Вплив рiзних глибин зяблевоi полицевоi оранки на родючiсть ТСрунту i формування врожайностi льону олiйного

ВСТУП

Останнiми роками в пiвденному Лiсостепу Украiни значною мiрою змiнилася структура посiвних площ.

Тому перед нами постало завдання: обрати культуру, що в нашiй посушливiй зонi давала б прибуток нарiвнi з соняшником та була добрим попередником пiд озиму пшеницю.

Аналiзуючи вирощування альтернативних кормовим культурами рослин соi, рiпаку ярового та озимого, гiрчицi, ми дiйшли висновку, що цi культури поряд з позитивними показниками мають низку агрономiчних недолiкiв: низьку врожайнiсть, пiзнi достигання.

Науковi та виробничi дослiди засвiдчили, що крiм згаданих вище культур, перспективу розширення площ посiву маi така культура, як льон олiйний [1].

Олiйний льон тАУ цiнний харчовий та лiкувальний продукт. Олiя з нього мiстить ненасиченi жирнi кислоти, тому попереджаi виникнення судинних захворювань насiння льону, за практикою народноi та даними науковоi медицини маi лiкувальну властивiсть. Окрiм жиру, воно мiстить бiлок, вуглеводи, органiчнi кислоти, ферменти. У насiннi рiзних сортiв льону олiйного мiститься 42 тАУ 48% олii. Йодне число олii становить 165 тАУ 192.

Олiйний льон тАУ це по сухостiйна, скоростигла i високоврожайна культура (14 тАУ 30 ц/га) i i добрим попередником для озимих культур. У стеблах олiйного льону мiститься волокно, придатне для виробництва грубих тканин i шпагату. Солома, у якiй до 50% целюлози, i сировиною для виробництва цигаркового паперу, картону. З вiдходiв (кострицi) виготовляють будiвельнi плити. Розвиток галузi льонарства в сучасних умовах неможливий без виробництва високоякiсноi конкурентоспроможноi продукцii, яка б користувалась попитом на внутрiшньому i зовнiшньому ринках. Це значною мiрою залежить вiд використання нових сортiв льону i економiчно вигiдних технологiчних прийомiв вирощування, здатних забезпечувати високi врожаi насiння i бути конкурентним на ринку збуту продукцii. Одним iз шляхiв пiдвищення конкурентностi льону тАУ зменшення затрат на його виробництво за рахунок зниження iнтенсивностi найбiльш енергоiмного основного обробiтку ТСрунту, вивчення можливостi використання цього шляху i було завданням наших дослiджень [2].

РОЗДРЖЛ 1 ЗЯБЛЕВИЙ ОБРОБРЖТОК ТРРУНТУ ТА УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ ЛЬОНУ ОЛРЖЙНОГО (огляд лiтератури)

1.1 Вплив рiзних глибин зяблевоi оранки на водний режим ТСрунту

В умовах нестiйкого i недостатнього зволоження водний режим i лiмiтуючим фактором в отриманi високих урожаю всiх сiльськогосподарських культур, тому всi агротехнiчнi заходи, в тому числi i механiчний обробiток ТСрунту, повиннi бути направленi на акумуляцiю атмосферних опадiв у ТСрунтi та рацiональне iх використання рослинами впродовж вегетацii.

Серед науковцiв кiнця ХХ i початку ХХРЖ столiття немаi iдиноi думки щодо ефективностi застосування конкретного способу чи глибини основного зяблевого обробiтку ТСрунту щодо нагромадження вологи за осiнньо-зимовий перiод i ефективного ii використання рослинами протягом вегетацii.

У дослiдженнях, що проводились на дослiдному полi кафедри загального землеробства Уманського ДАУ [3, 4] на чорноземi опiдзоленому встановлено тенденцiю до незначного зменшення загальних запасiв ТСрунтовоi води в метровому шарi при зменшеннi глибини полицевоi оранки. Так, на фонi полицевого обробiтку на 25 тАУ 27 см вмiст загальноi вологи складав 325,4 мм, а при зменшеннi обробiтку до 10 тАУ 12 см цей показник знижувався лише на 3,0 мм.

З результатiв дослiджень М.В. Калiiвського i В.О. РДщенка [5] видно, що вмiст доступноi вологи в метровому шарi чорнозему опiдзоленого важкосуглинкового на фонi глибокоi оранки пiд час сходiв льону олiйного становив 180 мм, а при зменшеннi глибини оранки до 15 тАУ 17 см запаси доступноi вологи зменшувались лише на 4 мм. Однак впродовж вегетацii культури бiльшими запаси ТСрунтовоi вологи залишались за мiлкого полицевого обробiтку.

Проте, згiдно даних дослiджень, що проводились у дослiдному господарствi тАЬДнiпротАЭ РЖнституту зернового господарства УААН [6], запаси доступноi вологи навеснi при зменшеннi полицевого обробiтку з 30 тАУ 32 см до 20 тАУ 22 см збiльшувались з 186 до 192 мм, що i незначним. Однак, як стверджують дослiдники, у посушливi роки рiзниця мiж дослiджуваними варiантами була бiльшою на користь оранки на глибину 20 тАУ 22 см. Аналогiчнi результати отримали В.Т. Канцалiiв [7] i В.А. Гулiдова [8].

У дослiдах Ерастiвськоi дослiдноi станцii [9] на чорноземi звичайному важкосуглинковому при вивченнi впливу зяблевоi оранки на 20 тАУ 22 i 25 тАУ 27 см на запаси доступноi вологи в шарi ТСрунту 0 тАУ 150 см встановлено, що навеснi ТСрунтовоi води на цих фонах було однаково (190,1 - 190,2 мм). Аналогiчнi результати були одержанi на Розiвськiй дослiднiй станцii [10] на чорноземi звичайному легкосуглинковому.

За даними дослiджень кафедри землеробства i гербологii НАУ [11], найбiльше вологи в ТСрунтi за рахунок опадiв протягом осiнньо-зимового перiоду нагромаджувалось на фонi глибокого основного зяблевого обробiтку.

У дослiдженнях В.О.РДщенка, Д.Л.Каричковського, В.Д.Каричковського i О.В.РДщенка [12], що проводились на чорноземi опiдзоленому важкосуглинковому, запаси доступноi вологи в шарi ТСрунту 0 тАУ 160 см навеснi за оранки на 30 тАУ 32 см становили 261,5 мм, а при зменшеннi глибини полицевого обробiтку до 10 тАУ 12 см запаси води в ТСрунту збiльшувались на 8,0 мм.

З результатiв дослiджень В.П. Гудзя, РЖ.П. Максимчука, О.П. Кротiнова та iнших [13] також видно, що кращi умови водного режиму складались на фонi мiлкiшоi зяблевоi оранки.

1.2 Щiльнiсть ТСрунту за рiзноглибинноi оранки

Одним з головних показникiв, що характеризуi фiзичнi властивостi ТСрунту, i щiльнiсть, яка маi значну мiнливiсть i залежнiсть вiд заходiв обробiтку, вирощуваноi культури i перiоду визначення. Тому одною з основних задач основного обробiтку ТСрунту i забезпечення оптимальноi щiльностi для росту рослин, яка для бiльшостi культур в шарi 0 тАУ 30 см знаходиться в межах 1,05 - 1,36 г/см³ [14 тАУ 16], проте вона може дещо змiнюватись залежно вiд типу ТСрунту i культури.

У дослiдженнях В.П.Тохтарова [17], що проводились на чорноземах пiвденних середньосуглинкових, щiльнiсть орного шару ТСрунту перед сiвбою сорго при оранцi на глибину 28 тАУ 30 см була 1,12 г/см³, що на 0,10 г/ см³ менше, нiж при оранцi на 12 тАУ 14 см.

Бiльш щiльне складення 30-сантиметрового шару чорнозему пiвденного малогумусного пiсля мiлкоi оранки порiвняно до глибокоi спостерiгали i в дослiдах Кримського науково-виробничого обтАЩiднання Елiта, де цей показник зростав на 0,06 г/см³, хоча i при цьому щiльнiсть ТСрунту не виходила за вищезазначенi параметри оптимальностi.

З результатiв дослiджень В.О.РДщенка, О.Б. Карнауха i Д.Л. Каричковського [19], якi проводились на чорноземi опiдзоленому, видно, що зменшення глибини зяблевоi полицевоi оранки з 30 тАУ 32 до 10 тАУ 12 см приводило до ущiльнення орного шару ТСрунту перед сiвбою цукрових бурякiв з 1,10 до 1,14 г/см³.

Пiдвищення щiльностi перед сiвбою ярого ячменю на фонi зяблевоi оранки на 15 тАУ 17 см зафiксовано також у дослiдженнях Ю.РЖ. Накльоки i В.О. РДщенка, де на цих же ТСрунтах вона в шарах 0 тАУ 10, 10 тАУ 20 i 20 тАУ 30 см була вiдповiдно на 0,03, 0,04 i 0,03 г/см³ бiльшою, нiж за оранки на 25 тАУ 27 см. До такого ж висновку у своiх дослiдженнях дiйшов i М.В. Калiiвський/

Щiльнiсть темно-сiрого легкосуглинкового ТСрунту на дослiдному полi Львiвського СГРЖ [22] вiд зменшення глибини оранки з 28-30 до 20 тАУ 22 см збiльшувались на 0,02 тАУ 0,06 г/см³.

Тривале застосування мiлкого обробiтку у сiвозмiнi порiвняно з глибокою оранкою призводить до ущiльнення ТСрунту в шарах 10 тАУ 20 i 20 тАУ 30 см. Так, на Бiлоцеркiвськiй ДСС [23] щiльнiсть в цих шарах на час сiвби бурякiв при застосуваннi глибокоi оранки на 30 тАУ 32 см становила вiдповiдно 1,12 i 1,10 г/см³, що на 0,05 i 0,07 г/см³ менше, нiж при оранцi на 12 тАУ 14 см. Аналогiчнi результати дослiджень отримали В.РЖ. Бровкiн i Н.РЖ. Нiкiтаiва.

За даними дослiджень Л.В. Костащука i М.В. Костащука, що проводились на чорноземi вилугуваному, щiльнiсть ТСрунту перед сiвбою цукрових бурякiв у шарi 0 тАУ 10 i 0 тАУ 30 см була вищою на фонi оранки на 12 тАУ 14 см i становила вiдповiдно 1,15 i 1,19 г/см³, що на 0,05 i 0,04 г/см³ бiльше, нiж за обробiтку на 30 тАУ 32 см. Подiбнi результати дослiджень спостерiгались i у С.Н. Шевченко та В.А. Корчагiна [26].

Отже, щiльнiсть рiзних ТСрунтiв по-рiзному залежить вiд глибини зяблевого полицевого обробiтку ТСрунту.

1.3 Загальна пористiсть ТСрунту залежно вiд глибини обробiтку

Важливим показником будови орного шару ТСрунту слiд вважати загальну пористiсть, яка знаходиться в тiснiй залежностi вiд щiльностi складення.

Дослiдженнями Ю.О. Ременяка [27], якi проводились на Уладово-Люлинецькiй ДСС в пiдзонi достатнього зволоження Лiсостепу Украiни на чорноземi глибокому середньо суглинковому встановлено, що загальна пористiсть ТСрунту в шарi 0 тАУ 30 см на фонi оранки на 30 тАУ 32 см пiд час сходiв цукрових бурякiв становила 52,5 %, а при вимiленнi полицевого обробiтку до 20 тАУ 22 i 12 тАУ 14 см цей показник зменшувався вiдповiдно на 1,0 i 1,4 %. Така ж тенденцiя зберiгалася впродовж всiii вегетацii культури. Такого ж висновку у своiх дослiдженнях дiйшли i РД.П. Божкова, С.РЖ. Баршадська i Л.Н. Вишегородцева , де загальна пористiсть 30-сантиметрового шару чорнозему звичайного була бiльшою на варiантах з глибоким полицевим обробiтком. Аналогiчнi результати отримали В.М.Новиков, Л.А.Нечаiв i В.РЖ. Коротiiв.

З дослiджень М.В. Калiiвського видно, що загальна пористiсть чорнозему опiдзоленого важкосуглинкого в шарi 0-30 см на середину вегетацii льону олiйного за умов посушливого весняного перiоду була вищою на фонi глибокого полицевого обробiтку ТСрунту, а за умов достатнього зволоження тенденцiя була зворотною.

У дослiдах Л.В. Костащука i М.В. Костащука, що виконувались на чорноземi глибокому середньосуглинковому, значноi рiзницi за показником загальноi пористостi залежно вiд глибини зяблевоi оранки не спостерiгалось i на початок вегетацii цукрових бурякiв цей агрофiзичний показник на фонi оранки на 12 тАУ 14 i 30 тАУ 32 см в 30-сантиметровому шарi ТСрунту знаходився в межах 52,5 тАУ 52,8%, а в кiнцi вегетацii тАУ 49,7 тАУ 50,7%. Аналогiчнi результати були отриманi В.О. РДщенком i Л.М. Кононенко та РЖ.П. Котоврасовим/

Згiдно даних дослiджень, що проводились в РЖнститутi зрошуваного землеробства УААН [33], при зменшеннi глибини обробiтку до 12 тАУ 14 см вiдмiчалось зниження загальноi пористостi вiдносно глибокоi полицевоi оранки на 1,4 тАУ 2,0%.

1.4 Потенцiйна i фактична забуртАЩяненiсть ярих культур за рiзного зяблевого обробiтку ТСрунту

Однiiю з важливих ланок комплексноi системи захисту посiвiв сiльськогосподарських культур вiд бур'янiв у сучасному землеробствi i механiчний обробiток ТСрунту. У сумарному ефектi загальноi системи обробiтку ТСрунту протибуртАЩяновий ефект основного обробiтку становить 60%, хоч цей показник змiнюiться залежно вiд технологiй обробiтку ТСрунту, погодних умов типу забуртАЩяненостi. Ось чому важливим для науки i практики землеробства i опрацювання i вдосконалення рацiонального основного обробiтку ТСрунту, який би забезпечував найкращий протибуртАЩяновий ефект i вiдповiдав вимогам ресурсозбереження i пiдвищення родючостi ТСрунту.

У дослiдженнях С.П. Танчика встановлено, що за проведення глибокоi оранки при вирощуваннi кукурудзи 23 тАУ 35% насiння буртАЩянiв розмiщувалось у верхньому 10-сантиметровому шарi ТСрунту, а в шарах ТСрунту 10 тАУ 20 i 20 тАУ 30 см вiдповiдно 22 тАУ 31 i 40 тАУ 49%.

Згiдно даних дослiджень Л.М.Кононенко i В.О.РДщенка [38], що проводились в Уманському ДАУ, засмiченiсть верхнього потенцiйно небезпечного 10-сантиметрового шару ТСрунту насiнням бур'янiв на фонi зяблевоi оранки на 10 тАУ 12 см була бiльшою на 15,7 %, нiж пiсля аналогiчного обробiтку на 25 тАУ 27 см. Величина частки насiння бур'янiв у цьому шарi значною мiрою була визначальною у формуваннi рiвня забуртАЩяненостi посiвiв на початок вегетацii рiпаку ярого i тому на фонi наймiлкiшого полицевого обробiтку ТСрунту нараховувалось найбiльше бур'янiв тАУ 110,8 шт./м², а за глибокого обробiтку тАУ 96,0 шт./м².

По-рiзному впливали глибини основного полицевого обробiтку ТСрунту на забуртАЩяненiсть посiвiв ячменю ярого протягом вегетацii у дослiдженнях Ю.РЖ. Накльоки i В.О. РДщенка. РЖз зменшенням глибини полицевого обробiтку з 25 тАУ 27 см до 10 тАУ 12 см кiлькiсть бур'янiв на початок вегетацii культури збiльшувалась, але до кiнця вегетацiйного перiоду тенденцiя змiнилась в протилежний бiк.

Науковцi Львiвського ДАУ, вивчаючи вплив рiзноглибинноi оранки на забуртАЩяненiсть посiвiв, встановили, що при оранцi на 10 тАУ 12 см буртАЩянiв було бiльше, нiж за звичайноi та глибокоi i у середньому за 1996 тАУ 1998 рр. iхня кiлькiсть зросла вiдповiдно на 25 i 41%.

Дослiдження впливу рiзних глибин основного обробiтку на забуртАЩяненiсть посiвiв, якi проводили В.Ф.Кiвер i В.Ф.Москаленко на чорноземах звичайних середньосуглинкових, засвiдчують, що зменшення глибини зяблевоi оранки з 28 тАУ 30 до 18 тАУ 20 см супроводжувалось збiльшенням кiлькостi бур'янiв у посiвах кукурудзи на початку вегетацii з 29,8 шт./м² до 39,2 шт./м², а iх сухоi маси тАУ з 41,7 до 54,1 г/м².

Отже, бiльшiсть науковцiв стверджують, що iз зменшенням глибини основного полицевого обробiтку ТСрунту пiдвищуiться потенцiйна i фактична забуртАЩяненiсть ТСрунту.

1.5 Врожайнiсть льону олiйного за рiзного основного обробiтку ТСрунту

Сучасне землеробство Украiни перебуваi на етапi переходу вiд iнтенсивних великозатратних технологiй вирощування сiльськогосподарських культур до бiльш рацiональних i менш енергоiмних, за яких широко застосовуiться принцип мiнiмалiзацii.

В останнi роки iнтерес до вирощування льону олiйного в Украiнi поступово зростаi, особливо на пiвднi i в центральнiй ii частинi. Однак, питання вирощування даноi культури за ресурсоощадними технологiями практично не вивчено.

Згiдно з результатами дослiджень А.М. Крохмаля [44], урожайнiсть насiння льону олiйного на фонi полицевого обробiтку становила 10,4 ц/га, що бiльше на 1,0 ц/га, нiж за безполицевого розпушування.

У дослiдах РЖнституту олiйних культур УААН [45] на чорноземi звичайному врожайнiсть насiння льону в середньому за два роки була практично однаковою як на фонi оранки, так i на фонi плоскорiзного розпушування на середню глибину i вiдповiдно дорiвнювала 9,1 i 9,7 ц/га. При поверхневому обробiтку вона була дещо нижчою тАУ 7,8 ц/га.

З даних дослiджень М.В. Калiiвського i В.О. РДщенка [46], що проводились в Уманському ДАУ, врожайнiсть насiння льону олiйного знижувалась незначно як при зменшеннi глибини полицевоi оранки з 20 тАУ 22 см до 15 тАУ 17 см, так i при поглибленнi до 25 тАУ 27 см, коливаючись у дослiдi вiд 20,0 до 20,3 ц/га.

На основi проаналiзованих лiтературних джерел можна зробити висновок, що ефективнiсть використання рiзних глибин полицевоi оранки в системi основного обробiтку ТСрунту i неоднаковою i залежить як вiд ТСрунтових, так i погодних умов року. Все це i рiзнi погляди вчених вказуi на необхiднiсть вивчення цього важливого питання в конкретних умовах, в тому числi i на дослiдному полi навчально-науково-виробничого вiддiлку Уманського ДАУ.

РОЗДРЖЛ 2 ОБтАЩРДКТ ДОСЛРЖДЖЕНЬ

2.1 Ботанiчна i бiологiчна характеристика льону олiйного

Льон олiйний належить до виду Linum usitatissimum L. (льон звичайний) родини льонових (linaceae L), яка обтАЩiднуi близько 200 видiв як однорiчних, так i багаторiчних рослин. В межах виду Linum usitatissimum в культуру увiйшли виключно однорiчнi форми з коробочками, якi не розтрiскуються. Найпоширенiшим пiдвидом льону в РДвропi та Азii i РДвразiйський. До нього належать такi екотипи: довгунець, межеумок, кучерявець, сланкий. Виключно на олiю вирощують льон-кучерявець. Льон-кучерявець тАУ однорiчна травтАЩяниста рослина 20 тАУ 45 см заввишки, кущиста, з великою кiлькiстю коробочок. Льон не дуже вимогливий до тепла. Насiння його починаi проростати при температурi 3 тАУ 4^оС, а сходи зтАЩявляються при температурi повiтря 6^оС. Сходи льону витримують навеснi заморозки до мiнус 6^оС. Для повного розвитку рослин i достигання насiння олiйного льону потрiбно не менше 80 тАУ 90 безморозних днiв. Найбiльше тепла i сонячних днiв потребуi льон олiйний пiд час достигання. За хмарноi та вологоi погоди iз зниженням температури достигаi повiльно. До вологи льон олiйний менш вимогливий, нiж прядивний, проте коефiцiiнт транспiрацii у нього досить високий (420 тАУ 690). Коренева система льону розвинена порiвняно слабко, але всмоктувальна ii здатнiсть дуже висока. Найбiльше вологи використовуi з шару ТСрунту 0 тАУ 50 см. Характерною ознакою розвитку кореневоi системи льону i ii невпинний рiст углиб майже до кiнця вегетацii. Це даi змогу рослинам засвоювати вологу пiсля цвiтiння з бiльш глибоких шарiв грунту i краще витримувати посуху порiвняно з iншими ярими культурами.

Найбiльший урожай насiння льону буваi тодi, коли в перiод вiд початку
бутонiзацii до кiнця цвiтiння за помiрних температур випадаi бiля 50 мм опадiв.

Льон дуже вибагливий до родючостi грунту. На утворення одиницi сухоi речовини вiн витрачаi поживних речовин удвiчi бiльше, нiж зерновi колосовi хлiба: на формування 1ц насiння з вiдповiдною кiлькiстю побiчноi продукцii господарського урожаю льон виносить з грунту 7,6 кг. азоту, 2,4 кг фосфору i 5,5 кг калiю. Елементи мiнерального живлення вiн засвоюi нерiвномiрно: спочатку повiльно, а у фазi бутонiзацii тАУ посилено. Водночас з посиленням засвоiння поживних речовин збiльшуiться прирiст органiчноi речовини за рахунок прискорення росту стебел льону, який iнодi досягаi 3 тАУ 4 см. за добу. Наприкiнцi цвiтiння рiст рослин та засвоiння ними поживних речовин уповiльнюються, а на початку утворення насiння тАУ припиняються.

Кращими грунтами для нього i чорноземи i каштановi. Залежно вiд сорту та погоди вегетацiйний перiод льону триваi вiд 73 до 115 днiв. У помiрно теплу i похмуру погоду вiн продовжуiться, а в суху та сонячну тАУ скорочуiться [47].

Сорти олiйного льону, вирощуванi в Украiнi, належать до рослин середнього свiтлового дня. РЖз сортiв льону олiйного районовано в Украiнi Дебют, Пiвденна нiч, якi вирощують у зонах Степу i Лiсостепу Украiни. Крiм того, в господарствах висiвають також сорти Авангард, Воронезький 1308, Кiровоградський 2, Крупнонасiнний 3, Айсберг, Орфей, Золотистий [48].

2.2 Особливостi сорту льону олiйного

Дебют тАУ сорт ранньостиглий, тривалiсть вегетацiйного перiоду становить 85 тАУ 87 днiв. Висота рослини 48 тАУ 55 см., технiчна довжина стебла 30 тАУ 37 см. Квiтка середнього розмiру, фiолетова. Насiння темно-коричневе, маса 1000 насiнини тАУ 7,6 тАУ 8,0 г. Вмiст олii в насiннi 46 тАУ 47 %. Урожайнiсть 16 тАУ 18 ц/га. Вiдрiзняiться раннiм дружнiм достиганням коробочок та компактним кущем. Занесений до Реiстру сортiв рослин Украiни з 2001 року. Стебло округле, не опущене. Листки зеленi, ланцетнi. Плiд тАУ округла коробочка. Сорт стiйкий до посухи, вилягання та осипання [48].

РОЗДРЖЛ 3 УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛРЖДЖЕНЬ

Дослiди по вивченню впливу рiзних глибин зяблевоi полицевоi оранки на родючiсть ТСрунту i формування врожайностi льону олiйного закладались на дослiдному полi кафедри загального землеробства Уманського ДАУ. Територiя дослiдного поля представляi собою вирiвняне пiдвищене плато з глибоким заляганням пiдТСрунтових вод.

3.1 Характеристика ТСрунту

Дослiди проводились на чорноземi опiдзоленому важкосуглинковому. Цей тип ТСрунту характеризуiться вiдносною однорiднiстю гранулометричного i хiмiчного складу за профiлем, iлювiальним характером розподiлу карбонатiв, значним нагромадженням елементiв живлення у гумусовому горизонтi.

Гранулометричний склад ТСрунту представлений 21 тАУ 25% агрегатiв >10 мм, 10 тАУ 0,25 мм (агрономiчно цiнна структура) тАУ 73 тАУ 75% i < 0,25 мм тАУ 2 тАУ 3 %.

Данi таблицi 3.1 показують, що ТСрунт вiдповiдаi вимогам рослин до ТСрунту. РЖз поглибленням щiльнiсть ТСрунту практично не змiнюiться, а вологiсть стiйкого втАЩянення з глибиною дещо збiльшуiться [49].

Таблиця 3.1 Фiзичнi i гiдрологiчнi властивостi ТСрунту дослiдноi дiлянки

Шар ТСрунту, см	Питома маса ТСрунту, г/см3	Щiльнiсть ТСрунту, г/см3	Вологiсть стiйкого втАЩянення, %
0 тАУ 20	2,63	1,24	10,6
20 тАУ 40	2,70	1,27	10,6
40 тАУ 60	2,57	1,24	12,5
60 тАУ 80	2,63	1,23	12,4
80 тАУ 100	2,66	1,24	12,5

ТРрунт характеризуiться низьким вмiстом азоту, пiдвищеним вмiстом фосфору та калiю, високим ступенем насичення основами i слабо кислою реакцiiю ТСрунтового розчину. В цiлому чорнозем опiдзолений важкосуглинковий на лесi дослiдного поля придатний для вирощування всiх районованих сiльськогосподарських культур, в тому числi i льону олiйного.

3.2 Погоднi умови

Погоднi умови в роки дослiджень рiзнилися мiж собою i були не в однаковiй мiрi сприятливими для росту i розвитку рослин льону олiйного, що в подальшому впливало на величину врожаю цiii культури.

Як видно з табл. 3.2, в цiлому за 2005/2006 сiльськогосподарський рiк кiлькiсть опадiв становила 530 мм, що на 10 мм менше середньо багаторiчних. Пiсля проведення основного зяблевого обробiтку до сiвби льону випало 302,6 мм опадiв, що вiдповiдало середньо багаторiчноi норми за цей перiод. Однак пiсля сiвби до кiнця вегетацii культури сума атмосферних опадiв була нижчою за середньо багаторiчну на 99,1 мм. Особливо критичним за забезпеченням опадами був перiод пiд час цвiтiння i формування насiння, що негативно вiдзначилось на врожайностi льону олiйного. За 2006/2007 сiльськогосподарський рiк випало 400 мм опадiв, що на 233 мм менше середньо багаторiчних.

Вiд закладання дослiду до початку сiвби випало 119,6 мм, що на 101,4 мм менше за середньо багаторiчну кiлькiсть. До того ж з березня опадiв стало випадати ще менше i це призвело до швидкого висушування верхнього шару ТСрунту.

Так, з квiтня по липень (вегетацiйний перiод льону) випало 80,1 мм, що на 196,9 мм менше за середньо багаторiчну кiлькiсть опадiв у цей перiод. Особливо критичними перiоди були на початку вегетацii i пiд час цвiтiння льону олiйного, що стало причиною слабого росту i розвитку рослин та скорочення перiоду вегетацii. За температурним режимом весна в 2006 роцi дослiджень була характерною для районiв пiвденного Лiсостепу.

Пiдвищена температура повiтря i нестача опадiв на початкових етапах росту негативно вплинуло лише на появу i формування сходiв льону.

Вместе с этим смотрят:

Диагностика и лечебно-профилактические ветеринарные мероприятия на территории Дзержинского района г. Волгограда

Для чего используют пленкообразующие составы

Лесные питомники

Разработка технологической программы выращивания цветочных культур (нарцисс и цикламен)

Розробка машини для подрiбнення коренебульбоплодiв