Змiни у морфемнiй структурi слова

План

1. Спрощення.

2. Перерозклад.

3. Ускладнення.

4. Декориляцiя.

5. Морфемний аналiз слова.

У процесi iсторичного розвитку мови можуть змiнюватися не лише значення слiв чи iх фонетичний склад, але i iх морфемна будова. У деяких словах, наприклад, змiнюiться кiлькiсть морфем, звуковий склад окремих морфем, вiдбуваiться змiна iх значення i функцii. У зв'язку з цим прийнято говорити про змiни у морфологiчнiй структурi слова. Шляхом зiставлення спорiднених слiв, вивчення давнiх форм i морфологiчних типiв слiв можна встановити: чи стала морфемна будова цих слiв iншою, нiж була у момент iх виникнення; яким буде подiл слiв на морфеми, чи збiгаiться з тим подiлом, що був характерний для минулого стану розвитку мови.

Головними факторами, якi спричинили змiну морфемноi структури слова, i порушення прямого спiввiдношення мiж твiрною i похiдною основами. Основними причинами iсторичних змiн у морфемнiй будовi слова вважаються:

1.Змiни у значеннях похiдних i непохiдних основ.

2.Зникнення з мови спорiднених мотивуючих основ.

3.Фонетичнi змiни у структурi слова.

З огляду на цi причини розрiзняють такi типи iсторичних змiн у морфемнiй структурi слова: спрощення, перерозклад, ускладнення, декореляцiя.

1. Спрощення

Найбiльш поширеною i важливою змiною складу слова i спрощення.

Спрощення тАФ це змiна у морфемнiй структурi слова, в результатi якоi у процесi розвитку мови похiдна основа, що мала в своiму складi афiкси, перетворюiться на непохiдну, кореневу, наприклад: дар (порiвняйте давнi да-р-ь - да-ти).

Явище спрощення виникло внаслiдок деетимологiзацii i демотивацii слiв та в результатi фонетичних змiн: дар тАФ дати, носик (чайника) i нiс людини, тиждень тАФ Влтой же деньВ».

Розрiзняють повне i неповне спрощення. При повному спрощеннi вiдбувалося цiлковите злиття афiксальних морфем з кореневою. Новi слова при цьому вже не зберiгають слiдiв давньоi подiльностi. Так, у сучасних неподiльних основах прикметникiв стар-ий, добр-ий, хитр-ий лише шляхом порiвняльно-iсторичних зiставлень можна видiлити давнiй суфiкс -р- зi значенням великоi мiри ознаки, яку виражав корiнь. Порiвняйте: старий - ста- (спiльнокореневi стати, стояти) + суфiкс -р-; первiсно слово старий означало ВлсталийВ», ВлмiцнийВ»; слово добрий маi той же первiсний корiнь, що й доба, оскiльки означало ВлвiдповiднийВ», Влтой, що пiдходитьВ». Прикметник хитрий утворився на базi праслов'янського хитати. Первiсний корiнь хьiт- у поiднаннi з суфiксом -р- мав значення ВлметкийВ», ВлспритнийВ». Згодом це слово набуло сучасного значення ВлнещирийВ».

При неповному спрощеннi окремi слiди колишньоi похiдностi зберiгаються i iх можна помiтити: корiнь та афiкси розпiзнаються, хоча вже втратили своi значення. Наприклад, слова на зразок порошок, обруч у сучаснiй украiнськiй мовi i неподiльними, проте у них можна розпiзнати афiксальнi морфеми i кореневi (порiвняйте: первiсно порох тАФ "пил, прах", ст.-слов. "прахь"; об-ручь вiд "рука"). Отже, вiдбулося злиття в одну морфему давнiх коренiв та афiксiв.

Розрiзняють спрощення у трьох позицiях тАФ злилися в одну кореневу морфему: корiнь i суфiкс; префiкс i корiнь; префiкс, корiнь i суфiкс.

