Сiвба та садiння сiльськогосподарських культур

РЕФЕРАТ

на тему:

ВлСРЖВБА ТА САДРЖННЯ СРЖЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУРВ»

Змiст

1. Способи сiвби та садiння

2. Агротехнiчнi вимоги до сiвби

3. Технологiчнi властивостi насiння i бульби

4. Норма висiву насiння

5. Форма i розмiри площi живлення

6. Глибина загортання насiння

Лiтература

1. Способи сiвби та садiння

Серед агротехнiчних заходiв, спрямованих на збiльшення врожайностi сiльськогосподарських культур, важлива роль належить науково обТСрунтованим нормам висiву i способам сiвби, за допомогою яких створюються оптимальнi площi живлення рослин. Тому головна задача сiвби полягаi в оптимальному розмiщеннi насiння в ТСрунтi, яке забезпечуi одержання найбiльшого врожаю. При цьому до сiвби як до технологiчного процесу висуваються три основнi вимоги: висiв заданоi кiлькостi насiння на одиницю площi поля; рiвномiрне розмiщення його на площi поля; загортання на вiдповiдну (однакову) глибину в ТСрунт.

При садiннi розсади додаiться ще одна вимога тАУ вертикальне розмiщення стеблини, а при сiвбi на ТСрунтах, якi схильнi до вiтровоi ерозii, тАУ ще й ущiльнення ТСрунту пiсля сiвби.

При цьому вiдстань мiж насiнням у рядку визначаiться нормою висiву насiння, а ширина мiжрядь тАУ способом сiвби або садiння.

На практицi сiльськогосподарського виробництва мають мiсце такi способи сiвби сiльськогосподарських культур.

1. Рядкова сiвба i найбiльш розповсюдженим способом сiвби зернових, технiчних, овочевих та iнших культур. Ширина мiжрядь становить 12,5-15; 18; 21 см. У залежностi вiд культурноi рослини i норми висiву змiнюiться вiдстань мiж рослинами. При цьому форма площi живлення рослин являi собою прямокутник, спiввiдношення сторiн якого змiнюiться вiд 1:6 до 1:10. Така форма площi живлення рослин призводить до зменшення iхньоi продуктивностi, появлення пiдгону i випадання рослин внаслiдок сильного загущення в рядках.

2.Вузькорядна сiвба проводиться з мiжряддям 7,5 см при зберiганнi площi живлення рядковоi сiвби. Форма площi живлення змiнюiться при цьому до прямокутника зi сторонами 7,5-3,3 см. У рядi клiматичних зон вирощування зернових культур способом вузькорядноi сiвби даiться прибавка врожаю.

3.Перехресну сiвбу проводять рядковим способом у двох взаiмно перпендикулярних напрямках з шириною мiжрядь 12,5-15 см. При проходi в кожному з напрямкiв висiвають половину норми висiву. Вiдстань мiж насiнням в рядку при цьому збiльшуiться в два рази в порiвняннi з вiдстанями при рядковiй сiвбi. Незважаючи на те, що при перехреснiй сiвбi здебiльшого пiдвищуiться врожай зернових культур, цей спосiб сiвби маi недолiки: збiльшення строкiв сiвби, збiльшення витрат паливно-мастильних матерiалiв, ущiльнення ТСрунту тощо.

4.Стрiчкова сiвба застосовуiться переважно при сiвбi овочевих культур. Насiння сiють при цьому в декiлька рядкiв, вiдстань мiж якими здебiльшого 20 см, а мiж стрiчками вiдстань дорiвнюi 45 см. Кiлькiсть рядкiв у стрiчцi залежить вiд культурноi рослини i може бути рiзною (два-чотири рядки).

5.Широкорядна сiвба застосовуiться при сiвбi просапних культур. Ширину мiжрядь при цьому обирають з урахуванням особливостей кожноi культури i можливостi мiжрядного обробiтку при вирощуваннi. Величина мiжрядь для рiзних культур змiнюiться вiд 45 до 110 см.

6.Пунктирна сiвба застосовуiться здебiльшого при сiвбi просапних культур. Ширина мiжрядь, наприклад, для цукрових бурякiв дорiвнюi 45-60 см, для кукурудзи тАУ 70 тАУ 90 см. Вiдстань мiж насiнням у рядку тАУ хiд пунктиру тАУ залежить вiд культури i норми висiву. Головною вимогою пунктирноi сiвби i рiвномiрний розподiл насiння в рядку iз заданим ходом пунктиру.

7. Гнiздова сiвба застосовуiться, здебiльшого, також при вирощуваннi просапних культур. Величина мiжрядь така, як i при широкоряднiй сiвбi. Вiдстань мiж гнiздами залежить вiд культури i змiнюiться вiд 15 до 25 см, а iнколи ще й бiльше. У кожне гнiздо висiваiться по декiлька штук насiння (двi-три насiнини).

8. Квадратно-гнiздовий спосiб сiвби вiдрiзняiться вiд iнших тим, що висiяне в ТСрунт насiння (одна або декiлька насiнин) знаходиться на перехрестi взаiмно перпендикулярних лiнiй. Перевага квадратно-гнiздовоi сiвби у тому, що вона даi змогу проводити не тiльки поздовжню, але i поперечну культивацiю мiжрядь, що значно пiдвищуi ступiнь знищення бур'янiв.

9. Пунктирно-переривчастий спосiб сiвби проводиться так, як i пунктирний спосiб iз заданим ходом мiж насiнням (декiлька рядкiв), далi слiдуi пропуск. Кiлькiсть висiяних рядкiв (букет) i пропуск залежить вiд густоти рослин, а кiлькiсть насiння та iхнiй шаг у рядках залежить вiд норми висiву насiння. Наприклад, для цукрових бурякiв, а також iнших просапних культур, пунктирно-переривчаста сiвба перспективна як спосiб, при якому одержують оптимальну густоту рослин iз заданою мiж ними вiдстанню при рiзних якостях насiння.

10. Розкидний спосiб сiвби i найбiльш давнiм способом. Сьогоднi вiн застосовуiться для поверхневого розкидання (технiчними засобами або вручну) насiння кормових трав i рису. Труднощi механiзацii технологiчного процесу розкидноi сiвби затримують розробку робочих органiв i сiвалок для пiдТСрунтового розкидного способу сiвби. У перспективi такi машини будуть розробленi. Тому переваги рядковоi сiвби перед розкидною не абсолютнi, а тимчасовi.

Однак неможливо переоцiнювати значення рiвномiрностi розподiлу рослин на полi. Здатнiсть культурних рослин пристосовуватися до рiзних умов проростання нерiдко призводить до того, що при площинах живлення неоднаковоi форми, але рiвних за величиною, одержують порiвняно близькi урожаi.

Поряд iз рiзними способами сiвби по розмiщенню насiння в рядках, а також рядкiв одного вiдносно iншого в горизонтальнiй площинi, сiвба вiдрiзняiться також поверхневим рельiфом ТСрунту у вертикальнiй площинi.

1. Сiвба на рiвну поверхню поля (гладенька сiвба) про водиться при звичайному передпосiвному обробiтку ТСрунту у районах нормального i недостатнього зволоження.

У районах з пiдвищеним зволоженням, засушливим клiматом та на ТСрунтах, якi схильнi до вiтровоi та водноi ерозii, застосовують рiзнi технологii сiвби сiльськогосподарських культур.

Сiвбу на гребенях (гребенева сiвба) проводять в районах пiдвищеноi вологостi ТСрунту для покращення дренажу.

При поливi рослин сiвбу проводять вирiвняною поверхнею поля, але з одноразовим нарiзанням поливних борозенок. Пiсля цього рослини ростуть на гребенях, а по борознах проводиться вегетативний полив.

3.Сiвбу в борозну (борозна сiвба) застосовують у засушливих клiматичних районах, здебiльшого для просапних культур, з метою покращення водного режиму, пророщений насiння i розвитку рослин.

4.Сiвба по стернi (стернова сiвба) застосовуiться в тих клiматичних районах, в яких ТСрунти схильнi до вiтровоi ерозii. Стерня надiйно захищаi посiви вiд видування ТСрунту.

5.Сполучений спосiб сiвби полягаi у тому, що одночасно висiваiться насiння двох культур у рiзнi рядки i на рiзну глибину. Цей спосiб застосовують при сiвбi насiння зернових культур i трав, кукурудзи i бобових. Сполучений спосiб пiдвищуi продуктивнiсть поля, вилучаi додатковi проходи посiвних агрегатiв по полю i скорочуi строк сiвби.

6.Комбiнований спосiб передбачаi одночасний висiв насiння i гранульованих мiнеральних добрив. Зараз вiн найпоширенiший.

2. Агротехнiчнi вимоги до сiвби

Сiяти треба в агротехнiчнi строки, якi встановленi для даноi культури. Сiвалка повинна забезпечувати рiвномiрний розподiл насiння по всiй площi, що засiваiться.

Вiдхилення фактичноi норми висiву насiння вiд заданоi не повинне перевищувати В± 3%, а мiнеральних добрив тАУ В± 10%. Нерiвномiрнiсть висiву окремими висiвними апаратами допускаiться для зернових культур до 6, зернобобових тАУ 10 i трав тАУ 2%.

Пошкодження насiння робочими органами посiвних машин не повинно перевищувати 0,2% зернових культур i 0,7% зернобобових.

Насiння маi вкладатися на однакову глибину, оптимальну для даноi культури, i загортатися згори шаром вологого ТСрунту. Вiдхилення глибини загортання насiння вiд заданоi повинно бути не бiльше В± 15%, що при глибинi сiвби 3 тАУ 4 см становить В± 0,5 см при 4 тАУ 5 см тАУ В± 0,7 см, при 6 тАУ 8 см тАУ В±1 см.

Сiяти треба прямолiнiйними рядками iз заданими мiжряддями. Ширина стикового мiжряддя не повинна вiдхилятися вiд ширини основного бiльш нiж на В± 5 см. Не допускаються огрiхи i пересiви.

3. Технологiчнi властивостi насiння i бульби

садiння сiвба насiння зерновий польовий

Пiд технологiчними властивостями розумiють такi властивостi насiння i бульби, якi суттiво впливають на закономiрностi i характер процесу iхнього висiву та садiння.

До числа основних технологiчних властивостей насiння вiдносять форму, лiнiйнi розмiри, шорсткiсть поверхнi, пружнiсть, мiцнiсть.

Форма насiння буваi елiпсоiдна, кулеподiбна, пiрамiдальна, чечевицеподiбна, бобоподiбна.

Лiнiйнi розмiри характеризуються: довжиною РЖ, шириною Ь i товщиною а. Для насiння згаданих вище форм характернi такi спiввiдношення лiнiйних розмiрiв: елiпсоiднi а < Ь < РЖ; кулеподiбнi 4 = Ь = /; пiрамiдальнi а < Ь < РЖ; чечевицеподiбнi а<Ь = 1; бобоподiбнi а<Ь<1 i а = Ь<1.

Для бiльшостi насiння довжина РЖ тАУ найбiльший, ширина Ь тАУ середнiй i товщина о тАУ найменший розмiри.

Форма i розмiри насiння суттiво впливають на процес просипання його через живильнi отвори мiсткостей та насiннiвих коробок. Вiд них залежить вибiр типу висiвних апаратiв, а також розмiри отворiв висiвних дискiв сiялок точного висiву. При виборi форми i розмiрiв отворiв i комiрок дискiв враховують форму i розмiри насiння. Для кожноi культурноi рослини вони рiзнi. Наприклад, якщо прийняти за одиницю ширину насiння (Ь = 1), то спiввiдношення мiж лiнiйними розмiрами складають: для насiння кукурудзи Ixbxa = 1,5x1x0,6; соi Ixbxa = 1,2x1x0,9 i т. iн.

У зв'язку з тим, що розмiри насiння змiнюються в широких межах, то для покращення висiвних апаратiв точного висiву перед висiвом iх калiбрують тАУ роздiляють на вирiвнянi за розмiрами фракцii. Наприклад, насiння кукурудзи роздiляють на шiсть фракцiй, цукрових бурякiв тАУ на двi фракцii i т. iн.

Для покращення технологiчних властивостей насiння цукрових бурякiв проводять дражирування, яке не тiльки полiпшуi технологiчнi властивостi насiння (вирiвнянiсть за розмiрами, сипучiсть), а розглядаiться також як засiб захисту насiння вiд зовнiшнього впливу i як засiб покращення умов живлення. Дражирування дозволяi зменшити витрати працi та пiсля сходове прорiджування рослин, майже в два рази зменшити витрати насiння на сiвбу, iстотно пiдвищити врожайнiсть.

На коефiцiiнт тертя впливаi поверхня робочого органу, яка може бути гладенькою або шорсткою. Коефiцiiнт тертя насiння по сталi при нормальнiй вологостi змiнюiться вiд 0,3 до 0,42, що вiдповiдаi кутам тертя 17-23В°С. При чому нижня межа вiдповiдаi насiнню пшеницi, а верхня тАУ насiнню бавовнику. Тертя насiння в шарi, його сипучiсть оцiнюються кутом природного схилу, який для насiння рiзних культур змiнюiться вiд 25 до 40В°С. Для насiння пшеницi i вiвса вiн дорiвнюi 34-36^е. З пiдвищенням вологостi насiння кут природного схилу збiльшуiться.

Коефiцiiнт вiдновлення змiнюiться в широких межах: для насiння гороху, наприклад, вiд 0,3 до 0,4 Удар насiння з поверхнями рiзних тiл спостерiгаiться при роботi вiдбивачiв, виштовхувачiв, у процесах гнiздоутворення, при русi насiння у насiннiпроводах i падiннi його на дно борозни.

Мiцнiсть насiння характеризуiться питомим силовим навантаженням, яке призводить до його травмування iз зменшенням схожостi. Слiд знати граничнi навантаження на насiння, якi не призводять до зниження схожостi. Для насiння соi, бавовнику вони складають 50 Н, для кукурудзи тАУ 55 Н.

4. Норма висiву насiння

Оптимальна густота рослин, площа живлення i ii форма для зернових культур створюються лише при сiвбi, тому що при iхньому вирощуваннi вiдсутнi операцii мiжрядкового обробiтку, прорiджування сходiв тощо, якi супроводжуються зменшенням кiлькостi рослин на засiяному полi. Тому основним розрахунковим параметром сiвби зернових культур i розрахунок норми висiву насiння.

Норма висiву для зернових культур визначаiться агротехнiчними вимогами до сiвби для рiзних культур у рiзних клiматичних зонах вiдповiдно до способу сiвби i задаiться здебiльшого в кiлограмах або центнерах на гектар.

Основними факторами, якi визначають норму висiву насiння, i: вид рослини; клiматичнi особливостi зони вирощування культури; стан ТСрунту i погоднi умови; родючiсть ТСрунту; якiсть насiння; мета вирощування культури; спосiб сiвби; глибина загортання насiння; час сiвби; кущiння; забрудненiсть поля бур'янами; наявнiсть шкiдникiв i хвороб.

Очевидно, що навiть у межах одного й того ж виду рослин норма висiву не i сталою величиною, а змiнюiться у широких межах (табл. 1). Норма висiву насiння iстотно змiнюiться в широтному напрямку, вона зменшуiться з пiвнiчного заходу на пiвденний схiд, вiд пiдзолистоi зони до чорноземноi, тобто в майже повнiй вiдповiдностi з основними клiматичними показниками. Найменша величина норми висiву припадаi на пiвдень i пiвденний схiд, в степовiй смузi чорноземноi зони. У довготному напрямку змiна норми висiву незначна.

Основною для визначення норми висiву насiння польових культур на гектар повинна бути оптимальна площа живлення, яка визначаiться до моменту збирання не для окремо взятоi рослини, а для всiх рослин у цiлому.

Як видно з таблицi 1, норма висiву змiнюiться в широких межах. У зв'язку з тим, що насiння пшеницi маi рiзну абсолютну масу не тiльки для кожного сорту, а й у кожному сортi в залежностi вiд умов року, а також враховуючи рiзну польову схожiсть, норма висiву насiння значно змiнюiться.

Таблиця 1. − Норми висiву насiння зернових, бобових, трав

Шляхи зниження норми висiву такi: пiдвищення культури землеробства; оптимальне розташування насiння в ТСрунтi як в горизонтальнiй, так i у вертикальнiй площинах; пiдвищення родючостi ТСрунтiв. У цих умовах, навiть при знижених нормах висiву насiння, спостерiгаiться пiдвищення урожайностi сiльськогосподарських культур.

Удосконалення технологii сiвби потребуi бiльш точного визначення i розрахунку норми висiву насiння в залежностi вiд його якостi для забезпечення найкращих умов розвитку рослин i зниження витрат посiвного матерiалу.

Норму висiву насiння зернових культур визначають за формулою, кг/га:

де: Q тАУ норма висiву, шт/га; А тАУ абсолютна маса насiнини, т;П тАУ польова схожiсть насiння,%.

Дiапазон норми висiву насiння просапних культур розраховують за формулою, шт/м:

де: N_onm тАУ оптимальна густота рослин (для прорiджувачiв тАУ мiнiмально допустима для прийнятого способу прорiджування кiлькiсть сходiв), шт/м; kтАЮ тАУ вiдносна польова схожiсть,%; q_lt q₂ тАУ розрiдження сходiв, яке пов'язане з мiжрядковим обробiтком, з боротьбою з бур'янами та iнше.

РЖнколи для визначення норми висiву насiння використовують номограми.

5. Форма i розмiри площi живлення

Рiвномiрнiсть розмiщення насiння на засiяному полi характеризуiться площею живлення навколо кожноi рослини. Пiд площею живлення визначають означену площу засiяного поля з вiдповiдною iй товщиною ТСрунту i обсягом повiтря, якi припадають на одну рослину в ТСрунтi. Площа живлення тАУ величина, обернено пропорцiйна густотi розмiщення рослин, тобто чим менше площа живлення, тим, вiдповiдно, бiльша густота рослин на полi.

З агрономiчноi точки зору оптимальною буде така площа живлення, при якiй досягаiться не найбiльша продуктивнiсть однiii рослини, а одержання максимального урожаю з гектара основноi продукцii посiяноi культури високоi якостi при найменших матерiальних i трудових витратах.

Форма площi живлення i функцiiю двох величин: ширини мiжряддя i вiдстанi мiж рослинами в рядку. Еталоном форми площi живлення може бути правильний шестикутник, якому вiдповiдаi коефiцiiнт рiвномiрностi розподiлу рослин по площi поля, рiвний 1, i мiнiмальний у порiвняннi з iншими формами живлення коефiцiiнт варiацii вiдстанi вiд центра до межi контуру, який дорiвнюi 9,5%. Однак необхiдно вiдмiтити, що в бiльшостi рекомендацiй по сiвбi насiння площу живлення приймають з деяким наближенням по формi, яка вiдповiдаi формi квадрата.

Таким чином, найбiльш об'iктивною оцiнкою розподiлу насiння i сходiв сiвби i така, яка враховуi не тiльки вiдстань мiж насiнням i сходами поздовж рядкiв, а й вiдстань мiж найближчим насiнням (рослинами) в сумiжних рядках. Така оцiнка даi уявлення про рiвномiрнiсть розподiлу рослин по площi поля. Кiлькiсна оцiнка рiвномiрностi розподiлу рослин по площi посiву даi змогу обТСрунтувати вимоги, яким повиннi вiдповiдати робочi органи сiвалок, висiвнi апарати i сошники. Однак при цьому повиннi пам'ятати про те, що вивчення впливу форми i розмiрiв площi живлення на врожай необхiдно проводити з урахуванням агротехнiчного фону поля (наприклад, при рiзних нормах внесення добрив та iн.).

Необхiдно розрiзняти граничну, мiнiмальну i оптимальну площу живлення.

Вiдомо, що врожай окремо висадженоi рослини пiдвищуiться iз збiльшенням площi живлення. Однак це пiдвищення не безмежне. При досягненнi деякоi площi живлення, яку можна назвати граничною (як правило, вона набагато бiльша оптимальноi), подальше зростання площi живлення вже не даi зростання врожаю окремо взятоi рослини. З граничною площею живлення практично приходиться зустрiчатися при розмноженнi насiння нових сортiв. При цьому для пiдвищення коефiцiiнта розмноження збiльшують площу живлення рослин, однак це маi рацiю тiльки до моменту досягнення граничноi площi живлення.

Про величину граничноi площi живлення для яровоi пшеницi Мiльтурум-553 в умовах Новосибiрськоi областi можна судити за результатами дослiду, показаного на мал. 1. Урожай маси окремоi рослини порiвняно швидко пiдвищувався до досягнення площi живлення 20 х 20 см, тобто 400 см Подальше ii зростання не давало приросту врожаю. Внесення добрив суттiво пiдвищило врожай, але не змiнило характер кривих (мал. 1). На основi цього можна зробити висновок, що гранична площа живлення залежить, у першу чергу, вiд освiтлення, потоку вуглекислоти, тобто вiд факторiв, якi визначають фотосинтез, а не вiд наявностi живильних речовин.

У лiтературi обмежене публiкування матерiалу, з якого можна було б судити про критерii визначення граничних площ живлення рослин. Тому можна привести тiльки деякi повiдомлення (факти) з цього питання.

Максимальний розвиток окремо взятих рослин вiвса на зелений корм (масу) досягаi при площi живлення 30х30 см, кукурудзи тАУ 80x80 см, цукрових бурякiв тАУ 60x60 см. Трирiчнi дослiди з кукурудзою сорту Стерлiнг i дворiчнi з силосним соняшником сорту Бiлозiрний гiгант дали для удобреного i не удобреного фонiв такi данi: кукурудза досягла граничноi площi живлення при 100х100 см, а гранична площа соняшника перевищуi площу, яка дорiвнюi 120х120 см.

Таким чином, можна констатувати такий факт, що графiк функцii сухоi маси однiii рослини вiд площi живлення маi асимптоту, Паралельну осi абсцис, яка кiлькiсно дорiвнюi максимальнiй середнiй масi однiii рослини.

Мiнiмальна тАУ це така площа живлення, зменшення якоi вже не даi товарного врожаю даноi культури. З мiнiмальною площею живлення маiмо зустрiчатися, наприклад, при безпроривному вирощуваннi цукрових бурякiв, а також iнших просапних культур. При цьому, якщо за рахунок пунктирноi сiвби, а також iнших заходiв не вдаiться дати рослинам оптимальну площу живлення на всьому полi, то на всякий випадок на всiх його частинах повинна бути забезпечена площа живлення не менша мiнiмальноi. Фактичного опублiкованого матерiалу про мiнiмальнi площi живлення мало. За даними для зернових колосових, мiнiмальнi площi живлення виражаються числами порядку 2-4 см², для цукрових бурякiв тАУ 100-150 см², для силосного соняшника сортiв з порiвняно крупним насiнням тАУ 250-300 см² i т.iн.

