Просування iмпортованого товару на територii Украiни
ВСТУП
В сучасному свiтi безмежних можливостей не варто обмежувати бiзнес мiсцевим рiвнем, в той час як процес глобалiзацii набуваi обертiв, масштабнiсть мислення окупаiться i приносить своi плоди дуже швидко, тому виведення бiзнесу на мiжнародний рiвень i найвищою ступiнню професiоналiзму. Мiжнародна торгiвля як основний прав мiжнародноi економiки отримала дуже сильний iмпульс для свого стрiмкого розвитку, а разом iз цим розвилася i посередницька ланка в цiй сферi мiжнародного господарства.
Посередники вiдiграють чималу роль у процесi iмпорту та експорту краiни та також виконують важливу роботу звтАЩязковоi ланки у ланцюгу мiжнародноi дiяльностi. Також посередники можуть виконувати не лише функцiю по знаходженню експортера та iмпортера, за для отримання комiсii, але самому бути iмпортером i просувати iмпортований товар на рики Украiни. Чималий обсяг роботи по просуванню iмпортованого товару здiйснюiться за рахунок посередницькоi дiяльностi. Вiдомим i той факт, що прибутковiсть проекту залежить вiд часового перiоду за який вiн окупаiться, отже зрозумiло що посередник, чи то юридична чи фiзична особи беруть на себе чималi забовтАЩязання а також дуже великий ризик. Адже саме вiд них залежить на скiльки швидко товар пройде шлях вiд виробника до кiнцевого споживача, також посередники мають великий вплив на кiнцеву, роздрiбну цiну товару. Тому якщо посередник i iмпортер i однiiю i тiiю ж особою, то цiна швидше за все буде нижчою, а нiж цiна товару у просуваннi якого приймали участь бiльша кiлькiсть посередникiв.
Метою даноi роботи i аналiз iснуючих посередникiв, якi здiйснюють мiжнародну iмпортно-торговельну дiяльнiсть на ринку Украiни, методiв iх роботи по просуванню iмпортованого товару з рiзних краiн свiту на вiтчизняний ринок; на прикладi одного з вiтчизняних пiдприiмств, дiючих у данiй сферi мiжнародного господарства, дати максимальний аналiз того яким чином здiйснюiться робота по просуванню iмпортованих товарiв, а також надати рекомендацii щодо полiпшення методiв просування товарiв якi були iмпортованi з зарубiжних краiн та щодо пiдвищення прибутковостi пiдприiмства.
Завданнями цiii роботи i:
1) глибокий, досконалий та максимально детальний аналiз посередницькоi дiяльностi на ринку Украiни;
2) вивчення та аналiз вже iснуючих методiв просування iмпортованих товарiв, якi посередники використовують, для просування товару що iмпортуiться з-за кордону для вiтчизняного споживача;
3) розробка нових методiв просування iмпортованого товару;
4) розрахунок ефективностi у перспективi за умов використання ранiше не використовуваного методу по просуванню iмпортованих товарiв.
В той же час багато аспектiв цих проблем доволi глибоко розробленi в працях таких вчених як-то: Багрова РЖ.В., Редiна Н.РЖ., Власик О.О., Гордiiв Г.Д., РЖванова Л.Я., Дiдiвський М.РЖ., РДлагiн В.Т., Кириченко А.В., Шевчук В.Я., Мазарук А.А., Кредiсов А.И., Березовченко С.Н., Волошин В.В. та iншi. Проте, усе ще iснуi досить широке коло питань.
Вище зазначений аналiз дiяльностi посередникiв по просуванню iмпортованого товару на украiнськi ринки проводитиметься на основi одного з найбiльших посередникiв, дiючих на територii Украiни, а саме компанii ТОВ ВлЕкос-торгВ», iмпортера товарiв народного споживання.
Даний аналiз робиться з метою виявлення сильних та слабких сторiн в дiяльностi компанii, в сферi просування iмпортованого товару на украiнський ринок.
Адже коли ми знатимемо сильнi та слабкi сторони пiдприiмства можна буде надати рекомендацii щодо полiпшення стану компанii, та бiльш досконалоi системи по просуванню iмпортованих товарiв.
Проаналiзувавши компанiю, можна буде дiзнатися загальний стан мiжнародного бiзнесу в сферi посередницькоi дiяльностi по просуванню iмпортованого товару, так як компанiя i майже монополiстом у сферi постачання iмпортованих iграшок з рiзних краiн свiту.
