Вредные факторы

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ ЧЕРКАСЬКИЙ РЖНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПРЖДГОТОВКИ ФАХРЖВЦРЖВ К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А

по дисциплiнi Вл Безпека життедiяльностi В»

Слухач: Сидоркевич Дмитро РЖванович

Спецiальнiсть, група: ЗФ тАУ 02

Керiвник:

Саленко В.Г.

Результат, дата:

Реiстрацiйний номер, дата:

м. Черкаси

2001 р.

ТЕМА : Атестацiя робочого мiста

1. Охорона працi на пiдприiмствi.

В умовах сучасного виробництва окремi приватнi заходи щодо полiпшення умов працi, для попередження травматизации i неефективними. Тому iх здiйснюють комплексно, створюючи в загальнiй системi керування виробництвом, пiдсистему керування безпекою працi. Таким чином, керування охороною працi це програмно-цiльовий комплекс по пiдготуванню, прийняттю i реалiзацii вирiшень (органiзацiйно-технiчних, i лiкувально-профiлактичних заходiв), спрямованих на забезпечення безпеки, зберiгання здоров'я i працездатностi людини в процесi працi.

Об'iкт керування - це безпека працi на робочому мiсцi, дiлянцi, цеху, у всiй системi людина - виробництво, характеризуiться взаiмодiiю людей iз предметами i знаряддями працi i виробничого середовища.

Керуюча частина мiстить у собi керiвникiв пiдприiмства, керiвникiв пiдроздiлiв, службу охорони працi. При цьому тут закладенi принципи системного пiдходу, коли виходи об'iкта керування (показники безпеки) через систему збору й опрацювання iнформацii пов'язанi, тобто iнформацiя про вiдхилення в процесi контролю надходить у керуючий орган, де вона аналiзуiться i приймаiться адекватне вирiшення. Таким чином, СКОП дii за принципом зворотноi зв'язок.

Планування здiйснюiться на основi складених планiв:

перспективний (5 лiтнiй) - комплекс планового полiпшення умов по охоронi працi. Вони i частиною бiзнес-плану;
поточнi (рiчнi) - вони включаються в щорiчну угоду по охоронi працi колективного договору мiж адмiнiстрацiiю i трудовим колективом;
оперативно-календарнi плани по охоронi працi (ОКП), мiсячнi i квартальнi.

У комплекс заходiв щодо охорони працi входять:

боротьба зi шкiдливими i небезпечними чинниками (шум, випромiнювання, вiбрацiя i т.д.);
соцiальнi заходи.

Мета атестацii робочого мiста визначити всi фактори виробничого середовища i трудового процесу, якi шкiдливi фактори впливають на працiвника, як iх усунути або послабити iх дiю. Також визначити пiльги та компенсацii якi на даються працiвниковi пiд час роботи та пiльги при визначеннi пенсiйного забезпечення.

З метою послаблення негативних факторiв необхiдно розробляти колективнi та iндивiдуальнi заходи по забезпеченню нормативних умов по охоронi працi ( розподiл обовтАЩязкiв мiж службами, посадовi обовтАЩязки). Необхiднi умови освiтлення, опалення, заземлення iлектроплиладiв та електроустановок, огородження та блокування, свiтлова та звукова сигналiзацiя.

Необхiдно проводити зоходи по зменшенню шкiдливих речовин, противiбрацiйнi засоби, протишумовi, протипожежнi, електробезпечнiсть.

Законодавством тАЬПро охорону працiтАЭ ст.9, тАЬПро вiдпусткитАЭ ст.7,8 , тАЬПро пенсiiтАЭ ст.13 передбачено пiльги i компенсацii за важкi та шкiдливi умови працi.

Згiдно Закону Украiни вiд 14.10.92 р. № 44 ст. 669 тАЬПро охорону працiтАЭ кожний громадянин маi право на охорону працi.

ГАРАНТРЖРЗ ПРАВ ГРОМАДЯН НА ОХОРОНУ ПРАЦРЖ

Стаття 6. Права громадян на охорону працi при укладеннi трудового договору

Умови трудового договору не можуть мiстити положень, якi не вiдповiдають законодавчим та iншим нормативним актам про охорону працi, що дiють в Украiнi.

При укладеннi трудового договору громадянин маi бути проiнформований власником пiд розписку про умови працi на пiдприiмствi, наявнiсть на робочому мiсцi, де вiн буде працювати, небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв, якi ще не усунуто, можливi наслiдки iх впливу на здоров'я та про його права на пiльги i компенсацii за роботу в таких умовах вiдповiдно до законодавства i колективного договору.

Забороняiться укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я.

Стаття 7. Права працiвникiв на охорону працi пiд час роботи на пiдприiмствi

Умови працi на робочому мiсцi, безпека технологiчних процесiв, машин, механiзмiв, устаткування та iнших засобiв виробництва, стан засобiв колективного та iндивiдуального захисту, що використовуються працiвником, а також санiтарно-побутовi умови повиннi вiдповiдати вимогам нормативних актiв про охорону працi.

Працiвник маi право вiдмовитися вiд дорученоi роботи, якщо створилася виробнича ситуацiя, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, якi його оточують, i навколишнього природного середовища. Факт наявностi такоi ситуацii пiдтверджуiться спецiалiстами з охорони працi пiдприiмства з участю представника профспiлки i уповноваженого трудового колективу, а в разi виникнення конфлiкту - вiдповiдним органом державного нагляду за охороною працi з участю представника профспiлки.

За перiод простою з цих причин не з вини працiвника за ним зберiгаiться середнiй заробiток.

Працiвник маi право розiрвати трудовий договiр за власним бажанням, якщо власник не виконуi законодавство про охорону працi, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працiвниковi виплачуiться вихiдна допомога в розмiрi, передбаченому колективним договором, але не менше тримiсячного заробiтку.

Працiвникiв, якi за станом здоров'я потребують надання легшоi роботи, власник повинен вiдповiдно до медичного висновку перевести, за iх згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеження строку.

Оплата працi при переведеннi працiвникiв за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу або виплата iм допомоги по соцiальному страхуванню провадяться згiдно з законодавством.

На час зупинення експлуатацii пiдприiмства, цеху, дiльницi, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду чи службою охорони працi за працiвниками зберiгаiться мiсце роботи.

Стаття 8. Соцiальне страхування вiд нещасних випадкiв i професiйних захворювань

Усi працiвники пiдлягають обов'язковому соцiальному страхуванню власником вiд нещасних випадкiв i професiйних захворювань.

Страхування здiйснюiться в порядку i на умовах, що визначаються законодавством i колективним договором (угодою, трудовим договором).

РЖз фонду соцiального страхування здiйснюються виплати сум, що належать потерпiлому працiвниковi за перiод його тимчасовоi непрацездатностi або в порядку вiдшкодування шкоди та одноразовоi допомоги, передбаченоi статтею 11 цього Закону. Власник зобов'язаний повернути зазначенi суми до фонду соцiального страхування, якщо нещасний випадок або професiйне захворювання сталися з вини власника.

Стаття 9. Право працiвникiв на пiльги i компенсацii за важкi та шкiдливi умови працi

Працiвники, зайнятi на роботах з важкими та шкiдливими умовами працi, безплатно забезпечуються лiкувально-профiлактичним харчуванням, молоком або рiвноцiнними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачуванi перерви санiтарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалостi робочого часу, додаткову оплачувану вiдпустку, пiльгову пенсiю, оплату працi у пiдвищеному розмiрi та iншi пiльги i компенсацii, що надаються в передбаченому законодавством порядку.

При роз'iзному характерi роботи працiвнику виплачуiться грошова компенсацiя на придбання лiкувально-профiлактичного харчування, молока або рiвноцiнних йому харчових продуктiв на умовах, передбачених колективним договором.

Власник може за своi кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працiвникам пiльги i компенсацii, не передбаченi чинним законодавством.

Протягом дii трудового договору власник повинен своiчасно iнформувати працiвника про змiни у виробничих умовах та в розмiрах пiльг i компенсацiй, включаючи й тi, що надаються йому додатково.

Стаття 10. Видача працiвникам спецодягу, iнших засобiв iндивiдуального захисту, змиваючих та знешкоджуючих засобiв

На роботах iз шкiдливими i небезпечними умовами працi, а також роботах, пов'язаних iз забрудненням або здiйснюваних у несприятливих температурних умовах, працiвникам видаються безплатно за встановленими нормами спецiальний одяг, спецiальне взуття та iншi засоби iндивiдуального захисту, а також змиваючi та знешкоджуючi засоби.

Власник зобов'язаний органiзувати комплектування та утримання засобiв iндивiдуального захисту вiдповiдно до нормативних актiв про охорону працi.

Власник компенсуi працiвниковi витрати на придбання спецодягу та iнших засобiв iндивiдуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачi цих засобiв порушено i працiвник був змушений придбати iх за власнi кошти. У разi дострокового зносу цих засобiв не з вини працiвника власник зобов'язаний замiнити iх за свiй рахунок.

Стаття 11. Вiдшкодування власником шкоди працiвникам у разi ушкодження iх здоров'я

Власник зобов'язаний вiдшкодувати працiвниковi шкоду, заподiяну йому калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язкiв, у повному розмiрi втраченого заробiтку вiдповiдно до законодавства, а також сплатити потерпiлому (членам сiм'i та утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенсii та iншi доходи, одержуванi працiвником, не враховуються.

Розмiр одноразовоi допомоги встановлюiться колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо вiдповiдно до медичного висновку у потерпiлого встановлено стiйку втрату працездатностi, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеноi з розрахунку середньомiсячного заробiтку потерпiлого за кожен процент втрати ним професiйноi працездатностi.

У разi смертi потерпiлого розмiр одноразовоi допомоги повинен бути не менше п'ятирiчного заробiтку працiвника на його сiм'ю, крiм того, не менше рiчного заробiтку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася пiсля його смертi.

Якщо нещасний випадок трапився внаслiдок невиконання потерпiлим вимог нормативних актiв про охорону працi, розмiр одноразовоi допомоги може бути зменшено в порядку, що визначаiться трудовим колективом за поданням власника та профспiлкового комiтету пiдприiмства, але не бiльш як на п'ятдесят процентiв. Факт наявностi вини потерпiлого встановлюiться комiсiiю по розслiдуванню нещасного випадку.

Власник вiдшкодовуi потерпiлому витрати на лiкування (в тому числi санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобiв, по догляду за ним та iншi види медичноi i соцiальноi допомоги вiдповiдно до медичного висновку, що видаiться у встановленому порядку; подаi iнвалiдам працi, включаючи не працюючих на пiдприiмствi, допомогу у вирiшеннi соцiально-побутових питань за iх рахунок, а при можливостi - за рахунок пiдприiмства.

За працiвниками, якi втратили працездатнiсть у зв'язку з нещасним випадком на виробництвi або професiйним захворюванням, зберiгаiться мiсце роботи (посада) та середня заробiтна плата на весь перiод до вiдновлення працездатностi або визнання iх у встановленому порядку iнвалiдами. У разi неможливостi виконання потерпiлим попередньоi роботи власник зобов'язаний забезпечити вiдповiдно до медичних рекомендацiй його перепiдготовку i працевлаштування, встановити пiльговi умови та режим роботи.

Якщо власник не маi можливостi працевлаштувати на своiму пiдприiмствi осiб, якi частково втратили працездатнiсть, але не стали iнвалiдами, вiн зобов'язаний вiдрахувати цiльовим призначенням до Державного фонду сприяння зайнятостi населення кошти у розмiрi середньорiчноi заробiтноi плати працiвникiв за кожне нестворене робоче мiсце для таких осiб. Працевлаштування цих осiб здiйснюiться державною службою зайнятостi населення.

Час перебування на iнвалiдностi у зв'язку з нещасним випадком на виробництвi або професiйним захворюванням зараховуiться до стажу роботи для призначення пенсii за вiком, а також до стажу роботи iз шкiдливими умовами, який даi право на призначення пенсii на пiльгових умовах i у пiльгових розмiрах.

Стаття 12. Вiдшкодування моральноi шкоди

Вiдшкодування моральноi шкоди провадиться власником, якщо небезпечнi або шкiдливi умови працi призвели до моральноi втрати потерпiлого, порушення його нормальних життiвих зв'язкiв, вимагають вiд нього додаткових зусиль для органiзацii свого життя.

Пiд моральною втратою потерпiлого розумiються страждання, заподiянi працiвниковi внаслiдок фiзичного або психiчного впливу, що спричинило погiршення або позбавлення можливостей реалiзацii ним своiх звичок i бажань, погiршення вiдносин з оточуючими людьми, iнших негативних наслiдкiв морального характеру.

Вiдшкодування моральноi шкоди можливе без втрати потерпiлим працездатностi.

Порядок вiдшкодування моральноi шкоди визначаiться законодавством.

Стаття 13. Перегляд розмiру вiдшкодування шкоди

У разi змiни вартостi життя порядок пов'язаного з цим перегляду розмiру вiдшкодування шкоди i одноразовоi допомоги визначаiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.

Розмiр вiдшкодування шкоди i розмiр одноразовоi допомоги, що сплачуються потерпiлому (або членам сiм'i та утриманцям померлого), не пiдлягають оподаткуванню.

Стаття 14. Охорона працi жiнок

Забороняiться застосування працi жiнок на важких роботах i на роботах iз шкiдливими або небезпечними умовами працi, на пiдземних роботах, крiм деяких пiдземних робiт (нефiзичних робiт або робiт по санiтарному та побутовому обслуговуванню), а також залучення жiнок до пiдiймання i перемiщення речей, маса яких перевищуi встановленi для них граничнi норми.

Перелiк важких робiт та робiт iз шкiдливими i небезпечними умовами працi, на яких забороняiться застосування працi жiнок, а також граничнi норми пiдiймання i перемiщення важких речей жiнками затверджуються Мiнiстерством охорони здоров'я Украiни за погодженням з Державним комiтетом Украiни по нагляду за охороною працi.

Праця вагiтних жiнок i жiнок, якi мають неповнолiтнiх дiтей, регулюiться чинним законодавством.

Стаття 15. Охорона працi неповнолiтнiх

Забороняiться застосування працi неповнолiтнiх, тобто осiб вiком до вiсiмнадцяти рокiв, на важких роботах i на роботах iз шкiдливими або небезпечними умовами працi, а також на пiдземних роботах. Порядок трудового i професiйного навчання неповнолiтнiх професiй, пов'язаних з цими роботами, визначаiться положенням, яке затверджуiться Державним комiтетом Украiни по нагляду за охороною працi.

Забороняiться також залучати неповнолiтнiх до пiдiймання i перемiщення речей, маса яких перевищуi встановленi для них граничнi норми.

Перелiк важких робiт i робiт iз шкiдливими i небезпечними умовами працi, на яких забороняiться застосування працi неповнолiтнiх, а також граничнi норми пiдiймання i перемiщення важких речей неповнолiтнiми затверджуються Мiнiстерством охорони здоров'я Украiни за погодженням з Державним комiтетом Украiни по нагляду за охороною працi.

Неповнолiтнi приймаються на роботу лише пiсля попереднього медичного огляду.

Забороняiться залучати неповнолiтнiх до нiчних, надурочних робiт та робiт у вихiднi днi.

Вiк, з якого допускаiться прийняття на роботу, тривалiсть робочого часу, вiдпусток та деякi iншi умови працi неповнолiтнiх визначаються чинним законодавством.

