Методичнi основи використання пояснювально-iлюстративного виду навчання при вивченнi курсу "Основи економiки"

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНО-РЖЛЮСТРАТИВНОГО ВИДУ НАВЧАННЯ

1.1 Сутнiсть використання пояснювально-iлюстративного виду навчання

1.2 Мiсце i роль курсу ВлОснови економiкиВ» в системi економiчноi освiти

РОЗДРЖЛ 2. МЕТОДИЧНРЖ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНО-РЖЛЮСТРАТИВНОГО ВИДУ НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННРЖ КУРСУ ВлОСНОВИ ЕКОНОМРЖКИВ»

2.1 Розробка методики вивчення курсу ВлОснови економiкиВ» за допомогою пояснювально-iлюстративного виду навчання

2.2 Планування навчального процесу та його ефективнiсть розробленоi методики

ВИСНОВКИ

ВСТУП

Сьогоднi педагоги i вчителi зустрiчаються з проблемою вихованням дiтей. Проблема полягаi в тому, що один матерiал, дiти розумiють по-рiзному.

Об'iкт дослiдження: процес навчання учнiв 10-11 класiв основам економiки.

Предмет дослiдження: методика використання пояснювально-iлюстративного виду навчання при вивченнi курсу ВлОснови економiкиВ».

Мета дослiдження полягаi в теоретичному обТСрунтуваннi та розробцi методики використання пояснювально-iлюстративного виду навчання для вивчення курсу ВлОснови економiкиВ».

Завдання дослiдження:

- Ознайомитись з лiтературними джерелами та з'ясувати стан вивченостi теми;

- З'ясувати об'iкт, предмет, мету та завдання курсовоi роботи;

- Розкрити сутнiсть використання пояснювально-iлюстративного навчання при вивченнi курсу ВлОснови економiкиВ»;

- Розробити методику вивчення курсу ВлОснови економiкиВ» з використанням пояснювально-iлюстративного виду навчання;

- Спланувати систему занять з курсу ВлОснови економiкиВ» для 10 кл.;

- Експериментально перевiрити розроблену методику та дати рекомендацii по ii застосуванню.

Для того, щоб здiйснити цi завдання ми використали такi методи науково-педагогiчних дослiджень: аналiз педагогiчноi та методичноi лiтератури, вивчення шкiльноi практики, спостереження i дослiдження.

Теоретичне значення та практична цiннiсть нашоi роботи в тому, що нами розроблена методика вивчення курсу ВлОснови економiкиВ» з використанням пояснювально-iлюстративного виду навчання.

Для вирiшеннi цих завдань при написаннi курсовоi роботи були використанi такi методи:

- метод аналiзу лiтератури;

- метод аналiзу програми;

- розробка методики вивчення курсу;

- планування навчального процесу;

- експериментальноi перевiрки розробленоi методики.

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНО-РЖЛЮСТРАТИВНОГО ВИДУ НАВЧАННЯ

1.1 Сутнiсть використання пояснювально-iлюстративного виду навчання

пояснювальний iлюстративний навчання

Цей метод призначений для забезпечення розумiння учнями сутi матерiалу, який вивчаiться. Розумiння, як вiдомо, це не тiльки результат, ай процес, у ходi якого людина встановлюi зв´язок невiдомого з вiдомим, пiдводить невiдоме поняття пiд вiдоме, порiвнюi невiдоме з вiдомим.

Видiлити основу для порiвняння, визначити напрям встановлення зв´язкiв тАФ це прерогатива вчителя, тому вiн на себе бере цю функцiю, звичайно, у межах розумного. Те, що учень може зробити сам, вiн маi сам i зробити, програму дiй задаi або учитель, або вiн складаi ii спiльно з учнями. Тому цей метод може мати такi форми вияву, як розповiдь, бесiда, лекцiя, пояснення, iлюстрацiя, демонстрацiя дослiдiв, схем, картин, обговорення i т.д.

Учитель повинен логiкою своiх мiркувань, мисленням захопити логiку учня i створити такi умови, щоб уявлення, поняття, умовиводи, судження формувалися правильно i переконливо.

Крiм того, цей метод ТСрунтуiться на особливостях сприймання, а це означаi, що учитель маi знайти такi способи дii, якi б виводили учня i не тiльки на правильне розумiння матерiалу, який вивчаiться, а й сприяли б формуванню правильних, повних i чiтких уявлень про об´iкт i предмет вивчення.

Пояснювально-iлюстративний метод маi забезпечити правильне сприйняття матерiалу, тобто забезпечити формування уявлення про предмет вивчення i створити вiдповiдну основу для формування понять. Оскiльки метод навчання в руках учителя тАФ своiрiдний засiб досягнення цiлей навчання, то учитель, використовуючи цей iнструмент, вiдразу повинен отримати iнформацiю про ступiнь досягнення цiлi навчання, здiйснити оцiнку запланованого й отриманого результату та внести корекцiйнi впливи. Але умовою для цього i отримання необхiдноi дiагностичноi iнформацii.

Якщо завдання, яке розв´язуi даний метод тАФ забезпечення розумiння, то дiагностика зводиться до дiагностики розумiння.

При проектуваннi майбутнього мультимедiйного уроку вчитель повинен замислитися над тим, якi цiлi вiн переслiдуi, яку роль цей урок граi в системi урокiв по темi, що вивчаiться, або всього навчального курсу. Яке призначення мультимедiйного уроку:

- для вивчення нового матерiалу, подання новiй iнформацii;

- для закрiплення пройденого, вiдпрацювання навчальних умiнь i навичок;

- для повторення, практичного застосування отриманих знань, умiнь, навичок;

- для узагальнення, систематизацii знань.

Слiд вiдразу визначити: завдяки чому посилиться навчальний i виховний ефект уроку, чи це буде просто данина новомодним захопленням.

Виходячи з цього, вчитель пiдбираi необхiднi форми i методи проведення уроку, освiтнi технологii, прийоми педагогiчноi технiки.

У школi прийнято, якщо учень чогось не розумii, вiн повинен якимось чином показати це вчителевi. Найпростiше пiдняти руку або встати i сказати. Однак тут i багато незручностей, хоч у старших класах така форма iнформування учителя часто використовуiться. У молодших класах застосовують рiзнi форми сигналiзацii, наприклад, червоно-зеленi прапорцi, деякi технiчнi системи.

У пояснювально-iлюстративному методi чи не найважливiше забезпечити одночасне поiднання усного пояснення з демонструванням, iлюстрацiiю зразкiв, прикладiв, моделей тощо. Бо саме таке поiднання включаi в дiяльнiсть лiву i праву пiвкулi головного мозку, що сприяi актуалiзацii навчального досвiду людини i формуi пiзнавальний образ об´iкта вивчення.

Оскiльки розумiння ТСрунтуiться на встановленнi зв´язкiв, на порiвняннi невiдомого з вiдомим, то зрозумiло, що неабияку роль маi те, з чим порiвнюють. Якщо немаi з чим порiвнювати, то нiякого розумiння не вiдбуваiться. Новi зв´язки створюватися не будуть, отже, в дiях Учителя маi бути наявний елемент, який орiiнтуi учнiв на актуалiзацiю тiii основи, з якою буде здiйснюватися порiвняння, встановлення зв´язку.

У дiях учнiв повинен бути наявний елемент сили волi для того, щоб дещо пригадати, повернути до себе, поновити, оживити зв´язки, тобто, своiрiдну дискретну одиницю знань перевести в блок оперативноi пам´ятi, зробивши цю одиницю готовою до роботи. У практицi це виглядаi як повторення того матерiалу, який буде використовуватися при вивченнi нового. Зовнiшнiй вияв такоi актуалiзацii ще не свiдчить про те, що учень перевiв цю дискретну одиницю знань у стан готовностi.

Ось чому iнколи учень стверджуi, що вiн уважно слухав чи вчив удома, а розповiсти, дати вiдповiдь на запитання, пов´язанi з новим матерiалом, не може. Не варто думати, що завжди у подiбних випадках учнi обманюють учителя. Швидше за все основи для розумiння в них не було, дискретна одиниця знань або взагалi була вiдсутня, або не була приведена в актуальну готовнiсть.

Думка про те, що пояснювально-iлюстративний метод це такий метод навчання, при використаннi якого мiра самостiйноi пiзнавальноi дiяльностi учнiв мала (вона найменша серед усiх методiв даноi класифiкацii, але це не означаi, що вона мала) вважаiться необТСрунтованою. Наведемо такий приклад. На уроцi математики вивчаiться тема: ВлКвадрат рiзницi двох виразiвВ». Забезпечуючи вивчення цiii теми, учитель застосовуi такий пiдхiд.

