Проектування сiвозмiн, обробки ТСрунту та догляду за культурами в СВК "Яровський" Тарутинського району Одеськоi областi
Мiнiстерство аграрноi полiтики Украiни
Одеський державний аграрний унiверситет
Кафедра польових та овочевих культур
Секцiя загального землеробства i агрохiмii
Курсовий проект
з загального землеробства на тему: "Проектування сiвозмiн, обробiтку ТСрунту та догляду за культурами в СВК "Яровський" Тарутинського району Одеськоi областi"
Виконав:
студент 3 курсу 1б групи
Агробiотехнологiчного
Факультету Чебан М.М.
Перевiрив: Потужний О.К
Одеса - 2011
Змiст
Вступ
1. Теоретичнi основи сiвозмiн
1.1 Приклади схем чергування культур у таких сiвозмiнах як польова, ТСрунтозахисна, кормова, спецiальна
2. Загальна характеристика господарства
2.1 Загальнi вiдомостi СВК тАЮЯровськийтАЭ Тарутинського району Одеськоi областi
2.2 Клiматичнi та погоднi умови господарства
2.3 Земельнi угiддя та iх трансформацiя
3. Обгрунтування системи сiвозмiни
3.1 Фактична i проектна структура посiвних площ
3.2 Система сiвозмiн
3.3 Схеми сiвозмiн
4. Продуктивнiсть сiвозмiни
4.1 Виробництво i потреба в продукцii рослинництва.
4.2 Виробництво кормiв
4.3 Поголiвя худоби i птицi та рiчна потреба в кормах
4.4 Вихiд сiльськогосподарськоi продукцii з земельноi площi
5. Система обробiтку ТСрунту та догляд за рослинами у сiвозмiнi
6. Заходи хiмiчноi боротьби з буртАЩянами
Висновки
Список використаноi лiтератури
ВступСiвозмiна - науково обТСрунтоване чергування культур i пара на територii господарства i в часi, або тiльки в часi. Сiвозмiна - найбiльш надiйний та ефективний агротехнiчний засiб збереження родючостi ТСрунту й отримання високих врожаiв вирощуваних культур. В умовах високоi iнтенсифiкацii культур землеробства за пiдвищеного антропогенного навантаження на ТСрунт основна увага придiляiться бiологiчнiй ролi сiвозмiн. Вона значно впливаi на стан економiки господарства, об'iднуi всi органiзацii та агротехнiчнi заходи, якi дають змогу не лише дотримувати технологii вирощування культур, а й забезпечувати пiдвищення родючостi ТСрунту, регулювати фiто санiтарний стан посiвiв. Ефективним прийомом пiдвищення родючостi ТСрунту i плодозмiна - чергування рiзних за бiологiчними особливостями та хiмiчним складом польових культур. При чергуваннi культур краще використовуються елементи живлення, досягаiться вища вiддача вiд внесення добрив, полiпшуються водно-фiзичнi властивостi ТСрунту та його захист вiд рiзних видiв ерозii.
Сiвозмiна - основна система землеробства. Система сiвозмiн даi змогу ефективно використовувати однi землi та ландшафти господарства. Належним чином вiдноситися до сiльськогосподарських угiдь.
У системi агротехнiчних заходiв, спрямованих на пiдвищення родючостi ТСрунту i продуктивностi с/г культур, збiльшення виробництва зерна, кормiв та iншоi рослинницькоi продукцii, велике значення маi правильний обробiток ТСрунту. Вiн сприяi його окультуренню, полiпшуi водно-повiтряний тепловий i поживний режими для вирощування с/г культур.
За допомогою обробiтку регулюють агрофiзичнi, бiологiчнi та агрохiмiчнi процеси, що вiдбуваються в ТСрунтi, iнтенсивнiсть розкладання i нагромадження органiчноi речовини, ТСрунтовоi вологи в кореневмiсному шарi й ефективне використання рослинами внесених добрив.
Обробiток ТСрунту - один з найефективнiших агротехнiчних заходiв боротьби з бур'янами, шкiдниками i хворобами с/г культур. Основне завдання обробiтку ТСрунту в системi iнтенсивного землеробства - створення оптимальних умов для росту й розвитку с/г культур, пiдвищення родючостi ТСрунту та захист його вiд ерозii.
Важлива умова високоi ефективностi будь-якого прийому обробiтку ТСрунту - застосування його з урахуванням ТСрунтових i клiматичних умов, бiологiчних особливостей вирощуваних культур та iнших факторiв, вiд яких залежать майбутнiй урожай.
Основою родючостi i процеси перетворення, акумуляцii i передачi речовин та енергii, що безперервно вiдбуваються в ТСрунтi. Родючiсть ТСрунту характеризуi ii здатнiсть у певних умовах забезпечувати оптимальнi режими засвоiння сонячноi енергii (свiтла) рослинами.
1. Теоретичнi основи сiвозмiнДля того, щоб науково обТСрунтувати необхiднiсть вирощування сiльськогосподарських культур у сiвозмiнi, треба мати уяву про причини зниження продуктивностi рослин у беззмiнних посiвах. Всi причини необхiдностi чергування культур свого часу були покладенi в основу тiii чи iншоi теорii сiвозмiн, мали пiд собою наукове пiдТСрунтя. Проте недолiком цих теорiй було те, що кожна з них розглядалась вiдiрвано вiд iнших, а не в комплексi. Вперше комплексно пiдiйшов до класифiкацii причин необхiдностi чергування культур академiк Д. Прянiшнiков, обтАЩiднавши iх у чотири групи: хiмiчнi, фiзичнi, бiологiчнi i органiзацiйно-економiчнi.
1. Хiмiчна група Необхiднiсть чергування культур у сiвозмiнi впливаi на те, що рiзнi культури використовують поживнi речовини в неоднаковому спiввiдношеннi. Наприклад, якщо серед iнших культур бiльше фосфору споживають зерновi колосовi, то часте вирощування iх на полi спричинить дефiцит цього елементу в ТСрунтi, що не спостерiгатиметься в сiвозмiнi, де зерновi колосовi чергуються з коренеплiдними, бульбо плiдними чи бобовими культурами.
Окремi культури, такi, як гречка, люпин, пiдкислюють ТСрунт, переводячи слабо родючi сполуки фосфору на доступнi, тим самим збагачуючи цим елементом ТСрунт. Азотне живлення рослин полiпшуiться при введеннi у сiвозмiну бобових культур, що здатнi фiксувати азот повiтря за допомогою бульбочкових бактерiй.
Культури слiд чергувати i через те, що вони мають рiзну за довжиною кореневу систему, що забезпечуi рiвномiрне використання поживних речовин всього профiлю кореневмiсного шару.
2. Фiзична група Лише в науково обТСрунтованiй сiвозмiнi полiпшуiться фiзичний стан ТСрунту за рахунок полiпшення структури, водного та повiтряного режимiв кореневмiсного шару. Коли на полi тривалий час вирощуються просапнi культури, бiльшiсть з яких залишають пiсля себе мало рослинних решток, тодi крiм погiршення структури спостерiгаiться зниження ii водостiйкостi, що в свою чергу призводить до запливання й ущiльнення орного шару, утворення кiрки i погiршення повiтряного режиму. Фiзичною причиною необхiдностi чергування культури i й те, що за тривалого вирощування на полi рослин з високим водоспоживанням погiршуiться водний режим. А тому для оптимiзацii умов волого забезпечення рекомендуiться чергувати культури з бiльшим i меншим водоспоживанням.
За беззмiнного вирощування просапних посилюються ерозiйнi процеси внаслiдок погiршення структури верхнього шару ТСрунту пiд час iнтенсивного його механiчного обробiтку та через слабну здатнiсть посiвiв цих культур захищати ТСрунт вiд руйнiвноi дii потокiв води i вiтру. Тому на ерозiйних ТСрунтах площi просапних культур зменшують до мiнiмуму i розширюють площi багаторiчних трав.
3. Бiологiчна група Чергування культур на полi - це цiлий комплекс факторiв, якi слiд насамперед враховувати при науковому обТСрунтуваннi сiвозмiн. Дослiдження встановили, що забуртАЩяненiсть посiвiв певного виду культур за iх беззмiнного вирощування завжди вище, нiж у сiвозмiнi.
Необхiднiсть вирощування культур у сiвозмiнi впливаi також на те, що за тривалого вирощування на полi одновидових рослин у ТСрунтi накопичуiться багато збудникiв хвороб i шкiдникiв. Навiть повторнi посiви i причиною поширення шкiдливих органiзмiв, збудники яких тривалий час зберiгають свою життiздатнiсть у ТСрунтi та рослинних ростках попередникiв. Сюди вiдносять також ще й те, що за беззмiнного вирощування окремих видiв рослин в ТСрунтi накопичуються токсини i шкiдливi органiзми, якi зумовлюють ТСрунтовтому.
4. Органiзацiйно-економiчна група. Виходячи з того, що у сiвозмiнi порiвняно з монокультурою краще використовуiться протягом весняно-осiннього перiоду машинно-тракторний парк, значно зменшуiться напруження з виконання окремих польових робiт, збiльшуiться можливiсть iх виконання в оптимальнi строки. Останнi сприяi зменшенню втрат врожаю при зберiганнi, а зниження затрат на вирощування врожаю в сiвозмiнi за рахунок вiдносно-меншого витрачання добрив i засобiв захисту рослин робить його економiчно вигiдним. Ось чому органiзацiйно-економiчне значення сiвозмiн слiд вважати не менш важливим за агротехнiчне.
