1. Поняття, кримінології як науки, її предмет 2. Особистість злочинця

Страница 4

Дванадцятирічних В.Козлова і А.Решетилова та тринадцятирічного Є.Власова затримали, вилучивши у них крадену апаратуру, яку вони прийшли здавати на ринку перекупникам. Через малих слідчі вийшли на їх старших спільників. Першим був взятий 15-річний студент ПТУ О. Агапов, на квартирі в якого виявився цілий склад ще не проданих крадених речей - монітори, телефони, комп'ютерні запчастини. Подільниками виявилися 18-річний Д. Щербаков ("сидів" на героїні і в свій час притягався до кримінальної відповідальності за зберігання наркотиків) і 17-річний А.Баженов (раніше потрапляв під слідство за крадіжку).

За попередніми підрахунками оперативників, юнці здійснили по меншій мірі два десятки подібного роду злочинів.

Таким чином, антисоціальна поведінка неповнолітніх зумовлена впливом багатьох факторів, серед яких, на наш погляд, провідними є наступні:

несприятливі соціальні умови (особливо сімейні);

індивідуальні особливості особистості підлітка. У процесі проведення судово-психологічних експертиз було проаналізовано 62 кримінальних справи по статевих злочинах неповнолітніх у віці від 12 до 18 років, вивчені механізми їх злочинної поведінки в залежності від особистісних характеристик. У структурі особистості більшості підлітків діагностувалися акцентуації характеру. У групі тих, що здійснили насильство поодинці, переважали: епілептоїдний тип – 64%, шизоїдний тип - 12%, нестійкий - 11%, а серед тих підлітків, які здійснили насильство в групі (48 чоловік) діагностувався гіпертимний тип характеру - 14%, нестійкий - 13% і конформний тип - 10%;

безпосередній вплив ровесників чи дорослих людей, референтних груп;

соціальна неконтрольованість.

Підвищення уваги суспільства до життя, навчальної та ігрової діяльності підлітків, покращення соціально-економічних умов, організація соціальне корисної та цікавої життєдіяльності можуть сприяти вирішенню проблеми зниження і викорінення злочинності неповнолітніх [2, с. 21].

Список використаних джерел

1. Джужа О. М., Василевич В. В. Кримінологія. — К.: Прецедент, 2004. — 208 с.

2. Дрьомін В. М. Кримінологія. — О.: Юридична література, 2003. — 169 с.

3. Колб О. Г., Яцишин М. М., Крикунов О. В. Кримінологія: довідник термінів, основні визначення, рекомендовані джерела. — Луцьк: РВВ "Вежа" Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. — 467с.

4. Моісеєв Є. М., Василевич В. В., Голосніченко Д. І. Кримінологічна віктимологія. — К.: Атіка, 2006. — 352 c.

5. Шестаков Д. А. Криминология. — СПб.: Издательство Р.Асланова "Юридический центр Пресс", 2006. — 559 с.