РОЗДРЖЛ 1
ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ МРЖЖНАРОДНОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ: МЕТОДИ ПРОСУВАННЯ РЖМПОРТОВАНОГО ТОВАРУ
1.1 Види мiжнародноi торгiвлi
Мiжнародна торгiвля посiдаi особливе мiсце в складнiй системi свiтогосподарських зв'язкiв. Хоча в сучасних умовах головною формою мiжнародних економiчних вiдносин i не вивезення товарiв, а зарубiжне iнвестування, все ж мiжнародна торгiвля за своiми масштабами й функцiями в загальному комплексi МЕВ зберiгаi винятково важливе значення. Вона опосередковуi майже всi види мiжнародного спiвробiтництва, включаючи спiльну виробничу дiяльнiсть рiзнонацiональних суб'iктiв. [6,326с.]
В економiчнiй лiтературi, а також в перiодичних виданнях не завжди можна зрозумiти сутнiсть деяких категорiй, що пов'язанi з мiжнародними торговельними вiдносинами. Перш за все, категорiя "зовнiшня торгiвля ". Це може бути торгiвля однiii краiни з iншою або з iншими краiнами. Але власне слово "торгiвля" передбачаi обмiн товарами та послугами i розрахунки за iх отримання.
Тому зовнiшня торгiвля тАФ це торгiвля будь-якоi краiни свiту з iншими краiнами товарами або послугами, що складаiться з оплачуваного експорту та оплачуваного iмпорту.
Категорiя "мiжнародна торгiвля" за змiстом ширша, нiж зовнiшня торгiвля, перш за все тому, що вона охоплюi широке коло вiдносин мiж суб'iктами свiтогосподарських зв'язкiв, таких як iнтернацiоналiзацiя виробництва, iнтенсифiкацiя мiжнародного подiлу працi тощо. [14,462с.]
Мiжнародна торгiвля тАФ специфiчна форма обмiну продуктами працi та послугами мiж рiзними краiнами свiтовоi спiльноти, що пов'язаний загальною iнтернацiоналiзацiiю господарського життя, iнтенсифiкацiiю мiжнародного подiлу працi в умовах науково-технiчноi революцii.
Свiтова торгiвля тАФ свiдоме перемiщення товарiв та послуг вiд виробника до споживача за межi нацiональних кордонiв з метою отримання прибутку. Для здiйснення свiтовоi торгiвлi, або участi у свiтовiй торгiвлi потрiбно мати свою зовнiшньоекономiчну iнфраструктуру. [17,255с.]
Зовнiшньоекономiчна iнфраструктура тАФ це сукупнiсть iнститутiв, що забезпечують швидкiсть пересування товарiв та послуг вiд виробника до споживача. До складу основних iнфраструктурних елементiв свiтовоi торгiвлi належать:
тАв матерiально-технiчна база (склади, бази, що обладнанi необхiдним устаткуванням);
тАв спецiалiзованi пiдроздiли, що забезпечують допродажне та пiсляпродажне технiчне обслуговування;
тАв органiзацii, що забезпечують проведення розрахункових операцiй;
тАв транспортна мережа свiту;
тАв iнформацiйне забезпечення зовнiшньоторговельних зв'язкiв тощо.
Зовнiшню i мiжнародну торгiвлю характеризують три важливi параметри: загальний обсяг (товарообiг), товарна структура i географiчна структура.
Обсяг свiтовоi торгiвлi визначаiться в натуральних i вартiсних показниках. Вартiснi показники переважно розраховуються у нацiональнiй валютi й переводяться у долари США для iх порiвняння. Краiни з високим рiвнем iнфляцii розраховують експорт та iмпорт одразу в доларах США. Для вартiсноi оцiнки експорту бiльшiсть краiн використовуi базу цiн ФОБ (FOB тАФ Free of Board ("вiльний на борту судна")), за якою продавець зобов'язаний доставити товар у порт вiдвантаження i завантажити його на борт судна. Для оцiнки iмпорту найчастiше використовуiться база цiн СРЖФ (СРЖF тАФ Cost, Insurance and Freight ("вартiсть, страхування i фрахт")); при цьому продавець за свiй рахунок фрахтуi судно, вантажить товар i страхуi його вiд ризикiв. [26,56с.]
За таких умов вартiсть свiтового експорту завжди менша вiд вартостi свiтового iмпорту на розмiр витрат для перевезення i страхування вантажiв.
Фiзичний обсяг свiтовоi торгiвлi оцiнюiться у вагових одиницях (тоннах, кiлограмах, фунтах) або у специфiчних одиницях вимiрювання (барелях, бушелях, мiшках). [36,325с.]
Змiна обсягiв торгiвлi характеризуiться динамiкою зовнiшньоторговельного товарообiгу. Зовнiшньоторговельний товарообiг краiни тАФ це сума ii експорту та iмпорту. Рiзниця мiж сукупним iмпортом i експортом протягом певного перiоду (року, кварталу тощо) становить сальдо торгового балансу. Воно i активним (позитивним), якщо експорт за вартiстю перевищуi iмпорт, i пасивним (вiд'iмним), коли ситуацiя протилежна. Покривають негативне сальдо торгового балансу золотом або конвертованою валютою.
Якщо вимiрювання ведеться у натуральних одиницях, динамiка зовнiшньоторговельного товарообiгу виражаiться в iндексах фiзичного обсягу експорту та iмпорту. Цi iндекси вiдображають тенденцii в змiнi обсягiв реальних мас товарiв. [39,396с.]
На вартiснi показники впливають цiни. Тому вартiсть, наприклад, експорту, може зменшитись, навiть якщо збiльшуються фiзичнi обсяги проданих товарiв, коли цiни на них знизились. РЖ навпаки, збiльшення вартiсних показникiв зовнiшньоторговельного товарообiгу може вiдображати не фiзичне збiльшення торгiвлi, а зростання товарних цiн.
Товарна структура мiжнародноi торгiвлi характеризуi товарне наповнення експорту та iмпорту.
Ступiнь активностi у свiтовiй торгiвлi i однiiю з головних ознак участi краiни у мiжнародних економiчних вiдносинах. Для ii оцiнки використовуються такi показники:
а) експортна квота;
б) iмпортна квота;
в) структура експорту;
г) структура iмпорту;
д) порiвняльне вiдношення частки краiни у свiтовому виробництвi ВВП/ВНП та ii частки у свiтовiй торгiвлi.
Експортна квота вiдображаi вiдношення обсягу експортованих товарiв i послуг до ВВП/ВНП. На рiвнi галузi тАФ це питома вага експортованих галуззю товарiв i послуг в iх загальному обсязi.
РЖмпортна квота тАФ це вiдношення обсягу iмпорту до ВВП/ВНП. Питома вага експорту та iмпорту у ВВП/ВНП i кiлькiсним iндикатором вiдкритостi економiки у першому наближеннi. Комплексним показником вiдкритостi вважають зовнiшньоторговельну квоту. Вона виражаiться вiдношенням обсягу зовнiшньоторговельного обiгу до ВВП/ВНП. [41,344с.]
Структура експорту тАФ це вiдношення або питома вага експортованих товарiв за видами i ступенем iх перероблення. Цей показник характеризуi спрямованiсть експорту (сировинна, машинно-технологiчна тощо) та роль краiни в мiжнароднiй галузевiй спецiалiзацii.
Географiчна структура мiжнародноi торгiвлi тАФ це розподiл торговельних потокiв мiж окремими краiнами та iх групами, видiленими за територiальною або органiзацiйною ознаками.
На сучасному етапi розвитку людства i мiжнародноi спiльноти мiжнародна торгiвля iснуi як найбiльш розвинута форма мiжнародних економiчних вiдносин. Необхiднiсть ii зумовлена:
1. Створенням свiтового ринку як iсторичноi передумови капiталiстичного способу виробництва.
2. Нерiвномiрнiстю розвитку окремих галузей в рiзних краiнах. Швидкий розвиток цих галузей створюi надлишок продукцii на внутрiшньому ринку.
3. Тенденцiями до бiльш поширеного розвитку виробництва, при цьому можливостi внутрiшнього ринку обмежуються платiжною спроможнiстю населення. [25,45с.]
Пiд впливом науково-технiчноi революцii торговельнi зв'язки мiж краiнами ускладнюються i збагачуються, все бiльше перетворюються в комплексну систему свiтогосподарських зв'язкiв, в якiй торгiвля продовжуi займати провiднi позицii.
РЖснуючий мiжнародний подiл працi буде постiйно поглиблюватися, i на його пiдвалинах випереджаючими темпами будуть зростати i удосконалюватись види мiжнародноi торгiвлi.
До основних видiв мiжнародноi торгiвлi слiд вiднести:
тАв торгiвлю товарами i послугами;
тАв бiржову торгiвлю;
тАв торговi ярмарки;
тАв аукцiони;
тАв зустрiчну торгiвлю;
тАв торгiвлю на компенсацiйних угодах тощо.
Торгiвля товарами нами розглядалась в першому питаннi теми. Тут ми придiлимо бiльше уваги торгiвлi послугами.
Мiжнародна торгiвля послугами i комплексом рiзнорiдних видiв економiчноi дiяльностi. РЖсторично економiсти намагалися з'ясувати сутнiсть послуг та iхню роль, виходячи з рiзних аспектiв. Часто послуга визначалась як щось невiдчутне, невидиме, те, що не i предметом торгiвлi, або категорiя, котру неможливо пояснити i котра охоплюi майже все. [24,887с.]
Проте, обмiн не i необхiдною умовою для послуг. Елемент необхiдноi взаiмодii мiж продавцем та покупцем намагався пояснити Герцi (1989). Оскiльки однiiю з умов послуги i "фактор одночасностi", Герцi визначаi послугу як угоду (трансакцiю з позитивним фактором одночасностi). Що ж до товарiв, то вони характеризуються нульовим фактором одночасностi. Вiн також припустив, що на мiжнародному ринку послуги мають вiдносно нижчий фактор одночасностi, нiж послуги, якими не торгують.
Класифiкацiя послуг становить досить серйозну проблему. Наприклад, у краiнах ОЕСР i публiкацiях ЮНКТАД послуги подiленi на п'ять категорiй:
1) фiнансовi;
2) iнформацiйнi (комунiкацiйнi);
3) професiйнi (виробничi);
4) туристичнi;
5) соцiальнi.
На практицi сьогоднi широко використовуiться класифiкацiя послуг, запропонована МВФ:
1) морськi перевезення;
2) iншi види транспорту;
3) подорожi;
4) iншi приватнi послуги;
5) iншi офiцiйнi послуги.
Ринок послуг тАФ це розгалужена система вузькоспецiалiзованих ринкiв, зокрема ринку транспортних послуг, комунiкацiй, комунального обслуговування, громадського харчування, туристично-рекреацiйних послуг. Готельний бiзнес, рекламнi й консалтинговi послуги, страховi та фiнансовi послуги, агентськi та брокерськi послуги, адвокатськi послуги, рiелтерськi послуги, франчайзинг, торгiвля лiцензiями i патентами, "ноу-хау", промисловими зразками та корисними моделями, iнжинiринг, лiзинговi послуги тощо так само формують комплекс послуг, якi пропонуються на згаданому ринку. [23,699с.]
1.2 Мiжнародна торгiвля як основна форма мiжнародних економiчних вiдносин. Форми мiжнародноi торгiвлi
РЖсторична практика свiдчить про iснування рiзних форм мiжнародноi торгiвлi. Це тАФ факторii, ярмарки, торговельнi компанii i товарнi бiржi, якi iснували ще зi стародавнiх часiв та в середньовiччi. Це тАФ аукцiони, мiжнароднi торги, торговельнi будинки епохи iндустрiальноi цивiлiзацii. Це тАФ пряма мiжнародна торгiвля на основi кооперацii, зустрiчна торгiвля та внутрiшньофiрмовий обмiн, якi з'явились у наш час. В сучасних умовах iснують такi форми мiжнародноi торгiвлi:
Товарна бiржа як економiчна категорiя, що вiдбиваi складову частину ринку, специфiкою якого i особлива оптова форма торгiвлi товарами з певними характеристиками: масовiсть, стандартнiсть, взаiмозамiнюванiсть. По-друге, це тАФ господарське об'iднання (товариство) продавцiв, покупцiв i торговцiв-посередникiв з метою створення умов для торгiвлi, полегшення, прискорення i здешевлення торговельних угод i операцiй. Такi об'iднання органiзовують для полiпшення торгiвлi, швидкого забезпечення товаровиробникiв необхiдними товарами, прискорення обiгу капiталу. Члени бiржi виграють не вiд ii функцiонування, а вiд своii участi в торгах. Члени товарноi бiржi, якими можуть бути як посередники (брокерськi, торговельнi i т. iн.) виробничi фiрми, так i банкiвськi установи, iнвестицiйнi компанii, окремi громадяни, вiдповiдно до встановлених бiржових правил укладають угоди купiвлi-продажу товарiв за цiнами, що складаються в ходi торгiвлi залежно вiд спiввiдношення попиту i пропозицii на них. Це свiдчить про те, що бiржа тАФ особливий цiноутворюючий механiзм. У вiльному цiноутвореннi також полягаi мета бiржi. [8,326с.]
Товарна бiржа тАФ асоцiацiя юридичних та фiзичних осiб, що здiйснюi оптовi торговельнi операцii на основi стандартiв, зразкiв, у спецiальному мiсцi, де цiни на товари визначаються шляхом вiльноi конкуренцii.
Зараз в Украiнi iснуi понад 50 унiверсальних, товаросировинних та товарних бiрж.
Особливостями украiнських бiрж порiвняно iз захiдними i малий статутний капiтал та унiверсальнiсть, низький рiвень спецiалiзацii.
Залежно вiд об'iкта продажу бiржi подiляються на унiверсальнi й спецiальнi. Наприклад, на бiржi "Чикаго Борд оф Трейд" реалiзуються пшениця, кукурудза, овес, соя, бройлери, фанера, золото, срiбло, нафта, бензин, мазут, тобто продовольчi та промисловi товари. Об'iктом продажу Киiвськоi унiверсальноi бiржi i картопля, капуста, консервованi помiдори та огiрки, яловичина, свинина, худоба тощо. [2,36.с.]
Бiржi, на яких об'iктом торгiвлi i окремi товари або iх групи, називаються спецiалiзованими. В свою чергу вони подiляються на спецiалiзованi широкого профiлю i вузькоспецiалiзованi. Так, американська бiржа "Чiкаго Меркантайл Ексчендж" включаi в обiг сiльгосппродукти (ВРХ, живих свиней, бекон тощо), Нью-Йоркська тАФ каву, какао, цукор, а "Канзас Сiтi Борд оф Трейд" тАФ пшеницю, тобто лише один товар. До вузькоспецiалiзованих належать Лондонська бiржа вовни та Лондонська мiжнародна нафтова бiржа.
В Украiнi значно частiше зустрiчаються спецiалiзованi бiржi широкого профiлю. Серед них видiляються "Украгропромбiржа", до якоi входять центральна бiржова структура i кiлька регiональних. Через "Украгропромбiржу" реалiзуiться сiльськогосподарська i промислова продукцiя для задоволення потреб АПК Украiни. В перспективi передбачаiться проведення як нацiональних, так i мiжнародних торгiв цукром, зерном, металовиробами, сiльгосптехнiкою i транспортними засобами. [20,280с.]
Торговий дiм тАФ це багатоцiльове утворення, яке експортуi та iмпортуi майже всi товари, здiйснюi обмiн ними, а також транспортнi та iншi зовнiшньоекономiчнi операцii. Його компетенцiiю i придбання пiдприiмств, передавання в оренду обладнання, надання кредиту, утворення нових пiдприiмств. Клiiнти торгового дому можуть скористатись широким колом таких послуг, як фiнансування, перевезення продукцii, страхування, ремонт тощо. Торговий дiм може спiвпрацювати з iноземними партнерами у спорудженнi за кордоном рiзних об'iктiв, наданнi консультацiй, пiдготовцi кадрiв, а також мати фiлiали у iнших краiнах, спiльнi пiдприiмства рiзного профiлю, займатись туризмом. [10,325с.]
Ярмарки тАФ надзвичайно важливий елемент ринковоi iнфраструктури. Вони бувають всесвiтнi, мiжнароднi, регiональнi, мiсцевi. Ярмарки тАФ це торги, ринки товарiв, якi перiодично органiзовуються в установленому мiсцi. Свого часу вони вiдiгравали важливу роль в економiчному життi краiн Захiдноi РДвропи. З розвитком суспiльного виробництва, розширенням торговельно-обмiнних операцiй, посиленням конкуренцii з центрiв привозу великих партiй наявного товару ярмарки перетворилися на ярмарки тАУ виставки зразкiв товарiв, якi можна замовити.
Аукцiони тАФ форма продажу у визначений час i у визначеному мiсцi товарiв, попередньо виставлених для ознайомлення. На аукцiонах реалiзуються певнi види товарiв, якi, зазвичай, користуються пiдвищеним попитом. Наприклад, головними центрами аукцiонноi торгiвлi хутром i Нью-Йорк, Монреаль, Лондон, Копенгаген, Стокгольм, Санкт-Петербург, Москва. Особливiстю аукцiонiв i обмежена вiдповiдальнiсть продавця за якiсть пропонованих товарiв. [37,356с.]
