долi федеративноi держави проглядалася лiнiя на зростання загрози ii розколу. Суперсепаратисти Чехii (iх мотив тАУ чим скорiше вiдкинемо тАЬслабкутАЭ Словаччину, тим швидше станемо тАЬчастиною сильноi РДвропитАЭ) та Словаччини (чим швидше вiдмовимося вiд тАЬпригноблюючоiтАЭ Чехii, тим iнтенсивнiше будемо розвивати тАЬсвоютАЭ економiку) в результатi останнiх виборiв змiцнили своi позицii. На Братиславських переговорах лiдерiв чеськоi Громадянськоi демократичноi партii (ГДП) та Руху за демократичну Словаччину (РЗДС) В.Клауса та В. Мечiяра, що перемогли на виборах, було досягнуто домовленостi про початок роботи по пiдготовцi подiлу Чехо-Словаччини на двi самостiйнi держави, кожна з яких стане субтАЩiктом мiжнародного права. Для того, щоб зберегти дiiздатнiсть i безперервнiсть державного механiзму, було створено новий федеральний уряд, який разом з Федеральними зборами мав врахувати всi нюанси, всi деталi тАЬлагiдного розлученнятАЭ.

В результатi було прийнято рiшення про подiл краiни на двi держави. 25 листопада Федеральна збори прийняли Закон про припинення iснування ЧiР з 31 грудня 1992 р. та подiл ii на двi держави. Подiл мирним законодавчим шляхом став позитивним прикладом вирiшення нацiональних проблем, хоча й чехословацьке тАЬрозлученнятАЭ не обiйшлось без деяких труднощiв i ускладнень. Значний розрив у соцiально-економiчному розвитку та полiтичному менталiтетi Чехii та Словаччини, iх вiдмiннi нацiонально-культурнi традицii в переломний iсторичний момент i на цей раз сприяли перемозi вiдцентрових сил.

Лiтература

1. Бартушка В. Советское влияние на смену режима в Чехословакии в 1989 г. // Революции 1989 года в странах Центральной (Восточной) Европы: Взгляд через десятилетие. тАУ М.: Наука, 2001. тАУ С. 176 тАУ 181.

2. Браун Т, Моа М. Посiбник з аналiзу державноi полiтики / Пер. з англ. тАУ К.: Основи, 2000.

3. Волков В.К. Революционные преобразования в странах Центральной и Юго-Восточной Европы // Вопр. истории. тАУ 1990. тАУ № 6.

4. Вступ до аналiзу державноi полiтики: Навч. посiбник./ В. Романов, О. Рудик, Т. Брус. тАУ К.: Основи, 2001.

5. Гавел В. Путь без насилия // Известия. тАУ 1990. тАУ 2 февраля.

6. Гавел В. Умение ждать тАУ это мастерство, которому надо учиться, как и умению созидать // Независимая газета. тАУ 1994. тАУ 29 ноября.

7. Гавел думает о преемнике // Эхо планеты. тАУ 1998. тАУ № 24.

8. Гавел не намерен отдавать корону // Эхо планеты. тАУ 1999. тАУ № 7.

9. Даньшина В. Экономическая реформа в Чешской республике // Экономист. тАУ 1995. тАУ № 2.

10. Дидусенко А. Два Вацлава договорится не сумели // Новое время. тАУ 1997. тАУ № 51.

11. Задорожнюк Э.Г. Приватизация в Чехо-Словакии: прорывы и тупики // Восточная Европа: контуры посткомунистической модели развития. тАУ М., 1992.

12. Задорожнюк Э.Г. Вацлав Гавел тАУ драматургия президентства // Кентавр. тАУ 1995. тАУ № 5. тАУ С. 10 тАУ 22.

13. Зубовский В. Экономическая реформа в Чехии // Свое дело. тАУ 1993. тАУ № 37-38.

14. Клаус В. Десять заповiдей чеськоi реформи // Голос Украiни, 1994. тАУ 13 квiтня.

15. Коровицына И.В. Социокультурные процессы пери ода посткоммунистической трансформации в Чехии (по материалам исследований чешских социологов) // Посткомунистическая Восточная Европа: новые межгосударственные отношения и внешнеполитические ориентиры: сборник статей, обзоров и рефератов. тАУ М.: ИНИОН РАН, 1996.

16. Лукашина Ю. Аналiз соцiальних процесiв Чехословаччини тАУ Чехii та Словаччини (iсторичний аспект) // Актуальнi проблеми мiжнародних вiдносин i краiнознавства: матерiали конференцii професорсько-викладацького складу i студентiв / Кафедра мiжнародних вiдносин i краiнознавства. тАУ Т.1. тАУ Рiвне: РРЖС КРЖСУ, 2001.

Вместе с этим смотрят:

Выявление основных проблем молодежной политики КПРФ и поиск путей их решения

Грузино-абхазский тупик

Евроскептицизм в структуре европейской внутренней политики

Западные трактовки социальной справедливости

Использование Интернета в избирательных кампаниях