Практично доведено, що залежнiсть мiж урожаiм з одиницi площi i величиною площi живлення виражаiться полiномом другого ступеня, наприклад параболою. Така форма кривоi характерна також i для дii iнших агротехнiчних факторiв, наприклад для норм внесення добрив, якщо iхнiй вплив на врожай вивчаiться на незмiнному фонi iнших умов, визначаючих урожай. Як типовi на мал. 2 показанi кривi для озимоi пшеницi. Подiбнi графiки можуть бути побудованi i для iнших культур.

З графiкiв, наведених на мал. 2, видно, що iз збiльшенням площi живлення урожай спочатку пiдвищуiться, а досягнувши максимальноi величини, яка залежить вiд всього комплексу умов зовнiшнього середовища i генетичних особливостей рослин, зменшуiться. Площу живлення, яка вiдповiдаi максимальному врожаю з одиницi площi посiву, називають оптимальною. Параболiчний характер цiii кривоi пояснюi факт одержання пiд час дослiдiв однакового врожаю при двох часто дуже рiзних одна вiд одноi площ живлення. Для побудови таких кривих необхiднi дослiди iз значним достатнiм набором величин площ живлення.

При вивченнi площi живлення на декiлькох фонах (наприклад при рiзних нормах внесення добрив), одержують пучок кривих. При цьому розрiзняють два такi випадки:

1) кривi, якi характеризують залежнiсть врожаю вiд площi живлення, при неоднакових (змiнних) агротехнiчних умовах, мають приблизно однакову форму та вiддаленi одна вiд другоi на деяку вiдстань (мал. 2, мал. 3, мал. 4). На мал. 3 мають мiсце тiльки зростаючi гiлки (для врожаю зеленоi маси кукурудзи), оскiльки в умовах дослiду не було перелому. Графiки кривих, якi наведенi на мал. 2 i мал. 4, мають як зростаючi, так i спадаючi гiлки, тому що врожай, досягнувши при всiх фонах добрив визначеного оптимуму (максимуму), почав потiм зменшуватися з подальшим зростанням густоти посаджених рослин;

2) на мал. 5 наведений випадок, коли кривi спочатку мають один i той же характер змiни, але потiм деякi з них, дiйшовши у максимум, вiдтворюють спадаючу гiлку, в той час як iншi кривi мають зростаючi гiлки. Однак необхiдно вiдмiтити, що розходження кривих характерне тiльки для визначеного вiдрiзку по осi абсцис; при подальшому збiльшеннi густоти рослин настаi перелам також i для верхньоi кривоi, яка маi, як i нижня крива, форму спадаючоi гiлки. Величина зсуву максимумiв графiкiв цих кривих, очевидно, може служити показником iнтенсивностi дii того чи iншого агротехнiчного заходу в зв'язку з густотою висiяних рослин (площею живлення), але це питання потребуi подальших дослiджень.

Таким чином, максимальний врожай з одиницi площi одержують при меншiй площi живлення рослин, порiвняно з тiiю, при якiй одержують найбiльшу продуктивнiсть окремо взятоi рослини.

6. Глибина загортання насiння

Однiiю з головних агротехнiчних вимог до сiвби i рiвномiрнiсть висiву у вертикальнiй площинi, пiд якою розумiють загортання насiння в пiдготовлений до посiву ТСрунт на однакову глибину. Ця глибина визначаiться вологiстю ТСрунту пiд час сiвби i його фiзичними властивостями, розмiром насiння та бiологiчними особливостями рослин.

На важких i вологих ТСрунтах насiння загортаiться на меншу глибину, а на легких i сухих тАУ на бiльшу. Запiзнiла сiвба у пересохлий ТСрунт або вiдсутнiсть дощiв до моменту висiву викликають збiльшення глибини загортання насiння. Крупне насiння потребуi, здебiльшого, бiльш глибокого загортання, нiж дрiбне. Деякi зерновi культури взагалi не потребують глибокого загортання (наприклад рис), iншi, навпаки, пiдвищують урожай при збiльшеннi глибини висiву (кукурудза).

Глибина загортання насiння озимоi пшеницi змiнюiться вiд 4 до 10 см, в залежностi вiд фiзичних властивостей ТСрунту та його вологостi. На важких ТСрунтах вона дорiвнюi 4-5 см, а на середньо суглинистих тАУ 5-6 см, на легких супiсках i пiсках тАУ 6-7 см. В засушливих умовах i на сухих ТСрунтах глибина загортання озимоi пшеницi збiльшуiться до 9-10 см.

Глибина загортання насiння озимого жита тАУ 2,5-5 см. Важкий ТСрунт потребуi глибину загортання 2,5-3 см, середньо суглинистий тАУ 3-4 см, легкi супiски i пiски тАУ 4-5 см. При сухiй погодi необхiдно загортати насiння на 1-1,5 см глибше норми. У випадку iз запiзненням з посiвом насiння загортають на меншу глибину.

Як в озимоi пшеницi, так i в озимого жита збiльшення глибини загортання насiння на кожен сантиметр понад норму затримуi сходи на 2-3 днi.

Глибина загортання насiння озимого ячменю в районах його вирощування тАУ 4-8 см, в Закарпаттi тАУ 7-8 см.

Насiння яровоi пшеницi загортаiться на дещо меншу глибину, нiж озимоi. Найменша глибина загортання тАУ 3-4 см, найбiльша тАУ 6-8 см. На легких i сухих ТСрунтах насiння загортаiться на глибину 6-7 см. При достатнiй забезпеченостi вологiстю весною i гарному обробiтку ТСрунту насiння достатньо загортати на глибину 4 см.

Глибина загортання ярового ячменю змiнюiться в межах вiд 3 до 8 см. На важких глинистих ТСрунтах насiння загортаiться мiлкiше тАУ на 3-4 см, на легких супiщаних ТСрунтах глибше тАУ на 5-6 см.

Насiння вiвса загортаiться на глибину меншу, нiж зерно ячменю i яровоi пшеницi, на 3-5 см.

Взагалi, мiнiмальною глибиною загортання насiння зернових культур потрiбно вважати 2 см, максимальною тАУ 15 см.

Яка б не була встановлена агротехнiкою глибина сiвби, усе висiяне насiння повинно бути загорнуте на однакову глибину. Недодержання цього правила, особливо якщо рiзниця в глибинi загортання насiння значна, призводить до зменшення врожаю через неодночаснiсть сходiв та iхню зрiдженiсть, неодночаснiсть дозрiвання, появу пiдгона i недогона, що затрудняють механiзоване збирання урожаю.

Лiтература

1. Артоболевский И.Л. Теория механизмов.тАУ М.: Наука, 1965. тАУ 776 с.

2. Белый И.В., Власов К.П., Клепиков В.Б. Основы научных исследований и технического творчества. тАУ Харьков: Вища школа, 1989.

3. Василенко П.М., Василенко В.Л., Методика построения расчетных моделей функционирования механических систем. тАУ К.: УСХА, 1980. тАУ 135 с.

4. Василенко П.М., Погорелый А.В. Основы научных исследований. Механизация сельского хозяйства. тАУ К.: Вища школа, 1985. тАУ 266 с.

5. Василенко П.М. Введение в земледельческую механику. тАУ К.: Сiльгоспосвiта, 1996. тАУ 251 с.

Вместе с этим смотрят:

Разработка технологической программы выращивания цветочных культур (нарцисс и цикламен)

Розробка машини для подрiбнення коренебульбоплодiв

Система кормовиробництва

Совершенствование внутрихозяйственных отношений в отрасли растениеводства ОАО ПТФ "Васильевская"