57.59. Страхові посередники. Порівняльна характеристика особистого та майнового страхування
58. Субєкти та посередники страхового ринку
60. Поняття призначення та функції міжнародних фінансів
1. Суть і функції фінансів
Фінанси - це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу ВВП і національного доходу. Отже, фінанси безпосередньо пов'язані з грошовими відносинами, але не тотожні їм.
Функціонування фінансів забезпечується через фінансову систему.
На практиці ця система включає різноманітні фінансові інститути, які суспільство використовує з метою забезпечення кругообігу фінансових ресурсів різної цілеспрямованості, і поділяється на: державні фінанси; фінанси підприємств і організацій; фінанси населення.
Фінанси виконують наступні функції: регулюючу, розподільчу та контрольну.
Регулююча функція фінансів базується на правовій регламентації грошових відносин у суспільстві. Для забезпечення регулюючої функції застосовується набір фінансових інструментів, передусім податків. З їхньою допомогою держава впливає на різні сторони фінансово-економічного розвитку.
Розподільча функція фінансів пов'язана передусім з розподілом та перерозподілом суспільного продукту й національного доходу для задоволення різних потреб народного господарства й населення.
Контрольну функцію фінанси виконують у процесі утворення й використання грошових ресурсів. Цей контроль має встановлюватися за пропорціями в розподілі й раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів шляхом з'ясування відповідності розміру фондів наміченим цілям.
2. Передумови ефективного функціонування фінансів
Передумовами виникнення фінансів є:
- існування та розвиток товарно-грошових відноси
- існування держави та виконання нею своїх обов’язків
- дія економічних законів на ринку
3. Фінансова політика та її основні принципиі напрями
Фінансова політика - це сукупність заходів держави з організації та використання фінансів для забезпечення економічного й соціального розвитку країни.
Фінансова політика є складовим елементом економічної політики держави, в якій визначаються:
- основні напрями розвитку народного господарства країни;
- загальний обсяг фінансових ресурсів держави;
- джерела утворення фінансових ресурсів і напрямки їх використання;
- створення ефективної системи управління фінансами;
- опрацювання досконалого механізму регулювання та стимулювання економічно-соціальних процесів у державі за допомогою фінансових інструментів.
Основною метою фінансової політики є оптимальний розподіл валового внутрішнього продукту між галузями народного господарства та соціальними групами населення, територіями.
Загальні принципи фінансової політики, на основі яких вона ґрунтується:
- постійне сприяння розвитку виробництва, підтримання підприємницької активності й підвищення рівня зайнятості населення;
- мобілізація й використання фінансових ресурсів на забезпечення соціальних гарантій населення;
- вплив за допомогою фінансового механізму на раціональне використання природних ресурсів і заборону технологій, що загрожують здоров'ю людини.
4. Принципи бюджетної системи
1.Принцип єдності бюджету означає існування єдиного рахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи.
2.Принцип збалансованості означає,що видатки повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.
3.Державний бюджет України, бюджет Автономної Республіки Крим, місцеві бюджети є самостійними.
4. Принцип повноти полягає у відображенні в бюджеті усіх доходів і видатків.
5.Принцип обгрунтованості означає, що бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил .
6. Принцип ефективності полягає в тому, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
7. Принцип субсидіарності - це розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами, який грунтується на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача.
8. Принцип цільового використання бюджетних коштів полягає у використанні їх тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
9. Принцип справедливості забезпечує базування бюджетної системи України на засадах справедливого розподілу суспільного багатства в країні.
10. Принцип публічності та прозорості означає, що державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами.