Шкiдники кормiв i заходи боротьби з ними

Шкiдники кормiв i заходи боротьби з ними

Змiст

шкiдник сiльськогосподарський кормовий рослина

Вступ

1. Основнi види шкiдникiв кормiв i iх вплив на кормовi культури

2. Боротьби зi збудниками хвороб кормових культур

3. Гiгiiна кормiв, уражених комiрних шкiдникiв

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Шкiдники сiльськогосподарських кормових рослин - тварини, якi пошкоджують рослини або викликають iх загибель. Розмiр шкоди, викликаноi шкiдниками i хворобами рослин, великий: за даними Органiзацii з продовольства i сiльського господарства (ФАО) ООН, свiтовi втрати щорiчно складають приблизно 20-25% потенцiйного свiтового врожаю кормових культур. Серед хребетних тварин шкiдникiв багато в класi ссавцiв, особливо в загонi гризунiв. З безхребетних тварин с. - Х. рослини пошкоджують деякi види черевоногих молюскiв, й значну кiлькiсть круглих черв'якiв з класу нематод. Найбiльш рiзноманiтнi i численнi види шкiдникiв, що вiдносяться до типу членистоногих тварин: класу комах, класу павукоподiбних (клiщi), деякi види з класу багатонiжок i ракоподiбних (мокрицi).

1. Основнi види шкiдникiв кормiв i iх вплив на кормовi культури

Найбiльший збиток урожаю завдають комахи, що пояснюiться передусiм iх бiологiчними особливостями, великою кiлькiстю видiв, високою плодючiстю i швидкiстю розмноження. Шкiдливi для сiльського господарства комахи класифiкуються за систематичним принципом (по загонах) i за характером харчування. Рослиноiднi комахи i клiщi подiляються на полiфагом, або багатоiдний, що харчуються рослинами рiзних родин; олiгофагом, або огранiченноядних, що харчуються рослинами рiзних видiв одного сiмейства; монофагу, або одноядних, - переважно рослинами якого-небудь одного виду. Великий шкоди врожаю рiзних культур наносять багатоiднi шкiдники: сарановi, деякi цвiркуни (наприклад, капустянка); з жукiв - ковалики, чернотелки та iншi; з метеликiв - озима совка i близькi до неi види пiдгризаючих совок, стебловий метелик, совка-гамма та iн. Численнi органiчно ядовитi комахи, до яких вiдносять шведську муху, зеленоглазку, Гессенську муху, хлiбного жука кузьку i багатьох iнших, що харчуються виключно злаковими рослинами. Бульбочковi довгоносики, гороховi плодожерки, горохова попелиця та iншi пошкоджують бобовi рослини. Досить рiзноманiтнi види комах, що харчуються хрестоцвiтими рослинами, - капустяна бiлявка, капустяна мiль, хрестоцвiтi блiшки, капустяна муха та iн. З одноядних дуже шкiдливi фiлоксера, пошкоджуються виноградну лозу, горохова зернiвка - горох, конюшини довгоносик - конюшина i т.д. Шкiдливих комах i клiщiв класифiкують також за групами ушкоджених ними культур - шкiдники хлiбних злакiв, шкiдники овочевих культур i т.д., що для практичних цiлей зручно.

Розрiзняють два основнi типи пошкоджень рослин, перший характерний для комах з гризучими, другий з колючо-сисними ротовими органами. Гризучi комахи об'iдають рослини грубо або частково з краiв листа, скелетують листя, обгризають паренхiму i т.д., перегризають або частково надгризают листя, стебла i пагони, проiдають ходи, мiнують листя i стебла, вигризають пiд корою луб, камбiй i деревину i т . д. Колючо-сиснi комахи, наприклад, попелицi, клопи та iн., перед харчуванням вводять в рослини видiлення слинних залоз, ферменти яких викликають ряд бiохiмiчних змiн. Найчастiше тi чи iншi В. с. р. у своiму харчуваннi приуроченi до певних органах рослин. Звiдси групи шкiдникiв корiння, стебел, листя, бутонiв, квiток, плодiв i т.п. Важливою особливiстю видовий В. с. р. i також в тiй чи iншiй мiрi виражена вибiрковiсть щодо вiкового та фiзiологiчного стану пошкодженого органу рослини. Так, попелицi вважають за краще харчуватися молодими тканинами, вишневий слизистий пильщик - дорослими тканинами i т.д.

Поширення шкiдникiв i формування комплексу видiв у тих чи iнших агробiоценозах перебувають у прямiй залежностi вiд умов навколишнього середовища та екологiчноi пластичностi видiв. Для кожного виду характерна певна займана ним територiя. Розрiзняють загальний ареал виду, зони шкiдливостi та стацii проживання. Ареал виду - територiя, на якiй вiн зустрiчаiться. Ареали природнi, або первиннi, створюються в результатi самостiйного розселення виду; iх межi визначаються головним чином клiматичними умовами, розташуванням великих гiрських хребтiв, морiв, наявнiстю рослин, придатних для харчування, i iншими чинниками. У ареали штучнi, або вториннi, комахи потрапляють разом з насiнням, посадковим матерiалом та iн. Вториннi ареали характернi, наприклад, для завезених до Росii виноградноi фiлоксери, червця Комстока та багатьох iнших шкiдникiв. Зона шкiдливостi - частина загального ареалу, на якiй той чи iнший вид зустрiчаiться найбiльш постiйно в найбiльшiй кiлькостi i де вiн найбiльш шкiдливий. Стацii, або мiсця проживання, - дiлянки з певними екологiчними умовами, сприятливими для даного виду. Але для одного i того ж виду В. с. р. в рiзних природних зонах стацii можуть бути рiзнi. Це залежить вiд того, де даний вид знаходить свiй екологiчний оптимум. Наприклад, червневий хрущ в степу мешкаi головним чином на покладах i цiлинi, в Середнiй Азii - на затiнених i зволожених садових дiлянках. У ряду видiв (сарановi, попелицi та iн) спостерiгаються рiчнi i сезоннi змiни стацiй.

Для розвитку i розмноження комах i клiщiв велике значення мають температурнi умови. Для кожного виду характерний певний температурний режим, при якому всi життiвi процеси проходять найбiльш iнтенсивно. Великi вiдхилення вiд оптимуму викликають нерiдко загибель шкiдника. Здатнiсть комах переносити тривале охолодження рiзна не тiльки в окремих видiв, але навiть в одного виду в залежностi вiд його фiзiологiчного стану. Знаючи суму середньодобових ефективних температур, можна встановлювати (сигналiзувати) зразковi термiни появи i прогнозувати тривалiсть окремих фаз розвитку комах, число поколiнь за сезон. Для комах, розвиток яких пов'язаний з ТСрунтом, iстотне значення мають ii хiмiчний склад, кислотнiсть, фiзична будова, аерацiя i вологiсть. Впливаючи на цi чинники за допомогою прийомiв агротехнiки (обробка ТСрунту, внесення добрив тощо), можна значно змiнювати умови убiк, несприятливу для шкiдливих комах. Наприклад, вапнування кислих ТСрунтiв погiршуi умови для розмноження багатьох видiв Щелкунов. З iнших факторiв на розмноження шкiдникiв iстотно впливаi взаiмозв'язок В. с. р. з iншими тваринами органiзмами. У бiоценозi складаються складнi "ланцюги харчування", якi мають вплив на взаiмовiдносини компонентiв, що заселяють певний бiотоп. Наприклад, рiзнi види попелиць живляться соком рослин, а видiляються ними цукру служать iжею мурашкам, наiзникам i деяким мухам. Попелицями харчуються багато видiв хижих комах, наприклад жуки та личинки кокцiнелiд, личинки хрiзопи, личинки мух журчалок. Попелиць та iх ворогiв - хижих комах - поiдають рiзноманiтнi комахоiднi птахи, якi, у свою чергу, стають жертвами хижих птахiв. Порушення в якiйсь частинi склалися "ланцюгiв харчування" приводить у рядi випадкiв до iстотного й непередбаченого або небажаного змiни бiоценозу в цiлому.

Рiзнi поiднання факторiв зовнiшнього середовища викликають у багатьох шкiдникiв бiльш-менш рiзкi змiни чисельностi, причини яких у рiзних видiв неоднаковi. Вирiшальну роль можуть грати наявнiсть i склад iжi, погоднi умови, вплив хижакiв, паразитiв i хвороб i т.д. Коливання чисельностi - наслiдок спiввiдношень мiж плодовитiстю виду i виживання потомства, що залежить вiд умов середовища i здатностi органiзму пристосуватися до них. Велике значення маi складання прогнозiв розмноження комах на основi постiйних облiкiв iх чисельностi, сигналiзацii про термiни iх появи.

Систематичне змiна людиною в процесi с. - Х. виробництва умов бiотопу викликаi вiдповiдну перебудову бiо зв'язкiв та структури бiоценозу. Утворюються так званi вториннi бiотопи i агробiоценозах. Наприклад, в результатi оранки цiлини в СРСР i замiни рiзноманiтних за характером степових рослин культурними злаками з властивою iм агротехнiкою вiдбулися рiзкi змiни у видовому складi i чисельностi комах. З одного боку, деякi одноядние види, що харчувалися ранiше на специфiчних для цiлини рослинах, загинули, що викликало збiднення видового складу етно фауни в новому культурному бiотопi, з iншого боку, деякi види комах, що жили ранiше на диких злаках, перейшли на посiви пшеницi, де знайшли достаток бiльше поживних кормiв. Цим до певноi мiри i пояснюiться швидке збiльшення чисельностi пшеничного трипса i сiроi зерновоi совки. Передбачати i регулювати подiбнi змiни - найважливiша наукова та практична задача.

2. Боротьби зi збудниками хвороб кормових культур

Заходи щодо зниження шкодо чинностi комах дiляться (умовно) на профiлактичнi - агротехнiчнi, бiологiчнi i на винищувальнi - фiзико-механiчнi, хiмiчнi, бiофiзичнi та бiохiмiчнi. Агротехнiчний метод (бiоекологiчний в своiй основi) включаi в себе виведення стiйких до шкiдникiв сортiв культурних рослин, пiдбiр i дотримання правильноi сiвозмiни, проведення в найбiльш ефективнi термiни рiзних прийомiв догляду з таким розрахунком, щоб створити умови, максимально пiдвищують самозахиснi властивостi рослин, а також знижують чисельнiсть i шкодо чиннiсть шкiдникiв. У бiологiчний метод входить використання проти шкiдникiв iх паразитiв i хижакiв, розмножених в спецiальних лабораторiях (трихограми, крiптолемуса, афелiнуса та iн.), а також застосування мiкробiологiчних препаратiв (ентобактерiна, боверин тощо) i вiрусних хвороб комах; охорона i залучення природних ворогiв В. с. р. (Хижих тварин, що знищують гризунiв, комахоiдних птахiв, паразитичних i хижих комах, клiщiв i нематод); влаштування штучних гнiздiвель для птахiв i пiдгодiвля iх у зимовий перiод i т.д. Фiзико-механiчний метод включаi застосування капканiв i пасток для гризунiв або ловчих ям i канав для збору, наприклад, бурякових довгоносикiв, жуколовок, гусенице ловок, вилов шкiдникiв на свiтло i приманки, збiр i спалювання зимових гнiзд гусениць златогузки, жилкуватого, знищення кладок непарного i кiльчастого шовкопрядiв, накладка ловчих поясiв на штамби плодових дерев при боротьбi з яблуневоi плодожеркою та iн. Хiмiчний метод полягаi у використаннi для боротьби з шкiдниками отруйних хiмiчних речовин - акарицидiв, iнсектицидiв, зооциду, нематоцидов, фумiгантiв та iн. До бiофiзичними i бiохiмiчними методiв вiдносяться застосування гамма - випромiнювань i хiмiчних препаратiв для статевоi стерилiзацii комах i клiщiв у поiднаннi з використанням залучають хiмiчних засобiв (атрактантiв) i засобiв, що порушують фiзiологiчнi функцii шкiдливих комах (антиметаболiти та iн.)

Боротьба зi шкiдниками полягаi у здiйсненнi систем заходiв, заснованих на рацiональному i диференцiйованому поiднаннi рiзних методiв, спрямованих перш за все на вирiшення профiлактичних завдань.

3. Гiгiiна кормiв, уражених комiрних шкiдникiв

На рослинах паразитуi безлiч шкiдникiв. Однi з них наносять шкоду порушуючи цiлiснiсть фото синтезуiмоi поверхнi рослин, iншi - насiння, третi псують не тiльки якiсть корму, а й потрапивши з ним в травний тракт травмують його, четвертi - при великiй кiлькостi знищують запаси кормiв, псують iх, переносять рiзнi хвороби.

Амбарнi шкiдники небезпечнi ще i тим, що вони перетворюють наявнi поживнi речовини в кормах у бiльшостi випадкiв на отруйнi продукти своii життiдiяльностi, сприяють розповсюдженню рiзних мiкроорганiзмiв.

Одними такими паразитами i зерновi совки, зернова мiль, борошняна вогнiвка. Вони всi в своiму розвитку проходять повний цикл - яйце-личинка-лялечка i доросла особина - метелик. Небезпечнi не метелики самi, а iх личинки i лялечки. На цих стадiях розвитку вони посилено харчуються не тiльки зерном, пошкоджуючи його, але i продуктами його переробки, обвиваючи iх павутиною, скрiплюють як зерно, так його рiзнi частини у своiрiднi брили i таким чином концентрати стають непридатними до використання.

Значним i шкода вiд поразок продуктiв переробки зерна клiщами. У цих клiщiв, на вiдмiну вiд iнших вiдомих, бiльш довгий цикл розвитку за рахунок додаткових стадiй перетворення. Все це призводить до того, що екскременти видiляються як дорослими особинами, так i iх личинками, нiмфами i гипопус надають борошнi, комбiкормiв гiркий смак i неприiмний запах. Екскременти крiм усього iншого мiстять отрути, якi згубно позначаються на молодняку сiльськогосподарських тварин i птицi. Страждають також i дорослi тварини. Крiм того, клiщi i постачальниками бацил i бактерiй видiляються з екскрементами.

Амбарний довгоносик - комаха, з жорсткими хiтиновими крилами. При рясному розмноженнi в зернi злакiв можуть потрапити в травний тракт i викликати порушення цiлiсностi слизовоi оболонки, що призводить до iнфiкування i, як наслiдок, до розвитку рiзноманiтних патологiй. Крiм того, довгоносик видiляi отруйна речовина - контарiдiн, що наносить шкоду здоров'ю не тiльки молодняку, але й дорослим тваринам.

Гризуни - завжди були i i шкiдниками не тiльки хлiбних злакiв, але грубих i соковитих кормiв. Мишi i щури небезпечнi й тим, що здатнi поширювати безлiч рiзних iнфекцiйних та iнвазiйних захворювань, характерних для тварин i людини.

Для попередження зараження кормiв комiрними шкiдниками, необхiдно проводити такi заходи як миття складiв i сховищ водними розчинами акарицидiв та iнсектицидiв при iх звiльненнi вiд зерна i продуктiв його переробки хоча б один раз на рiк. Регулярно проводити на складах дератизацiйнi заходи.

З iнших шкiдникiв рослинних кормiв можна назвати гусениць капустяноi i репяной бiлявок. Вони не тiльки вражають надземну частину даних рослин, але i можуть бути з'iденi тваринами. Потрапивши в травний тракт гусеницi своiм волосяним жорстким опушенням пошкоджують слизову оболонку рота i шлунково-кишкового тракту, а також отруйнi видiлення волоскiв дратують травний тракт. Одним iз заходiв боротьби з гусеницями - обприскування плантацiй кормовоi i iдальнею капусти, рiпи насиченим розчином солi (на 10 л води береться 800 г солi), що без будь-якоi шкоди для рослин, повнiстю призводить до загибелi гусениць.

Трав'яна попелиця - найчастiше вражаi посiви бобових культур, харчуючись iх соками. Поiдаючи вражений корм у домашнiх тварин виникають запалення, бульбашковi висипу, кон`юнктивiт. За тиждень до збирання ураженi дiлянки попелиць обробляють рекомендованими хiм. препаратiв.

Висновок

Таким чином, найбiльший збиток кормiв завдають комахи, що пояснюiться передусiм iх бiологiчними особливостями, великою кiлькiстю видiв, високою плодючiстю i швидкiстю розмноження. Шкiдливi для сiльського господарства комахи класифiкуються за систематичним принципом i за характером харчування.

Список використаних джерел

1. Бiляiв РЖ.М., Шкiдники зернових культур нечорноземноi смуги, 4 видавництва., М., 1999;

2. Васильiв В.А. i Лiвшиць РЖ.З., Шкiдники плодових культур, М., 2001;

3. Захаров Л.З., Шкiдники польових культур на Пiвденно-Сходi, Саратов, 1988;

4. Датiашвiлi РЖ.Д., Шкiдники кормових культур, СПб., 2003;

5. Яхонтов В.В., Шкiдники кормiв i боротьба з ними, М., 2001

Вместе с этим смотрят:

Анализ использования машинно-тракторного парка и состояния ремонтной базы СПК "Новологиновский-1"

Весеннее боронование многолетних трав

Влияние препарата седимина в комплексе с пробиотиком Сиб-Мос ПРО на продуктивные качества молодняка крупного рогатого скота

Влияние приёмов культивирования на формирование урожая ранних сортов картофеля

Влияние продолжительности подсосного периода у свиноматок на качество и сохранность их потомства