Общая характеристика прав на чужие вещи

Страница 8

Пункт "з" статті 99 Земельного кодексу України (інші земельні сервітути) означає, що наведений вище перелік видів земельних сервітутів не є вичерпним. Зацікавлена сторона вправі вимагати встановлення на її користь іншого виду сервітуту щодо чужої земельної ділянки, виходячи із конкретних потреб та існування недоліків земельної ділянки, для використання якої необхідно встановлення сервітуту. Зокрема, можливі такі види земельних сервітутів, які полягають у будь-якому обмеженні власника обтяженої земельної ділянки у праві користуванні нею: обмеження або заборона забудови, обмеження насаджень, обмеження господарського використання земельної ділянки тощо. Необхідно зазначити, що встановлення земельного сервітуту не повинно виходити за межі цільового призначення земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Щодо правомірності встановлення земельного сервітуту на право забудови чужої земельної ділянки повідомляємо, що такий сервітут не може встановлюватися, оскільки це передбачено іншим видом речового права на чуже майно— суперфіцієм.

Згідно із частиною 1 статті 100 Земельного кодексу України вимагати встановлення земельного сервітуту має право власник або землекористувач земельної ділянки. Однак, відповідно до діючого законодавства, право вимагати встановлення земельного сервітуту мають не лише землевласники та землекористувачі. Так, відповідно до частини 6 статті 10 Закону України "Про телекомунікації" особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів до категорії земель, визначених Земельним кодексом України, для прокладання під землею телекомунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень.

Згідно з частиною 2 статті 100 Земельного кодексу України земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду. Проте, необхідно мати на увазі, що сусідніми можуть бути земельні ділянки, які не мають спільної межі.

Істотні умови договору земельного сервітуту законодавством не визначені. Але, виходячи з практики застосування норм земельного і цивільного права, найбільш доцільним вбачається передбачення у договорі земельного сервітуту таких істотних умов: спосіб обтяження земельної ділянки; опис місця розташування із визначенням меж поширення права земельного сервітуту на плані (схемі); обсяг права земельного сервітуту; строк дії договору земельного сервітуту; плата за земельний сервітут.

Відповідно до частини 3 статті 100 Земельного кодексу України право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку. Таким чином, право земельного сервітуту реєструється у порядку та на підставах, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 N 1952-IV.

Разом з тим повідомляємо, що Державним комітетом України по земельних ресурсах розроблено проект Закону України "Про земельні сервітути", який передбачає запровадження механізмів встановлення і дії сервітутних прав.

Начальник інспекції О.М.Нечипоренко