Поняття сторін у господарському процесі

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Кафедра заочного і дистанційного навчання

Контрольна робота

з предмету: Господарсько-процесуальне право

тема: Поняття сторін у господарському процесі

Суми 2010

Вступ

На господарський суд покладені повноваження по розгляду справ за позовними заявами юридичних осіб (в т.ч. іноземних), громадян-підприємців, держаних та інших органів, прокурорів (їх заступників), які звертаються в інтересах держави.

Я обрала тему Курсової роботи «Сторони судового процесу» тому, що вона є досить актуальною, адже останніми роками все більше справ розглядають Господарські суди. Стрімке зростання кількості розглянутих справ свідчить не лише про пожвавлення господарської діяльності підприємств, але й про зростаючу довіру до суду з боку суспільства. Особливо приємно усвідомлювати, що громадяни задля встановлення справедливості не шукають так званих «обхідних шляхів» у вирішенні проблем та суперечок, а звертаються саме до арбітражних судів, які здатні неупереджено та у відповідності з чинним законодавством розв'язати будь-яку конфліктну ситуацію, що склалася між сторонами господарського судового процесу.

Предметом дослідження моєї курсової роботи є висвітлення таких питань:поняття сторін в господарському процесі; права та обов’язки сторін; процесуальне правонаступництво; процесуальна співучасть , а також умови встановлені для порушення провадження у справі про банкрутство.

Мета роботи: На підставі чинного господарсько-процесуального законодавства і практики його застосування розглянути питання сторін у господарському процесі.

Комплексний підхід до реалізації поставленої мети зумовив вирішення таких завдань:

ü Розкрити поняття сторін в господарському процесі.

ü Дослідити права та обов’язки сторін.

ü Визначити процесуальне правонаступництво.

ü Визначити процесуальна співучасть.

ü Розв’язати практичне завдання.

При написанні курсової роботи я використовувала різні дослідницькі методи, опрацювала і устатковувала різні правові підручники, шукала нормативно-правові акти, які стосуються моєї теми та інше.

При написання даної роботи я використала праці таких вчених: Д. М. Притики., В. Д. Чернадчука, В. В. Сухоноса, В. П. Нагребельного, Д. М. Лук'янця, І. А. Балюк та інших.

1. Сторони в судовому процесі

Учасниками судового процесу розподіляються на такі групи:

1) суддя; 2) особи, які сприяють провадженню у справі(секретар, експерт, перекладач);

3) особи, які захищають свої інтереси (сторони – позивач і відповідач; треті сторони) 4) особи, які представляють інтереси сторін (представники позивача і відповідача), треті особи.

Сторонами в господарському процесі є особи, між якими виник спір з матеріального правовідношення.

Господарське процесуальне законодавство не містить загального визначення поняття сторін судового процесу, але визначає коло осіб, які можуть ними бути.[10, ст. 95]

Особи, які можуть бути позивачами і відповідачами у господарському процесі - підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації), а у випадках, передбачених законодавством України, також державні та інші органи, громадяни, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.[6, ст. 1]. Серед осіб, які звертаються до господарського суду з позовними заявами, виокремлює підприємства та організації із заявами про захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державні та інші органи — у випадках, передбачених законодавством; прокурорів та їхніх заступників — в інтересах держави; а також Рахункову палату — в інтересах держави у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.[6, ст. 2]

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, установи інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. [6 ст. 21]

Позивачами є підприємства, установи, організації та громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або інтересу, який охороняється законом. Відповідачами є підприємства, установи, організації і громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, яким пред’явлено позовну вимогу.[9, ст. 70]

Вже зазначалося, що підприємства та організації, які є сторонами в господарському процесі, повинні мати статус юридичної особи. Юридичними особами визначаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов’язки бути позивачами і відповідачами в господарському суді й третейському суді. Статус юридичної особи не залежить від її форми власності або організаційно-правової форми. Статусу юридичної особи організація набуває з моменту її державної реєстрації та припиняється з моменту виключення з державного реєстру.[7, ст. 23] Таким чином, статус юридичної особи дозволяє організації виступати в господарському процесі як позивачем, так і відповідачем. Відповідачами й позивачами в господарському процесі можуть бути громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, який, як і статус юридичної особи, виникає з моменту державної реєстрації і припиняється з моменту відміни державної реєстрації і виключення з державного реєстру.

Звідси висновок: зазначені особи можуть бути позивачами і відповідачами в господарському процесі лише за умов їхньої юридичної легалізації. Сторонами господарського процесу, згідно з діючим законодавством, можуть бути також іноземні юридичні особи.

Що стосується випадків, коли сторонами (позивачами і відповідачами) виступають державні та інші органи, громадяни, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, вони повинні бути прямо зазначені у законодавчих актах.

Позивач і відповідач виступають як суб’єкти спірного матеріального правовідношення, однак доки не прийнято рішення з приводу їх прав і обов’язків, господарський суд виходить із наявності спірного права (передбачення його) у однієї сторони та обов’язків (передбачення такого) у другої сторони. Тому обидві сторони господарського процесу (позивач і відповідач) — це тільки передбачувані суб’єкти спірного матеріального правовідношення, яке буде предметом розгляду в господарському процесі.

Позивач — це особа, яка передбачувано є володарем спірного права або інтересу, що охороняється законом, і яка звертається до господарського суду за захистом, оскільки вона вважає, що її право порушено або необґрунтовано оспорюється відповідачем. Слід зазначити, що оскільки позовна заява подається особою або в її інтересах, на захист особи з матеріально-правового відношення, тому, коли від позову відмовляється особа, яка подала позов в інтересах іншої, остання має право вимагати розгляд справи по суті, але коли відмовляється від позову особа, в інтересах якої він поданий, це тягне за собою залишення позову без розгляду, за виключеннями, встановленими законодавством.[8, ст. 59]

Відповідно до ст. 1, 2 ГПК України, розрізняють: