Особливостi говiркового мовлення Житомирськоi областi

ЗМРЖСТ

ВСТУП

ЧАСТИНА 1. Характеристика дiалектних вiдмiнностей середньонадднiпрянських говiрок пiвденно-схiдного нарiччя

ЧАСТИНА 2. Репрезентативнi дiалектнi тексти

2.1 Свята

2.1.1 Релiгiйнi свята

2.1.2 Родиннi свята

2.2 Господарство

2.2.1 Тваринництво

2.2.2 Рослинництво

2.3 Будiвництво

2.4 Одяг

2.5 Розповiдi про минуле

ЧАСТИНА 3.Питальники

3.1 Меблi та iншi хатнi речi

3.2 РЗжа, напоi

3.3 Господарство

3.3.1 Рослинництво

3.3.2 Тваринництво

3.4 Весiлля

ЧАСТИНА 4.Словник

ВИСНОВКИ

Вступ

Украiнська дiалектна мова маi величезну цiннiсть для лiнгвiстики, iсторii, культурологii, фiлософii, як джерело пiзнань про минуле, побут, культуру, свiтогляднi уявлення, моральнi цiнностi народу.

Дiалекти, це джерело унiкальне й неповторне, оскiльки реалiзовуються в замкнутих соцiумах сiл та селищ. РЖ в кожному з них говiрка становить самодостатню й особливу систему на кожному мовному рiвнi: фонетичному, морфологiчному, лексичному, синтаксичному.

Окремо варто вiдмiтити неоцiненну роль мiсцевих дiалектiв у вивченнi iсторii украiнськоi мови. Адже дiалекти консервують в собi явища давно втраченi лiтературною мовою i не зафiксованi в писемних памтАЩятках. Завдяки говорам ми маiмо змогу реконструювати, як говорили нашi пращури.

Власне, найбiльший науковий iнтерес становить опрацювання усного мовлення малих соцiальних груп, iнформаторiв похилого вiку, що не покидали на довго село. Адже в iх свiдомостi дiалектнi одиницi мiцно зафiксованi.

Актуальнiсть дiалектологiчноi практики зумовлена необхiднiстю фiксацii дiалектного матерiалу Правобережноi Середньоi Надднiпрянщини з перспективою введення його до наукового обiгу.

Мета дiалектологiчноi практики тАУ зафiксувати та систематизувати особливостi говiркового мовлення Житомирськоi областi.

Для досягнення поставленоi мети слiд розвтАЩязати такi завдання:

тАУ ознайомившись з живим дiалектним мовленням, виявити характернi особливостi говiрки;

тАУ записати звтАЩязнi тексти говiркового мовлення фонетичною транскрипцiiю;

тАУ записати дiалектнi матерiали за спецiальними питальниками;

тАУ укласти словник дiалектноi лексики.

ОбтАЩiкт дослiдження тАУ лексика правобережного середньонадднiпрянського говору.

Предметом i найменування предметiв господарства: тваринництва, рослинництва; iжi та напоiв; хатнiх речей; обрядових свят; родинних свят; розповiдей про вiйну; будiвництва хати та одягу.

Джерельною базою фактичного матерiалу послужили польовi записи говiрковоi мови пiвденно-схiдного нарiччя. Збiр матерiалу проводився за двома запропонованими та трьома спецiально складеними питальниками протягом 2 тижнiв тАУ з 16.08.2010 по 29.08.2010р. у таких населених пунктах: смт Ружин, с. Крилiвка Ружинського району Житомирськоi областi.

Дiалектний матерiал збирався експедицiйним методом, для опрацювання матерiалу використано описовий, i частково лiнгвогеографiчний методи, а також дослiдницькi прийоми аналiзу звукового потоку.

Практичне значення роботи визначаiться тим, що зафiксований лексичний матерiал може бути використаний при моделюваннi системи дослiджуваноi говiрки, при укладаннi обласного та загальноукраiнського дiалектних словникiв, Лексичного атласу украiнськоi мови, у вузiвських курсах з украiнськоi дiалектологii, для поглиблення лексикологiчних, семасiологiчних, етимологiчних дослiджень не лише украiнськоi, а й iнших словтАЩянських мов.

Ружин тАУ селище мiського типу, розташоване на березi рiчки Роставицi, центр Ружинського району Житомирськоi областi. Колись був волосним центром, потiм Ружин належав до Сквирського повiту Киiвськоi губернii, за першим адмiнiстративно-територiальним подiлом в Радянському союзi тАУ Ружин вiдносився до Вчорайшанського району.

Населення Ружина тАУ 5200, до найближчоi залiзничноi станцii в с. Чорнорудка тАУ 29 км автошляхами, до обласного центру м. Житомир тАУ 110 км.

Знайденi археологiчнi знахiдки засвiдчують, що 7 тисяч рокiв тому регiон був заселений трипiльцями, 2,5 тисяч рокiв тому тАУ разом з iншими територiями, потрапив пiд вплив Великоi Скiфii. На територii Ружинщини частково збереглись залишки Змiiвих Валiв.

Згодом на цих територiях мешкало словтАЩянське племтАЩя уличiв, що ще 50 рокiв пiсля того як князь Олег став до влади зберiгало свою незалежнiсть, а пiсля поразки уличi мiгрують до Дунаю, територiю захоплюють печенiги, i лиш в 1036 роцi, з остаточною перемогою над печенiгами землi Ружинщини входять до складу Киiвськоi Русi, тому з прийняттям християнства тут ще довго зберiгалися язичницькi звичаi.

На мiсцi Ружина зтАЩявляiться мiстечко-укрiплення Скоргородок, згодом воно отримуi назву Щербiв. Кримське ханство спустошило землi Ружинщини, в Щербовi залишився лише один отаман i 13 замкових слуг.

У 1581 роцi зтАЩявляiться перший представник роду Ружинських тАУ Кирик РДвстафiйович Ружинський. Йому подарували маiток неподалiк вiд Щербiва. Сильний князь невдовзi захопив ближнi мiста i перейменував Щербiв в Ружин.

Ружинська сотня у складi Паволоцького полку брала участь у нацiонально-визвольнiй вiйнi. Пiсля Андрусiвського перемиртАЩя Ружинщина вiдiйшла до складу Польщi, пiд керiвництвом Йосипа Будаковського утворилося Ружинське князiвство.

В 1817 роцi при Емiлii Калiновськiй в Ружинi було збудовано костьол та лiкарню на шiсть лiжок.

З початку 20-х рокiв 20 ст у всiх селах Ружинщини були вiдкритi польськi i iврейськi школи. 1922 року в Ружин прибула комуна реемiгрантiв з США i Канади ВлНовий свiтВ», але невдовзi значна частина розчарувалась i повернулась назад, тi, хто залишився були реорганiзованi у колгосп. У 1941 роцi територiя Ружинщини була окупована фашистами. Частина населення органiзувала партизанськi загони, iнша поповнила лави ОУН. 1943 року територiю Ружинщини було звiльнено вiд фашистiв. В 1954 в Ружинi зтАЩявився перший телевiзор.

Сьогоднi в Ружинi i поштове вiддiлення, лiкарня, костьол, будинок культури, маслозавод, рибгосп, в Ружинському районi функцiонують: цегельний завод, фармацевтичний завод i верхiвянський сiльськогосподарський технiкум. Також в с.Верхiвня знаходиться маiток Ганськоi, де певний час жив Оноре де Бальзак. У Вчорайшинськiй школi певний час вчителював М. Т. Рильський, а в Ружинi в пiслявоiннi роки жив Василь Земляк, працюючи кореспондентом в Житомирськiй газетi.

Крилiвка - село Ружинського району, Житомирськоi областi. Населення тАУ 480. Вiдстань до найближчоi залiзничноi станцii в с.Чорнорудка тАУ 27 км, до районо центра стм. Ружин тАУ 10 км, до м. Житомира тАУ 120 км.

В селi дiють церква (в примiщеннi колишнього дитячого садка), школа, сiльський будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, бiблiотека.

ЧАСТИНА 1.

Характеристика дiалектних вiдмiнностей середньонадднiпрянських говiрок пiвденно-схiдного нарiччя

Пiвденно-схiднi дiалекти, якi лежать в основi нацiональноi украiнськоi лiтературноi мови, рядом своiх ознак збiгаються з нею, проте серед iхнiх характерних рис i й такi, якими вони вiдрiзняються вiд лiтературноi мови. Водночас сукупнiстю ознак цi дiалекти протиставляються, з одного боку, пiвденно-захiдним, а з другого тАФ полiським дiалектам.

Загалом, говiрка Ружина й Крилiвки наближена до лiтературноi мови, але присутнiй ряд особливостей на фонетичному, лексичному, морфологiчному i синтаксичному рiвнях.

Зона кордону мiж Пiвденно-схiднi, пiвденно-захiдним, полiським дiалектам, говiрками, тому мiстить в собi явища, притаманнi рiзним регiонам Украiни.

Фонетичнi ознаки:

В· етимологiчнi [о], [е] в новозакритих складах як у наголошенiй, так i в ненаголошенiй позицiях заступаються [i], перед яким звичайно помтАЩякшуються попереднi приголоснi, включаючи й випадки перед [i] (<[о] ), (пóттАЩ'ĩм, к'í̃н', на̃ливájeⁱш та iн.);

В· Вафонема [а] будь-якого походження зберiгаiться, зокрема вiдповiдно до давнього [ę] послiдовно виступаi [а] з пом'якшенням попереднього приголосного (пjат', дас'ат', мтАЩĩс'ац' та iн.);

В· ненаголошена [е] зближуiться у вимовi i реалiзуiться у вимовi як [е^и] або навiть [и] та iнодi [еⁱ] (пе^ичé̃мо̃, не̃^исé̃мо̃, говтАЩíjеⁱс':а та iн.);

В· ненаголошене [о] перед наступним складом з наголошеним [у], [i] набираi вiдтiнку [у], тобто зазнаi помiрного тАЬуканнятАЭ, проте явище вiдбито непослiдовно (та iн.);

В· дзвiнкi приголоснi в кiнцi слiв i всерединi перед глухими, к правило, зберiгають свою дзвiнкiсть (аж,jiжте, на̃зáд, зáраз )

В· повна диспалаталiзацiя [ртАЩ], що не властиво пiвденно-схiдному нарiччю; явище характерне для полiських дiалектiв (грújeⁱш, втАЩíру, бурáк )

В· наявне альвеолярне [л^.] (будувáл·и, гл·ú̃на, мтАЩĩсúл·и)

В· вживаiться вставне [л] пiсля губнiх в дiiслiвних формах РЖ ос. однини та РЖРЖРЖ ос. мн. терпер. i простого майбутн. часу (станоСЮл'ájут', садóСЮл'ат' )

В· широко вживаiться вставний [н] (мн'á̃та, мн'á̃со, с'í̃мн'а̃)

В· тверда вимова шиплячих (пе^ичéш, пáриш, чаркáми)

Морфологiчнi ознаки:

В· у iменниках РЖ вiдмiни м'якоi групи в дав. i мiсц. вiдм. однинi i в iменниках II вiдмiни м'якоi групи в мiсц. вiдм. однини виступаi закiнчення -i (на колгóсптАЩi, од рóзпис'i, бáт'кºовтАЩiта iн.);

В· iменники жiн. роду та узгоджуванi з ними прикметники i деякi займенники в орудн. вiдм. однини мають закiнчення -оjу, -еjу (чáркºоjºу, вá̃н'кºоjºута iн.), проте в частинi пiвденно-схiдних говорiв ненаголошенi закiнчення iменникiв з основою на м'яВнкий приголосний i шиплячий можуть пiд впливом твердоi групи приймати закiнчення -оjу замiсть -еjу (сáд͡ жºоjºута iн.)

В· прикметники, дiiприкметники, порядковi числiвники та займенники в наз. i знах. вiдм. множини мають членВнну стягнену форму з закiнченням -i, перед яким виступаi як м'яка, так i напiвм'яка вимова приголосних, а в частинi говiрок, зокрема правобережних, навiть тверда (тверд'i', шти'ртАЩi, гарн'ĩта iн.)

В· досить чiтке розрiзнення прикметникiв твердоi i м'якоi груп (раби́ĭ, харо́шиĭ, та iн.),

В· числiвники один, чотири виступають здебiльшого у формi jíден, штúри,що не властиво пiвденно-схiдному нарiччю; явище характерне для пiвденнно-захiдних дiалектiв;

В· широке вживання форм предметно-особового займенника чол. i середи, роду з прийменниками без приВнставного [н] (до jóго, за jóго та iн.);

В· наявний iнфiнiтив на -ти або на -т' з перевагою суфiкса -ти (ходúти тАФ ходúт', робúти тАФ робúт', носúти тАФ носúт' та iн.;)

В· дiiслова РЖ дiiвiдмiни в 1-iй ос. однини тепер. часу мають чергування [д], [т], [з], [с], з вiдповiдними шиплячими (хóжу, вóжу, та iн.);

В· дiiслова РЖ дiiвiдмiни колишнього III класу в 3-iй ос. однини тепер. часу дуже часто мають стягненi (усiченi) форми (зна, гра та iн.);

В· у дав.вiдм. однини предметно-особовий заменник жiн. роду збiгаiться з род. вiдм. (даСЮ jijí грóшi та iн.);

В· вживаються форми умовного способу типу (ходúСЮ би, ходúла б та iн.);

В· вiдповiдно до прийменника-префiкса вiд виступаi од (при̃нé̃сли од хре^иста́)

В· iменники РЖРЖ вiдмiни в множинi мають наголос на флексii (ко^уровú, бабú, калиткú та iн.).

Синтаксичнi ознаки:

В· обмежене вживання протистаного сполучника але i заступлення його протиставними сполучниками та, но;

В· полiсемантичнiсть сполучника що, який вживаiться як у пiдрядних реченнях мiсця, так i в означальних, пiдметових, присудкових (шºо в jiх пºо пéршºо̃мºу̃ хрешчé̃ни̃кºу, jе такá шºо в апарáт не̃ давáлас', сºорºóчкºу / шºо вºо̃нá̃ сºобтАЩí на̃ĭме̃^инºу̃вáла);

наявнiсть невластивих лiтературнiй мовi форм типу двi дiвчатi, i день додоми нема.

дiалектичний говiрка текст мовлення транскрипцiя

ЧАСТИНА 2. Репрезентативнi дiалектнi тексти

2.1 Свята

2.1.1 Релiгiйнi свята

РЖнформатор: Кузмiнчук Катерина Павлiвна, 1941 р. н., освiта 5 класiв.