а) Корiнь + суфiкс: одноморфемнi тепер основи в iменниках мил-о, шил-о, рал-о i под. колись були морфемно подiльними. Порiвняйте: мило походить вiд давнього дiiслова митi + суфiкс на означення знаряддя дii -дл-о, в якому сталося спрощення: мидло тАФВ»мило; рало походить вiд первiсного ордло, де початкове ор- (колишнiй корiнь як i в етимологiчно спорiдненому орати) дало ра-(порiвняйте: ратай) + суфiкс -дл-о тАФ> ло. Отже, елемент -л- у цих словах суфiксального походження, однак зараз вiн i складовою частиною кореня.

У словах жир, дар давнiй суфiкс -р- злився з коренем, тому цi слова тепер також мають непохiднi основи, хоча, наприклад, жир походить вiд жити тАФ Влпiдтримувати життяВ» i первiсним значенням слова жир було ВлiжаВ». Злилися давнi суфiкси з коренями i в багатьох iнших словах, якi тепер уже не членуються на морфеми, наприклад, вiкн-о тАФ вiд кореня ок- (порiвняйте: ок-о) + суфiкс -н-, перед початковим о з'явився приставний приголосний в (порiвняйте: вiн, вухо); гребiнь тАФ вiд кореня греб- (порiвняйте: греб-у, первiсне гребти означало ВлчесатиВ») + суфiкс -ень- (у якому маiмо чергування: гребiнь тАФ гребеня).

Спрощення на межi кореневоi i суфiксальноi морфем вiдбулося у словах iз суфiксами здрiбнiлостi (у словах зi зменшеним значенням). Вони втратили значення зменшеностi, здрiбнiлостi, стали окремими самостiйними лексемами, оскiльки не зменшене (твiрне) слово або вийшло з ужитку, або нове слово отримало iнше, спецiальне значення, нiж не зменшене (твiрне): куниця (вiд первiсного куна з цим же значенням i суфiкса -иц-я), миска (вiд первiсного миса тАФ Влплоске блюдоВ» i суфiкса зменшеностi -к-а); кориця (прянощi), лопатка (анатом.), нiжка (стола), носик (чайника), ручка (дверна), стрiлка (годинникова), спинка (дивана) та iн.

б)ВаВаВаВаВа Префiкс + корiнь: закон (вiд префiкса за- + корiнь кон- (кiн-), первiсне конь тАФ Влмежа, кордон, кiнецьВ»), призьба (вiд при- + iзба), окорок (вiд о- + первiсне корок тАФ ВлногаВ»), обруч (вiд об- + дьвжручь у значеннi ВлбраслетВ»), паскуда (вiд па- + первiсне скуда тАФ ВлбiднiстьВ»), спосiб (вiд с- + первiсне пособь тАФ ВлпомiчВ»). До префiксальних за походженням утворень, якi пiддалися спрощенню, належать слова iз заперечним префiксом не-, що злився з коренем (слова без не- вийшли з ужитку): недiля (вiд не- + первiсне дьлати, отже недiля тАФ Влдень вiдпочинкуВ»), недуг (вiд не- + первiсне дугь тАФ Влсила, здоров'яВ»; порiвняйте: сучасне дужий тАФВлсильний, здоровийВ», а недуг отримало значення Влбезсилля, немiч, хворобаВ»), ненароком (вiд не- + первiсне нароком тАФ ВлнавмиснеВ»).

в)ВаВаВаВаВа Префiкс + корiнь + суфiкс: у словi наперсток маiмо новий корiнь, що утворився внаслiдок злиття трьох давнiх морфем: префiкса на-, кореня перст- i суфiкса -ок; непохiдне слово подушка i результатом злиття префiкса по-, кореня душ- (дух тАФ ВлдутиВ») i суфiкса -к-а, отже, подушка буквальнотАФВлнадутаВ»; завтра(вiд за- +утр- + закiнчення родового вiдмiнка -а).

Спрощення iсторично похiдних основ найчастiше вiдбуваiться внаслiдок змiни iх лексичних значень. Порiвняйте, наприклад, слова корито, смородина, обруч, негiдник, порошок, столиця, щетина, оскомина, сусiд та iн.

Спрощенню пiддалися iменники, утворенi за допомогою суфiксiв здрiбнiлостi (бiлка, бочка, ложка, косинка, кориця), прикметники з колишнiми суфiксами Влвторинноi прикметниковостiВ»: великий, вузький, гiркий, короткий, м'який, рiдкий.

Спрощенню iсторично похiдних основ сприяли рiзнi фонетичнi змiни в iх звуковому складi: весло (первiсно везло) утворено вiд основи дiiслова везти за допомогою суфiкса -сл-о. У позицii Влкорiнь + суфiксВ» вiдбулася асимiляцiя дзвiнкого приголосного з до глухого с з наступним стягненням двох однакових приголосних в один звук. Слово канути утворено вiд основи дiiслова капати за допомогою суфiкса -ну- з наступним спрощенням групи приголосних пн до звука н. Цiкавi факти, аргументованi припущення про рiзнi види, фази, причини, механiзми спрощення мiстять працi О. Ольшанського, РЖ. Яценка . Так, наприклад, слово коричневий пройшло такi фази спрощення: кор-а тАФ* кор-иц-я тАФ> кориц-я тАФ> корич-н-ий тАФВ»коричн-ий тАФ> коричн--ев-ий тАФВ»коричнев-ий. Отже, аналогiчнi факти дають пiдстави для висновку, що Влспрощенню похiдноi основи передуi спрощення твiрноi основи на попередньому етапi розвитку мовиВ».

Спрощення сприяi збiльшенню кiлькостi твiрних слiв, розширенню словникового складу мови. Так, наприклад, на базi слова тиждень утворилися деривати тижневий, тижневик, щотижня. Вiд кореня род- утворилися новi кореневi слова народ, урожай, родич, порода, природа, врода, основи яких у минулому були морфемно подiльними. Кожне з цих слiв тепер зазнало спрощення i i неподiльним. Вiд спрощених слiв уже утворилися цiлi гнiзда спорiднених: природа тАФприродник, природний, природодослiдник; урожай тАФ неврожай, урожайний, врожаiти, врожайно i под.

Отже, спрощення тАФ найбiльш поширений вид змiн морфемноi структури слова. Воно збагачуi кiлькiсть кореневих морфем у мовi.

2. Перерозклад

ПерерозкладтАФце iсторична змiна морфемних меж у складi слова; такий мовний процес, у результатi якого в складi похiдного слова змiнюються межi мiж твiрною основою i словотворчим афiксом внаслiдок переходу звукового елемента однiii морфеми до сусiдньоi морфеми. Так, наприклад, збiльшився звуковий обсяг закiнчень у словах рук-ам, вод-ам, земл-ям (порiвняйте: давнi рука-мь, вода-мь, земля-мь) за рахунок перерозкладу кiнцевих голосних основи -а. Подiбне спостерiгаiться i в дiiслiвних формах на зразок вед-еш, вед-ете, нес-еш, нес-ете, ход-иш, ход-ите, в яких голоснi i, и у давнiй перiод розвитку украiнськоi мови були суфiксальними, належали до основи, а не до закiнчення (порiвняйте: первiсне несе-ши, несе-те, веде-ши, веде-те, ходи-ши, ходи-те). Отже, флексiя теж розширилася за рахунок основи.

Перерозподiл Влзвукового матерiалуВ» вiдбувся мiж деякими прийменниками i наступними словами (переважно займенниками). Так, корiнь збiльшився звуком н, який колись входив до складу давнiх прийменникiв вьн, кьн, сьн у формах на зразок в нього, ньому, неi, з ними, за аналогiiю до цього i у формах на зразок пiд ним, за нього та iн. (порiвняйте: вьн + iмь, сьн + имь, кьн + ему). Слово зняти утворилося вiд прийменника сьн i дiiслова яти тАФ ВлбратиВ», приголосний прийменника н внаслiдок перерозкладу належить до кореня. Згодом звук н появився за аналогiiю мiж коренями та iншими префiксами i став кореневим: пiдняти.

Явище перерозкладу породило новi суфiксальнi морфеми. Так, зокрема, вiд суфiкса -ик шляхом перерозкладу утворилися суфiкси -ник, -iль-ник, -льник на означення осiб за дiяльнiстю i предметiв iх дiяльностi. Похiдний суфiкс -ник утворено шляхом перерозкладу вiд прикметникового суфiкса -н- i суфiкса iменника -ик (звичайно, не у всiх випадках):

ват-н-ий тАФВ» ват-н-ик,

потай-н-ий тАФ> потай-н-ик,

солом 'я-н-ий тАФ> солом 'я-н-ик,

сприт-н-ий тАФ> сприт-н-ик.

У словах на зразок вiс-ник, робiт-ник, захис-ник, фокус-ник, жартiв-ник вiдчуваiться суфiкс -ник, оскiльки у мовi немаi вiдповiдних прикметникiв З суфiксом -н- (Потiха, 1970: 114). Похiдний суфiкс -iльник сформувався на основi вiддiiслiвних iменникових назв, утворених за допомогою суфiкса -ник вiд дiiслiвних, дiiприкметникових основ на -ль, -ла, -ло, наприклад: погорiльник (порiвняйте: погорiль-ник-ь < погорiя-ь < погорiти), який згодом шляхом словотвiрного перерозкладу набрав поширеного вигляду -iльник i став самостiйним (Ковалик, 1958: 46). Порiвняйте, наприклад, агентивнi назви з суфiксом -iльник: громадiльник (громадити), полiльник (полоти), кладiльник (класти), топiльник (топити).

Результатом перерозкладу i суфiкс -нiсть у словах готов-нiсть (порiвняйте: готовн-iсть вiд готовний), жив-нiсть (порiвняйте: живн-iсть вiд живний).

Суфiкс -ець на означення особи ВлрозрiссяВ» i дав мовi такi суфiкси: -енець, -iвець, -лець та iн.: бiж-енець, ополч-енець, iскр-iвець, мартен-iвець, жи-лець, скита-лець.

У зв'язку з процесом словотворчого перерозкладу похiдноi основи слова змiнюiться ii структурна будова: вiдiменниковi словотвiрнi типи змiнюються у вiддiiслiвнi, вiдприкметниковi тАФ у вiдiменниковi i т. п. (Ковалик, 1958: 8). Порiвняйте, наприклад, пек-арн-я тАФ Влмiсце, де печутьВ», утворено вiд дiiслова пекти, а не пекар; гуль-бищ-е тАФ Влмiсце, де гуляютьВ», утворено вiд дiiслова гуляти. У першому прикладi маiмо новоутворений внаслiдок пере розкладу похiдний суфiкс -арн-, у другомуВаВаВаВаВаВаВаВа бищ- (хоча можливе i пекар-н-я тАФ Влмiсце, де працюi пекарВ», i гульб-ище тАФ Влмiсце, де вiдбуваiться гульбаВ»). Новоутворенi суфiкси при перерозкладi часто набувають iншого характеру, тобто якщо вони були не iменниковими, то пiсля перерозкладу перетворюються в iменниковi. Порiвняйте наведенi вище приклади.

Отже, явище перерозкладу трансформуi морфемну структуру слова, внаслiдок чого породжуi кiлькiсне збагачення, головним чином, суфiксальних морфем, сприяi живому формуванню i постiйному становленню нових, продуктивних словотвiрних типiв.

3. Ускладнення

Ускладненням називаiться мовний процес, протилежний процесу спрощення, в результатi якого слово простоi, неподiльноi морфемноi структури перетворюiться у слово з подiльною структурою; тобто одна морфема подiляiться на двi.

Явище це спостерiгаiться, як правило, у словах iншомовного походження. В украiнську мову прийшли ВлчужiВ» лексичнi одиницi, що не членуються на морфеми незалежно вiд iхньоi морфологiчноi будови у рiднiй мовi. Так, наприклад, слово трамвай в украiнськiй мовi одноморфемне i стало базовим для похiдних слiв трамвайний, трамвайчик. В англiйськiй мовi, звiдки запозичене, тАФ складне (трем тАФ ВлвагонВ», вей тАФ ВлдорогаВ»).

Разом з тим запозичене слово, адаптуючись на украiнському мовному грунтi, вступаi у рiзнi семантико-структурнi зв'язки i, таким чином, у подальшому воно може розпадатись на значущi частини вiдповiдно до законiв нашоi мови (Горбачук, 1982: 35). Порiвняйте, наприклад, давньогрецьке космос у зв'язку з появою Дериватiв космiчний, космодром, космонавт подiляiться на двi морфеми космос; грецьке анархiя стало теж подiльним анарх-у-а, оскiльки появилися спорiдненi слова: анарх-iст, анарх-iзм, анарх-iчн-ий; французьке гравюра в украiнськiй мовi тепер стало двоморфемним (грав-юр-а) пiд впливом утворених спорiднених слiв: грав-ер, грав-iрува-ти; грецьке слово хiмiя членуiться на морфеми (хiм-у-а) пiд впливом спорiднених слiв хiм-iк, хiм-iзацiя та iн.

Основною причиною ускладнення основ запозичених слiв i наявнiсть у мовi разом iз запозиченим словом спорiднених слiв, якi i вказують на структурно-словотвiрнi зв'язки мiж першими та другими.

Отже, ускладнення тАФ це процес збiльшення кiлькостi морфем у вiдповiдному словi.

4. Декореляцiя

У морфемнiй будовi слова можливi змiни, якi не порушують зовнiшньоi РЖ структури слова, тобто не змiнюють iх звукового складу i кiлькостi складу 1 морфем. Таке явище називаiться декореляцiiю.

Декореляцiя тАФ це змiна характеру i значення морфем та iх спiввiдношень у словi при збереженнi ним первiсноi кiлькостi i порядку морфем.

Процес декореляцii пов'язаний, в основному, зi змiною лексико-граматичних властивостей твiрних у похiдному словi. Так, наприклад, змiн зазнало похiдне слово вiйна, яке, по сутi, утворене вiд первiсного iменника вогтАФ ВлвоiниВ», а в сучаснiй мовi сприймаiться як утворення вiд дiiслова i воювати; слово лiкар утворене вiд давнього iменника л "Ькь, л 'iка тАФ Вллiкування, лiкарствоВ» (порiвняйте: сучасне лiк у цьому ж значеннi), зараз спiввiдноситься з дiiсловом лiкувати; рiдко вживане слово пастир тАФ вiд колишнього iменника пасть тАФ ВлпасовищеВ», зараз спiввiдноситься з дiiсловом пасти та iн. У наведених прикладах внаслiдок декореляцii вiдбулося перетворення вiдiменникових основ i в основи вiддiiслiвного типу.

Подiбнi змiни вiдображенi i серед iнших частин мови. Так, своiрiдний процес декореляцii маiмо у прислiвниках долом, слiдом, низом, якi виникли шляхом адвербiалiзацii iменникiв у формi орудного вiдмiнка однини з закiнченням -ом. У сучаснiй украiнськiй мовi iх прийнято розглядати як суфiксальнi похiднi.

Декореляцii частiше пiддаються деривати, утворенi за допомогою суфiксiв.

Причиною декореляцii i втрата мовою твiрних слiв, зафiксованих у похiдних 1 словах лiкар, пастир, вiйна та iн.

5. Морфемний аналiз слова

Морфемний аналiз слова спрямований на встановлення його морфемноi структури. Встановити морфемну структуру слова означаi:

а)ВаВаВаВаВа видiлити мiнiмальнi у звуковому вiдношеннi носii значення;

б)ВаВаВаВаВа iдентифiкувати iх, тобто визначити, квалiфiкувати, встановити iх спiввiдношення.

Однак, щоб описати систему морфiв та iх спiввiдношення у мовi, видiлити класи однотипових у морфемному вiдношеннi слiв, необхiдно виробити методику морфемного аналiзу.

Це питання досить детально було розроблено в працях таких лiнгвiстiв, як О. Пешковський, Г. Винокур, Г. Глiсон, Д. Грiнберг. У шкiльнiй практицi морфемний аналiз називають розбором за будовою слова. Термiн шкiльноi граматики досить прозорий за своiю семантикою, оскiльки у процесi його здiйснення розкриваiться внутрiшня будова слова, органiзацiя у ньому значущих частин.

Головний принцип морфемного аналiзу базуiться на здатностi морфем повторюватися в iнших словах. Саме цим полегшуiться завдання iдентифiкацii морфем (морфiв) у процесi видiлення значущих складових у будовi слова.

РЖдентифiкацiя морфем (морфiв) вiдбуваiться у двох напрямках: структурному (формальному) та семантичному. Обидва напрямки важливi i зумовлюють один одного. Так, у словi розкiшний елемент роз- формально збiгаiться з префiксом роз- у словах на зразок розмова, розподiл та iнших, однак насправдi цей елемент не може бути квалiфiкований як префiкс, оскiльки вiн i органiчною частиною кореня. Уникнути помилок у таких випадках допомагаi семантичний пiдхiд до видiлення сегментiв: у словi розподiл префiкс роз- маi значення Влрух у певному напрямкуВ», якого немаi i не може бути в елементi роз- у словi розкiшний.

РЖдентифiкацiя морфем (морфiв) вiдбуваiться шляхом зiставлення одно-структурних та спiльнокореневих (спорiднених) слiв. При цьому слово вводиться у два ряди спiввiдносних одиниць: перший ряд тАФ спiльнокореневi (спорiдненi) слова; другий тАФ одноафiксальнi слова. Введення слова в перший ряд зiставлень спрямоване на iдентифiкацiю кореня як спiльноi частини спорiднених слiв. Наприклад:

на-пис-ати,

с-пис-ок,

пис-ати,

за-пис,

ви-пис-ати i т. д.

Пiдбiр однокореневих слiв маi здiйснюватися обов'язково на базi семантичноi тотожностi. У випадках, коли виникають будь-якi сумнiви щодо цього, необхiдно звертатися до тлумачного "Словника украiнськоi мови" (наприклад, слова граф, графа, графiк, графин, графiка, графiт при формальнiй зовнiшнiй тотожностi елемента граф- не i однокореневими з семантичноi точки зору).

Введення слова у другий ряд зiставлень спрямоване на iдентифiкацiю префiксiв, суфiксiв, конфiксiв, постфiксiв, тобто нефлективних афiксiв. При доборi одноафiксальних слiв важливо також дотримуватися семантичноi тотожностi афiксiв, оскiльки iм притаманна омонiмiя. Наприклад: для виявлення у словi розкидати префiкса роз- необхiдно пiдiбрати однопрефiксальнi слова, що включають у свою структуру цей префiкс з тим самим значенням тАФ Влрух у невизначеному напрямкуВ»: розкидати, розвiяти, розпорошити iт. д. У словах розбити, розтрощити, рознести (вщент) i под. префiкс маi iнше значення тАФ Влдеструктивноi (руйнiвноi) дiiВ», внаслiдок чого вiн i омонiмом до префiкса першоi групи слiв.

Морфемний аналiз здiйснюiться у певному порядку. 1. Насамперед необхiдно видiлити закiнчення. Для цього треба визначити: дане слово i змiнним чи незмiнним. Як вiдомо, поняття Влзмiнне / незмiннеВ» слово не завжди цiлком збiгаiться з поняттям Влчастина мовиВ». Так, наприклад, iменник тАФ це змiнна частина мови, тобто включаi в себе слова, що змiнюються за вiдмiнками та числами (вiдмiнюються). Однак серед них i група слiв, якi не змiнюються за вказаними параметрами. Це, переважно, запозиченi слова: шимпанзе, кiно, шосе, кафе, сафарi i т. д. Отже, не достатньо визначити причетнiсть слова до частини мови, необхiдно встановити його належнiсть до класу слiв за ознакою Влзмiнюваностi або незмiнюваностiВ».

Флексiя встановлюiться у процесi змiни граматичноi форми слова: день, дня, дню, день, днем, (у) днi. Треба пам'ятати, що, крiм матерiально виражених, можуть бути ще матерiально невираженi, тобто нульовi закiнчення. Нульове закiнчення може виступати лише у словах, якi змiнюються. При словозмiнi на мiсцi нульовоi флексii обов'язково з'являiться матерiально виражена флексiя. Наприклад: стiлО, але стол-а, стол-у, стол-ом i т. д. Слiд зазначити, що термiн ВлзакiнченняВ», на вiдмiну вiд термiна ВлфлексiяВ», маi досить прозору внутрiшню форму i своiю семантикою пiдкреслюi, що йдеться про морфему (морф), розташовану в кiнцi слова. Однак закiнчення не завжди займаi позицiю абсолютного кiнця слова. Воно може знаходитися перед постфiксом, що викликаi певнi труднощi при його видiленнi: збира-ло-ся, як-а-небудь, котр-ий-сь та iн.

Пiсля виявлення флексii потрiбно визначити ii граматичне значення, яке, як правило, i синтетичним, оскiльки флексii тАФ багатозначнi морфеми. Так, наприклад, флексiя iменникiв маi значення роду, числа та вiдмiнка; флексiя дiiслiв тАФ часу, числа (у минулому часi тАФ роду), дiiвiдмiни, особи i т. д.

2.ВаВаВаВаВа Пiсля вiдокремлення закiнчення у словi залишаiться основа формо творення. Основа слова характеризуiться за такими параметрами:

а)ВаВаВаВаВа подiльна / неподiльна;

б)ВаВаВаВаВа вiльна / зв'язана;

в)ВаВаВаВаВа неперервана / перервана.

Якщо основа включаi в себе граматичнi суфiкси, то треба вказати на наявнiсть другоi основи тАФ основи словотворення.

3.ВаВаВаВаВа Подальший морфемний аналiз може йти двома шляхами: вiд кореня до афiксiв (цей шлях називають ВлнанизуваннямВ» морфем) або вiд афiксiв до кореня (ВлроздяганняВ» кореня).

Корiнь як головна значуща морфема у структурi слова знаходиться при введеннi слова у перший ряд зiставлень, коли слово вводиться до одного ряду розбити, розтрощити, рознести (вщент) i под. префiкс маi iнше значення тАФ Влдеструктивноi (руйнiвноi) дiiВ», внаслiдок чого вiн i омонiмом до префiкса першоi групи слiв.

а)ВаВаВаВаВа подiльна / неподiльна;

б)ВаВаВаВаВа вiльна / зв'язана;

в)ВаВаВаВаВа неперервана / перервана.

мова змiна основа структура

Лiтература

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. тАФМосква, 1966. 2. Безпояско О.К., Городенська К.П. Морфемiка

украiнськоi мови.тАФК., 1987. 3. Ганич Д.РЖ., Олiйник РЖ.С. Словник лiнгвiстичних термiнiв. тАФК., 1985.

4. Голянич М.РЖ. Словотвiрне поле кореня Мовознавство. тАФ1978. тАФ№ 2.

5. Горбачук В.Т. Основнi поняття i термiни морфемiки. тАФСлов'янськ, 1982.

6. Горпинич В.О. Украiнська словотвiрна дериватологiя. тАФК., 1998.

7. Грязнухiна Т.О., Клименко Н.Ф., Комарова Л.РЖ., Муравицька М.П., Пещак М.М. Морфемна структура слова. тАФ К., 1979.

8. Сучасна украiнська лiтературна мова/Пiд ред. М.Я.Плющ.тАФ К., 1994.

Вместе с этим смотрят:

AIDS

Airplanes and security

Biological Weapons

Bird Flu

Chemical Weapons