Особливостi органiзацii та функцiонування iнфраструктури ринку цiнних паперiв в Украiнi

Вступ

Темою даного iндивiдуального завдання i ВлОсобливостi органiзацii та функцiонування iнфраструктури ринку цiнних паперiв в УкраiнiВ».

Метою даноi роботи i висвiтлення сутностi ринку цiнних паперiв Украiни, особливостей органiзацii та функцiонування iнфраструктури ринку.

Завданням роботи i аналiз розвитку iнфраструктури фондового ринку Украiни та виокремлення ключових проблем, а також визначення певних напрямкiв ii ефективного розвитку.

У сучасних умовах розвинений ринок цiнних паперiв i необхiдним елементом ефективно функцiонуючоi нацiональноi економiки.

Створення спрямованих умов для розвитку ринкових вiдносин, що нинi становить основний фактор стабiлiзацii та пiднесення економiки Украiни, зумовлюi насамперед реформування фiнансовоi системи, створення механiзмiв ефективного залучення та використання фiнансових ресурсiв. Ринок цiнних паперiв як сегмент фiнансового ринку за допомогою особливих iнструментiв виконуi функцii акумуляцii та перемiщення капiталу вiд iнвесторiв до виробництва, забезпечуi ефективне використання iнвестицiйних ресурсiв. В умовах високих ставок на кредитному ринку ринок цiнних паперiв i дiiвим механiзмом, що спрямовуi iнвестицiйний капiтал у виробничу та соцiальну сфери.

Формування i розвиток ринку цiнних паперiв - це обтАЩiктивний процес, покликаний сприяти розширенню ринкових вiдносин, виробництва, iнтеграцii Украiни в систему свiтових ринкiв капiталу.

Обмежений досвiд нацiонального ринку цiнних паперiв потребуi зваженого застосування його iнструментiв, створення повноцiнноi iнфраструктури та важелiв регулювання, механiзмiв захисту iнвесторiв.

Роздiл 1. Сутнiсть ринку цiнних паперiв та його iнфраструктура

1.1 Загальна характеристика ринку цiнних паперiв

У масовiй свiдомостi ринок - це завжди торгiвля, iнакше, сукупнiсть угод купiвлi-продажу, т.е. тих самих дiй по обмiнi товару на грошi. Тому головне, що розрiзняi ринки (як ринки такого роду угод) мiж собою, - це iхнiй предмет, тобто вид товару. Ринок цiнних паперiв вiдрiзняiться вiд ринкiв будь-яких iнших товарiв по своiму специфiчному товарi - цiнному паперу.

Ринок цiнних паперiв - це вiдносини мiж його учасниками iз приводу випуску, обiгу й гасiння цiнних паперiв.

На ринку цiнних паперiв товаром i цiннi папери. Тому ринок цiнних паперiв - це ринок торгiвлi цiнними паперами. Ринок цiнних паперiв i складовою частиною фiнансового ринку. Цiннi папери звуться фондовими активами. Звiдси ринок цiнних паперiв маi другу назву - фондовий ринок.

Ринок цiнних паперiв разом iз кредитним ринком покликаний забезпечувати фiнансування та розвиток економiки.

Як i будь-який iнший, ринок цiнних паперiв формуiться, виходячи з попиту i пропозицii, а також урiвноважуючоi цiни. Попит створюiться державою та субтАЩiктами господарськоi дiяльностi, яким не вистачаi власних доходiв для фiнансування iнвестицiй. Держава та бiзнес виступають на ринку цiнних паперiв чистими позичальниками (змушенi бiльше позичати в iнших), а чистим кредитором i населення, в якого з рiзних причин доходи перевищують суму витрат.

Завдання РЦП полягаi у створеннi умов i забезпеченнi повного та швидкого переливання заощаджень в iнвестицii за цiною, яка задовольняла б i iнвесторiв, i емiтентiв. Через РЦП акумулюються грошовi нагромадження кредитно-фiнансових iнститутiв, корпорацiй, пiдприiмств, держав, приватних осiб, що спрямовуються на виробниче та невиробниче вкладення капiталiв.

Ринок цiнних паперiв обтАЩiднуi частину кредитного ринку (ринок боргових iнструментiв позики або боргових зобовтАЩязань) i ринок iнструментiв власностi. РЖншими словами, цей ринок охоплюi операцii з випуску i обертання iнструментiв позики, iнструментiв власностi, а також iх гiбридiв i похiдних. До iнструментiв позики вiдносять облiгацii, векселi, сертифiкати; до iнструментiв власностi тАУ всi види акцiй; до гiбридних iнструментiв тАУ цiннi папери, що мають ознаки як облiгацiй, так i акцiй; до похiдних iнструментiв тАУ варiанти, опцiони, фтАЩючерси та iншi аналогiчнi цiннi папери.

Отже, ринок iнструментiв позики як елемент кредитного ринку маi справу з позичковим капiталом, у той час як ринок iнструментiв власностi тАУ з власним капiталом, тобто з частками (паями) власникiв у власному капiталi компанii.

Ринок цiнних паперiв в Украiнi нинi складаiться з ринкiв акцiй, державних та мунiципальних облiгацiй внутрiшньоi позики, облiгацiй пiдприiмницьких структур, казначейських зобовтАЩязань, векселiв, iнвестицiйних, ощадних, майнових i компенсацiйних сертифiкатiв, житлових чекiв, облiгацiй зовнiшньоi позики.

Залежно вiд стадii обiгу цiнних паперiв розрiзняють первинний та вторинний ринок. На первинному ринку розмiщуються вперше випущенi (емiтованi) цiннi папери, вiдбуваiться мобiлiзацiя капiталiв корпорацiями, товариствами, пiдприiмствами i запозичення коштiв ними та державою. На вторинному ринку обертаються цiннi папери, якi вже реалiзованi на первинному, тобто тут продаються та купуються ранiше випущенi цiннi папери, вiдбуваiться змiна iх власникiв.

1.2 Особливостi формування iнфраструктури фондового ринку Украiни

Створення ефективноi iнфраструктури фондового ринку Украiни тАУ один iз головних засобiв забезпечення пiдвищення якiсних показникiв його роботи.

Аналiз лiтературних джерел показав, що дотепер немаi чiткого визначення поняття тАЬiнфраструктура ринку цiнних паперiвтАЭ. На нашу думку, це система органiзацiй, пiдприiмств та окремих служб, якi створюють необхiднi умови для випуску, реалiзацii, подальшого обiгу, облiку та зберiгання цiнних паперiв.

РЖнфраструктура ринку Украiни являi собою розмаiття економiчних вiдносин, якi швидко розвиваються. Процес глобалiзацii економiки найрельiфнiше виявляiться у фiнансовiй сферi, що зумовило формування глобального фiнансового ринку i його головноi складовоi тАУ фондового ринку.

Проблема створення ринкових iнститутiв, якi не i субтАЩiктами фондового ринку, а входять до його iнфраструктури, набула особливоi актуальностi в Украiнi у звтАЩязку з розвитком масовоi приватизацii та активним формуванням вторинного ринку цiнних паперiв.

Свiтовi стандарти сучасного фондового ринку передбачають обовтАЩязкову наявнiсть у краiнi, де випускаються та обертаються цiннi папери, депозитарiiв, реiстраторiв (для iменних цiнних паперiв) та клiрингово-розрахункових банкiв чи корпорацiй.

На сьогоднi в Украiнi триваi активний процес розвитку ринку цiнних паперiв, формування його iнфраструктури. Досягнення цiii мети безпосередньо залежить вiд створення необхiдноi та достатньоi правовоi бази у сферi цiнних паперiв.

Центральним iнститутом регулювання ринку i Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку (ДКЦПФР), яка координуi дiяльнiсть державних органiв з питань функцiонування в Украiнi ринку цiнних паперiв, сприяi розвитку iнвестицiйно-привабливого середовища та iнтеграцii в мiжнародний фiнансовий ринок, здiйснюi контроль за випуском та обiгом цiнних паперiв, захищаi права iнвесторiв, сприяi розвитку ринку цiнних паперiв та соцiальнiй стабiлiзацii в суспiльствi.

З метою органiзацiйного, технiчного та ресурсного забезпечення реалiзацii повноважень ДКЦПФР у сферi регулювання ринку цiнних паперiв та розвитку iнфраструктури фондового ринку Украiни в 1998 р. при Державнiй комiсii з цiнних паперiв та фондового ринку створено державну установу тАУ тАЬАгентство з розвитку iнфраструктури фондового ринку УкраiнитАЭ.

Мета дiяльностi Агентства тАУ це багатостороннiй розвиток iнфраструктури фондового ринку, а також приведення функцiонування ринку цiнних паперiв у вiдповiднiсть зi свiтовими стандартами. З метою пiдвищення ефективностi роботи в областях функцiонують регiональнi представники Агентства.

Розвиток фондового ринку значною мiрою забезпечуiться формуванням його iнфраструктури.

Ефективнiсть формування iнфраструктури фондового ринку:

тАУ впливаi на акумуляцiю i концентрацiю коштiв населення та пiдприiмств;

тАУ позитивно позначаiться на залученнi вiтчизняного та iноземного капiталiв в економiку краiни;

тАУ сприяi процесу приватизацii на ii завершальному етапi;

тАУ узгоджуi майновi iнтереси краiни, iнституцiйних та iндивiдуальних iнвесторiв у процесi обiгу цiнних паперiв;

тАУ заощаджуi суспiльнi витрати на обiг фiнансових iнструментiв та полегшуi взаiмнi розрахунки пiдприiмств;

тАУ сприяi пiдвищенню ефективностi управлiння пiдприiмством;

тАУ створюi умови для iнтеграцii краiни у свiтову економiчну систему завдяки впровадженню загальносвiтових принципiв i стандартiв функцiонування фондового ринку.

Основними субтАЩiктами фондового ринку i його безпосереднi учасники та iнститути, що забезпечують проведення операцiй на ньому. До перших належать iнвестори, брокери, дилери, менеджери. Вони i безпосереднiми учасниками проведення операцiй i в бiльшостi випадкiв вiдповiдають за прийнятi рiшення. Водночас для укладання та остаточного завершення угоди необхiдно користуватися рiзними торговими i реiстрацiйними системами. Уся система iнститутiв фондового ринку, що реалiзуi операцii, являi собою його iнфраструктуру.

РЖнфраструктура визначаi основний порядок практичних дiй учасникiв ринку й юридичнi аспекти оформлення угод. Ринок цiнних паперiв потребуi створення досить обтАЩiмноi нормативноi бази i, як наслiдок, надзвичайно складноi iнфраструктури. Вона залежить практично вiд кожного нормативного акта, випущеного з метою гарантii прав учасникiв ринку цiнних паперiв. РЖнфраструктура найбiльшою мiрою вiдображаi особливостi самого ринку. У нових умовах не завжди може бути скопiйована вiдома й апробована модель.

Кожний з елементiв iнфраструктури ринку цiнних паперiв маi свою специфiку, i його розвиток залежить вiд вирiшення багатьох проблем.

На сьогоднi iнфраструктура фондового ринку перебуваi на стадii розвитку. РЗi складовими елементами i: депозитарно-клiринговi установи (забезпечують зберiгання й обслуговування обiгу цiнних паперiв у бездокументарнiй формi, проводять клiринг i розрахунок по договорах з цiнних паперiв), фондовi бiржi (укладають договори купiвлi-продажу цiнних паперiв та iх похiдних, надають iнформацiйнi послуги у сферi фондового ринку), торгово-iнформацiйнi системи (органiзовують торгiвлю на позабiржовомуринку, надають iнформацiйнi послуги у сферi торгiвлi цiнними паперами), зберiгачi та реiстратори цiнних паперiв (органiзовують зберiгання й обслуговування обiгу цiнних паперiв на рахунках у цiнних паперах, ведення облiку iменних цiнних паперiв у бездокументарнiй формi, ведення реiстрiв власникiв iменних цiнних паперiв), фондовi посередники та органiзацii, якi забезпечують укладання угод та консалтингове супроводження, iнвестицiйнi фонди та взаiмнi фонди iнвестицiйних компанiй, саморегулiвнi органiзацii учасникiв фондового ринку. Крiм того, значна частина елементiв iнфраструктури ринку капiталiв тiсно повтАЩязана з державою: Державний страховий нагляд, Державна податкова iнспекцiя, Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку, Фонд державного майна, Мiнiстерство фiнансiв, РЖнвестицiйний фонд регiонального регулювання, Стабiлiзацiйний фонд та Державний iнновацiйний фонд. Як бачимо, вiдносини держави i субтАЩiктiв ринку капiталiв (вiдповiдно, ринку цiнних паперiв) дуже багатоплановi, тому й iнфраструктура ринку цiнних паперiв досить розгалужена.

Професiйна дiяльнiсть з торгiвлi цiнними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цiнними паперами тАУ господарськими товариствами, для яких зазначенi операцii i виключним видом дiяльностi, а також банками.

Професiйна дiяльнiсть з торгiвлi цiнними паперами включаi: брокерську дiяльнiсть; дилерську дiяльнiсть; андеррайтинг; дiяльнiсть з управлiння цiнними паперами.

Реiстратори здiйснюють дiяльнiсть щодо збору, фiксацii, опрацювання, зберiгання та надання даних, якi становлять систему реiстру власникiв iменних цiнних паперiв.

Зберiгач тАУ це банк або торговець цiнними паперами, який маi дозвiл на здiйснення депозитарноi дiяльностi як зберiгача цiнних паперiв. Зазначимо, що зберiгачi цiнних паперiв мають право на депонування у власних сховищах цiнних паперiв (сертифiкатiв цiнних паперiв), випущених у документарнiй i бездокументарнiй формах, i забезпечують iх подальший обiг.

Отже, структурна перебудова економiки Украiни маi створити конкурентне середовище як в економiчнiй, так i у фiнансовiй системах, яке б дало змогу iнвестору-емiтенту, iнформацiйному працiвнику як споживачу послуг фондового ринку впливати на iнфраструктурнi змiни, що вiдбуваються на ньому. Мета цих змiн тАУ створення конкурентоспроможноi моделi на мiкро-, мезо-, макро- i мегарiвнях.

1.3 Органiзацiя iнфраструктури ринку цiнних паперiв та ii функцiонування

РЖнфраструктура - це сукупнiсть складових загальноi побудови економiчного життя, що мають пiдпорядкований характер i забезпечують нормальну дiяльнiсть економiчноi системи загалом; включаi системи фiнансового, iнформацiйного, технiчного та iнших видiв забезпечення.

Проблема створення ринкових iнститутiв, якi не i субтАЩiктами ринку цiнних паперiв (як, наприклад, емiтенти, iнвестори та фiнансовi посередники), а належать до його iнфраструктури, особливо загострилася в Украiнi у звтАЩязку з розвитком масовоi приватизацii та активним формуванням вторинного ринку цiнних паперiв.

На ринку цiнних паперiв, як сегментi фiнансового ринку, здiйснюiться емiсiя та купiвля-продаж цiнних паперiв як титулiв власностi з метою отримання прибутку та встановлення контролю над виробництвом i власнiстю. Формуiться вiн на пiдставi рiзноманiтних форм власностi.

Як вiдомо, подiляiться ринок цiнних паперiв на певну кiлькiсть простiших ринкiв: бiржовий i позабiржовий, первинний i вторинний. Усi вони iснують у залежностi та взаiмозвтАЩязку мiж собою, доповнюють один одного, прискорюють обiг сукупного капiталу, сприяють розвитку, розподiлу та перерозподiлу власностi та грошей. Ринок цiнних паперiв маi складну структуру, де перехрещуються iнтереси багатьох учасникiв, кожен з певною iнфраструктурною та функцiональною особливiстю, властивiстю та метою дiяльностi. До них належать: емiтенти тАУ це держава або якась юридична особа, що маi право вiдповiдно до закону випускати цiннi папери, та iнвестори. РЖнвестори: iнституцiональнi iнвестори (пенсiйнi фонди, поштовi фонди, страховi компанii, торговi та фiнансовi будинки, трастовi компанii, iнвестицiйнi фонди тощо), якi, вiдповiдно до закону працюють iз власними або залученими коштами на фондовому ринку; банки та акцiонернi товариства, що працюють iз власними коштами або прибутком; усi юридичнi та фiзичнi особи, якi мають вiльнi кошти i можуть придбати на них цiннi папери. До учасникiв фондового ринку належать посередники тАУ це юридичнi та фiзичнi особи, якi отримали вiдповiдний сертифiкат, що надаi iм права проводити операцii з цiнними паперами на бiржовому та позабiржовому ринках.

Крiм названих активних учасникiв фондового ринку, i пасивнi. Це юридичнi особи, якi безпосередньо не проводять емiсii, не вкладають коштiв у цiннi папери, але роблять розрахунки та реiструють рух цiнних паперiв. До них належать реiстратори угод iз цiнними паперами, якi повiдомляють емiтентам та iнвесторам про стан фондового ринку та рух iхнiх цiнних паперiв, а також депозитарii, де мiститься iнформацiя про рух цiнних паперiв та розрахунки на пiдставi електронних записiв.

Структура нацiональноi депозитарноi системи. Для забезпечення функцiонування iдиноi системи депозитарного облiку у формi вiдкритого акцiонерного товариства в Украiнi створено Нацiональний депозитарiй. Законодавство про Нацiональну депозитарну систему складаiться iз Закону тАЬПро Нацiональну депозитарну систему та особливостi електронного обiгу цiнних паперiв в УкраiнiтАЭ та iнших законодавчих актiв Украiни. Перелiк цiнних паперiв, що обслуговуються Нацiональною депозитарною системою, встановлюi Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку, вона i також уповноваженим органом управлiння часткою держави у статутному фондi Нацiонального депозитарiю.

Нацiональна депозитарна система складаiться з двох рiвнiв. Нижнiй рiвень тАУ це зберiгачi, якi ведуть розрахунки власникiв цiнних паперiв, та реiстратори власникiв iменних цiнних паперiв.

Верхнiй рiвень тАУ це Нацiональний депозитарiй Украiни i депозитарii, що ведуть розрахунки для зберiгачiв та здiйснюють клiринг i розрахунки за угодами щодо цiнних паперiв.

Учасники Нацiональноi депозитарноi системи:

прямi учасники тАУ депозитарii, зберiгачi, реiстратори власникiв iменних цiнних паперiв;

опосередкованi учасники тАУ органiзатори торгiвлi цiнними паперами, банки, торговцi цiнними паперами та емiтенти.

Депозитарii. Депозитарна дiяльнiсть тАУ надання послуг щодо зберiгання цiнних паперiв незалежно вiд форми iх випуску, вiдкриття та ведення рахункiв у цiнних паперах, обслуговування операцiй на цих рахунках (включаючи клiринг та розрахунки за угодами щодо цiнних паперiв) та обслуговування операцiй емiтента щодо випущених ним цiнних паперiв.

Депозитарiй цiнних паперiв тАУ юридична особа, яка провадить виключно депозитарну дiяльнiсть та може здiйснювати клiринг та розрахунки за угодами щодо цiнних паперiв. Клiринговий депозитарiй тАУ депозитарiй, який одержав дозвiл Державноi комiсii з цiнних паперiв та фондового ринку на здiйснення клiрингу щодо операцiй з цiнними паперами.

Депозитарiй тАУ вiдкрите акцiонерне товариство, учасниками якого i не менше нiж десять зберiгачiв, i яке здiйснюi виключно депозитарну дiяльнiсть. При цьому частка одного учасника в статутному фондi депозитарiю не може перевищувати 25 % цього фонду.

Клiiнтами депозитарiю i зберiгачi, якi уклали з ним депозитарний договiр, емiтенти щодо рахункiв власних емiсiй, а також iншi депозитарii.

Зберiгачi цiнних паперiв. Комерцiйнi банки, якi мають дозвiл на здiйснення дiяльностi з випуску та обiгу цiнних паперiв, i торговцi цiнними паперами при наявностi вiдповiдного дозволу мають право бути зберiгачами, проводити за дорученням власника операцii з депонованими цiнними паперами i здiйснювати iншу депозитарну дiяльнiсть, повтАЩязану з обiгом цiнних паперiв, за винятком клiрингу та розрахункiв за угодами щодо цiнних паперiв.

Реiстратори власникiв iменних цiнних паперiв. Реiстратор тАУ юридична особа тАУ субтАЩiкт пiдприiмницькоi дiяльностi, який одержав у встановленому порядку дозвiл на ведення реiстрiв власникiв iменних цiнних паперiв. Юридичнi особи можуть одержати дозвiл на ведення реiстрiв власникiв iменних цiнних паперiв, якщо реiстрацiйна дiяльнiсть передбачена iх статутом. Органи державноi влади не можуть бути засновниками або учасниками реiстратора. Центри сертифiкатних аукцiонiв i iх правонаступники не можуть вести реiстри i бути засновниками та учасниками реiстратора.

Обслуговування обiгу державних цiнних паперiв, у тому числi депозитарну дiяльнiсть щодо цих паперiв, здiйснюi Нацiональний банк Украiни. Особливостi здiйснення депозитарноi дiяльностi з державними цiнними паперами встановлюються Державною комiсiiю з цiнних паперiв та фондового ринку спiльно з Нацiональним банком Украiни.

Роздiл 2. Аналiз сучасного стану ринку цiнних паперiв та його iнфраструктури

2.1 Теперiшнiй стан iнфраструктури ринку цiнних паперiв Украiни

Нинi в Украiнi iснують три депозитарii: комерцiйний ВлМiжрегiональний фондовий союз" (МФС), в якому враховуiться левова частка всiх корпоративних цiнних паперiв, недавно почав практичну комерцiйну дiяльнiсть Нацiональний депозитарiй Украiни (НДУ) i депозитарiй Нацбанку. Однак кiлькiсть депозитарiiв не позначаiться позитивно на якостi i найголовнiше - надiйностi облiку прав власностi на цiннопаперовi активи. Швидше навпаки - вiдсутнiсть iдиного повнофункцiонального центрального депозитарiю вже багато рокiв дозволяi процвiтати в краiнi такого явища, як рейдерство. В Украiнi сьогоднi дiють близько 40-50 професiйно пiдготовлених рейдерських груп, якi щороку здiйснюють операцii на $ 3,5 млрд.

Природно, що така ситуацiя знижуi довiру iнвесторiв до краiни, оскiльки в усьому свiтi рейдерство розцiнюiться як неспроможнiсть держави в захистi прав власникiв, iнвесторiв та акцiонерiв. Ця проблема в Украiнi, на думку експертiв, ускладнюiться тим, що за останнiй рiк не були прийнятi вiдповiднi закони, у тому числi закон про акцiонернi товариства, якi б посилили захист вiд рейдерських атак. Ще одна причина - сотнi компанiй-реiстраторiв, якi ведуть реiстри всiх власникiв вiтчизняних пiдприiмств. Говорити про надiйнiсть такоi облiковоi системи не доводиться - манiпуляцii з реiстрами акцiонерiв i одним з найбiльш популярних iнструментiв у рейдерських атаках.

Проте послугами реiстраторiв в Украiнi як i ранiше, користуються понад 18,5 тис. емiтентiв (вiдкритi та закритi акцiонернi товариства, чиi акцii випущенi в документарнiй формi). Концепцiя Держiнвестицiй припускаi вiдмовитися вiд документарноi форми випуску цiнних паперiв на користь бiльш надiйноi та сучасноi бездокументарнiй. При цьому нинi iснуючi реiстратори i зберiгачi повиннi бути реорганiзованi в депозитарнi установи, ведення облiку прав власностi на цiннi папери маi бути сконцентровано в центральному депозитарii.

У 2007 роцi чиновники затiяли найбiльшу за всю iсторiю незалежноi Украiни реформу фондового ринку. Проте, Юлiя Тимошенко ВлдостроковоВ» завершила реформу фондового ринку вартiстю в 2 млрд. гривень. Приводом для скасування рiшення минулого уряду стала вiдсутнiсть коштiв, необхiдних для розвитку ринку, i конфлiкт iнтересiв з главою Держагентства з iнвестицiй та iнновацiй Вiктором РЖвченком.

Програма, розроблена вiдомством пана РЖвченка, передбачала цiлий ряд кардинальних (у деяких випадках - навiть радикальних) нововведень i змiн в правилах гри на фондовому ринку практично для всiх його учасникiв. Зокрема, планувалося об'iднати i полiпшити роботу украiнських фондових бiрж, створити iдиний центральний депозитарiй (на базi Нацiонального депозитарiю Украiни) i розрахунково-клiрингову палату, розробити законопроекти ВлПро iнвестицiйнi банкиВ» i ВлПро венчурнi фондиВ». Крiм того, планувалося створення нових фiнансових iнститутiв за участю держави - венчурного iнвестфонду, iнновацiйно-iнвестицiйного банку i фiнустанови мунiципального розвитку.

За оцiнками розробникiв, в результатi реалiзацii програми вже до 2012 року на бiржах мало заключатися половина всiх угод iз цiнними паперами (зараз цей показник не перевищуi 5%), при цьому рiчний обсяг бiржових торгiв - перевищити $ 200 млрд. (за пiдсумками минулого року - $ 7,3 млрд., левова частка - результат фондовоi бiржi ПФТС). Капiталiзацiя вiтчизняного ринку цiнних паперiв за п'ять рокiв могла б досягти 70% ВВП, а основними його гравцями стати внутрiшнi iнституцiйнi iнвестори - iнвестицiйнi та пенсiйнi фонди, страховi компанii та iнвестицiйнi банки. Зокрема, активи невенчурних РЖСРЖ, за прогнозами фахiвцiв Держiнвестицiй, в 2012 роцi повиннi були б перевищити позначку в 1 трлн. грн., а, наприклад, активи недержавних пенсiйних фондiв c 220 млн. зрости до 190 млрд. грн.

Правда, щоб забезпечити небаченi ранiше темпи зростання вiтчизняного фондового ринку, одного бажання чиновникiв або учасникiв ринку явно недостатньо. На реалiзацiю програми модернiзацii ринкiв капiталу знадобилося б майже два мiльярди гривень. Вiдповiдно до прогнозних обсягiв фiнансування, протягом п'яти рокiв передбачалося витратити 1,85 млрд. грн., З яких 1,47 млрд. грн. - Кошти держбюджету. Саме така велика сума (точнiше вiдсутнiсть ii в бюджетi), за словами чиновникiв Кабмiну, i стала приводом для скасування рiшення попереднього уряду.

Скасувавши Концепцiю модернiзацii ринкiв капiталу, iншого плану з розвитку вiтчизняного ринку цiннопаперових Кабмiн запропонувати не зумiв. Тому, очевидно, займатися фондовою реформою тепер будуть на Банковiй. Як очiкуiться, вже найближчим часом повиннi опублiкувати президентський указ про невiдкладнi заходи щодо розвитку фондового ринку. Про нинiшнiй його появ заявив сам Вiктор Ющенко, виступаючи на одному з iнвестицiйних форумiв. Нарiкаючи на низькi обсяги вiтчизняного ринку цiнних паперiв, президент пообiцяв, що одним з прiоритетiв державноi полiтики стане полiпшення фондовоi iнфраструктури. ВлУказ сприятиме пiдвищенню стандартiв бiржовоi дiяльностi i зниженню ризикiв iнвесторiв при вкладеннi у цiннi папериВ», - зазначив Ющенко.

З окремих пропозицiй до проекту президентського указу стаi цiлком очевидним його схожiсть до Концепцii модернiзацii ринкiв капiталу, вiдхиленою урядом. Серед заходiв, спрямованих на розвиток iнфраструктури фондового ринку, проектом указу передбачена i розробка законопроекту ВлПро iнвестицiйнi банкиВ», i суттiве розширення фiнансових iнструментiв, i спрощення режиму оподатковування на фондовому ринку. Так само, як i Концепцiя Держiнвестицiй, у проектi указу позначенi i заходи щодо збiльшення обсягiв торгiв на фондових бiржах. Для цього, зокрема, пропонуiться розробити законопроект, згiдно з яким як мiнiмум 10% акцiй пiдприiмства, що приватизуiться повиннi обов'язково продаватися на фондовiй бiржi.

цiнний папери фондовий ринок

2.2 Сучаснi тенденцii у розвитку ринку цiнних паперiв

Останнi десятирiччя ХХ ст. визначили новi напрями, за якими може розвиватися свiтовий ринок цiнних паперiв у довготермiновiй перспективi. Отже, розглянемо ключовi тенденцii, оскiльки iхнiй вплив iз часом може позначитися i на характерi функцiонування ринку цiнних паперiв в Украiнi. Цими тенденцiями i: iнтернацiоналiзацiя й глобалiзацiя ринку; пiдвищення рiвня органiзованостi й посилення державного контролю; комптАЩютеризацiя ринку цiнних паперiв; нововведення на ринку; сектАЩюритизацiя тощо.

РЖнтернацiоналiзацiя i глобалiзацiя ринку цiнних паперiв означаi, що нацiональний капiтал переходить кордони краiн, формуiться свiтовий ринок цiнних паперiв, стосовно якого нацiональнi ринки цiнних паперiв стають вторинними. РЖнвестор з будь-якоi краiни дiстаi можливiсть вкладати своi вiльнi кошти у цiннi папери, що обертаються в iнших краiнах. Нацiональнi ринки перетворюються на складовi глобального ринку цiнних паперiв. Торгiвля на такому ринку триваi безперервно й повсюдно. Його пiдТСрунтя становлять цiннi папери транснацiональних компанiй.

Пiдвищення рiвня органiзованостi й посилення державного контролю за ринком цiнних паперiв маi за мету забезпечення надiйностi ринку i довiри до нього з боку масового iнвестора. Жодна держава сьогоднi не може допустити, щоб вiра в цей ринок похитнулася i маси людей, котрi вклали своi заощадження у цiннi папери своii або будь-якоi iншоi краiни, раптом втратили iх унаслiдок якихось катаклiзмiв або шахрайства.

КомптАЩютеризацiя ринку цiнних паперiв уможливила революцiю в обслуговуваннi ринку шляхом сучасних систем швидких розрахункiв мiж учасниками ринку та способах торгiвлi. КомптАЩютеризацiя становить фундамент усiх нововведень на ринку цiнних паперiв.

Нововведеннями на ринку цiнних паперiв i новi iнструменти ринку, новi системи торгiвлi цiнними паперами, нова iнфраструктура ринку.

Новими iнструментами i, передусiм, рiзноманiтнi види похiдних цiнних паперiв, причому процес створення нових цiнних паперiв, iхнiх видiв i рiзновидiв не припиняiться. Вiд 1980-х рокiв набули поширення рiзноманiтнi форми фiнансових iнновацiй - опцiони, фтАЩючерси, свопи тощо. Попри те, що головною метою нововведень було пристосування до кризових явищ на фiнансових ринках, перелiченi цiнностi посiли домiнантнi позицii за умов стабiлiзацii ринкiв, розширили iмнiсть iх, потiснивши традицiйнi форми кредиту.

Новi системи торгiвлi - це системи, заснованi на використаннi комптАЩютерiв i сучасних засобiв звтАЩязку. Вони дають змогу вести торгiвлю цiлковито в автоматизованому режимi, без посередникiв i особистих контактiв мiж продавцями й покупцями.

Нова iнфраструктура ринку - це сучаснi iнформацiйнi системи, системи клiрингу i розрахункiв, депозитарного обслуговування ринку цiнних паперiв. Рушiйною силою процесу вдосконалення iнфраструктури ринку цiнних паперiв i насамперед споживачi послуг - iнвестори та емiтенти. За цих умов мiж iнститутами ринку розгортаiться жорстка боротьба за клiiнтiв. Про це передусiм свiдчать зростання числа професiйних учасникiв ринку, прискорений розвиток i постiйне вдосконалення торговельних майданчикiв, полiпшення якостi наданих послуг i зниження iхньоi вартостi.

СектАЩюритизацiя - це тенденцiя переходу грошових коштiв зi своiх традицiйних форм, якими i заощадження, готiвка, депозити тощо, у форму цiнних паперiв. Це дiстаi вияв у тому, що дедалi бiльша маса капiталу набуваi цiii форми, на мiсце одних цiнних паперiв заступають iншi, доступнiшi для великоi кiлькостi iнвесторiв.

Украiна вступила на шлях реформування суспiльства наприкiнцi ХХ ст., коли у свiтi триваi глобалiзацiя всiх процесiв, зокрема й економiчних. Досвiд розвинених краiн зумовлюi потребу переймати iхнiй досвiд для пiдвищення життiвого рiвня населення i збiльшення можливостей держави.

Роздiл 3. Проблеми та тенденцii розвитку ринку цiнних паперiв в Украiнi

3.1 Проблемнi питання ринку цiнних паперiв

Глобалiзацiя економiчного розвитку всiх сторiн сучасноi господарськоi дiяльностi диктуi вiдповiднi вимоги, кiлькiснi та якiснi параметри для украiнськоi економiки. Вiдповiднiсть украiнськоi економiки свiтовим стандартам потребуi створення сприятливого iнвестицiйного клiмату для вiтчизняних i закордонних iнвесторiв. Створення такого iнвестицiйного клiмату передбачаi полiтичну i законодавчу стабiльнiсть, формування економiчно обТСрунтованоi податковоi полiтики, вмикання економiки у свiтовi господарськi комунiкацii, розвиток в Украiнi повного комплексу iнфраструктури фондового ринку. Формування вiдповiдних умов для iнвестицiйноi дiяльностi i важливим напрямком державноi полiтики.

Функцiонування ринку капiталiв залежить вiд чiткоi органiзацii не тiльки банкiвськоi системи в краiнi а й ринку цiнних паперiв. ВзаiмозвтАЩязок мiж цими складовими ринку капiталiв продемонструвала недавня криза в багатьох краiнах свiту. Розвиток ринку цiнних паперiв забезпечуiться формуванням його iнфраструктури. Ефективнiсть iнфраструктури ринку цiнних паперiв:

- впливаi на акумуляцiю та концентрацiю коштiв населення i пiдприiмств;

- сприяi залученню вiтчизняного й iноземного капiталу в економiку краiни;

- сприяi приватизацii на ii завершальному етапi;

- узгоджуi майновi iнтереси краiни, iнституцiональних i iндивiдуальних iнвесторiв в процесi обiгу цiнних паперiв;

- економить суспiльнi витрати на обiг фiнансових iнструментiв та полiпшуi взаiмнi розрахунки пiдприiмств;

- сприяi пiдвищенню ефективностi керування пiдприiмством;

- створюi умови для iнтеграцii краiни у свiтову економiчну систему завдяки впровадженню загальносвiтових принципiв i стандартiв функцiонування ринку цiнних паперiв.

Украiна ще й досi знаходиться далеко вiд головних потокiв капiталу. Спроби ринкових перетворень окремих сторiн господарськоi дiяльностi, нажаль, не призводять до бажаного результату. Вiдсутнiсть ефективно дiючоi iнфраструктури, яка забезпечуi акумулюванню капiталу для iнвестицiй у виробничу i соцiальну сфери та сприяi рацiональному розмiщенню фiнансових ресурсiв, не даi можливостi ефективно управляти господарською дiяльнiстю i конкурентно оцiнювати вартiсть виробничих ресурсiв. Недосконала система облiку прав власностi на майно у поiднаннi iз вiдсутнiстю загальнонацiональних ринкiв основних ресурсiв виробництва робить украiнську продукцiю неконкурентною а украiнськi пiдприiмства збитковими.

За вiдсутностi iдиного в краiнi фондового центру майже неможливою стаi прозорiсть ринку. Прозорiсть ринку цiнних паперiв даi iнвесторам впевненiсть у правильностi свого вибору. РЖнвестор не вiддасть своiх грошей туди, де вiд нього не приховують iнформацiю. Зазначенi недолiки суттiво впливають на фiнансову довiру дрiбних iнвесторiв i на розмiри коштiв, що залучаються.

Концентрацiя капiталу, зменшення кiлькостi акцiонерних товариств i зростання iхньоi рентабельностi (включаючи прибутковiсть для iнвестора), централiзацiя Нацiональноi депозитарноi системи разом з розвитком i концентрацiiю бiржовоi i позабiржовоi торгiвлi, розумна достатнiсть державного регулювання та податкового пресiнгу - от далеко не повний, але важливий комплекс мiр для пiдйому ринку цiнних паперiв в Украiнi.

РЖнфраструктурнi елементи органiзованого ринку i учасниками Нацiональноi депозитарноi системи Украiни, якiсне функцiонування якоi маi забезпечити утворений Нацiональний депозитарiй Украiни. Адекватне функцiонування та взаiмодiя iнформацiйноi, облiковоi системи та системи виконання угод створюi умови для появи цiлiсного, високолiквiдного, ефективного i справедливого фондового ринку в Украiнi. Цей фундамент маi забезпечити ефективнiсть державного регулювання, необхiдний рiвень захисту прав власностi iнвесторiв i маi сприяти надходженню iнвестицiй в економiку Украiни.

Украiна в даному випадку навiть не вчиться на власному досвiдi, вже не кажучи про досвiд iнших краiн. Украiнське загальне законодавство визначаi, що обiг фiнансового iнструменту тАУ грошей регулюiться спецiальним законодавством i документами Нацiонального банку Украiни. Невже у вiдношеннi ще бiльш специфiчного фiнансового iнструменту тАУцiнних паперiв важко застосувати ту ж саму норму. Тим бiльше таке спецiальне законодавство iснуi а стандарти, встановленi Нацiональним депозитарiiм Украiни пiдлягають обовтАЩязковому виконанню всiма учасниками Нацiональноi депозитарноi системи(Указ Президента Украiни вiд 22 червня 1999 року N 703/99). Цiлком зрозумiло, що для впровадження цiii iдеi необхiдно ревiзувати нормативну базу щодо ринку цiнних паперiв. Однак, досвiд iнших краiн i стан справ в Украiнi наполегливо пiдштовхуi до вирiшення цiii проблеми.

Стандартизацiя облiку прав власностi на цiннi папери Нацiональним депозитарiiм Украiни маi стати практичним кроком щодо гармонiзацii законодавства Украiни з свiтовими i РДвропейськими нормами. Встановлення вiдповiдних стандартiв депозитарного облiку буде сприяти пiдвищенню прозоростi фондового ринку та сприяти зростанню операцiй на фондовому ринку, що фактично веде до пiдвищення доходноi частини бюджету Украiни за рахунок вiдповiдних податкiв.

Постiйна увага Президента Украiни i Уряду до формування фондового ринку в Украiнi, на наш погляд, мають забезпечити консолiдацiю усiх здорових сил для якнайскорiшого подолання проблем на ринку цiнних паперiв в Украiнi.

3.2 Вдосконалення iнфраструктури фондового ринку

Лiквiдний, надiйний та прозорий ринок цiнних паперiв маi забезпечити реалiзацiю нацiональних iнтересiв Украiни, сприяти змiцненню економiчного суверенiтету шляхом:

- сприяння надходження iнвестицiй у реальний сектор економiки;

- створення ефективноi системи захисту прав та iнтересiв вiтчизняних й iноземних iнвесторiв;

- створення сприятливих умов для розвитку iнститутiв спiльного iнвестування, зокрема й недержавних пенсiйних фондiв;

- розбудови ефективноi системи органiзованоi торгiвлi, яка маi визначити ринкову вартiсть цiнних паперiв вiтчизняних емiтентiв;

- створення умов для пiдвищення конкурентоспроможностi ринку цiнних паперiв Украiни з його подальшою цивiлiзованою iнтеграцiiю в мiжнароднi ринки капiталу;

- гармонiзацii полiтики держави на ринку цiнних паперiв з грошово-кредитною, валютною й бюджетно-податковою полiтикою з метою дальшого розвитку ринку цiнних паперiв Украiни.

Серед новацiй, запропонованих в Основних напрямах розвитку фондового ринку, потрiбно вирiзнити податкове стимулювання його розвитку. Зокрема, воно потребуi:

- звiльнення вiд оподаткуванн

Вместе с этим смотрят:

Правовое регулирование страхования

Проблемы и перспективы развития сельскохозяйственного страхования на примере ОАО "Сервис"

Совершенствование валютных операций