Отже, аукцiон тАФ це продаж реальних товарiв на основi конкурсу покупцiв. Мiжнароднi аукцiони тАФ переважно комерцiйнi органiзацii, якi мають примiщення, необхiдне обладнання та квалiфiкованi кадри. Аукцiони органiзовуються також спецiалiзованими брокерськими фiрмами, якi перепродують товари своiх клiiнтiв за комiсiйну винагороду.
Зустрiчна торгiвля. РЖснуi декiлька форм зустрiчноi торгiвлi.
Бартерна операцiя тАФ це один iз видiв експортно-iмпортних операцiй, оформлених iдиним договором, мiж суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, що передбачаi збалансований за вартiстю обмiн товарами, не опосередкований рухом грошових коштiв у готiвковiй або безготiвковiй формi.
Зустрiчна закупiвля тАФ це зобов'язання експортера закупити на визначену суму товари в краiнi iмпортера. При цьому товари можуть бути будь-якими, в тому числi такими, що не мають вiдношення до предмета даноi угоди.
Компенсацiйнi угоди вiдрiзняються вiд бартерних тим, що здiйснюiться обмiн декiлькома товарами з кожноi сторони. [29,243с.]
Операцii з давальницькою сировиною тАФ це операцii з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) сировини, матерiалiв, напiвфабрикатiв, комплектуючих виробiв, енергоносiiв, ввезених на митну територiю Украiни iноземними замовником для використання у виробленнi готовоi продукцii з наступним поверненням усiii продукцii або ii частини до краiни власника сировини.
Таким чином, мiжнародна торгiвля здiйснюiться за основними видами, якi постiйно розвиваються i удосконалюються. [31,126с.]
1.3 Методи мiжнародноi торгiвлi
Метод торгiвлi тАУ це засiб здiйснення торговельного обмiну (торговельноi операцii чи торговельноi угоди). В мiжнароднiй торговельнiй практицi використовуiться два основнi методи торгiвлi:
1) торгiвля напряму (здiйснення операцii безпосередньо мiж виробником i споживачем)
На схемi 1.1. вiдображено прямий метод роботи субтАЩiктiв МЕВ.
Схема 1.1
Прямий метод роботи субтАЩiктiв МЕВ
2) через посередникiв
А i В тАУ субтАЩiкти МЕВ, П тАУ посередник
На схемi 1.2. Вiдображено метод роботи субтАЩiктiв МЕВ через посередника.
Схема 1.2
Взаiмодiя субтАЩiктiв МЕВ через посередника
При торгiвлi напряму виникаi визначена фiнансова користь, оскiльки скорочуються витрати на суму комiсiйноi винагороди посереднику, знижуiться ризик i залежнiсть результату комерцiйноi дiяльностi вiд можливоi недбалостi чи недостатньоi компетенцii посередницькоi органiзацii. Цей метод також дозволяi постiйно знаходитись на ринку, враховувати його змiни i своiчасно на них реагувати. В той же час використання торгiвлi напряму передбачаi наявнiсть комерцiйноi квалiфiкацii i торгового досвiду. В протилежному випадку фiнансовi витрати не тiльки не скоротяться, але можуть сильно зрости. Крiм того, мiжнародна торгiвля в порiвняннi з внутрiшньою i бiльш ризикованою, що обумовлено економiчними, полiтичними, правовими та соцiальними умовами в рiзних краiнах, iхнiми традицiями та звичаями, а також великими вiдстанями мiж партнерами. В результатi часто буваi доцiльним, а iнодi просто необхiдно використовувати посередникiв для проведення мiжнародних торговельних операцiй. [21,1056с.]
В результатi часто буваi доцiльно, а iнодi просто необхiдно, використовувати посередникiв для проведення мiжнародних торговельних операцiй.
Переваги залучення посередникiв:
- пiдвищують оперативнiсть збуту;
- пiдвищення прибутку за рахунок прискорення обiгу капiталу;
- посередники знаходяться ближче до покупця, тому оперативнiше реагують на змiни в ринковiй контАЩюнктурi, це дозволяi реалiзувати товар на бiльш сприятливих для експортера умовах;
- пiдвищуiться конкурентоспроможнiсть товарiв за рахунок можливостi пiсляпродажного сервiсу;
- являються джерелом первинноi iнформацii про рiвень якостi i конкурентоспроможностi товарiв.
У межах торгiвлi через посередникiв визначають такi види посередницьких операцiй i вiдповiднi iм види угод:
- операцii з перепродажу (договiр купiвлi-продажу). Коли посередник викуповуi товар у виробника i пiдписуi угоди вiд свого iменi i за свiй рахунок (купцi, дистрибтАЩютори, дилери);
- комiсiйнi операцii (договiр комiсii, договiр консигнацii). Коли посередник не викуповуi товар у виробника, а пiдписуi угоди вiд свого iменi, але за рахунок виробника i за це отримуi винагороду (до 10% вiд суми угоди). Посередники називаються тАУ комiсiонер, консигнатор;
- агентськi операцii (агентськi угоди). Мета угоди тАУ одна сторона доручаi iншiй (агенту) виконувати дii, повтАЩязанi з продажем (частiше за все) чи купiвлею товарiв, а також з пошуком замовникiв i виконавцiв для надання тих чи iнших послуг на обумовленiй територii в погоджений термiн за рахунок та вiд iменi виробника (принципала). РЖ посередники при цьому називаються тАУ агенти-повiренi, торговельнi агенти;
- брокерська операцiя. Посередник тАУ спецiалiзований професiйний агент, що працюi на одному сегментi i здiйснюi контракт мiж продавцем i покупцем i за цю послугу отримуi винагороду до 2-3%. Пiдписувати угоду при цьому не маi права. Назва тАФ агент-представник, брокер, маклер. [32,35-36с.]
Як правило, тi чи iншi посередницькi операцii виконують тi чи iншi посередницькi фiрми. Серед них:
- торговi дома;
- експортнi фiрми;
- iмпортнi;
- оптовi;
- роздрiбнi фiрми;
- дистрибтАЩютори;
- комiсiйнi;
- агентськi;
- брокерськi
- фектори тощо.
Сучасними особливостями дiяльностi посередницьких фiрм в МТ i:
- укрупнення, транснацiоналiзацiя;
- спецiалiзацiя (за товарами, видами дiяльностi, послугами, угодами);
- пiдпорядкування невеликих посередницьких фiрм крупним виробникам;
- пiдпорядкування малих i середнiх виробникiв крупним торговельно-посередницьким корпорацiям. [38,289с.]
Мiжнароднi товарнi бiржi
Розповсюдженим засобом торгiвлi для ряду сировинних товарiв i мiжнароднi товарнi бiржи, якi являють собою постiйно дiючий оптовий ринок декiлькох краiн, де укладаються угоди купiвлi-продажу широкого асортименту сировинних i продовольчих товарiв, що вiдповiдають унiфiкованiй системi стандартних вимог до товарiв. [27,399с.]
Особливiсть дiяльностi мiжнародних товарних бiрж, якi водночас i нацiональними i обслуговують окремi свiтовi товарнi ринки, полягаi в обовтАЩязковому дотриманнi законодавчо-правового, податкового, валютного режимiв, що дiють у краiнах iх розмiщення.
Слiд зазначити, що основоположним при наданнi товарнiй бiржi статусу мiжнародноi i не рiвень обсягiв бiржового обороту, а виключно заходи державного регулювання тим чи iншим товарним ринком у краiнi, де знаходиться бiржа. Так, великi за бiржовими оборотами зерновi бiржi США не мають статусу мiжнародних, оскiльки уряд в умовах перевиробництва зерна регулював цей ринок. [22,551с.]
Характерним i i те, що краiни, де функцiонують мiжнароднi за статусом товарнi бiржi, можуть суттiво впливати на умови та процеси, якi вiдбуваються на свiтових сировинних ринках.
На свiтовому товарному ринку мiжнароднi товарнi бiржi виконують наступнi функцii:
- обслуговують конкретний дiючий свiтовий товарний ринок;
- залучають до бiржових операцiй контрагентiв з рiзних краiн свiту;
- забезпечують вiльний переказ прибуткiв, якi одержують контрагенти по бiржових операцiях;
- здiйснюють так званi арбiтражнi операцii, тобто спекулятивнi угоди для одержання прибутку вiд рiзницi котирувальних цiн на бiржах рiзних краiн.
2. Змiни в структурi угод, що укладаються на мiжнародних товарних бiржах. В останнi десятилiття характерним i суттiве зростання бiржового обороту за рахунок збiльшення обсягiв фтАЩючерсних операцiй порiвняно з угодами на реальний товар. Ця тенденцiя притаманна для великих мiжнародних товарних бiрж, бiльшiсть з яких фактично вiдмовилася вiд угод з реальним товаром.