Стаття 16. Охорона працi iнвалiдiв

У випадках, передбачених законодавством, власник зобов'язаний органiзувати навчання, переквалiфiкацiю i працевлаштування iнвалiдiв вiдповiдно до медичних рекомендацiй, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень i пiльговi умови працi на прохання iнвалiдiв.

Залучення iнвалiдiв до надурочних робiт i робiт у нiчний час без iх згоди не допускаiться.

Пiдприiмства, якi використовують працю iнвалiдiв, зобов'язанi створювати для них умови працi з урахуванням рекомендацiй медико-соцiальноi експертизи та iндивiдуальних програм реабiлiтацii, вживати додаткових заходiв щодо безпеки працi, якi вiдповiдають специфiчним особливостям цiii категорii працiвникiв.

ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ОХОРОНИ ПРАЦРЖ НА ВИРОБНИЦТВРЖ

Стаття 17. Управлiння охороною працi на пiдприiмствi та обов'язки власника

Власник зобов'язаний створити в кожному структурному пiдроздiлi i на робочому мiсцi умови працi вiдповiдно до вимог нормативних актiв, а також забезпечити додержання прав працiвникiв, гарантованих законодавством про охорону працi.

З цiiю метою власник забезпечуi функцiонування системи управлiння охороною працi, для чого:

створюi вiдповiднi служби i призначаi посадових осiб, якi забезпечують вирiшення конкретних питань охорони працi, затверджуi iнструкцii про iх обов'язки, права та вiдповiдальнiсть за виконання покладених на них функцiй;

розробляi за участю профспiлок i реалiзуi комплекснi заходи для досягнення встановлених нормативiв з охорони працi, впроваджуi прогресивнi технологii, досягнення науки i технiки, засоби механiзацii та автоматизацii виробництва, вимоги ергономiки, позитивний досвiд з охорони працi тощо;

забезпечуi усунення причин, що призводять до нещасних випадкiв, професiйних захворювань, i виконання профiлактичних заходiв, визначених комiсiями за пiдсумками розслiдування цих причин;

органiзовуi проведення лабораторних дослiджень умов працi, атестацii робочих мiсць на вiдповiднiсть нормативним актам про охорону працi в порядку i строки, що встановлюються законодавством, вживаi за iх пiдсумками заходiв щодо усунення небезпечних i шкiдливих для здоров'я виробничих факторiв;

розробляi i затверджуi положення, iнструкцii, iншi нормативнi акти про охорону працi, що дiють у межах пiдприiмства та встановлюють правила виконання робiт i поведiнки працiвникiв на територii пiдприiмства, у виробничих примiщеннях, на будiвельних майданчиках, робочих мiсцях вiдповiдно до державних мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi, забезпечуi безплатно працiвникiв нормативними актами про охорону працi;

здiйснюi постiйний контроль за додержанням працiвниками технологiчних процесiв, правил поводження з машинами, механiзмами, устаткуванням та iншими засобами виробництва, використанням засобiв колективного та iндивiдуального захисту, виконанням робiт вiдповiдно до вимог щодо охорони працi;

органiзовуi пропаганду безпечних методiв працi та спiвробiтництво з працiвниками у галузi охорони працi.

В разi вiдсутностi в нормативних актах про охорону працi вимог, якi необхiдно виконати для забезпечення безпечних i нешкiдливих умов працi на певних роботах, власник зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду заходiв, що забезпечать безпеку працiвникiв.

У разi виникнення на пiдприiмствi надзвичайних ситуацiй i нещасних випадкiв власник зобов'язаний вжити термiнових заходiв для допомоги потерпiлим, залучити при необхiдностi професiйнi аварiйно-рятувальнi формування.

Згiдно Закону Украiни вiд 15.11.96 р. тАЬПро вiдпусткитАЭ кожний громадянин маi право на додатковi вiдпустки за роботу iз шкiдливими i важкими умовами працi.

Стаття 7. Щорiчна додаткова вiдпустка за роботу iз шкiдливими

i важкими умовами працi та ii тривалiсть

( Стаття 7 вводиться в дiю з 1 сiчня 1998 року згiдно з

Постановою ВР N 505/96-ВР вiд 15.11.96 )

Щорiчна додаткова вiдпустка за роботу iз шкiдливими i важкими умовами працi тривалiстю до 35 календарних днiв надаiться працiвникам, зайнятим на роботах, пов'язаних iз негативним впливом на здоров'я шкiдливих виробничих факторiв, за Списком виробництв, цехiв, професiй i посад, затверджуваним Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.

Конкретна тривалiсть вiдпустки, зазначеноi в частинi першiй цiii статтi, встановлюiться колективним чи трудовим договором залежно вiд результатiв атестацii робочих мiсць за умовами працi та часу зайнятостi працiвника в цих умовах.

Стаття 8. Щорiчна додаткова вiдпустка за особливий характер

працi та ii тривалiсть

( Стаття 8 вводиться в дiю з 1 сiчня 1998 року згiдно з

Постановою ВР N 505/96-ВР вiд 15.11.96 )

Щорiчна додаткова вiдпустка за особливий характер працi надаiться:

1) окремим категорiям працiвникiв, робота яких пов'язана з пiдвищеним нервово-емоцiйним та iнтелектуальним навантаженням або виконуiться в особливих природних географiчних i геологiчних умовах та умовах пiдвищеного ризику для здоров'я, - тривалiстю до 35 календарних днiв за Списком виробництв, робiт, професiй i посад, затверджуваним Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни;

2) працiвникам з ненормованим робочим днем - тривалiстю до 7 календарних днiв згiдно iз списками посад, робiт та професiй, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалiсть щорiчноi додатковоi вiдпустки за особливий характер працi встановлюiться колективним чи трудовим договором залежно вiд часу зайнятостi працiвника в цих умовах.

Згiдно Закону Украiни вiд 16.12.91 р. тАЬПро пенсiiтАЭ кожний громадянин маi право пенсii на пiльгових умовах , якщо виконуi шкiдливу роботу.

Стаття 13. Пенсii за вiком на пiльгових умовах

На пiльгових умовах мають право на пенсiю за вiком, незалежно вiд мiсця останньоi роботи:

а) працiвники, зайнятi повний робочий день на пiдземних роботах, на роботах з особливо шкiдливими i особливо важкими умовами працi, - за списком N 1 виробництв, робiт, професiй, посад i показникiв, затверджуваним Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни, i за результатами атестацii робочих мiсць;

чоловiки - пiсля досягнення 50 рокiв i при стажi роботи не менше 20 рокiв, з них не менше 10 рокiв на зазначених роботах;

жiнки - пiсля досягнення 45 рокiв i при стажi роботи не менше 15 рокiв, з них не менше 7 рокiв 6 мiсяцiв на зазначених роботах.

Працiвникам, якi мають не менше половини стажу роботи з особливо шкiдливими i особливо важкими умовами працi, пенсii на пiльгових умовах призначаються iз зменшенням вiку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рiк за кожний повний рiк такоi роботи чоловiкам i на 1 рiк 4 мiсяцi - жiнкам;

б) працiвники, зайнятi повний робочий день на iнших роботах iз шкiдливими i важкими умовами працi, - за списком N 2 виробництв, робiт, професiй, посад i показникiв, затверджуваним Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни, i за результатами атестацii робочих мiсць:

чоловiки - пiсля досягнення 55 рокiв i при стажi роботи не менше 25 рокiв, з них не менше 12 рокiв 6 мiсяцiв на зазначених роботах;

жiнки - пiсля досягнення 50 рокiв i при стажi роботи не менше 20 рокiв, з них не менше 10 рокiв на зазначених роботах.

Працiвникам, якi мають не менше половини стажу роботи iз шкiдливими i важкими умовами працi, пенсii на пiльгових умовах призначаються iз зменшенням вiку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рiк за кожнi 2 роки 6 мiсяцiв такоi роботи чоловiкам i за кожнi 2 роки такоi роботи - жiнкам;

в) трактористи-машинiсти, безпосередньо зайнятi у виробництвi сiльськогосподарськоi продукцii в колгоспах, радгоспах, iнших пiдприiмствах сiльського господарства, - чоловiки пiсля досягнення 55 рокiв i при загальному стажi роботи не менше 25 рокiв, з них не менше 20 рокiв на зазначенiй роботi;

г) жiнки, якi працюють трактористами-машинiстами, машинiстами будiвельних, шляхових i вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базi тракторiв i екскаваторiв, - пiсля досягнення 50 рокiв i при загальному стажi роботи не менше 20 рокiв, з них не менше 15 рокiв на зазначенiй роботi;

д) жiнки, якi працюють доярками (операторами машинного доiння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, iнших пiдприiмствах сiльського господарства, - пiсля досягнення 50 рокiв i при стажi зазначеноi роботи не менше 20 рокiв за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цiлей встановлюються в порядку, що визначаiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни;

е) жiнки, зайнятi протягом повного сезону на вирощуваннi, збираннi та пiслязбиральнiй обробцi тютюну,- пiсля досягнення 50 рокiв i при стажi зазначеноi роботи не менше 20 рокiв;

i) робiтницi текстильного виробництва, зайнятi на верстатах i машинах, - за списком виробництв i професiй, затверджуваним у порядку, що визначаiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни, - пiсля досягнення 50 рокiв i при стажi зазначеноi роботи не менше 20 рокiв;

ж) жiнки, якi працюють у сiльськогосподарському виробництвi та виховали п'ятеро i бiльше дiтей, - незалежно вiд вiку i трудового стажу, в порядку, що визначаiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни;

з) водii мiського пасажирського транспорту (автобусiв, тролейбусiв, трамваiв) i великовагових автомобiлiв, зайнятих у технологiчному процесi важких i шкiдливих виробництв:

чоловiки - пiсля досягнення 55 рокiв i при стажi роботи 25 рокiв, в тому числi на зазначенiй роботi не менше 12 рокiв 6 мiсяцiв;

жiнки - пiсля досягнення 50 рокiв i при стажi роботи 20 рокiв, в тому числi на зазначенiй роботi не менше 10 рокiв. ( Пункт "з" частини першоi статтi 13 в редакцii Закону N 2356-12 вiд 15.05.92 )

( Частину другу статтi 13 виключено на пiдставi Закону N 1461-III ( 1461-14 ) вiд 17.02.2000 )

( Частину третю статтi 13 виключено на пiдставi Закону N 198/96-ВР вiд 16.05.96 )

Працiвникам iнших виробництв, професiй та посад достроковi пенсii залежно вiд умов працi (але не ранiш як пiсля досягнення 55 рокiв чоловiками i 50 рокiв жiнками) можуть встановлюватися за результатами атестацii робочих мiсць за рахунок коштiв пiдприiмств та органiзацiй, призначених на оплату працi, якi перераховуються до Пенсiйного фонду Украiни на виплату пенсiй до досягнення працiвником пенсiйного вiку, передбаченого статтею 12 цього Закону. ( Частина третя статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 198/96-ВР вiд 16.05.96 )

Порядок пенсiйного забезпечення осiб, якi працювали до введення в дiю цього Закону на роботах iз шкiдливими й важкими умовами працi, передбачених законодавством, що дiяло ранiше, визначаiться статтею 100 даного Закону.

Контроль за правильнiстю застосування спискiв на пiльгове пенсiйне забезпечення i якiстю проведення атестацii робочих мiсць на пiдприiмствах та в органiзацiях, пiдготовка пропозицiй щодо вдосконалення цих спискiв покладаються на органи Державноi експертизи умов працi. Положення про органи Державноi експертизи умов працi та порядок проведення атестацii робочих мiсць затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.

2.Аналiз шкiдливих i небезпечних чинникiв

По природi дii на органiзм людини небезпечнi i шкiдливi виробничi чинники (НВЧ i ШВЧ) пiдроздiляються на чотирьох групи:

Фiзичнi;
Хiмiчнi;
Бiологiчнi;
Психофiзiологiчнi.

До фiзичних ШВЧ вiдносяться частини машин; гострi крайки; пiдвищений рiвень вiбрацii, шуму; аномальне значення мiкроклiмату; пiдвищена запиленнiсть i загазованiсть, випромiнювання i т.д.

Хiмiчнi чинники дiляться на токсичнi, що дратують (алергени), канцерогеннi, мутагеннi.

Бiологiчнi НВЧ: патогеннi мiкроорганiзми i продукти iхньоi життiдiяльностi; рослини; тварини; людина.

Психофiзiологiчнi НВЧ: нервово-емоцiйнi перевантаження; монотоннiсть; статичне, динамiчне навантаження; робота в нiчну змiну i т.д.

У залежностi вiд енерговитрат усi роботи дiляться на три категорii:

- легкi;
- середньоi ваги;
- важкi.

Легкi фiзичнi роботи провадяться стоячи, сидячи або пов'язанi з ходьбою, але без систематичних фiзичних напруг або пiднять i перенесення ваг. Енерговитрати до 172 Дж/з або 174 Вт або 150 Ккал/ч. Iа - легкi роботи до 120 Кал/ч, Iб - 121-150 Ккал/ч.

Фiзичнi роботи середньоi ваги: 151-250 Ккал/ч або 175-290 Вт. IIа - енерговитрати (172-232 Дж/з або 151-200 Ккал/ч) пов'язанi з постiйною ходьбою, але без перенесення ваг. IIб - перенесення ваг до 10 кiлограмiв (232-293 Дж/з або 201-250 Ккал/ч).

Важка фiзична робота пов'язана iз систематичними фiзичними напругами, а також пiдйомом i переноской вагами бiльш 10 кг (>293 Дж/з або 250 Ккал/ч або 290 Вт).

3.Шкiдливi речовини

Ведення ряду технологiчних процесiв супроводжуiться видiленням у повiтря робочоi зони шкiдливих хiмiчних речовин у видi парiв, гази i пилюки. По ступенi дii на органiзм людини шкiдливi речовини пiдроздiляються на чотирьох класу небезпеки:

Надзвичайно небезпечнi: ПДК <0,1 мг/м3;
Високонебезпечнi: ПДК вiд 0,1 до 1,0 мг/м3;
Умiренонебезпечнi: ПДК вiд 1,1 до 10,0 мг/м3;
Малонебезпечнi: ПДК >10,0 мг/м3.

У основу даноi класифiкацii призначена середня смертельна концентрацiя (ССК) гранично припустима концентрацiя (ПДК).

ПДК шкiдливих речовин - це концентрацii, що при щоденнiй роботi протягом восьми часiв або iншоi тривалостi, але не бiльш 41 часу в тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювання або вiдхилення в станi здоров'я що виявляються сучасними методами дослiджень у процесi роботи або у вiддаленi термiни життя дiйсних i наступних поколiнь.

Умовою безпеки шкiдливих речовин i спiввiдношення:

Едоп. обмiрюванi i i ПДК мг/м3.

При перебуваннi в робочiй зонi декiлькох шкiдливих речовин однонаправленного дii повинно дотримуватися спiввiдношення:

По характерi дii вони пiдроздiляються на:

Загальнотоксичнi - отруiння всього органiзму , що викликають чадний газ, бензол, ртуть, свинець, цiанiди, арсениды - з'iднання миш'яку;
Подразнi (хлор, амiак, сiрчистий газ, ацетон); сенсибилизируют - алергени (формальдегид, розчинники i лаки на основi нiтросполук);
Канцерогеннi тАУ якi викликають рак (нiкель, з'iднання кульгави, азбест, амiни i т.д.);
Мутагенные тАУ якi впливають на репродуктивну функцiю (магнiй, ртуть)

При розмiрах часток бiльш 100мкм - у пилоосаждаючих камерах.