Вiн повiдомляi, що квадрат рiзницi двох виразiв означаi, що рiзницю цих виразiв потрiбно помножити саму на себе. Якщо перемножити i звести подiбнi члени, то отримаiмо: квадрат першого виразу, мiнус подвоiний добуток першого виразу на другий, плюс квадрат другого виразу. Тодi учнi разом з учителем виконують запланованi дii.

Але учитель мiг би й обмежитися лише нагадуванням, що дiя пiднесення до степеня означаi, що потрiбно даний вираз перемножити самi на себе стiльки разiв, скiльки показуi показник степеня. Далi учнi самiй виконують дii i самi формулюють висновок. Враження таке, що другий варiант тАФ це реалiзацiя якогось iншого методу навчання, але не пояснювально-iлюстративного.

З точки зору того, що цi дii учителя i дii учнiв спрямованi на засвоiння навчального матерiалу на рiвнi розумiння тАФ це пояснювально-iлюстративний метод, але з великою часткою самостiйноi роботи учнiв. Звичайно, у порiвняннi з iншими методами вiн створюi найменше можливостей для самостiйноi дiяльностi учнiв, але це ще не означаi, що можливостi, закладенi в ньому, малi або зовсiм вiдсутнi.

Отже, пiдсумуiмо всi характернi особливостi пояснювально-iлюстративного методу навчання.

1. Метод виконуi функцiю забезпечення засвоiння змiсту навчання на рiвнi розумiння.

2. В його основi лежить психологiчна закономiрнiсть засвоiння, суть якоi в сприйманнi навчальноi iнформацii i створеннi на цiй основi асоцiацiй.

3. Дii вчителя зводяться до переведення дискретноi одиницi актуальних знань у блок оперативноi пам´ятi.

4. Дii учнiв зводяться до встановлення зв´язку мiж невiдомим, новим, з вiдомим, старим, до порiвняння одного з iншим.

5. Оцiнка ефективностi дiй учителя й учнiв ТСрунтуiться на оцiнцi учнiвського вмiння порiвнювати, переводити iнформацiю з однiii мови на iншу, тлумачити, наводити своi власнi приклади тощо.

6. Зовнiшньою формою вираження методу i розповiдь, лекцiя, бесiда, пояснення, iлюстрацiя, демонстрацiя тощо спiльно з елементами самостiйноi пiзнавальноi дiяльностi учнiв.

1.2 Мiсце i роль курсу ВлОснови економiкиВ» в системi економiчноi освiти

Краiна зробила перший крок у становленнi шкiльноi економiчноi освiти. Однак коло невирiшених питань охоплюi ще багато проблем: змiст i термiни навчання, варiативнiсть i рiзноманiтнiсть програм, навчально-методичне забезпечення та його якiсть, пiдготовка i перепiдготовка вчителiв економiки. РЖ таких проблем у вивченнi економiки значно бiльше, нiж з iнших дисциплiн.

З цього навчального року економiку введено у навчальнi плани як окремий предмет для 10 класiв, а для класiв технологiчного профiлю - i в 11. На конкурсi - захистi Малоi академii наук працюють секцii, на яких учнi захищають творчi роботи з економiки. Розроблено орiiнтовну програму пiдготовки i перепiдготовки для вчителiв, що проходять ii в iнститутах пiслядипломноi педагогiчноi освiти.

Активно розпочали пiдготовку учителiв економiки, чого ще кiлька рокiв тому не було. Незважаючи на економiчнi проблеми, державою видiлено кошти на видання пiдручникiв ВлЗагальна економiкаВ» i ВлОснови пiдприiмницькоi дiяльностiВ».

В АПН Украiни працюють лабораторii, що опiкуються питаннями економiчного навчання та виховання учнiвськоi молодi. Чи не найголовнiшим у тому, що зроблено за цей час i розумiння учнями та вчителями, що викладають курс ВлОснови економiкиВ», необхiдностi та важливостi вивчення курсу, а також прискорення введення економiчних дисциплiн ii iнших навчальних закладах, у тому числi вищих педагогiчних.

Однiiю з найважливiших проблем сьогодення i питання, як навчати? Щоб вiдповiсти на нього, потрiбно визначити для себе, чого ми хочемо навчати i кого виховувати? Якщо розумну, активну особистiсть, здатну здобувати знання i самовдосконалюватись, то форми, методи i технологii навчання мають цьому вiдповiдати.

Нацiональна доктрина розвитку освiти у XXI ст., схвалена на Другому Всеукраiнському з'iздi працiвникiв освiти, передбачаi перехiд вiд репродуктивноi i авторитарноi освiти до iнновацiйноi i гуманiстичноi. Тому методика викладання предмета повинна мати дiiвий характер. Учень на уроках маi бути активним учасником навчального процесу. Основне завдання його полягаi не в умiннi повторити за вчителем або вiдтворити змiст пiдручника. Треба навчити його самостiйно знаходити знання в рiзних джерелах iнформацii, критично оцiнювати iх i застосовувати в реальному життi.

Цього потрiбно навчати не лише учнiв, а й учителiв. Учителевi, який багато рокiв працював за репродуктивною системою i досi не зрозумiв, що i й iншi джерела iнформацii, важко змiнитися. Треба йому допомогти. Значну роль у цьому покликанi вiдiграти РЖнститут пiслядипломноi педагогiчноi освiти, методисти з економiки, центри економiчноi освiти, вищi навчальнi педагогiчнi заклади, що готують студентiв i працюють з учителями.

Протягом найближчих рокiв потрiбно пiдготувати велику кiлькiсть учителiв з економiки. Вимоги, що висуваються до вчителiв економiки, дуже високi. Тому Мiнiстерство освiти i науки Украiни разом з Нацiональною радою економiчноi освiти США, Украiнською радою розпочинаi розробку навчально-методичного забезпечення курсiв пiдвищення квалiфiкацii вчителiв економiки. Сподiватимемось, що цей досвiд буде вдалим i вiдповiдатиме сучасним вимогам.

У цьому могли б сприяти такi громадськi органiзацii, як Всеукраiнська асоцiацiя викладачiв економiки, економiчнi центри, асоцiацii, ради. Вони можуть впливати на пiдвищення якостi навчально-виховного процесу, допомагаючи вчителям через консультацiйнi центри, семiнари, тренiнги; залучати вчителiв до оцiнювання якостi посiбникiв, що видаються у рiзних регiонах, та iнформувати iх про це, брати участь у виховнiй та профорiiнтацiйнiй роботi i залучати громадськiсть до цього, проводити аналiтичну, iнформацiйну i роз'яснювальну роботу, пов'язану з життiво важливими економiчними питаннями, брати участь у видавничiй дiяльностi тощо.

Залишаiться вiдкритим питання забезпечення навчальною лiтературою. Фактично в наявностi i лише збiрник навчальних програм, кiлька пiдручникiв i посiбникiв з базового курсу, журнал ВлГеографiя та основи економiки в школiВ». Не вистачаi методичних посiбникiв, збiрникiв завдань для урокiв i пiдготовки до олiмпiад, тестових завдань для перевiрки навчальних досягнень учнiв за 12-бальною системою. Рукописiв, що надходять для розгляду до науково-методичноi комiсii, дуже мало. Якщо протягом наступних 4-5 мiсяцiв рукописи не надiйдуть, у новому навчальному роцi знову залишимося зi старим багажем.

Водночас хочу дати пораду тим, хто займатиметься розробкою нових матерiалiв. Досвiд свiдчить, що до колективу авторiв, крiм науковцiв, обов'язково мають входити вчителi-методисти. Тiльки такий авторський склад може зробити навчальнi посiбники життiздатними.

Також хотiлося б нагадати про дидактичнi принципи послiдовностi i наступностi, а також доцiльностi i розумностi матерiалу, що пропонуiться до друку. Перед тим як розробляти будь-який навчальний посiбник, слiд з'ясувати його мiсце у шкiльному курсi, навчальному планi, тобто вiн не може бути вiдiрваним вiд загальноi концепцii економiчноi освiти. Не узгоджений по горизонталi i вертикалi матерiал ставить у незрозумiлi ситуацii навчальнi заклади, що без вагань вводять економiку в 3 або 7 класi, а по закiнченнi року не знають, що робити у наступному.

Не кожний шкiльний предмет даi учневi можливостi застосувати на практицi новi знання i вмiння. Економiка таку можливiсть даi. Бiльше того, на ii уроках учнi вивчають не лише закони розвитку економiчних систем, а й аспекти еволюцii людськоi свiдомостi, культури народу, його моралi, психологii та поведiнки, що впливають як на життя окремоi людини, так i на прогрес економiки.

До навчальних курсiв економiчного спрямування, що дають можливiсть розкритися потенцiалу дитини ще в школi, належить, наприклад, курс ВлОснови пiдприiмницькоi дiяльностiВ». Якщо теоретичнi знання з цього курсу вдаiться пiдкрiпити рiзними формами позаурочноi дiяльностi (органiзацiя шкiльного виробництва, сiльськогосподарського товариства, тривалоi дiловоi гри тощо), та ефективнiсть навчання значно зросте. Поiднання (iнтеграцiя) трудового навчання та економiчних знань у старших класах шляхом використання рiзноманiтних допрофесiйних програм i дуже перспективним шляхом розвитку профiльноi старшоi школи. На жаль, допрофесiйнi програми у школi сьогоднi тАФ це переважно скороченi вузiвськi курси з бухгалтерського облiку, менеджменту тощо.

Важливим для викладання економiки i створення i застосування особистiсноi орiiнтованоi технологii навчання, що допоможе вчителевi максимально наблизитися до роботи з кожним учнем. Звичайно, для цього необхiдна комптАЩютерна база. КомптАЩютеризацiя набуваi темпiв, проте комп'ютерних програм для роботи на уроках економiки ще не створено. Конкурс на кращi комп'ютернi розробки вже оголошено i фiнансуiться Мiнiстерством.

Однiiю з провiдних iдей Нацiональноi доктрини розвитку освiти у XXI ст. i розширення доступу учнiв до здобуття якiсноi освiти. Вiдомо, що досi економiка була прiоритетним предметом переважно в елiтних або спецiалiзованих (профiльних) школах. У цьому роцi кiлькiсть шкiл, у яких викладаiться економiка, значно зросла. Однак це вiдбулося переважно за рахунок великих i малих мiст, i ледь торкнулося сiльських шкiл i шкiл iнтернатiв. Виправити такс становище можна за допомогою системи дистанцiйного навчання.

Зараз зроблено лише першi кроки. Вони були нелегкими, але наступнi не будуть легшими. Потрiбно об'iднати зусилля, скоординувати дii, налагодити конструктивну спiвпрацю. Тiльки у такому випадку буде досягнута поставлена мета.

Отже традицiйна технологiя навчання, яка i основою в сучаснiй системi шкiльноi освiти i базуiться на iнформацiйнiй моделi освiти, втрачаi свою актуальнiсть. Адже в епоху науково-технiчноi революцii об'iм навчальноi iнформацii подвоюiться кожнi 10 рокiв i ставити за мету засвоiння всiii iнформацii стаi недоцiльним. На перше мiсце виступаi завдання розвитку особистостi учня, який стаi суб'iктом навчально-виховного процесу.

Завдання розвитку особистостi покликанi виконати новi технологii навчання, основним цiннiсним орiiнтиром яких i учень, як унiкальна i неповторна особистiсть.

Основним методом навчання стаi не передача готовоi iнформацii вiд
вчителя до учня, а
його самостiйна навчальна дiяльнiсть.

Пiд
самостiйною
роботою розумiiться така форму органiзацii процесу
навчання, яка здiйснюiться з метою набування нових знань i вмiнь у
спецiально вiдведений час без безпосередньоi участi вчителя, але пiд його
керiвництвом.
ВаОсновними умовами ефективного застосування
самостiйних
робiт i:

1. технологiзацiя навчального процесу;

2. створення бази дидактичного матерiалу для систематичноi
самостiйноi навчально-пiзнавальноi дiяльностi студентiв;

3. гармонiзацiя iндивiдуальноi, груповоi та фронтальноi форм
самостiйноi
роботи;

4. домiнування творчих навчально-пiзнавальних завдань над репродуктивними в процесi
самостiйноi
роботи учнiв.

У процесi експериментальноi
роботи виявлено, що ефективною технологiiю навчання, яка ставить за мету розвиток особистостi учня та
формування самостiйностi, як риси характеру, i технологiя модульно-рейтингового навчання.

Пiд технологiiю модульно-рейтингового навчання розумiiться така
технологiя органiзацii навчально-виховного процесу, що базуiться на
iндивiдуалiзацii та диференцiацii навчання, забезпечуi стимулюючу i
розвиваючу функцii одержаних знань, iх самостiйнiсть i мобiльнiсть у
процесi особистiсно-орiiнтованого навчання.

Використання
самостiйноi диференцiйованоi
роботи учнiв у технологii модульно-рейтингового навчання даi можливiсть iндивiдуального процесу навчання i ставить учнiв в умову вiльного вибору змiсту освiти,
методiв та темпiв навчання.

Основними цiлями використання пояснювально-iлюстративного виду навчання при вивченнi курсу ВлОснови економiкиВ» i: пiдвищення iнтересу до предмету, органiзацiя iндивiдуальноi навчальноi дiяльностi учня, скорочення непродуктивних витрат часу на допомiжнi роботи, розвиток творчоi активностi та здiбностей, пiдвищення виразностi, доступностi навчального матерiалу за допомогою персонального комп'ютера, таблиць, схем, макетiв, малюнкiв тощо.

При проектуваннi уроку з пояснювально-iлюстративними матерiалами необхiдно визначити якi цiлi вiн переслiдуi, яку роль цей урок граi в системi урокiв по темi, що вивчаiться, або всього навчального курсу. Яке призначення пояснювально-iлюстративногоуроку:

- для вивчення нового матерiалу, подання новiй iнформацii;

- для закрiплення пройденого, вiдпрацювання навчальних умiнь i навичок;

- для повторення, практичного застосування отриманих знань, умiнь, навичок;

- для узагальнення, систематизацii знань.

Слiд вiдразу визначити: завдяки чому посилиться навчальний i виховний ефект уроку, чи це буде просто данина новомодним захопленням. Урок з використанням персонального комп'ютера, таблиць, схем, макетiв, малюнкiв може досягти максимального навчального ефекту, якщо вiн i осмисленим цiлiсним продуктом, а не випадковим набором предметiв чи малюнкiв. Певний набiр усноi, наочноi, текстовоi iнформацii перетворюi урок на навчальний епiзод.

Застосування пояснювально-iлюстративних матерiалiв не повнiстю змiнюi методику проведення навчальних занять, але даi змогу урiзноманiтнити та застосувати ефективнiшi та рацiональнiшi методичнi прийоми.

Характерною рисою пояснювально-iлюстративного виду навчання i те, що воно надаi практично необмеженi можливостi для самостiйноi та спiльноi творчоi дiяльностi вчителя та учнiв. З авторитарного носiя iстини вчитель перетворюiться на учасника продуктивноi дiяльностi своiх вихованцiв та за допомогою комп'ютера, таблиць, схем, макетiв та малюнкiв створюi сприятливе середовище для формування власного iнтелекту.

Основним завданням даного курсу ВлОснови економiкиВ» за пiдручником для 10 класiв РЖ.Ф.Родiоновоi та iн., i:

- розвиток економiчноi культури, економiчного мислення учнiв спрямований на критичний аналiз процесiв i результативнiсть дiяльностi;

- формування умiнь самостiйно набувати, засвоювати i застосовувати економiчнi знання, спостерiгати i пояснювати сучаснi економiчнi явища;

- розширення уявлень про професiйну дiяльнiсть у сферi економiки, отримання i закрiплення навичок обраного профiлю;

- забезпечення рiвня економiчноi пiдготовки, що дозволить старшокласникам продовжити навчання на економiчних факультетах у вищих навчальних закладах.

З метою успiшноi реалiзацii завдань ми використовуiмо такi форми навчальноi дiяльностi:

- фронтальна - пояснення навчального матерiалу на основi використання пояснювально-iлюстративних засобiв з метою унаочнення;

- колективно-iндивiдуальна - одночасна робота учнiв над виконанням навчальних задач з метою закрiплення навчального матерiалу (аналiз схеми бiзнес-плану).

Визначенням переважного виду навчальноi дiяльностi i:

- продуктивна дiяльнiсть, спрямована на формування нових знань;

- продуктивно-репродуктивна дiяльнiсть, спрямована на формування умiнь, навичок, актуалiзацiю та закрiплення знань.

Пiд час уроку вчитель виконуi функцii сценариста, режисера i постановника, у вiдповiдностi до демонстрацiйно-моделюючих засобiв.

Своiрiдним сценарiiм навчального заняття з описанням змiсту кожного iлюстративного матерiалу (зображення, використання схем та таблиць, малюнки, макети), та мiсця застосування служить план - конспект уроку.

На наш погляд на заняттях з основ економiки доцiльно використовувати новi мультимедiйнi технологii, а саме - презентацii. Для того щоб даний дидактичний матерiал був дiйсно ефективним та цiкавим, необхiдно знати можливостi комп'ютерних програм, iх переваги та недолiки.

Вважаiмо, що мультимедiа-технологii як найбiльш ефективний i багатофункцiональний засiб, що iнтегруi в собi могутнi розподiленi освiтнi ресурси, може забезпечити формування i прояв ключових компетенцiй учня, насамперед, iнформацiйноi i комунiкативноi.

Можна видiлити наступнi особливостi даноi технологii:

- якiсть зображення - яскраве, чiтке i кольорове зображення на екранi;

- детальне пояснення матерiалу або розгляд лише базових питань теми залежно вiд пiдготовленостi учнiв; коригування темпу й об'iму навчального матерiалу;

- значне пiдвищення рiвня використання наочностi на уроцi;

- зростання продуктивностi уроку;

- зручне пояснення виду роботи з рiзним приладдям;

- легке усунення недолiкiв i помилок у слайдах;

- встановлення мiжпредметних зв'язкiв.

Даний урок-презентацiя пiд час вивчення економiки i своiрiдними мiнi-телепроектами, цiкавими для учнiв, що створений на доступному рiвнi та маi певне змiстове та навчальне навантаження. Адже сьогоднi телебачення маi суттiве значення в нашому життi ми не можемо уявити себе без перегляду телевiзiйних передач. Дiти також i безпосереднiми учасниками цього процесу. Тому, одним iз визначальних завдань вчителя сьогоднi i потреба продемонструвати, застосовуючи сучаснi мультимедiйнi засоби навчання, для здобуття поставленоi мети.

Уроки з мультимедiйним супроводом або з iншими iлюстративними матерiалами допомагають ефективно вирiшувати наступнi дидактичнi завдання:

- сформувати мотивацiю до навчання взагалi;

- засвоiти базовi знання з предмета;

- сформувати навички самоконтролю.

Дану технологiю можна розглядати як пояснювально-iлюстративний метод навчання, основним призначенням якого i органiзацiя засвоiння iнформацii на основi сполучення навчального матерiалу з його зоровим сприйняттям.

Вiдомо (дослiдження iнституту РДвролiнгвiст, Голландiя), що бiльшiсть людей запам'ятовують 5% почутого i 20% побаченого. Одночасне використання аудiо - i вiдеоiнформацii пiдвищуi запам'ятовування до 40-50%.

Пiд час використання на уроцi iлюстративних матерiалiв або мультимедiйних технологiй структура уроку принципово не змiнюiться. У ньому, як i ранiше, зберiгаються всi основнi етапи, змiнюються, можливо, тiльки iх тимчасовi характеристики. Необхiдно вiдзначити, що етап мотивацii в даному випадку збiльшуiться i несе пiзнавальне навантаження. Це необхiдна умова успiшностi навчання, оскiльки без iнтересу до здобуття знань, без уяви i емоцiй немислима творча дiяльнiсть учня.

Учнiв привертаi новизна проведення мультимедiйних урокiв, а також використання iлюстрацiй. У класi пiд час таких урокiв створюються умови для активного спiлкування, за якого учнi прагнуть висловити думки, вони з бажанням виконують завдання, виявляють цiкавiсть до матерiалу, що вивчаiться. Учнi вчаться самостiйно працювати з навчальною, довiдковою та iншою лiтературою з предмета. Дана технологiя може використовуватись для анонсування теми уроку, як супровiд до пояснення вчителя, як iнформацiйно-навчальний посiбник та для контролю знань. Тому застосування пояснювально-iлюстративного виду навчання у курсi економiки створюi широкий спектр можливостей для реалiзацii дидактичноi мети, розвитку творчостi, формування образного мислення та виховання культури спiлкування за прикладом економiстiв.

2.2 Планування навчального процесу та його ефективнiсть розробленоi методики

Для того, щоб дiяльнiсть вчителя була продуктивною на кожному уроцi, вчитель повинен планувати свою роботу.

Планування занять - це розробка цiлей, завдань i змiсту урокiв в цiлому i кожного зокрема на поточний час i певний перiод. Планування розрiзняють перспективне i поточне. До перспективного належить планування занять на навчальний рiк, семестр та планування навчальноi теми, до поточного -- планування уроку.

Для планування занять складають календарно-тематичний план, щоб передбачити, скiльки потрiбно матерiалiв до урокiв, якi теми будуть вивчатися, скiльки практичних робiт потрiбно виконати тощо.

Планування навчальноi роботи починаiться з вивчення шкiльноi програми i пояснювальноi записки, де розкриваються завдання занять, а також деякi вказiвки методичного характеру щодо органiзацii навчального процесу, використання наочних посiбникiв, перевiрки й оцiнювання дiяльностi учнiв, визначено обсяг знань, умiнь i навичок, яких повиннi набути учнi на заняттях. Змiст навчального матерiалу розписано по класах. У кожному класi навчальний матерiал згруповано в теми i визначено кiлькiсть годин на кожну тему. Послiдовнiсть вивчених тем, передбачено програмою, вчитель може змiнити. Так само може бути змiнена кiлькiсть годин на вивчення окремих тем [12, с. 3].

Тематичне планування передбачаi визначення типу уроку (чи органiзацiйноi форми навчання), визначення обсягу матерiалу, пiдбiр наочностi i пiдбiр фактичного матерiалу (вправи, задачi та iн.).

У кожнiй темi розкриваiться змiст теоретичних вiдомостей, з якими треба ознайомити учнiв, а також наводиться перелiк об'iктiв роботи.

Головним етапом у пiдготовцi вчителя до навчальноi теми i розробка системи урокiв. Пiд системою урокiв розумiють таку iх сукупнiсть з певноi теми, при якiй забезпечуiться дидактичне обТСрунтований взаiмозв'язок мiж ними, що сприяi свiдомому засвоiнню учнями навчального матерiалу i iхньому загальному розвитку, тобто система урокiв сприяi виконанню навчально-виховних завдань [9, с. 68].

Система створюi в учителя загальну дидактичну картину, що стосуiться навчальноi теми, бо визнаi типи урокiв, зв'язки мiж ними, методи навчання, об'iкти роботи учнiв та iн.

В поурочних планах рекомендуiться визначати тему i мету уроку, здiйснення мiжпредметних зв'язкiв, методи i прийоми проведення уроку, види навчальноi роботи учнiв, матерiал i завдання для вправ, практичних або лабораторних робiт, наочнi посiбники. Розглянемо схему тематичного плану, подану в таблицi 1.

Таблиця 1. Тематичний план викладання курсу ВлОснови економiкиВ»

№ з/п	Назва теми	Всього, годин	Примiтки
1.	Вступ до економiки.	3	Учнi ознайомлюються з предметом та методами дослiдження, розглядають основнi проблеми економiки, класифiкують об'iкти економiчних вiдносин.
2.	Економiка домашнього господарства.	7	Учнi ознайомлюються з суттю економiчних проблем та iнтересiв, змiстом домашнього як економiчного суб'iкта.
3.	Економiка пiдприiмства (фiрми).	8	Вивчаються процеси виробництва на пiдприiмствi, основнi види та змiст пiдприiмницькоi дiяльностi, основнi складовi менеджменту, маркетингу.
4.	Нацiональна економiка.	9	Структура нацiональноi економiки. Основнi економiчнi показники, господарювання на мiкрорiвнi, складовi фiнансово-грошовоi системи краiни, соцiальний захист населення, адмiнiстративнi та економiчнi методи державного регулювання.
5.	Свiтова економiка.	8	Структура мiжнародноi економiки. Основнi економiчнi показники, господарювання на макрорiвнi, складовi фiнансово-грошових систем рiзних краiн та мiжнародний розподiл працi.
Всього	-	35

Вместе с этим смотрят:

Молодежный центр как субъект образовательного процесса

Обучение основам социальной информатики учащихся 8-9 классов

Обучение учащихся VII-VIII классов при освоении технологических операций на токарно-винторезном станке

Организационно-педагогические требования к кабинету информатики в условиях реализации различных форм обучения

Организация досуговой деятельности как фактор профилактики агрессивности у старших дошкольников