3. Змiна структури бiржовоi торгiвлi на фонi зростання асортименту бiржових товарiв. Розширення асортименту бiржових товарiв вiдбуваiться в основному за рахунок виходу на товарний ринок нових промислових сировинних товарiв.
4. Концентрацiя мiжнародноi бiржовоi торгiвлi на великих товарних бiржах. Характерним i скорочення кiлькостi таких бiрж, товарооборот яких був незначним, i зосередження практично всього бiржового товарообороту на кiлькох бiржах того чи iншого ринку.
5. Переважаючi тенденцii до функцiонування на свiтовому ринку унiверсальних товарних бiрж. Внаслiдок злиття кiлькох товарних бiрж, якi спецiалiзуються на торгiвлi певними видами бiржового товару, створюiться одна, де продають декiлька видiв товару, нетоварних цiнностей, однак потоварна спецiалiзацiя обтАЩiднаних бiрж зберiгаiться.
6. Тенденцii до розмiщення товарних бiрж у мiсцях споживання основних бiржових товарiв. Бiльша частина товарних бiрж територiально розмiщена в зонах концентрацii споживання бiржового товару.
7. Мiжнароднi товарнi бiржi виступають як iндикатор цiн на свiтових товарних ринках. Незважаючи на те, що на товарних бiржах обсяги угод, якi закiнчуються постачанням реального товару, порiвняно зi свiтовим товарообiгом, незначнi, бiржовi цiни i оперативними, авторитетними i широко застосовуються при визначеннi контрактних цiн. На основi виключно бiржових котирувань здiйснюiться бiльша частина свiтовоi торгiвлi сiльськогосподарською продукцiiю через позабiржовий ринок. [35,71с.]
Розвиток бiржовоi торгiвлi протягом тривалого перiоду призвiв до появи великого рiзноманiття видiв товарних бiрж. З метою упорядкування цих видiв проводиться класифiкацiя товарних бiрж за окремими найбiльш iстотними ознаками:
1. За регiоном дii:
- нацiональнi;
- мiжрегiональнi;
- мiжнароднi.
2. За характером асортименту товарiв, що реалiзуються:
- вузькоспецiалiзованi;
- спецiалiзованi;
- унiверсальнi.
3. За ступенем вiдкритостi:
- вiдкритi;
- закритi.
4. За характером здiйснюваних бiржових угод:
- реального товару;
- фтАЩючерснi;
- опцiоннi;
- комплекснi.
5. За органiзацiйно-правовими формами дiяльностi:
- АТВТ;
- АТЗТ;
- ТОВ;
- решта форм.
Таблиця 1.1
Види i цiлi бiржових угод
Найменування угод | Змiст угоди |
1 | 2 |
| 1. Угоди на реальний товар: | |
| 1.1. Угоди з невiдкладною поставкою (на наявний товар: кеш, спот) | Товар, що продаiться на бiржi, знаходиться на одному з ii складiв i передаiться покупцевi одразу (до 15 днiв) пiсля укладення угод |
| 1.2. Угоди на товар з поставкою у майбутньому (угода на термiн тАЬФОРВАРДтАЭ) | Поставка продавцем реального товару за цiною, зафiксованою в контрактi на момент його пiдписання i у термiн обумовлений у контрактi |
| 2.Термiновi (фтАЩючерснi угоди) | Не передбачають зобов тАЩ язання сторiн поставити або прийняти реальний товар у термiн, обумовлений в контрактi. Передбачають купiвлю та продаж права на товар |
| 3. Спекулятивнi операцii: | |
| 3.1. Гра на пiдвищеннi цiн у майбутньому |
| 3.1.1.Операцii з реальним товаром |
| 3.2. Гра на рiзницi цiн на окремi сорти товарiв |
| 3.3. Операцii з фтАЩючерсними контрактами |
| 3.3.1. На той самий товар з близькими та вiддаленими строками |
| 3.3.2. На один i той же товар на рiзних ринках |
| 3.3.3. На рiзноманiтнi взаiмозамiннi товари |
| 3.3.4. На товар та його похiднi |
| 4. Операцii хеджування | Страхування вiд можливих витрат у випадку змiни ринкових цiн при укладаннi угод на реальний товар |
Вместе с этим смотрят: