Атомная энергетика основные проблемы и перспективы развития

Страница 4

9. Для погодженого вирiшення питань, що належать до компетенцiї Держатому України, обговорення найважливiших напрямiв дiяльностi i розвитку галузi в Держатомi України утворюється колегiя у складi Голови Держатому України (голова колегiї), заступникiв Голови за посадою, а також iнших керiвних працiвникiв Держатому України.

До складу колегiї можуть входити керiвники iнших центральних органiв виконавчої влади, а також пiдприємств, установ та органiзацiй, що належать до сфери управлiння Держатому України.

Членiв колегiї затверджує та увiльняє вiд виконання обов'язкiв Кабiнет Мiнiстрiв України.

Рiшення колегiї проводяться в життя наказами Держатому України.

10. Для розроблення наукових рекомендацiй та iнших пропозицiй щодо програм розвитку науково-технiчного прогресу i впровадження нових технологiй у Держатомi України може утворюватися науково-технiчна рада. Склад науково-технiчної ради i положення про неї затверджує Голова Держатому України.

У Держатомi України можуть утворюватися й iншi дорадчi та консультативнi органи. Склад цих органiв i положення про них затверджує Голова Держатому України.

11. Граничну чисельнiсть працiвникiв центрального апарату Держатому України затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням Мiнiстерства енергетики України.

Структуру, штатний розпис та кошторис доходiв i видаткiв центрального апарату Держатому України затверджує Мiнiстр енергетики України.

Положення про структурнi пiдроздiли центрального апарату Держатому України затверджує його Голова.

12. Держатом України є юридичною особою, має самостiйний баланс, рахунки в установах банкiв, печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Глава Адмiнiстрацiї

Президента України В. ЛИТВИН

Особливостi приватизацiї в енергетичнiй галузi

Галузева програма ринкових перетворень в електроенергетичному комплексi була остаточно сформована пiсля пiдписання Указу Президента України вiд 04.04.95 №282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексi України".

Для переходу до ринкових вiдносин в електроенергетичному комплексi необхiдно було здiйснити корпоратизацiю (роздержавлення) енергопiдприємств та внесення змiн у їх структуру та форму управлiння.

З цiєю метою були лiквiдованi виробничi енергетичнi об`єднання, якi займалися виробництвом електроенергiї, її передачею та розподiлом, електрозбутовою дiяльнiстю i являлися державними (природними) монопольними монстрами.

В результатi реструктуризацiї галузi замiсть 8 виробничих об`єднань було створено: 4 енергогенеруючих акцiонерних компанiї, де державний пакет акцiй повинен складати 50%+1 акцiя; 27 енергопостачальних акцiонерних компанiй, у яких державний пакет акцiй повинен складати 25%+1 акцiя; державне пiдприємство "Нацiональна енергетична компанiя "Укренерго", яке має в своєму складi магiстральнi електромережi та здiйснює централiзоване диспетчерське управлiння єдиною енергетичною системою України; 2 гiдрогенеруючих компанiї та нацiональна атомна енергетична компанiя, якi не пiдлягають приватизацiї.

Пiсля проведення реструктуризацiї електроенергетичної галузi на протязi 1996-1997 рокiв був проведений пiльговий продаж акцiй енергетичних компанiй трудовим колективам галузi. В результатi цього працiвники галузi отримали у власнiсть в середньому близько 17% акцiй енергетичних компанiй.

В 1998 роцi розпочався перший етап грошової приватизацiї, метою якого було поповнення державного бюджету та залучення iнвестицiй для реконструкцiї та модернiзацiї обладнання приватизованих енергокомпанiй. За цей час контрольнi пакети акцiй (не менше 50%) семи енергопостачальних компанiй ("Прикарпаттяобленерго", "Луганськобленерго", "Львiвобленерго", "Одесаобленерго", "Полтаваобленерго", "Сумиобленерго", "Чернiгiвобленерго") були викупленi приватними структурами.

На жаль, запланованi результати вiд першого етапу грошової приватизацiї не були досягнутi. Причиною цього було те, що приватизацiя енергокомпанiй здiйснювалася за загальними схемами приватизацiї, якi не враховували особливостi електроенергетичної галузi. Енергетичне виробництво носить безперервний характер, вироблена електроенергiя не може накопичуватися на складах. Всi енергетичнi об`єкти поєднанi в єдину енергетичну систему, де вiдмова одного з об`єктiв може призвести до руйнування всiєї системи. Тому при приватизацiї майбутнiй власник повинен мати вiдповiдний досвiд роботи в енергетичному комплексi, а сам процес приватизацiї та реструктуризацiї не повинен порушувати цiлiснiсть електроенергетичного комплексу.

В Указi Президента України №944 вiд 02.08.99 "Про деякi питання приватизацiї об`єктiв електроенергетичного комплексу" цi недолiки були врахованi.

В цьому Указi, виходячи з позитивного досвiду вже проведеної приватизацiї енергетики в рядi країн, зроблено наголос на залучення стратегiчних iнвесторiв. Змiненi пiдходи до продажу пакетiв акцiй енергокомпанiй - акцiї енергокомпанiй необхiдно продавати стратегiчним iнвесторам, якi мають досвiд роботи з об`єктами енергетики, на некомерцiйних конкурсах пiд iнвестицiйнi зобов'язання, оскiльки галузь є стратегiчно важливою для держави та високо технологiчною i стратегiя iнвестора повинна спiвпадати з iнтересами держави.

На пiдставi протокольного рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10.08.99 № 30 та з метою збереження керованостi об'єднаною енергетичною системою України Нацiональному агентству по управлiнню державними корпоративними правами доручено до 15.08.99 завершити документальну передачу в безпосереднє управлiння Мiнiстерства енергетики України державного пакету акцiй енергетичних компанiй з внесенням змiн до реєстрiв акцiонерiв.

На узгодженi в Кабiнетi Мiнiстрiв знаходиться проект Указу Президента України "Про управлiння електроенергетичним комплексом", який передбачає створити Нацiональну акцiонерну компанiю "Енергосистема України" на базi закрiплених у державнiй власностi пакетiв акцiй пiдприємств електроенергетичного комплексу України.

Другий етап грошової приватизацiї енергопостачальних та енергогенеруючих компанiй повинен реалiзуватися на протязi 2000-2001 рокiв. Очiкується, що даний етап приватизацiї дозволить поповнити державний бюджет, а також залучити в галузь iнвестицiї, якi вкрай необхiднi для модернiзацiї та реконструкцiї обладнання енергокомпанiй

Атомная энергетика Украины.

В состав энергетический отрасли Украины входит 5 атомных электростанций (АЭС) установленной мощностью 12.818 млн. КВт

- Запорожская АЭС

- Ровенская АЭС

- Чернобыльская АЭС

- Хмельницкая АЭС

- Южно-Украинская АЭС

Запорожская АЭС

Запорожская АЭС сегодня является самой мощной атомной станцией в Европе и третьей - в мире, в эксплуатации которой находятся 6 энергоблоков мощностью по 1 млн.кВт каждый.

Первый энергоблок Запорожской АЭС был введен в эксплуатацию 10 декабря 1984 года. Ежегодно до 1989 года в строй вводился один энергоблок АЭС. Шестой энергоблок введен в эксплуатацию в декабре 1995 года.

С начала эксплуатации Запорожская АЭС выработала 370,8 млрд.кВтч электроэнергии, что равно энергопотреблению всей Украины в течение более чем двух лет.

Имея установленную мощность 6000 МВт, что составляет 12,1% от суммарной установленной мощности энергетики Украины, производство электрической энергии на Запорожской АЭС в последнее время составляет примерно 47% от общего производства электроэнергии атомными станциями Украины и почти 21 % от общей выработки электроэнергии на Украине.

Коэффициент использования установленной мощности (КИУМ) имеет тенденцию к повышению. За 1998 год КИУМ составил в среднем по энергоблокам ОП ЗАЭС - 67,3%, что является самым высоким показателем среди АЭС Украины с ВВЭР-1000 и отвечает стандартным показателям зарубежных АЭС.

Проверка Запорожской АЭС комиссией МАГАТЭ (апрель 1999 го-да) по программе "OSART", подтвердила высокую степень надежности и безопасности атомной станции.