Бiльш 30 мкм - обчищаються циклонами.

Вiд 0.5 до 30 мкм - рукавний фiльтр (як великий пилосос).

До 5 мкм - методом електростатики (электрофiльтрацii).

Засоби iндивiдуального захисту вiд шкiдливих речовин.

Засоби iндивiдуального захисту органiв подиху. Пiдроздiляються на: противопильовi маски-распираторы; протигазовi респiратори (вiд пилюки i газу); противогази (що фiльтрують i iзолюють).

Засоби iндивiдуального захисту тiла. Для захисту тiла застосовують спецiальнi костюми, халати в кислотно - полум'я - ядохимзащитном виконаннях. Для захисту рук застосовують спецiальнi рукавицi, гидрофобные або гидрофильные мазi. Для захисту голови - спецiальнi каски.

Засоби iндивiдуального захисту очей. Для захисту очей використовуються спецiальнi очки, скафандри, особистi захиснi щитки.

Весь персонал, що працюi зi шкiдливими речовинами перiодично i попередньо проходить контроль.

4.Освiтлення.

90% iнформацii людина одержуi через органи зору. Свiтло робить позитивний вплив на обмiн речовин, серцево-судинну систему, нервово-психiчну сферу. Рацiональне освiтлення сприяi пiдвищенню продуктивностi працi, його безпеки. При недостатньому освiтленнi i поганiй його якостi вiдбуваiться швидке стомлення зорових аналiзаторiв, пiдвищуiться травматичность. Занадто висока яскравiсть викликаi явище ослiплення, порушення функцii ока.

Частина електромагнiтного спектра з λ вiд 10тАж340000 нм називаiться оптичною областю спектра, що пiдроздiляiться на iнфрачервоне випромiнювання(770тАж340000), видиме випромiнювання (380тАж770), УФ область - 10тАж380 нм. У межах видимоi областi, випромiнювання рiзноманiтноi λ викликають рiзнi свiтловi i колiрнi вiдчуття: вiд фiолетового до червоного цвiтiв. Найбiльше дошкульне людське око до 550 нм випромiнювання. До меж спектра чутливiсть зменшуiться.

Нормування освiтлення

Природне i штучне освiтлення нормуiться СНИП II 4-79 у залежностi вiд характеристики зоровоi роботи, найменшого розмiру об'iкта розрiзнення, фона контрасту об'iкта з фоном. Для природного освiтлення нормуiться коефiцiiнт природного освiтлення, причому для бiчного освiтлення нормуiться мiнiмальне значення КЕО, а для верхнього i комбiнованого - середнi значення.

Для кожного помешкання будуiться крива розподiлу КЕО й освiтленостi в характерному розтинi помешкання - фронтальна площина, що проходить по серединi помешкання перпендикулярно площини остекления. Вимiр Евнутрiшнього здiйснюiться на рiвнi 0.8 м вiд рiвня статi. Нормованою характеристикою для штучного освiтлення i мiнiмальна освiтленiсть на робочому мiсцi Еmin (люкс).

Головнi вимоги до виробничого освiтлення :

Освiтленiсть на робочому мiсцi повинна вiдповiдати характеру зоровоi роботи; рiвномiрний розподiл яскравостi на робочiй поверхнi i вiдсутнiсть рiзких тiней; розмiр освiтлення, постiйнiсть в часу (вiдсутнiсть пульсацii свiтлового потоку); оптимальна спрямованiсть свiтлового потоку й оптимальний спектральний склад; всi елементи освiтлювальних установлень повиннi бути довговiчнi, вибухоло-пожежо-электробезпечнi.

Експлуатацiя освiтлювальних установок i контроль.

Експлуатацiя включаi: регулярне очищення засклених прорiзiв i свiтильникiв вiд бруду; своiчасну замiну перегорiлих ламп; контроль напруги в мережi; регулярний ремонт арматури свiтильникiв; регулярний косметичний ремонт помешкання. Для цього передбаченi спецiальнi пересувнi вiзки з платформами, телескопiчнi схiдцi, пiдвiснi устроi. Всi манiпуляцii провадяться при вiдключенiй напрузi. Якщо висота пiдвiсу до 5м - обслуговуються схiдцевими драбинами (обов'язково 2 чоловiк). Контроль освiтлення здiйснюiться не рiдше 1 разу в рiк шляхом вимiру освiтленостi або сили свiтла за допомогою фотометра; наступне порiвняння з нормативами.

5.Вiбрацiя.

Перемiщення точки або механiчноi системи при якому вiдбуваiться почергове зростання й убування в часу значень хоча б однiii координати.

Причиною порушення вiбрацii i виникаючi при роботi машин неурiвноваженi силовi впливи: ударнi навантаження; зворотно-поступальнi перемiщення; дисбаланс. Причиною дисбалансу i: неоднорiднiсть матерiалу; розбiжнiсть центрiв мас i осей обертання; деформацiя.

Бiологiчний вплив вiбрацii.

Вiбрацiя - загальнобiологiчний шкiдливий чинник, що призводить до фахових захворювань - вiброзахворюваннь, лiкування котрих можливо тiльки на раннiх стадiях. Хвороба супроводжуiться стiйкими порушеннями в органiзмi людини (опорно-руховий апарат, необоротнi змiни в кiстках i суглобах, зсуви в черевнiй порожнинi, нервово-психiчнiй сферi). Людина частково або цiлком утрачаi працездатнiсть. По способi передачi на людину вiбрацiя пiдроздiляiться на загальну i локальну. Загальна - дii через опорнi поверхнi нiг на весь органiзм у цiлому. Локальна - на окремi дiлянки тiла. Загальну подiляють по характерi передачi на: транспортну (при прямуваннi машин); транспортно-технологiчну (при виконаннi роботи машиною прямування: кран, бульдозер); технологiчну (при роботi механiзмiв i людина знаходиться поруч)

Параметри вiбрацii

1. Частота, Гц. Людина i замкнутою системою з частотою коливань 5-9 Гц. Якщо пiдвести зовнiшнi коливання з тiii ж частотою - резонанс: повне припинення роботи серця.

2. Амплiтуда А, м.

3. Середнi квадратичное значення вiброскоростi Vt, м/с.

4. Середнi квадратичное вiброприскорення wt, м/с.

5. Вiдносний показник вiброскоростi Lv, Дб.

6. Вiдносний показник вiброприскорення Lw, Дб.

Нормування вiбрацiй.

Нормативними характеристиками, що служать для оцiнки впливу вiбрацiй на людину i:

Середньоквадратичнi значення вiброскоростi i виброприскорения та iхнi показники. Понад 10 Гц - нормуються Vt i wt. Менше 10 - Lw Lv.

По способу передачi на людину вiбрацiя вимiрюiться в 3 ортогональних осях: x, y, z. Нормування здiйснюiться в рiзних iнтервалах частот:

Для загальноi вiбрацii - 2, 4, 8, 16, 31.5, 63 Гц

Для локальноi - 8, 16, 31.5, 63, 125, 250, 500, 1000 Гц.

Мiри боротьби.

У автоматичних виробництвах мiрою боротьби i дистанцiйне керування (виключаi контакт). У неавтоматических виробництвах:

Зниження вiбрацii в джерелах iхнiх виникнень: пiдвищення точностi опрацювання деталей; оптимiзацiя технологiчного процесу; полiпшення балансування.
Вiдстройка вiд режимiв резонансу (збiльшення жорсткостi системи); вибродемпфiрування (пружиннi вiброiзолятори).
Полiпшення органiзацii працi вiбронебезпечних процесiв: загальна кiлькiсть часу в контактi з вiброобладнанням не повинно перевищувати змiни; одноразову дiю не повинно перевищувати для локальноi - 20 хвилин, для загальноi - 40 хвилин.

