Банк и банковская система
Страница 2
- Емісійні;
- Кредитні;
- Розрахункові;
- Управлінські функції.
На НБУ покладене регулювання діяльності комерційних банків за метою створення загальних умов для функціонування комерційних банків і впровадження принципів сумлінної банківської конкуренції. При Цьому в поточну діяльність комерційних банків НБУ не втручається. Його регулюючі і контрольні функції направлені на підтримання стабільності грошово-кредитної системи, захист інтересів банківських кредиторів і вкладників. Він видають в порядку, передбаченому Законом про банки, ліцензії на скоїння банківських операцій, в тому числі в іноземній валюті.
За метою забезпечення фінансової прочности банку і захисту інтересів його клієнтів, НБУ визначає порядок формування з прибутку комерційних банків страхових і резервних фондів, призначених для покриття можливих збитків, встановлює для цих банків наступні економічні нормативи:
- Мінімальний розмір статутного капіталу;
- Граничне співвідношення між розміром власних засобів банка і сумою його активів;
- Показники ліквідності балансу;
- Розмір обов'язкових резервів, що містяться в НБУ;
- Максимальний ризик на одного позичальника;
- Максимальні розміри валютного, процентного і курсового ризиків.
За метою забеспечення экономічної тривалості функціонування банківської системи НБУ встановив також наступні економічні нормативи діяльності комерційних банків:
- Норматывы достатності капіталу комерційного банку;
- Нормативи ліквідності балансу комерційного банку;
- Мінімальний розмір обов'язкових резервів, що депонуються в НБУ;
- Максимальний розмір ризику на одного позичальника.
При цьому Нацбанк застосовує нормативи як директивного характеру, обов'язкові для виконання всіма комерційними банками, так і оціночні, що використаються для аналізу їхньої діяльності і фінансового стану.
Достатність капіталу комерційного банку визначається мінімально допустимим розміром статутного капіталу банка і граничним співвідношенням всього його капіталу і суми активів з урахуванням оцінки ризику.
Банки забов’язані підтримувать постійну відповідність між обсягами притягнення і розміщення ресурсів з урахуванням термінів кредитних операцій.
При недодержанні комерційним банком встановлених економічних нормативів і вимог ліквідності балансу НБУ має право:
- Збільшити розмір коштів банка, що депонуються в НБУ;
- Ставити питання перед фундаторами банка про проведення заходів по оздоровленню фінансового стану банка і в необхідних випадках його реорганізації або ліквідації.
Встановлені НБУ привила регулювання діяльності комерційних і кооперативних банків включають порядок формування комерційними банками фонду регулювання кредитних ресурсів банківської системи України. В цілях подальшого розвитку економічних засобів управління кредитною системою, підвищення ефективності використання кредитних ресурсів, концентрації їх на рішенні пріоритетних загальнодержавних програм і задач НБУ утворить цей фонд за рахунок частини привернутих банками ресурсів і депозитів.
Депонування засобів може бути здійснене частково або повністю в формі вкладень в облігації Державної внутрішньої позики України.
Розмір засобів, що підлягають депонуванню, банк розраховує, виходячи з залишків використаних коштів на 1 число кожного місяця.
НБУ може надавати короткострокові кредити комерційним і кооперативним банкам за рахунок наявних в його распорядженні кредитних ресурсів в межах встановленого ліміту кредитування. Рішення питання про надання кредиту принимется на основі аналізу фінансового стану комерційного банку, перспектив погашення кредиту, з урахуванням фактичного формування власних ресурсів і притягнення банком засобів на розрахункові, поточні, депозитні і інші рахунки підприємств, організацій і кооперативів та розміщення ресурсів.
Кредитування здійснюється на основі договорів, в яких передбачаються взаємні зобов'язання і економічна відповідальність сторін, термін і розміри позички, зобов'язання НБУ по вчасному наданню кредиту, порядок його видачі і погашення, процентна ставка, умови її зміни, зобов'язання комерційного банку по заставі і вчасному поверненню кредиту, зміст інформації, що представляється НБУ для перевірки забезпечення кредиту. В такому договорі можуть міститися і інші умови по угоді сторін.
В якості забезпечення кредитів можуть прийматися гарантії одержувачів, що розташуються відповідними грошовими і матеріальними ресурсами, вільними від застави. Процентні ставки по кредитам, що надаються комерційним, кооперативним банкам Національним Банком України, встановлюються Правлінням НБУ.
Банківська система сьогодні - одна з найважливіших і невід'ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків і товарного виробництва і звернення історичні шло паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, виступаючи посередниками в перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва.
Комерційні Банки відносяться до особливої категорії ділових підприємств, що отримали назва фінансових посередників. Вони привертають капітали, заощадження населення идругие грошові засоби, що вивільнюються в процесі господарської діяльності, і надають їхн в тимчасове користування іншим економічним агентам, що потребують додаткового капіталу. Банки створюють на нові вимоги і зобов'язання, що стають товаром на грошовому ринку. Так, приймаючи вклади клієнтів, комерційний банк створює нове забов’язання - депозит, а видаючи позичку - нова вимога до позичальника. Цей процес створення нових зобов'язань складає суттєвість фінансового посередництва. Ця трансформація дозволяє подолати складнощі прямого контакту сберегателей і позичальників, возникающи із-за несовпадения необхідних сум ,що пропонуються і, їхніх термінів, прибутковості, і т.д.
Масштаби фінансового посередництва в сучасній економіці поистине величезні. Подання про це дасть статистика грошових потоків. В цій системі врахування господарство поділлене на ряд секторів: домашні господарства, ділові підприємства, державні учереждения, фінансові інститути, закордонний сектор.
Надлишок коштів |
Пропозиція |
Попит |
Надлишок коштів | ||||
Фіз.лиця
Ділові фірми
Держ.установи
Финансові інститути
Закорд. сектор |
Фіз.лиця
Ділові фірми
Держ.установи
Финансові інститути
Закорд. сектор | ||||||
Финансова система | |||||||
В країнах з розвиненою економікою сектор домашніх господарств є, як правило постачальником капіталу для інших секторів. Сектор ділових фірм в умовах нормальної економічної конъюнктуры зазнає дефіциту грошових засобів. Державний сектор звичайно дефіцитний, тому держава виступає позичальником на ринку ссудных капіталів. Закордонний сектор може мати як дефіцит, так і избыток засобів в залежності від стану платіжного балансу країни по поточним операціям і сальдо межстранового рухи капіталу.