Великдень

/пáскºу рºóблат' jак / нºу̃ пе^ичé̃мºо̃ / паскú ц'i пе^ичé̃мºо̃ // пºотºó̃м не̃^исé̃мºо̃ свтАЩатúти / ĭде̃м СЮже // тºо в пjáтни̃ц′ºу такé // нºу̃ рºозчи̃н'á̃jºу т'íстºо // jак рºозчи̃н'á̃jºy / бе^ирºý / дртАЩíжтАЩ:i / мºу̃кá / сáхар / о^ул'íji тºудú л'º:ý/ шчºоб вºо̃нú̃ бºулú тактАЩí пºохºóжтАЩi на̃ пасºочкú / такé здºóбне̃ рºóбл'ºy т'íстºо // вºо̃нºó̃ тºод'í висхºóд͡ жºуje / кладºý jºогºó в хвºóрмºо̃чки // вºо̃нºó̃ птАЩiдхºóдит' шче в хвºóрмºо̃чках / а тºод'í СЮже садºóвл'ºу jа jºогºó СЮ дºухºóСЮкºу // рá̃н'ше пе^иклá jа в печтАЩí // зáра пе^ичтАЩí не̃^имá // а пºотºó ̃м СЮже вит'агájeⁱш i вºо̃нú̃ охºолºодájºyт' / jiх обливájеⁱш // так сáмºо̃ ĭ хл'iб пе^ичéш СЮ пе^ичтАЩí // краша̃нкú крáси̃мºо̃ / хтºо в цибºýл'i/ хтºо в пºорºошкºý/ хтºо jак // y пºорºошкºý вºо̃нú̃ ли̃н'á̃jºyт' // д'íти о^убмºý̃рзºуjºyц':а/ т'i jáĭц′а о^убмºý̃рзан'ĩ/ т'i об:ирájºyт' // a в цибºýл'i вºо̃нú̃ так'í гáрн'ĩ че^ирвºó̃̃н'ĩ i харºóштАЩi // лºушпú̃̃н':а̃ з цибºýл'ки / на̃ливájeⁱш jºогºó / вºо̃нºó̃ де̃н' стºójiц':а / пºотºó̃м СЮже крáсиш // пºóт'ĩм ĭдéмºо свтАЩатúти СЮ цéрквºу / пºóт'ĩм прихºóди̃мºо̃ врá̃нц'i з цéркви СЮже в пjат' часºóв i тºоп'íрºу СЮже на̃зивájец':а гºовтАЩí̃н':а̃ / це СЮже гºовтАЩíjеⁱс':а СЮдºó̃ма̃ // це jiсú свтАЩачé̃не̃ / а тºод'í СЮже jiсú все / шчºо СЮже ва̃м та̃м трéба тºод'í jiсú / мн'á̃сºо та̃м // а дºо пáски пºоСЮнºó̃стjºyjºy птАЩiст // хтºо мºó̃же пºóстити / пºóстит' ц′íлиĭ птАЩiст // i зáраз ос'ºó цеĭ птАЩiст такúĭ сá̃ми̃ĭ ос'ºó бºув з чºотúрна̃дц'атºогºо пºо двáц':ат' вºóс'ме̃ // такúĭ jак i на̃ ве^илúкде̃н' / шчºо не̃ мºó̃жна̃ jìсти не̃ мн'á̃са не̃ рúби н'ĩчºóгºо // це стрºóгиĭ птАЩiст на̃зивájец':а // так сá̃мºо̃ ĭ на̃ пáскºу // пºóстиш // на̃чинá̃jе^иц':а птАЩíст СЮже цеĭ // от вºо̃нá̃ не̃ мºóже пºóстити / вºо̃нá̃ не̃ пºóстит' // а jа пºóшчºу / jа ц′íлиĭ птАЩiст пºóшчºу дºо паски // ja т'íки jĩм та̃м о^ул'íjºy / о^ул'íjºy jа jĩм // мн'á̃са jа не̃ jĩм / jа дºо сá̃мºо̃ji паски // пºорºос'á кºóл′ºут' кáжºут' jак же це так / ви jºогºó не̃ jíли / нá̃шºо ж jºогºó тºод'í гºодºувáти // a jа кажºý / бºýдºу jìсти СЮже на̃ пáскºу // ja СЮже тºод'í рºозгºо^увтАЩíjºyс'а/ тºод'í jа бºýдºу jìсти // нºу̃ тºо не̃ jiжте / в мé̃не̃ кáжºут' д'iСЮчáта // jaкшчºó ви так / тºо не̃ jíжте // нºу̃ тºо ви jíжте/ кажºý / jа не̃ бºýдºу // вºо̃нú̃ сºóбтАЩi jiд'áт' те мн'á̃сºо / а jа сºобтАЩí jĩм птАЩiснé̃ // ja ж не̃ СЮми̃рájºу / живºý ж // тра шчºоб орга̃н'í̃зм привикáСЮ дºо вс'ºóгºо i дºо птАЩiснºó̃гºо i дºо жúрнºо̃гºо // жúрнºо̃гºо тºóже багáтºо jíсти не̃^и мºóжна̃//

Трiйця

/тртАЩíĭц'а це СЮ чéрСЮн'ĩ // та̃м тºóже // тртАЩíĭц'а це свтАЩáт'ат' з'íл′:е // хатú СЮсте^ил'ájºут' // це на̃зивájец':а татáрс'ке з'iл′:е // i д'iтéĭ у jºó̃мºу̃ кºупáли/ вºо̃нºó̃ харашºó / jак i нºó̃ги бºол'áт' пáриш jiх // гºóлºовºу мú̃jeⁱш/ дºýже харашºó / шчºоб гºолºовá не̃ бºол'íла / цим ужé свачé̃ни̃м з'íл′:eм // д'iтéĭ ма̃лé̃н'ких кºупájеш / вºо̃нºó̃ так гáрнºо̃ пáхне̃ / ĭ гºóлºовºу мú̃jeⁱш вºонºó гáрнºо пáхне̃ / бºо вºо̃нºó̃ такé / харºóше такé ĭ зáпах // i вºо̃нºó̃ пºол′éзне̃ // пºокºупáлас'а / пºо̃мú̃ла гºóлºовºу ци̃м з'íл':ачкºом / вúсºушила jºогºó / пºовтАЩíсила i знºо̃СЮ мú̃jeⁱс':а / грújeⁱш вºóдºу i знºо̃СЮ ми̃jeⁱш // харашºó тºод'í / вºóлºос не̃ вилáзит' i харашºó//

Рiздво

/a на̃ ртАЩiздвºó так сá̃мºо̃ пе^иклú хл'iб знºо̃СЮ / з чаркá̃ми̃ // на̃зивájец':а кни̃шí / тºо паска / а тºо кни̃ш // чáркºоjºу вирºобл'ájеш // тºо кни̃ш на̃зивájец':а рiздвтАЩа̃нú̃ĭ // кºол'адºýjºyт' / кºол'áдки вс'áктАЩi // хтºо jакí знá̃jе // на̃ нºó̃виĭ гºод вºорºóта зн'ĩмá̃ли хлºóпц'i де д'iСЮчáта бºулú // нºу̃ тепéр же бачиш / вºо̃нú̃ не̃ ĭдºут' тºудú де je д'iСЮчáта таĭ зн'ĩмá̃jºут' т'i вºорºóта / а ĭдºут' дºо старúх бабíв // нá̃шºо // та бáба пºостáвила на̃пртАЩĩмтАЩé̃р сºобтАЩí вºорºóта // вºо̃нú̃ птАЩiшлú jiх зн'á̃ли / хтºо jiĭ jiх при̃не̃^исé // кºолúс' де дтАЩíСЮчи̃на̃ je i тºо не̃ зн'ĩмá̃ли / птАЩiд'iпрºýт' чи та̃м шºос' такегºó // нºу̃ зн'ĩмá̃ли це не̃ зн'ĩмá̃ли / шчºо дес' пºоза̃нºó̃с'ат' / аж дºо дрºýгºоji хáти чи шче кºудúс' / такºóгºо не̃ бºýлºо //