До лiкувально - профiлактичних мiр вiдносяться: масаж; заходи, що загально укрепляють; гiдропродцедури. Вiбрацiя маi властивiсть кумуляции (накаплювання в органiзмi)

6.Виробничий шум.

Любий небажаний для людини звук, робить негативний вплив на здоров'я i працездатнiсть.

Як фiзичне явищ звук - механiчнi коливання упругого середовища, яке сприймаiться людським вухом в iнтервалi частот 16 - 20 000 Гц. До 16 Гц - инфразвуковi коливання; понад 20 000 Гц - ультразвук.

Параметри шуму.

частота f, Гц
звуковий тиск Р, Па - перемiнна складового атмосферного тиску, що виникаi при звуковiй хвилi.
РЖнтенсивнiсть (сила звука) J, Вт/м - енергiя стерпна хвилею в одиницю часу вiднесена до поверхнi.
Вiдносний показник (рiвень звукового тиску) L.

ρ - щiльнiсть середовища, через який проходить звук.

с - Швидкiсть поширення звука в середовищi

Нормування шуму.

З метою нормування дiапазон розбиваiться на октавнi смуги: f1, f2, f3, f4. У кожнiй смузi знаходяться fср.

Отримано середньогеометричнi частоти: 63, 125, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц. Нормованою характеристикою шуму i рiвень звукового тиску L, тому що самий звуковий тиск i iнтенсивнiсть змiнюються в широких межах i iх нормувати неможливо. Також людське вухо пiдпорядковуiться закону Вебера - Фехнера: принцип вiдносностi сприйняття шуму людиною. Поширено частотний метод аналiзу шуму. Вимiр рiвня звукового тиску на среднегеометрических частотах iз наступним порiвнянням по ГОСТам.

Методи i засоби захисту вiд шуму.

Захист вiд шуму досягаiться розробкою шумобезопасноi технiки, застосуванням засобiв i методiв iндивiдуального i колективного захисту, будiвельно-акустичними методами. Засоби колективного захисту дiляться стосовно джерела шуму: понижуючi шум у джерелi виникнення (найбiльше ефективно); понижуючi шум на шляхах його поширення. По способу реалiзацii:

Акустичнi - грунтуються на акустичному вимiрi помешкання i за принципом дii пiдбираються засоби звукоiзоляцii, звукопоглинання, вiброiзоляцiя, демпфiрування, застосування глушителей шуму.

Будiвельно-акустичнi методи застосовують: екрани, звукоiзоляцiю, кабiни спостереження, дистанцiйне керування, кожухи, ущiльнення i т.д. Найбiльше ефективнi звукоiзолюючi матерiали: трипласт (композицiйний матерiал); пластобетони з наповненням з опилок деревини, соломи i т.д. Звуковбирнi матерiали: мармур, бетон, гранiт, цеглина, ДВП, ДСП, войлок, мiнераловата, матерiали з щiлинною перфорацiiю.

Архiтектурно-планувальнi: рацiональне розмiщення робочих мiсць; рацiональний режим працi i вiдпочинку. Органiзацiйно-технiчнi.

Активна форма захисту - генерацiя шуму в противофазя до джерела. Засоби iндивiдуально захисту: навушники, вушнi вкладки, шлемофони, каски.

7.Випромiнювання , що iонiзують.

До випромiнювань , що iонiзують, ставляться корпускулярнi (мающi масу) i електромагнiтнi. Корпускулярнi: α, β i нейтрони. Електромагнiтнi: γ i рентген. Викликають iонiзацiю середовища.

α-випромiнювання: потiк ядер випускаiться речовиною при радiоактивному розпадi або ядерних реакцiях. Висока iонiзуюча i мала проникаюча спроможнiсть. Пробiг 8-9 мм у повiтрi i декiлька мiкрон у живiй тканинi.

β-випромiнювання: потiк електронiв або позитронiв виникаючих при ядерному розпадi. Спроможнiсть , що iонiзуi , менше, проникаюча - бiльше, тому що маса значно менше при однаковiй енергii. У повiтрi пробiг 1.8 м, у живiй тканинi 2.5 см.

Нейтрони перетворяють свою енергiю у взаiмодiю з частками речовини i сприяють одержанню γ-випромiнювання. Проникаюча спроможнiсть залежить вiд виду атомiв.

γ-випромiнювання фотонов маi колосальну проникаючу i малу iонiзуючу спроможнiсть. Швидкiсть поширення ≈ швидкостi свiтла.

Рентгенiвське випромiнювання складаiться з тормозного i характеристичного. Тормозне iспускаеться при змiнi кiнетичноi енергii часток, характеристичне - при змiнi енергетичного стана ядра, тiii ж властивостi, що i γ.

Бiологiчна дiя.

У результатi опромiнення живоi тканини в нiй виникаi iонiзацiя молекул i розпадання на iони. РЖонiзацiя супроводжуiться порушенням молекул, як слiдство розiрвання молекулярних зв'язкiв i змiною хiмiчноi структури з'iднань, тому що в основному тiло - це вода. Вода розпадаiться на вiльнi радикали (радiолiз води). Цi радикали дуже активнi i призводять до каталiтичних реакцiй i окислювання, у результатi чого вiдбуваiться руйнацiя клiтин. Вiдбуваiться гальмування функцii кровотворних органiв, звуження сосудiв, розлад шлунково-кишкового тракту й iмунноi системи органiзму.

Зовнiшнi i внутрiшнi опромiнення.

Зовнiшнi опромiнення - опромiнення, коли джерело радiацii знаходиться поза органiзмом i улучення випромiнювання усередину виключаiться - видеотерминалы, рентген, iз герметичним джерелом випромiнювання. При зовнiшньому опромiненнi небезпечним i β, γ, рентгенiвське, нейтронне випромiнювання. Бiологiчний ефект залежить вiд дози опромiнення, його виду, часу впливу, розмiри поверхнi, iндивiдуальноi чутливостi органiзму.

Ознаки опромiнення: сухiсть шкiри, ламкiсть кiсток, трiщини шкiри, променевi виразки. γ i рентгенiвське опромiнення може призводити до летального виходу без зовнiшнiх ознак. α i β викликають шкiрнi поразки.

Внутрiшнi опромiнення - вiдбуваiться при влученнi радiоактивноi речовини усередину органiзму при вдиханнi забрудненого повiтря, через стравохiд, через шкiру. У цьому випадку людина пiддаiться безупинному опромiненню доти, поки речовина не розсосеться або не буде виведено з органiзму шляхом фiзiологiчного обмiну. Внутрiшньi опромiнення небезпечно, тому що уражають внутрiшнi органи, кров. Найбiльше небезпечно α.

Параметри випромiнювань , що iонiзують.

Експозицiйна доза

d - число iонiв одного знака випромiнювання , що утворяться в повiтрi dm - маса повiтря в цьому елементарному обсязi. Х - системна; [P] - внесистемна.

Потужнiсть експозицiйноi дози
Активнiсть радiоактивноi речовини
Поглинена доза

d - кiлькiсть енергii, переданоi речовинi в деякому елементарному обсязi. dm - маса речовини в обсязi.

Потужнiсть поглиненоi дози
Еквiвалентна доза

Q - коефiцiiнт якостi, що враховуi вид випромiнювання.

Поняття еквiвалентноi дози введено в зв'язку з тим, що рiзнi види випромiнювання при однаковiй поглиненiй дозi викликають рiзноманiтнi бiологiчнi ефекти. Q знаходиться по таблицях Норм Радiацiйноi Безпеки.

Природний фон.

Людина постiйно пiддаiться опромiненню природним фоном, що складаiться з космiчного випромiнювання i випромiнювання природно розподiлених природних, радiоактивних речовин (пищачи, вода, грунт). Природний фон визначаiться в одиницях потужностi експозицiйноi дози. На територii Бiларусi - вiд 4 до 20 мк/час. Флюорографiя: 0.5 - 0.2 Рентгена. Рентгеноскопiя грудноi клiтини: 2 Рентгени. Рентгеноскопiя зуба: до 5 Рентген.

Третя стадiя - розпал хвороби: блювота, температура 40о - 41о, кровотеча з носа i внутрiшнiх органи. Понад 700 - смерть пiд променем на мiсцi.

Нормування випромiнювань , що iонiзують.

У основу нормування призначенi становища:

не перевищення дозового межi;
винятки необгрунтованого опромiнення людей.

Головними нормативними документами, що регламентують припустимi рiвнi опромiнення i: норма радiацiйноi безпеки - НРБ-87; головнi санiтарнi правила роботи з радiоактивними речовинами й iншими джерелами випромiнювань , що iонiзують , -ОСП 72-87.

Вiдповiдно до НРБ i ОСП облучает особи дiляться на трьох категорii:

А - особи, що постiйно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами випромiнювання;
Б - обмежена частина населення, що безпосередньо не працюi з джерелами випромiнювання, але за умовами проживання або розмiщення можуть пiддаватися опромiненню.
В - РЖнше населення в областi, краi, республiцi.

Установлено три групи органiв, опромiнення яких приносить найбiльша шкода здоровью в порядку убування чутливостi: усе тiло, гонады, червоний кiстковий мозок; щитовидна залоза, печiнка, нирки, селезiнка, ЖКТ, легкi, хрусталик ока, жирова тканина, м'язи; шкiрний покров, кiсткова тканина, пензля, предплечья.

У залежностi вiд групи органiв для персоналу категорii ВлАВ» - ПДД, для категорii ВлБВ» - ПД (межа дози), для ВлУВ» - природний фон.

ПДД характеризуi найбiльше значення iндивiдуальноi еквiвалентноi дози за рiк, що при рiвномiрному впливi протягом 50 рокiв не викликаi в станi здоров'я персоналу несприятливих змiн, що виявляються сучасними методами. ПД установлюiться менше ПДД - для запобiгання необгрунтованого опромiнення осiб категорii ВлБВ».

Захист вiд випромiнювань , що iонiзують.

До головних мiр захисту вiдносяться: використання джерел iз мiнiмальним виходом випромiнювання (захист кiлькiстю); обмеження часу роботи (захист часом); видалення робочих мiсць вiд джерел (захист вiдстанню); екранiзування джерел або робочих мiсць.

Розрiзняють захист: вiд зовнiшнього опромiнення, що виникаi при роботi з закритими джерелами; вiд внутрiшнього опромiнення, що виникаi при роботi з вiдкритими джерелами.

Закритi джерела - устроi, що виключають вилучення радiоактивних речовин у середовище.

При намiрi захисного екрана визначають характеристики джерела i гранично припустимi рiвнi випромiнювання. Проектування захисту виконуються з урахуванням призначення помешкання, категорii осiб, що облучаються, тривалостi опромiнення. При цьому визначаiться кратнiсть ослаблення опромiнення Ро тАУпотужнiсть дози, яка замiряiться на робочому мiсцi; Рх - гранично припустима потужнiсть дози.

Товщина екрана розраховуiться в залежностi вiд енергii випромiнювання i кратностi ослаблення з урахуванням щiльностi матерiалу. У залежностi вiд матерiалу i конструкцii захист буваi: водяний; сухий; змiшаний.

8.Електробезпечнiсть

Система органiзацiйно-технiчних заходiв i засобiв, що забезпечують захист людей вiд шкiдливих впливiв ел. току, эл. дуги, ЭМ поля i статичноi електрики. Порушення вимог ел-безпеки призводить до ел. травм.

Електрична травма - травма, викликана впливом эл. току i дуги. Сукупнiсть таких травм - электротравматизм.

Електрична установка - сукупнiсть машин, апаратiв, лiнiй i допомiжного устаткування, призначених для пр-ва, перетворення, трансформацii, передача i розподiлу эл. енергii.

Причини електротравматизма

однофазне (однополюсне) дотик людини до неiзольованих струмоведучих частин
одночасний доторк людини до 2 струмоведучих неизольованих частин пiд напругою.
наближення на небезпечну вiдстань людини, до неiзольованого вiд землi або до неiзольованих струмоведучих частин пiд напругою.
доторк людини до металевих корпусiв пiд напругою.

Бiологiчна дiя току на органiзм людини

Проходячи через органiзм людини эл тiк робить 4 види впливу:

термiчна дiя тАУ яка прявляiться в опiках окремих частин, нагрiваннi до високих температур кровоносних судин, кровi, нервiв, серця, мозку, що викликаi серйозний розлад
електролiтична дiя - розкладання органiчноi рiдини (лiмфи i кровi) iз порушенням ii складу.
механiчна дiя - (динамiчне) розшарування, розрив тканин органiзму (м'язiв серця, судин) у результатi эл динамiчного ефекту; миттiвого вибухоподiбного утворення пару вiд перегрiтоi током тканинноi рiдини i кровi.
бiологiчне - подразнення живих тканин органiзму; порушення внутрiшнiх бiоелектричних процесiв, що протiкають у нормальному органiзмi.

Дiя току може бути:

прямим (по тканинах)
рефлекторним (по нервових волокнах)

Цi дii току призводять до рiзноманiтних елтравм - мiсцевим i загальним. До мiсцевого ставляться електроопiки, електрознаки (мiтки), металiзацiя шкiри (електротатуювання), механiчнi ушкодження; електроофтальмiя (запалення переднього вiддiлу ока).

Опiки бувають: токовi, контактнi, дуговi (супров. обвуглюванням тканин).

Механiчнi ушкодження вiдбуваються через судорожне скорочення мтАЩязiв.

До загального вiдносять: ел удари - уражаiться або створюiться погроза поразки всього органiзму через порушення нормальноi дiяльностi життiважливих органiв (серця, мозку, леген). 4 ступеня ел удару:

судорожне скорочення м'язiв без утрати свiдомостi
судорожне скорочення м'язiв iз утратою свiдомостi, але зi збереженою роботою серця
утрата свiдомостi i порушення серцевоi дiяльностi або подиху (або i того, i iншого)
клiнiчна смерть - (вiдсутнiсть подиху i кровообiгу). Перехiдний процес вiд життя до смертi, що наступаi з моменту припинення роботи серця i леген. У людини вiдсутнi ознаки життя, розширенi зiницi (мозок погано постачаiться кров'ю), проте життiвi процеси йдуть на старому рiвнi (мозок ще живий). Це дозволяi шляхом впливу на органи повернути постраждалого до життя. Першими гинуть клiтини головного мозку (нейрони), дуже вразливi до кисневого голодування. Тому тривалiсть коми обмежуiться з моменту припинення серцебиття 5-7 хвилинами

Бiологiчна смерть - необоротне явище, що характеризуiться припиненням бiологiчних процесiв у клiтинах органiзму, розпадом бiлкових структур. Наступаi пiсля клiнiчноi смертi.

Чинники впливаючi на поразку електричним током

Ступiнь небезпечноi дii.
Вiд роду току (небезпечнiше для людини - перемiнний тiк у силу створення додатковоi iмкостi мiж електродами);
Розмiр току;
Розмiр напруги;
Шлях току (через життiво важливi органи);
Опiр тiла людини (укладаiться з опору верхнього прошарку шкiри й опору внутрiшнiх органiв; вiд 1000 до 10 000 Ком;

Що призводить до зменшення опору:

Металiзацiя (у металургiв, наприклад); зволоження; захворювання шкiри; хронiчнi захворювання людини; нервовотАС психiчний настрiй; тривалiсть дii току (iз збiльшенням дii току опiр зменшуiться); умови зовнiшнього середовища.

Вiдповiдно до правил устрою електричних установок у вiдношеннi небезпеки поразки вiд електричного струму, помешкання пiдроздiляються на три категорii

7.1. Помешкання з пiдвищеною небезпекою поразки током. Характеризуються наявнiстю одного з ознак:

Пiдвищена вологiсть повiтря (понад 75%);
Пiдвищена температура повiтря (понад 35о);
Наявнiсть токопроводноi пилюки;
Можливiсть одночасного доторку людини до токопроводячих частин, з однiii сторони i заземленим до iншоi.

7.2. Особливо небезпечнi помешкання. Характеризуються наявнiстю одного з ознак:

Особлива вологiсть (вологiсть ≈ 100%);

Наявнiсть хiмiчно агресивного середовища, що руйнуi iзоляцiю;

Наявнiсть двох або бiльш ознак помешкання з пiдвищеною небезпекою.

7.3. Без пiдвищеноi небезпеки

Небезпека току оцiнюiться по вiдповiдних реакцiях людини. Замикання цепу через тiло людини може викликати судорожнi скорочення м'язiв вiд перемiнного току, болючi подразнення вiд постiйного току, може викликати фiбрiляцiю (спонтанне скорочення серцевого м'яза не по синусоiдальнiй амплiтудi, а по загасаючiй амплiтудi; звичайно передуi повному припиненню роботи серця).

Граничний що не вiдпускаi (скорочення м'язiв 10 - 15 м);

Фiбрiляцiйний 100м (25 - 30 м важко дихати).

Нормування напруги доторку i токiв.

Вiдповiдно до ГОСТ установленi гранично припустимi рiвнi доторку i токiв, значення котрих, а також тривалiсть впливу установленi з реакцii вiдчуття.

Для перемiнного току частотою 50 Гц ПДУ - 2В; для току - 0,3 м.

Для постiйного току ПДУ не бiльш 8В i тiк не бiльш 1м.

Для осiб виконуючу роботу в особливих умовах цi рiвнi нормуються в три рази менше.

Головнi мiри захисту вiд поразки електричним током.

РЖзоляцiя струмоведучих частин з устроями контролю. Забезпечуi нормальну роботу електроустановок i захист вiд поразки током. Робоча iзоляцiя передбачаiться для захисту на випадок ушкодження робочоi iзоляцii. РЖзоляцiя, яка складаiться з робочоi i додатковоi - подвiйна. Полiпшена робоча iзоляцiя, що забезпечуi ту ж ступiнь захисту, що i подвiйна, називаiться посиленою iзоляцiiю. Контроль iзоляцii може бути перiодичний i постiйний. Вимiрюiться опiр iзоляцii мегометрами. Контроль здiйснюiться при приймальнотАС здавальних iспитах електроустановок пiсля монтажу, ремонту, при виявленнi дефекту iзоляцii i в установленi нормативнi термiни. Нормування: найменше припустиме значення опору iзоляцii нормуiться правилами устрою електроустановок: тАСдля котушок, контакти, пускачi, силових щитiв i освiтлювальних установлень ПДУ не менше 0,5 МОм; тАСдля повторних ланцюгiв не менше 1МОм. Постiйний контроль iзоляцii здiйснюiться спецiальними приладами, що включаються в цеп разом з електроустановкою, автоматично контролюють опiр установки, сигналiзують про зниження опору iзоляцii нижче припустимого значення.

Огородження i неприступнiсть струмоведучих частин. Застосовуiться з метою виключення доторку зi струмоведучими частинами або наближення до них на небезпечну вiдстань. Головнi вимоги: механiчна й електрична тривалiсть.

КАРТА УМОВ ПРАЦРЖ

Пiдприiмство /органiзацiя, установа/	Номер робочого мiста___________________
Виробництво____________________	Професiя (посада)______________________
Цех /дiльниця вiддiлу/______________	(код по РДТДК, КД. Повне найменування)

Оцiнка факторiв виробничого середовища i трудового процесу

№ п/п	Фактори виробничого серидовища i трудового процесу	Нормативне значення /ГДР/ /ГДК/	Фактичне значення	Тривалiсть дii фактора % за змiну	III клас тАУ шкiдливi i небезпечнi умови i характер працi	Небезпе-чний (екстре-мальний)	При-мiтка
1	2	3	4
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1.	Шкiдливi хiмiчнi речовини 1 клас небезпеки________________________ 2 клас небезпеки________________________ 3-4 клас небезпеки______________________
2.	Пил переважно фiброгенноi дii
3.	Вiбрацiя / загальна i локальна /
4.	Шум
5.	РЖнфразвук
6.	Ультразвук
7.	Неiонезуючi випромiнювання : - радiочастотний дiапазон ; - дiапазон промисловоi частоти; - лазерне випромiнювання
8.	Електромагнитне поле
9.	Постiйне магнiтне поле
10.	Мiкроклiмат у примiщеннi : - температура повiтря (теплий/холодний), 0С - швидкiсть руху повтря (тепл./холод.),м/сек - вiдносна вологiсть повiтря (тепл./холод.), % - iнфрочервоне випромiнювання, Вт/м2
11.	Освiтлення : - природнi - штучне
12.	РЖонезуюче випромiнювання
13.	Бiологiчнi фактори : Мiкроорганiзми 1 клас небезпеки 2 клас небезпеки 3-4 клас небезпеки Природнi комполненти органiзму /амiнокiслоти, вiтамiни тощо/ 1 клас небезпеки 2 клас небезпеки 3-4 клас небезпеки
14.	Маса вантажу, що пiдiймаiться та перемiщюiться (сумарна протягом робочоi змiни) для чоловiкiв для жiнок
15.	Робоча поза
16.	Нахил корпуса (кiлькiсть за змiну)
17.	Перемiщення у просторi, км
18.	Змiст роботи
19.	Сприймання сигналiв
20.	Ступiнь складностi завдання
21.	Характер виконуваноi роботи
22.	Тривалiсть зостереженного спостереження
23.	Щiльнiсть сигналiв
24.	Кiлькiсть виробничих обтАЩiктiв одночасного спостереження
25.	Навантаження на зоровий аналiзатор - розмiр обтАЩiкта розрiзнення - робота з оптичними приладами - спостереження за екранами вiдеотермiналiв
26.	Навантаження на слуховий аналiзатор
27.	Емоцiйне навантаження - ступiнь вiдповiдальностi - ступiнi ризику для власного життя - ступiнь ризику за безпеку iнших осiб
28.	Монотоннiсть навантажень
29.	Режим працi
30.	Змiннiсть роботи
	Кiлькiсть факторiв

Гiгiiнiчна оцiнка умов працi

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцiнка технiчного та органiзацiйного рiвня

Атестацiя робочого мiсця

Рекомендацii щодо покращення умов працi, iх економiчне обгрунтування

Пiльги i компенсацii

Дiючi

Запропанованi

Витрати /грн./

Пенсiйне забеспечення
Доплати	Голова атестацiйноi комiсii
Додатковi вiдпустки
РЖншi	Члени атестацiйноi комiсii
З атестацiiю ознайомленi : ___________________________ ___________________________	______________________ ______________________

Лiтература:

1. Крикунов Вл Безопасность жизнедеятельности В» Днепропетровск;

2. Пiд ред. Я. Бедрiя Вл Безпека життедiяльностi В» Львiв iзд. тАЬАфiшатАЭ 1998 р.;

3. Писькун Вл Безпека життедiяльностi В» Львiв;

4. Кобевник Вл Охрана труда В» ;

5. Закон Украины Вл Про охорону працiВ» вiд 14 жовтня 1992 р.

Вместе с этим смотрят:

Выживание в условиях автономного существования
Выработка рекомендаций по защите оператора ЭВМ от воздействия СДЯВ
ГАЗ фосген
Гражданская оборона в современных условиях