1.1 Приклади схем чергування культур у таких сiвозмiнах як польова, ТСрунтозахисна, кормова, спецiальнаПольовою називають сiвозмiну, в якiй вирощують переважно зерновi, технiчнi культури i картоплю.
Чорний пар
Озима пшениця
Цукровий буряк
Ярий ячмiнь з пiдсiвом еспарцету
Еспарцет
Озима пшениця
Кукурудза на зерно
Озимий ячмiнь
Соняшник
Кормовою називають сiвозмiну, призначену переважно для вирощування соковитих i грубих кормiв.
Люцерна
Люцерна
Люцерна
Озиме жито
Кормовi буряки
Кукурудза на зелений корм
сiвозмiна схема чергування культура
ТРрунтозахисна - це така сiвозмiна, в якоi набiр розмiщення i чергування сiльськогосподарських культур забезпечують захист грунту вiд ерозii.
Люцерна
Люцерна
Люцерна
Ярий ячмiнь
Горохово-вiвсяна сумiш
Озиме жито
Ярий ячмiнь
Спецiальною сiвозмiною називають такi сiвозмiни, в яких вирощують культури, що вимагають спецiальних умов i прийомiв агротехнiки.
Люцерна
Коноплi
Кукурудза на зерно
Кукурудза на силос
Коноплi
Ярий ячмiнь з пiдсiвом еспарцету.
Висновок:
Такi сiвозмiни необхiднi для забезпеченостi рiвноваги мiж всiма сiльськогосподарськими культурами та забезпечення захищеностi ТСрунту вiд рiзних типiв ерозii, але ще й сприяють пiдвищенню родючостi ТСрунту.
2. Загальна характеристика господарства2.1 Загальнi вiдомостi СВК тАЮЯровськийтАЭ Тарутинського району Одеськоi областiСВК "Яровський" Днiстровського спецiалiзованого треста м'ясо-молочних колгосп в розташовано в пiвденнiй частинi Тарутинського району, на межi з Молдовою на вiдстанi 18 км вiд районного центру - Тарутине.
Земельний масив радгоспу представляi собою за конфiгурацiiю направлений прямокутник, витягнутий з пiвденного сходу на пiвнiчний захiд. Через с. Ярове проходить шосейна дорога мiжрайонного значення: Тарутине - Ново-РЖванiвка.
Основним та перспективним, вiдповiдно з проектом районного планування, i с. Ярове, яке розташоване у пiвденно-схiднiй частинi землекористування. У ньому та його мiсцевостi зосередженi: виробничо-технiчна база, склади, проживаi бiльшiсть населення й знаходиться адмiнiстративно-господарський центр радгоспу.
До початку землевпорядкування у радгоспi було три вiддiлення, при чому iх розмiри по обтАЩiму виробництва та числу працюючих були неоднаковi.
Внутрiшньогосподарське землевпорядкування радгоспу було проведено у 1963 роцi.
Дане пiдприiмство спецiалiзуiться на виробництвi продукцii рослинництва i тваринництва. Найбiльшу частку посiвних площ припадаi на зерновi та зернобобовi.
Однак, запроектований оборот сiвби не були опанованi, передбачене чергування культур у них не додержувалось, межi вiддiлень та полiв частково порушенi.
В iснуючому проектi недостатньо були урахованi умова рельiфу та ТСрунту, не були розробленi заходи в боротьбi з ерозiiю ТСрунту.
Вказанi причини, а також новi перспективнi плановi завдання, змiна в спецiалiзацii господарства, задачi подальшоi iнтенсифiкацii виробництва та пiдвищення ефективностi використання земель - викликали необхiднiсть проведення нового внутрiшньогосподарського земле успадкування радгоспу.
2.2 Клiматичнi та погоднi умови господарстваПо середньомiсячним багаторiчним даним Тарутинськоi метеорологiчноi станцii клiмат господарства характеризуiться такими даними:
Середня багатолiтня температура повiтря
| Мiсяцi | I | II | III | IV | V | VI |
| Температура | Ва- 5,7 | -5,1 | +0,8 | +8,1 | +15,3 | +19 |
Вместе с этим смотрят:
Анализ использования машинно-тракторного парка и состояния ремонтной базы СПК "Новологиновский-1"
Весеннее боронование многолетних трав
Влияние препарата седимина в комплексе с пробиотиком Сиб-Мос ПРО на продуктивные качества молодняка крупного рогатого скота
Влияние приёмов культивирования на формирование урожая ранних сортов картофеля
Влияние продолжительности подсосного периода у свиноматок на качество и сохранность их потомства