Святого Андрiя

/на̃ а̃ндрéjа д'iСЮчáта схºóд'ац':а i хлºóпц'i прихºóд'ат' // вáри̃м варé̃ни̃ки / печºýт' па̃мпºýшки / втАЩíшаjºут' ц'ºу калатºý // оцé такúĭ обúчаĭ бºуСЮ // т'i jíдºут' т'i мá̃ст'ат' сáд͡ жºоjºу пºо лºóбтАЩi/ а тºоĭ кáже СЮкºуснºý̃ / тºоĭ кáже jа писнºý̃ // оцé такúĭ бºуСЮ обúчаĭ // a jак ве^иснá̃ пºочи̃нá̃jеⁱц':а тºо сптАЩiвájºут' гºолºодарá д'iСЮчáта // a зáраз / зáраз ц'ºóгºо не̃мá̃ // зáраз на̃чнú шчºос' сптАЩiвáти / чи там шºо // скáжºут' оцé СЮже пºо̃на̃пивáлис'а таĭ сптАЩiвájºут' // ме̃н'í̃ кºолúс' бºулºó з д'áд'кºо̃м вá̃н'кºоjºу // втАЩĩн же ж кºолúс' рá̃н'ше пиСЮ / зáраз втАЩĩн СЮже̃ не̃ пje // a тºо втАЩĩн рá̃н'ше рºобúСЮ на̃ трáхтºортАЩi / таĭ вúпje // таĭ приĭдé дºодºó̃ми̃ // трáхтºора на̃ кºолгºóсптАЩi пºостáвит' / а са̃м приĭдé дºодºó̃ми̃ // не̃ знá̃jе де втАЩĩн тºóгºо трáхтºора д'iв // СЮже ĭде шºукáти трáхтºора ма̃рºýшка / кºудá ти ĭдеш // кºудá ти ĭва̃н iдéш / трáхтºор на̃ кºолгºóсптАЩi // jа тºобтАЩí не̃ втАЩíрºу // i це ĭде а jа ĭдºу з хвéрми // стртАЩiчájºу jºогºó так отºó на̃ сел'í // д'íдºу вá̃н'ка кºудá тºо ви̃ ĭдéте // i ма̃рºýшка ж з:áд'i за ни̃м шкºутил'гájе // а jа ĭдºу з хвéрми // кºудá тºо ви ĭдéте / кáт'ºy jа jĩм не̃ втАЩíрºу / jа т'íки тºо^ибí втАЩíрºу // jакшчºó ти ме̃н'í̃ скáжеш де мĩĭ трáхтºор / jа зрáзºу ве^иртájºус'а з тºобºójºу дºодºó̃ми̃ // кáжºу д'íдºу вá̃н'ка / трáхтºор ваш на̃ тáбºортАЩi стºо^уjíт' // СЮ стратºý / все jак не̃ мºó̃же бºýти / закрúтиĭ / кáжºу // ви jºогºó пºостáвили / закрúли / ĭде̃м дºодºó̃ми̃ // ĭде̃м // вертájе̃ⁱмс'а з ни̃м дºодºó̃ми̃ / ĭдºу // кáже / jа бºýдºу завºóдити / ти бºýдеш вивºодити / бºýде̃м сптАЩiвáти / бºýде̃м / а ма̃рºýшка вертájеⁱц':а на̃зáд i каже / бºóже / дºóбре шчºо ти ме̃н'í jºогºó хºоч приве^илá // ĭде // втАЩĩн завºóдит' /а jа вивºóд͡ жºу // на̃ дрºýгиĭ де̃н' кáжºут' / кáт'а на̃пилáс'а так з вá̃н'кºоjºу // сптАЩiвáла // а jа з хвéрми ĭдºу // так кáжºут' сптАЩiвáла шчºо кºудú // вá̃н'ка завºóдит' / а вºо̃нá̃ / кáжºут' / вивºóдит' // пºотºó̃м приĭшлú СЮ хáтºу / с'íли СЮ хáт'i// сптАЩiвájе̃ⁱм // jа тºобтАЩí скажºý / jа так кºó̃нчила шкºóлºу / тºо jа бíл'штАЩiст' хºодúлa на̃ хвéрмºу̃ // jа кºорºовú дºоjíла // jа мá̃лºо такé // а вºо̃нú̃ тºо хºодúли жáти ĭ вjазáти // а jа н'ẽ // jа це хºодúла тºут на̃ хвéрмºу / а пºотºó̃м л'íтºо хºодúла на̃ кирптАЩíчни̃ĭ завºод // кирптАЩíч вирºобл'áли // та̃м бºулá // a СЮдºó̃ма̃ / тºо так / с'íjали жúтºо / пше̃^инú̃ц'ºy // y бáби jаСЮдºóхи / бáба пºос'íje жúтºо ĭ пше̃^инú̃ц'ºy самá СЮже не̃ мºó̃же // гºукájе ме̃нé̃ / кáт'ºу пºо̃мºо̃жú жúтºо жáти // ĭдºу /жнºу̃ // ĭва̃н приĭдé / це jijí си̃н // jа жнºу̃ / а втАЩĩн складájе / вjáже ĭ складájе // а зáраз СЮже jºогºó не̃ с'íjºyт' // н'ĩхтºó н'ĩчтАЩºó не̃ с'íje //

2.1.2 Родиннi свята

РЖнформатор: Кузмiнчук Катерина Павлiвна, 1941 р. н., освiта 5 класiв.

Народження дитини

/так сá̃мºо̃ бºулú рºодú̃ни̃ jак i зáраз рºодú̃ни̃ // прихºóд'ат' на̃ рºодú̃ни̃ кºолúс' // iдéш на̃ рºодú̃ни̃ бе^ирéш хºустú̃нºу̃ // нá̃шºос' брáли jáĭц'а // ja не̃ знá̃jºу нá̃шºо jiх брáли // a на̃ шºó jiх брáли / jа не̃ знá̃jºу // бºо кºолúс' jак jа бºýла шчºо це рºодúла цих д'iтéĭ / дºо мé̃не̃ прихºóдили бабú та ĭ мá̃ти прихºóдила i бáба мºо̃já прихºóдила // бºо вºо̃нá̃ СЮ мé̃не̃ бºулá за бáбºу за д'íт'ми̃ // прихºóдили // бтАЩiлé̃н'ка такá хºустú̃на̃ // при̃нºó̃сили у вºýзликºу jáĭц'а // a нá̃шºо т'i jáĭц'а // на̃ шºó вºо̃нú̃ // ja jiх так не̃ рºозпúтºувала / вºо̃нú̃ ме̃^ин'í̃ не̃ рºозказáли дл'а чºóгºо вºо̃нú̃ // зáраз тºóже iдºýт' / але jак та̃м iдºýт' / хтºо jак iде // a хтºо стартАЩíшиĭ знá̃jе / тºоĭ ĭде // a мºо̃лºод'ºóж iдé так ужé птАЩiшлú таĭ птАЩiшлú // cид'íли сптАЩiвáли теĭ усé / ºоцé такé рºобúли на̃ рºодú̃на̃х //

Хрестини

/a христú̃ни̃ так сá̃мºо̃ // пºохре^истúли / при̃нé̃ли од хрестá // пéрших кºу̃мтАЩí̃в jактАЩí шé̃нºо̃ пéрших хрешчé̃ни̃ктАЩiв хрúст'ат' птАЩiдн'ĩмá̃jºут' на̃СЮрá // цеĭ кºу̃м уже з кºу̃мºó̃jºу шчºо вºо̃нú̃ пºо пéршºо̃мºу̃ / шºо в jiх пºо пéршºо̃мºу̃ хрешчé̃ни̃кºу // ста̃нºó̃вл'ат' мºо̃гºoрúч // птАЩĩдн'ĩмá̃jºут' jiх дºогºорú // шчºо даjéте / мºо̃гºорúч // мºо̃гºорúч зна̃чúт' // ста̃нºó̃вл'ат' та̃м л'íтрºу гºортАЩíлки / там ви̃нºóе / шчºо та̃м уже стáвит' втАЩĩн на̃ цеĭ мºо̃гºорúч / а кºу̃мá̃ свºоjé i тºод'í СЮже с'iдájºут' та гºул'ájºут' вºо̃нú̃ // СЮже кºу̃мú̃ угºошчájºут' i це вºо̃нú̃ с'iдájºут' i гºул'ájºyт' // двºójе брáли кºолúс' кºу̃мí̃СЮ / зáра берºýт' чéтверºо // ос'ºó СЮ нá̃д'i це с'ºóдн'ĩ вºо̃нú̃ хре^истúли тºо чéтверºо бºулºó кºу̃мí̃СЮ / бºо двºójе д'iтéĭ //

Похорон

/на пºóхºорºо̃н СЮже так // прихºóдит' птАЩéСЮча сптАЩiвájºут' / нºу̃ мºó̃л'ац':а / нºо̃ це ми̃ кáже̃м сптАЩiвájºут' // сптАЩiвájºут' пºохºорºó̃н':ĩ птАЩiсн'í̃ // прºовºод͡ жájе̃м СЮ остá̃н'º:у̃ пºут' i сптАЩiвájе̃мºо̃ птАЩíсн'ºу̃ ц'ºу jак ви̃нºó̃с'ат' ме̃рц'á з хáти / тºо СЮже тºо^уд'í ми̃ сптАЩiвájе̃м птАЩíсн'ºу̃ / остá̃н':а̃ пºут' остá̃н':а̃ пºут' остá̃н':а̃jа дºорºóга / остá̃н':а̃ пºут' остá̃н':а̃ пºут' од ртАЩíднºогºо пºорºóга // ужé jак ви̃нºó̃с'ат' ме̃рц'á з хáти // а так шºó ми̃ / н'ĩчтАЩºó / це СЮже рĩдн'á̃ та̃м плáче / випрºовºод͡ жáти шкºодá / бºо СЮмé̃рлºо тºо шкºодá // не̃^исºýт' на̃ цвú̃ндар / опºускájºут' СЮ já̃мºу̃ //

Весiлля

/свáд'ба // jак тºо кáжºут' / гºул'аjºут' // мºо̃лºодúĭ iдé дºо мºо̃лºодºóji // тºод'í тºоĭ ртАЩiд iде с'ºyдú / од мºо̃лºодºóji ртАЩiд iдé тºудú // cтарºостú / свáшки ĭдºут' забирájºут' од мºо̃лºодºóгºо ртАЩiд i ĭдºут' дºо мºо̃лºодºóji // a пºотºó̃м уже СЮвéче^иртАЩi забирájºут' мºо̃лºодºý i ведºýт' дºо мºо̃лºодºóгºо // це СЮже такúĭ бºуСЮ обрáд // це бºулºó СЮ сºубºóтºу / а СЮ не̃^ид'íл'ºу СЮже прихºóд'ат' так сá̃мºо̃ од рºóзпис'i бºо ж у не̃^ид'íл'ºy ĭдºут' сºобтАЩí дºо рºóзпис'i // СЮ сºубºóтºу хºóдит' клúкат' мºо̃лºодá / а СЮ не̃^ид'íл'ºу кºолúс' свáд'ба на̃чи̃нá̃лас' / а зáра на̃чи̃нá̃jец':а СЮ сºубºóтºу / а тºо^уд'í на̃чи̃нá̃лас'а СЮ не̃д'íл'ºу / а СЮ пºо̃не̃^ид'íлºок це СЮже за пºо̃не̃^ид'íлºок // а зара СЮже не̃^ид'íл'а за пºо̃не̃^ид'íлºок // СЮже СЮ сºубºóтºу гºул'ájºут' / а СЮ пjатнú̃ц'ºy хºóд'ат' клúкат' // нºу̃ СЮ пºо̃не̃^ид'íлºок ужé jакшчºó остá̃н':ºо̃гºо жé̃ни̃т' чи од:аjé дºóчкºу остá̃н'º:ỹ зá̃мтАЩĩж / знá̃чит' пле^итºýт' так'í втАЩĩнкú з жúта / на̃кладájºут' на̃ гºóлºовºу / мá̃те^ири ĭ бáт'кºовтАЩi i це СЮже вивºóз'ат' jiх iз пºодвтАЩíрjа // вивºóз'ат' / пºовéзли пºокºупáли jiх iз цú̃ми̃ втАЩĩнкá̃ми̃ / тºод'í при̃нºó̃с'ат' ц'i втАЩĩнкú кладºýт' на̃ пºодвтАЩíрji та̃м на̃ чºó̃мºу̃ // кладºýт' на̃ рад'ºýшкºу ц'i втАЩĩнкú i вс'i пºо̃мºо̃лºóт'ат' // пºо̃мºо̃лºотúли / а пºотºó̃м не̃сºýт' на гºорºóд i с'íjºyт' / рºозс'íjали це все шчºо на̃мºо̃лºотúли // садºóСЮл'ат' jiх на̃ гiл':áкºу i везºýт' вºолºочúти / завºолºочúли / дºоптАЩíрºу с'iдájºут' за ст'iл i дáл'ше прºодºолжájºут' пúти // оцé так'í кºолúс' обрáди бºулú // jaк ужé ĭде мºо̃лºодá од рºóзпис'i / от зáраз ужé в на̃с пе^ире^иjмá̃jºут' мá̃лºо / а кºолúс' пе^ире^иjмá̃jºут'/ ста̃нºо̃СЮл'ájºут' хлºóпц'i ст'iл'ц'á / на̃ ст'iлéц' кладºýт' хл'íб // мºо̃лºо^уд'í птАЩiдхºóд'ат' уклºо̃н'á̃jºуц':а дºо ц'ºóгºо хл'íба/ а СЮже збºóкºу дрºужкú сптАЩiвájºут' / рºозстºуптАЩíте^ис'а вºорºогú не̃ пере^ихºóд'те дºорºогú / хаĭ прºоĭдé гºоспºóд' сад / благºослºовúт' ус'íх на̃с // тºод'í СЮже вºо̃нú̃ дºогºовºорájºуц':а / старºостú дºогºовºорájºуц':а // мºо̃гºорúч хºóчте хлºóпц'i / знáчит' мºо̃гºорúч / забирájºут' // ви ĭдéте з нá̃ми̃ пºо мºо̃гºорúч // вºо̃нú̃ од:аjºýт' jĩм мºо̃гºорúч i вºо̃нú̃ сºо^убтАЩí ĭдºут' i та̃м гºул'ájºут' // y на̃с хºовájºут' мºо̃лºодºý // óбше^им приĭшлú СЮже од рºóзпис'i / СЮвéче^ирi та̃нц'ºý'jºут' та̃нц'ºý'jºут' СЮже вéчтАЩiр // пºо̃тºó̃м СЮз'ав стáршиĭ укрáСЮ ц'ºу мºо̃лºо^удºý i схºовáСЮ // же̃н'í̃х дºóлже̃^ин iтú шºукáти // кáжºут' / jак це ти та̃нц'ºyвáСЮ / шчºо СЮ тéбе мºо̃лºо^удºý СЮкрáли // де ви jijí схºовáли // СЮже втАЩĩн хºóдит' jijí шºукájе // не̃^имá̃jе // нºу̃ шºукáĭ / ми̃ тºобтАЩí далú /а ти тепéр шºукáĭ/ нºу̃ СЮже jак знáĭде / приве^идé / тºо втАЩĩн jijí на̃ рºукáх нºó̃сит' i та̃нц'ºyje / це все кáжºут' усé // пºотºó̃м с'iдájºут' за ст'iл / стáршиĭ бºоjáри̃н /абºо мé̃ншиĭ бºоjáри̃н крадé тºýхвл'а // кáжºут' вихºóд'те СЮже з:а стºолá // а н'е̃втАЩéста кáже jа не̃ п'iдºý бºо jа бºóса // jaк бºóса // СЮкраСЮ хтºос' тºухвл'á // знá̃чит' дºóлже̃^ин стáршиĭ бºоjáри̃н вúкºупити тºýхвл'а / шчºоб мºо̃лºодá СЮзºýлас' // oцé так'í ше тºóже / jак кáжºут' / бºулú // мºо̃лºодúĭ тéшчтАЩi нºó̃ги мú̃je // óпши̃м це СЮже СЮ сºубºóтºу СЮвéче^иртАЩi з'ат' тéшчтАЩi мú̃je нºó̃ги / i та̃м шºуткºýjºyт' / та̃м СЮже обстºупájºут' i та̃м мú̃jºyт' нºó̃ги // з'ат' тéшчºу садºóвит' на̃ стºýлºо/ ста̃нºóвит' тáзика / i на̃ливájе тºудú вºодú i пºó̃мĩж вºóдºу гºорíлки // рве бºурjá̃н // кáжºут' / крºопúви / не̃ бºýдºут' нºó̃ги бºол'íти i шарºýje тéшчтАЩi СЮже ц'i нºó̃ги / мú̃je з усéji сúли // вúкрºути // берé рºушнúк витирájе // пºотºó̃м узºувájе тºýхл'i / кладé СЮже СЮ тºýхвл'i грºóшi i jiдé̃н тºýхвел' пºотºó̃м СЮ дрºýгиĭ / т'i тºýхл'i jijí СЮже пºозакидáje / а СЮ цих вºо̃нá̃ СЮже та̃нц'ºýje // СЮвéче^иртАЩi птАЩíсл'а вс'ºóгºо СЮзºýли тéшчºу СЮже тºод'í завºóд'ат' мºо̃лºодºý СЮ шалáш / чи та̃м кºолúс' у хáт'i бºулú свáд'би // захºóдит' у хатºý с'iдájе за ст'iл / i тºут ужé чи дрºужкú чи сватú / хтºо та̃м ужé сптАЩiвájе птАЩiсн'í̃ / оĭ iдú iдú мá̃ти дºо дºочкú збирáти з дºочкú бúндºочки // мá̃ти СЮже ĭде не̃^исé платºóк шчºоб на̃пнºý̃ти мºо̃лºодºý // зн'ĩмá̃jе втАЩĩнºó̃к цеĭ i на̃пинá̃jе СЮже jijí платкºóм // i тºоптАЩíрºу сптАЩiвájºут' // jaк отºó СЮ пºоне̃^ид'íлºок / тºо сптАЩiвájºут' / свтАЩатúĭ пºо̃не̃д'íлкºу / ти спºóртиСЮ на̃м д'íСЮкºу / СЮ кºомºóртАЩi птАЩiд пºолúце^иjºу / зрºобúСЮ jijí мºо̃лºодúце^иjºу // це такºý птАЩíсн'ºу̃ сптАЩiвájºут' // теĭ мá̃ти на̃пи̃нá̃jе jijí хºýсткºо^уjºу i так jijí на̃пú̃н'ºу̃jºyт' i це шчитájец':а мºо̃̃лºодúц'а // cватú / рºóдичтАЩi СЮбирájºуц':а зáмĩст' цих мºо̃лºодúх/ з т'ºýл'i хватºý такºý рºóбл'ат' / втАЩĩнкá рºóбл'ат' i отºó на̃кладájºут' // чºолºовтАЩí́к убирájеⁱц':а за н'е̃втАЩéстºу / а жтАЩí̃нка СЮбирájец':а за мºу̃жикá // це ос'ºó у вáл'i jак це ми̃ бºулú на̃ свáд'бтАЩi /тºо та̃м хлºóпц'i пºоСЮбирáлис'а // оксá̃на̃ бºулá / це мºо̃já пле̃^имé̃н:и̃чка за мºу̃жикá / а тºоĭ убрáСЮс'а за н'ẽвтАЩéстºу // на̃мºо̃стúли грºýд'i / на̃клá̃ли jºо̃^умºý̃ / такúĭ шºýтливиĭ хлºóпец' бºуСЮ // СЮбрáли i пºовéзли ц'ºу мá̃т'iр бºо це ж остá̃н'º:о̃гºо вºо̃нá̃ СЮже жи̃нú̃ла // пºовéзли аж тºудú / на̃ сéлишче СЮ ставºóк кºупáти // бáт'ка ĭ мá̃ти // кажºý / вºолºóд'а / СЮбирáĭс' / бºо пºовезºýт' кºупáти // та ви шºо // пºобáчиш / шºо пºовезºýт' // птАЩiшлú дºо втАЩíт'i ц'ºóгºо / jак тибтАЩí сказáти / cºó̃ндрикºовºогºо / СЮз'áли прицéпа од ма̃шú̃ни̃ // втАЩĩн даСЮ / втАЩĩн jĩм рºозртАЩiшúСЮ / кáже бе^иртАЩíт' прицéпа / ва̃м бºýде лéгше на̃ прицéпºовтАЩi вéзти // втАЩĩн ле^игé̃н'киĭ // а ви ж гºуртºóм // залигájете / с'ºудú / кáже СЮстрºó̃ми̃те такºóгºо дрºучкá / приСЮjажтАЩíт' jºогºó прºóвºолºокºоjºу / шчºоб ва̃м дºоСЮгé̃н'кºо бºулºó / вас же бºýдºут' пºога̃н'á̃ти // втАЩĩн jĩм рºозкáзºуje ци̃м хлºóпц'а̃м // вºо̃нú̃ jºогºó СЮз'áли / прикрºутúли / с'ºудú вз'алú СЮче^ипúли два мºо̃тºузкú / тºоĭ за дúшл'а т'á̃не / а т'i два збºóкºу / тºоĭ ле^игé̃н'кºо i дºo нºо̃вºострºоjé̃н'ĩjа i аж дºо сéлишча на̃ стаСЮ // пºовезлú / jак пºоскидáли з грéбл'i СЮ стаСЮ / а тéплºо ж / пºокºупáлис'а приjíхали на̃зáд // кáже вс'ºо СЮже пºокºупáлис'а / так шчºо стаСЮ тºоптАЩíрºу мºо̃гºорúч // стáСЮл'ат' мºо̃гºорúч i с'iдájºут' дáл'ше цеĭ // тºо це jа ж кажºý / тактАЩi це шчºо так рºóбиш i на̃ свáд'бтАЩi тактАЩí хвºóкºуси одпáл'ºyjºyт' // хтºо л'ºýбит' / да // а je тºут от це гáл'i / ма̃рºýс'i бºо̃ндарчºýк бáт'кºо бºуСЮ / пºокºóĭни̃ĭ СЮже / а бºуСЮ живúĭ // а гáл'а ц'а СЮже остá̃н:'а̃ / jijí вºо̃нá̃ од:авáла зá̃мºу̃ж // кажºý дºо ма̃рºýс'i / ма̃рºýс'ºу / бºýдºут' ж СЮзáСЮтра вас кºупáти / тебé ĭ jiвá̃на̃ // oĭ кáт'ºy / а jа там гºотºóвила // кáт'ºy не̃

Вместе с этим смотрят:

AIDS

Airplanes and security

Biological Weapons

Bird Flu

Chemical Weapons