Змiст сучасноi освiти

Реферат

Змiст сучасноi освiти

План

освiта педагогiчний самоосвiта програма

1.Загальна характеристика змiсту освiти

2.Способи розмiщення дидактичного матерiалу

3.Альтернативнi концепцii змiсту освiти

4.Основнi джерела змiсту освiти

Список використаноi лiтератури

1.Загальна характеристика змiсту освiти

Категорiя змiсту освiти дозволяi дати вiдповiдь на головне запитання дидактики ВлЧого навчати? Вл, безпосередньо залежить вiд принципiв навчання i обумовлена метою виховання у даному суспiльствi.

Освiта в широкому соцiальному значеннi тАУ це передача i засвоiння певного соцiального досвiду, в широкому педагогiчному значеннi тАУ це процес взаiмодii вчителя i учня, який здiйснюiться пiд цiлеспрямованим педагогiчним впливом.

Освiта у вузькому педагогiчному значеннi тАУ це результат засвоiння певного обсягу знань, умiнь i навичок в системi, який дозволяi забезпечити розвиток особистостi; формування в особистостi науково-матерiалiстичного свiтогляду i моралi та вiдповiдноi iм поведiнки, забезпечуi пiдготовку до життя, до працi.

Самоосвiта тАУ це процес цiлеспрямованого засвоiння певного досвiду iндивiдуальними для даноi особистостi методами i в iндивiдуальному для неi темпi.

Змiст освiти на кожному етапi суспiльного буття залежить вiд рiвня розвитку науки та економiки, специфiки системи народноi освiти певноi краiни, вiдведеного на освiту часу, теоретичного i практичного значення окремих галузей науки в загальнiй системi людських знань, завдань суспiльства i держави у галузi полiтики, економiки i виховання (соцiального замовлення для системи народноi освiти).

Змiст освiти тАУ це система знань, умiнь i навичок, яка обумовлюiться типом навчально-виховного закладу, вiковими особливостями учнiв та особливостями навчального предмета, яка забезпечуi належний рiвень розвитку особистостi.

На змiст освiти впливають обтАЩiктивнi (потреби суспiльства у розвитку людини, науки й технiки, що супроводжуються появою нових iдей, теорiй i докорiнними змiнами технологiй) та субтАЩiктивнi чинники (полiтика панiвних сил суспiльства, методологiчнi позицii вчених тощо).

Змiст освiти полягаi у забезпеченнi передання та засвоiння пiдростаючим поколiнням досвiду старших поколiнь, змiсту соцiальноi культури з метою його розвитку.

Цей досвiд охоплюi: знання про природу, суспiльство, технiку i способи мислення; досвiд здiйснення вiдомих способiв дiяльностi, що втiлюються разом зi знаннями в умiннях i навичках особистостi, яка засвоiла цей досвiд; досвiд творчоi, пошуковоi дiяльностi щодо вирiшення нових проблем, якi постають перед суспiльством, потребують самостiйного перетворення ранiше засвоiних знань i умiнь у нових ситуацiях, формування нових способiв дiяльностi на основi вже вiдомих; досвiд цiннiсного ставлення до обтАЩiктiв або засобiв дiяльностi людини, його вияв у ставленнi до навколишнього свiту, iнших людей.

Змiст освiти повинен вiдповiдати соцiальному замовленню суспiльства (завданням всебiчного розвитку людини), забезпечувати високу наукову i практичну значущiсть навчального матерiалу. Вiн маi враховувати реальнi можливостi процесу навчання (закономiрностi, принципи, методи, органiзацiйнi форми, рiвень загального розвитку школярiв, стан навчально-методичноi та матерiальноi бази школи), забезпечувати соцiально детермiновану iднiсть у конструюваннi та реалiзацii змiсту освiти з позицii навчальних предметiв, що вивчаються у школi.

Вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро освiтуВ» система освiти в сучаснiй Украiнi складаiться з таких ланок: дошкiльна освiта; загальна середня освiта; позашкiльна освiта; професiйно-технiчна освiта; вища освiта; пiслядипломна освiта; аспiрантура; докторантура; самоосвiта.

До освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв вiднесено такi: квалiфiкований робiтник, молодший спецiалiст, бакалавр; спецiалiст, магiстр.

Освiта у школi спрямована на пiдготовку всебiчно розвинених людей, озброiння пiдростаючого поколiння глибокими науковими знаннями, вмiннями i навичками, потрiбними в життi. Щоб учнi успiшно могли опанувати нагромадженi суспiльством науковi i технiчнi знання, потрiбна педагогiчна iх переробка. З величезноi кiлькостi наукових фактiв i явищ, узагальнень, до шкiльного курсу вiдбирають тiльки основи наук, враховуючи при цьому рiвень розвитку учнiв, iх пiзнавальнi можливостi.

Загальноосвiтня школа озброюi учнiв знаннями основ наук про природу, суспiльство i людське мислення. На цiй основi вона забезпечуi формування науково-матерiалiстичного свiтогляду, розвиток пiзнавальних сил учнiв, застосування набутих знань у життi, на практицi.

Змiст початкового навчання побудований на взаiмозвтАЩязку з особистим досвiдом дитини, з тими уявленнями про навколишнiй свiт, що вона отримала до школи, як наслiдок безпосереднiх вражень, розповiдей чи прослуховування прочитаного дорослими, iгор, побутовоi дiяльностi, прослуховування радiо-, телепрограм, контактiв з однолiтками, спецiальних занять у дитсадку чи вдома. Теоретичнi знання в початкових класах повтАЩязуються з практичними вправами, письмовими чи усними самостiйними роботами, з навичками оволодiння розмовною та письмовою мовою, логiчними формами, видами та прийомами мислення.

Система практичних умiнь та навичок у початкових класах подаiться при домiнантнiй ролi теоретичних знань. Механiчне оволодiння обмеженими знаннями, вмiннями та навичками було властиве минулому. На сучасному етапi це рахуiться неприпустимим. Учень повинен глибоко усвiдомити тi положення, правила, що вiн вивчаi.

Головним змiстом початкового навчання вважаiться досягнення мiцних початкових наукових знань, доведених до автоматизму базових загально-навчальних навичок.

Отже, початкова освiта забезпечуi загальний розвиток дитини, вмiння добре читати, писати, знання основ арифметики, первиннi навички користування книжкою та iншими джерелами iнформацii, формування загальних уявлень про навколишнiй свiт, засвоiння норм загальнолюдськоi моралi та спiлкування, основ гiгiiни, вироблення первинних трудових навичок.

2.Способи розмiщення дидактичного матерiалу

Практика виробила два основнi способи розмiщення дидактичного матерiалу: лiнiйний i концентричний.

Лiнiйне розмiщення навчального матерiалу в курсi того чи iншого предмета полягаi в тому, що одна навчально-наукова проблема йде в певнiй системi за iншою; при цьому виключаiться повторення навчального матерiалу у наступному курсi. Наприклад, у курсi арифметики один тип задач йде один за одним. Деяке повторення,що допускаiться, при цьому, випливаi з самого матерiалу, але воно вiдбуваiться на ширшiй основi, бiльш поглиблено. Так, щоб ввести множення, учитель виходить з додавання, бо множення i спрощене додавання.

Лiнiйне розмiщення матерiалу даi певну економiю часу i тим самим створюi умови, що не допускають переобтяження учнiв. Однак таке розмiщення матерiалу придатне не для всiх дисциплiн, бо учнi не завжди можуть вiдразу зрозумiти те чи iнше явище в усiх його опосередкуваннях i взаiмозвтАЩязках.

Концентрична форма способу розмiщення матерiалу допускаi певне повторення окремих тем, питань на наступних етапах навчання, причому в наступнi роки вивчення матерiалу, який повторюiться, вiдповiдно поглиблюiться i розширюiться. Концентричне розмiщення матерiалу доцiльне тодi, коли тi чи iншi складнi поняття або закони не можна вiдразу розкрити з потрiбною глибиною. Проте концентричний спосiб веде до переобтяження програми.

3.Альтернативнi концепцii змiсту освiти

В iсторii дидактики вiдомi рiзнi пiдходи до визначення змiсту освiти, якi формували специфiку функцiонування рiзних типiв навчальних закладiв.

Наприкiнцi ХVРЖРЖРЖ тАУ в серединi ХРЖХ ст. поширеною була так звана теорiя формальноi освiти, висунута у працях Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, Й.-Г. Песталоццi, Й.-Ф. Гербарта, РЖ. Кантата та iн.

Згiдно з нею основним завданням освiти i розвиток розумових сил, логiчного мислення, уяви, памтАЩятi, iнтелекту учнiв. А змiст освiти маi базуватися на предметах гуманiтарного циклу, математицi й логiцi. За цiiю теорiiю працювали класичнi гiмназii, лiцеi в Росii та Англii. У наш час на цiй основi органiзовано навчальний процес у гiмназiях, окремих лiцеях гуманiтарного напрямку, деяких школах.

З розвитком капiталiзму, потребою озброiння людей практично-корисними знаннями, зтАЩявилися i набула розвитку теорiя матерiальноi освiти. РЗi засновником i англiйський фiлософ Герберт Спенсер (1820 тАУ 1903). Згiдно з нею головним критерiiм змiсту освiти i практичне значення, а не розвиваючий характер знань. РЗi основним завданням вважали здобуття прикладних знань, зосередження на вивченнi предметiв природничо-математичного циклу, в процесi засвоiння яких маi вiдбуватися розвиток мислення, розумових здiбностей. Ранiше такi пiдходи сповiдували реальнi та комерцiйнi училища, у наш час коледжi, деякi лiцеi.

Педоцентрична теорiя освiти була сформульована американським фiлософом та педагогом Джоном Дьюi (1859 тАУ 1952). Згiдно з нею змiст освiти визначаiться iнтересами дiтей, а не соцiально-економiчними умовами й потребами суспiльства. На практицi це виражаiться в органiзацii замiсть систематичного навчання бесiд, iгор, занять за iнтересами.

4.Основнi джерела змiсту освiти

а) навчальний план

Вимоги держави i суспiльства до змiсту, обсягу та рiвня загальноосвiтньоi пiдготовки громадян Украiни визначаi державний стандарт загальноi середньоi освiти тАУ звiд норм i положень, що визначають державнi вимоги до освiченостi учнiв i випускникiв шкiл на рiвнi початковоi, базовоi та повноi загальноi середньоi освiти i гарантii держави щодо ii здобуття. Його основоположним документом i Базовий навчальний план загальноосвiтнiх навчальних закладiв. Вiн даi цiлiсне уявлення про структуру загальноi середньоi освiти через iнварiативну i варiативну складовi; окреслюi освiтнi галузi та розподiл годин мiж ними за роками навчання; визначаi гранично допустиме тижневе навантаження учнiв для кожного класу; встановлюi кiлькiсть навчальних годин, фiнансованих з бюджету. РЖнварiативна складова змiсту i спiльною для всiх загальноосвiтнiх закладiв Украiни i визначаi ii загальнодержавний компонент. Варiативну складову формуi навчальний заклад з урахуванням iнтересiв, здiбностей, життiвих планiв учнiв, вона i суттiвим засобом забезпечення повноцiнного розвитку особистостi кожного школяра.

На основi базового начального плану Мiнiстерство освiти i науки Украiни розробляi та затверджуi типовi навчальнi плани для рiзних типiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв, якi трансформують змiст шкiльноi освiти у площину навчальних предметiв i курсiв.

Мiсцевi органи управлiння освiти можуть доповнювати iх за рахунок годин варiативноi частини навчальних предметiв i курсами, специфiчними для даного регiону.

Навчальний предмет тАУ педагогiчно обТСрунтована система наукових знань i практичних навичок та вмiнь, що втiлюють основний змiстi методи певноi науки.

Вiдмiннiсть навчального предмета вiд науки полягаi в тому, що до нього входять тiльки основнi положення тiii чи iншоi галузi знань, доступних для засвоiння учнями на певному ступенi навчання. Навчальний предмет мiстить також дидактичнi матерiали, що допомагають учням оволодiти комплексом навичок i вмiнь, необхiдних як для подальшого навчання, так i для активноi участi в суспiльно кориснiй працi (трудовi, навчальнi, мислительнi).

Змiст навчального предмета охоплюi фактичний матерiал, що вiдображаi ознаки i властивостi предметiв, явищ; узагальненi результати суспiльно-iсторичного пiзнання свiту тАУ поняття, iдеi, провiднi науковi теорii, етичнi й естетичнi iдеали, правовi норми; методи дослiдження i наукового мислення (загальнi, особливi, частковi), з якими людина вступаi у взаiмодiю (сприймання, вiдтворення, перетворення).

Навчальний план тАУ документ, що визначаi структуру навчального року, перелiк та розподiл предметiв для вивчення в конкретному навчальному закладi, тижневу i рiчну кiлькiсть годин, вiдведених на кожний навчальний предмет.

У навчальних планах шкiл усiх типiв, в яких враховано вiтчизняний, зарубiжний досвiд i результати наукових експериментiв в Украiнi, виокремлено два компоненти: державний i шкiльний.

РЖнварiативний (державний) компонент маi забезпечити соцiально необхiдний для кожного школяра обсяг i рiвень знань, умiнь i навичок, потрiбних для всебiчного розвитку. Вiн включаi: мовно-лiтерарурну освiту, математику (з основами iнформатики), суспiльнi, природничi, естетичнi та оздоровчо-трудовi дисциплiни.

Час мiж предметами тАЮМузикаВ» i тАЮОбразотворче мистецтвоВ» кожна школа розподiляi самостiйно, враховуючи кадровi можливостi. Замiсть предметiв тАЮОбразотворче мистецтвоВ» i тАЮПрацяВ» може бути iнтегрований курс тАЮХудожня працяВ», замiсть тАЮМузикаВ» i тАЮФiзкультураВ» тАУ тАЮМузика i рухВ».

Варiативний (шкiльний) компонент складаiться з предметiв, курсiв за вибором учнiв i факультативiв, додаткових занять i консультацiй. Його мета тАУ сприяти диференцiацii навчання, врахуванню регiональних умов та iндивiдуальних особливостей школярiв. Цей навчальний час школа використовуi на свiй розсуд для поглибленого вивчення окремих предметiв, iндивiдуальних занять.

Повноцiннiсть загальноi середньоi освiти забезпечуiться реалiзацiiю як iнварiантноi, так i варiативноi частини типових навчальних планiв, принаймнi в обсязi обовтАЩязкового сумарного навантаження навчальних годин.

б) навчальна програма

Змiст навчального предмета, передбаченого навчальним планом, визначаiться його навчальною програмою.

Навчальна програма тАУ документ, що визначаi змiстi обсяг знань з кожного навчального предмета, умiнь i навичок, якi необхiдно засвоiти, змiст роздiлiв i тем з розподiлом iх за роками навчання.

Навчальнi програми повиннi мати високий науковий рiвень з урахуванням досягнень науково-технiчного прогресу, втiлювати виховний потенцiал, генералiзувати навчальний матерiал на основi фундаментальних положень сучасноi науки, групувати його навколо провiдних iдей i наукових теорiй, не мiстити надто ускладненого i другорядного матерiалу, реалiзовувати мiжпредметнi звтАЩязки та iдею взаiмозвтАЩязку науки, практики i виробництва, формувати вмiння i навички учнiв з кожного предмета.

Основнi роздiли навчальноi програми:

тАУ пояснювальна записка, яка мiстить виклад мети навчання з певного предмета, ознаки процесу (органiзацiя навчання кожного класу);

тАУ змiст навчального матерiалу, подiлений на роздiли i теми iз зазначенням кiлькостi годин на кожну з них;

тАУ обсяг знань, умiнь i навичок (у iх рiзновидах) з певного предмета для учнiв кожного класу;

тАУ перелiк унаочнень, лiтератури для учнiв та методичноi лiтератури для викладачiв;

тАУ критерii оцiнювання знань, умiнь i навичок щодо кожного з видiв роботи.

Внесенням змiн до програм займаються комiсii, створенi при Науково-методичному центрi Мiнiстерства освiти i науки, до якихь входять провiднi вченi, спецiалiсти-практики.

в) пiдручник

Вiдповiдно до навчальних програм створюють пiдручники i навчальнi посiбники.

Пiдручник тАФ книга, яка мiстить основи наукових знань з певноi навчальноi дисциплiни, викладенi згiдно з цiлями навчання, визначеними програмою i вимогами дидактики.

Головне його призначення тАФ допомогти учням самостiйно закрiпити i поглибити знання, здобутi на уроцi.

Пiдручник повинен забезпечити науковiсть змiсту матерiалу, точнiсть, простоту i доступнiсть його викладу, чiткiсть формулювання визначень, правил, законiв, iдей, точну й доступну мову тексту, правильний розподiл навчального матерiалу за роздiлами i параграфами. Найважливiший матерiал мусить бути проiлюстрований схемами, малюнками, вiдповiдно структурований та оформлений шрифтами.

Для успiшного використання пiдручника в навчальному процесi i вчитель, i учнi повиннi орiiнтуватися в його структурi. Пiдручник складаiться з двох компонентiв: текстового i поза текстового. Перший компонент тАФ основний, додатковий i пояснювальний тексти. До другого належать: а) апарат органiзацii засвоiння; запитання i завдання; iнструктивнi матерiали (пам'ятки, зразки розв'язання задач, прикладiв); таблицi; пiдписи-пояснення до iлюстративного матерiалу; вправи; б) iлюстративний матерiал (фотографii, малюнки, плани, картки, креслення та iн.); в) апарат орiiнтування (вступ, змiст, бiблiографiя).

Змiст навчального матерiалу в пiдручнику може формуватися за генетичним (в iсторичнiй послiдовностi), логiчним (вiдповiдно до сучасноi логiчноi структури конкретноi науки), психологiчним (з урахуванням пiзнавальних можливостей учнiв) принципами, повтАЩязаними мiж собою.

Змiст пiдручника складаiться з таких компонентiв: а) основнi факти, принципи, засоби й новi вiдкриття в науцi, доступнi учням вiдповiдного типу закладу; б) свiтоглядно-методологiчнi та виховнi iдеi, зокрема моральнi й естетичнi iдеали, якi можна сформувати конкретним навчальним матерiалом; в) методи наукового мислення i дослiдження, що сприяють засвоiнню навчального матерiалу; г) знання з iсторii науки i творчоi дiяльностi ii видатних представникiв, якi стимулюють iнтерес учнiв; г) умiння i навички, що випливають з конкретного навчального змiсту або необхiднi для його засвоiння; д) розкриття прийомiв мислення, логiчних операцiй, якi учень маi засвоiти у процесi вивчення змiсту пiдручника.

Бiльшiсть шкiльних пiдручникiв складаiться з текстiв емпiричних (вiдображають факти, явища, подii, мiстять вправи i правила) i теоретичних (мiстять теорii, методологiчнi знання).

За провiдним методом викладу матерiалу розрiзняють тексти репродуктивнi, проблемнi, програмованi, комплекснi. Репродуктивнi тексти тАФ високоiнформативнi, структурованi, зрозумiлi учням, вiдповiдають завданням пояснювально-iлюстративного навчання. Проблемнi тАФ це здебiльшого проблемний монолог, у якому для створення проблемних ситуацiй висувають суперечностi, розв'язують проблему, аргументують логiку розвитку думки. У програмованому пiдручнику змiст подаiться частинами, а засвоiння кожного "кроку" iнформацii перевiряiться контрольними запитаннями. Комплексний текст мiстить певний обсяг iнформацii, необхiдний учням для розумiння проблеми, а проблема визначаiться за логiкою проблемного навчання. Текст пiдручника може бути аналiтичним або синтетичним, побудованим дедуктивним або iндуктивним способом.

Окрiм основних, пiдручник мiстить додатковi тексти, мета яких тАФ розширити, поглибити знання учнiв з важливих компонентiв змiсту навчального матерiалу (документи, iсторичнi довiдки та iн.).

Запитання i завдання, вмiщенi у пiдручниках, за ступенем пiзнавальноi самостiйностi учнiв подiляють на репродуктивнi та продуктивнi. Репродуктивнi потребують вiд учнiв вiдтворення знань без iстотних змiн. Продуктивнi тАФ передбачають трансформацiю знань, iстотнi змiни в структурi iх засвоiння або пошук нових знань.

Одна з вимог до пiдручника тАФ використання iлюстративного матерiалу тАФ зображень, якi реалiзують науковий педагогiчний принцип пiдручника специфiчними засобами наочностi. РЖлюстрацii пiдручникiв повиннi розкривати основний змiст певних елементiв програми (провiднi iлюстрацii). Вони або рiвнозначнi тексту, або доповнюють його, або i об'iктом для запитань, завдань.

Працюючи з пiдручником, учитель повинен доповнювати його матерiал додатковою iнформацiiю, оскiльки змiст пiдручника нерiдко надто конспективний, i знання, почерпнутi учнями лише з нього, будуть обмеженими. Важливо використовувати на уроцi як додатковий мiсцевий, краiзнавчий матерiал. Учитель мусить маневрувати методичними прийомами пiд час викладу матерiалу пiдручника з огляду на те, що для одних учнiв вiн може бути надто складним, а для iнших тАФ легкодоступним, занадто простим.

Навчальний посiбник тАФ книга, матерiал якоi розширюi межi пiдручника, мiстить додатковi, найновiшi та довiдковi вiдомостi.

До навчальних посiбникiв належать збiрники задач i вправ, хрестоматii, словники, довiдники, атласи та iн. Цей допомiжний дидактичний матерiал сприяi змiцненню пiзнавальних i практичних умiнь, прищеплюi навички самостiйноi роботи.

Використана лiтература

1. Державна нацiональна програма тАЮОсвiтаВ» (тАЮУкраiна ХХРЖ столiттяВ»). тАУ К., 1994.

2. Державнi стандарти загальноi середньоi освiти в Украiнi. тАУ К., 1997.

3. Збандуто С.Ф. Педагогiка. тАУ К.: Радянська школа, 1965. тАУ507 с.

4. Мойсеюк Н.РД. Педагогiка. тАУ К., 2003. тАУ 615 с.

5. Савченко О.Я. Дидактика початковоi школи. К.: Абрис, 1997. тАУ 416 с.

6. Фiцула М.М. Педагогiка. тАУ К.: Академiя, 2002. тАУ528 с.

7. Фiцула М.М. Педагогiка. тАУ Тернопiль: Пiдручники i посiбники, 1996. тАУ 140 с.

Вместе с этим смотрят:

Значение музыкального воспитания в семье

Изучение особенностей подготовки к школе слабослышащих детей

Инновационные методики обучения при создании речевого произведения учащимися 6-7 классов

Информационные технологии в образовании

Использование компьютерных технологий на уроках физической культуры в старших классах