Þ Під родом небезпеки розуміється набір специфічних страхових подій (страхових ризиків), які супроводжують конкретну діяльність страхувальника. Із цього погляду в загальному страхуванні виокремлюють, наприклад, автотранспортне страхування, морське та авіаційне страхування, страхування ядерних, космічних, кредитних ризиків тощо.
Þ За статусом страхувальника виділяють:
• послуги, які обслуговують інтереси громадян,
• послуги, які обслуговують інтереси юридичних осіб (суб'єктів підприємницької діяльності).
Þ За статусом страховика виокремлюють:
• комерційне страхування (ВАТ, ЗАТ, повні, командитні товариства, товариства з додатковою відповідальністю та ін.),
• взаємне (товариства взаємного страхування),
• державне (державні страхові організації).
Класифікація за юридичнимиознаками:
Згідно з директивами ЄС виділяють 7 класів довгострокового страхування (життя і пенсій) і 18 класів загального страхування.
Згідно з вимогами внутрішнього законодавства України виділяють 20 видів страхування, причому не відбувається розмежування на довгострокове страхування та загальне страхування.
Страховий тариф – це ставка страхової премії з одиниці страхової премії або з вартості об¢єкта страхування (тобто з повної страхової суми) за визначений період страхування.
1. ставка премії з одиниці страхової суми:
- встановлюється у вартісному вираженні (у гривнях чи копійках з кожної тисячі або сотні страхової суми). Щоб знайти повну страхову премію, потрібно ставку в гривнях і копійках помножити на кількість сотень або тисяч у складі страхової суми (наприклад, 2 грн. З кожної сотні);
2. ставка премії з вартості об¢єкта страхування:
- виражається у відсотках (наприклад, 5%).
В обов¢язкових видах страхування максимальний розмір страхових торифів встановлюється відповідними законодавчими актами; в дабровільних видах страхування страхові тарифи розробляються страховиками.
Страхова сума – грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням. За майновим страхуванням не повинна перевищувати вартості об’єкта. При добровільному страхуванні життя не обмежується
Страх. збиток – шкода, нанесена страхувальнику внаслідок страхового випадку. В особистому страхуванні страховий збиток – це витрати на поховання та витрати на лікування страхувальника (застрахованого). В майновому страхуванні – це, при повній загибелі майна, його дійсна вартість; при пошкодженні майна, це різниця між дійсною вартістю майна і вартістю майна, що залишилось (до страхового збитку також відносять витрати на рятування майна);
. Страхове відшкодування – грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхрве відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. У разі, коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об’єкта, страхове відшкодування
57.59. Страхові посередники. Порівняльна характеристика особистого та майнового страхування
Страховий посередник – одна з трьох головних дійових осіб на страховому ринку поряд зі страхувальником і страховиком. Через них можуть укладатися договори страхування і вирішуватися окремі питання щодо врегулювання претензій.
Страховими посередниками є агенти та брокери.
Згідно Закону України “Про страхування ” страхові агенти – громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють у його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.
Страхові агенти – це, як правило, фізичні особи, що працюють у тій чи іншій страховій компанії. Роль агентів можуть також виконувати транспортні підприємства при здійсненні обов¢язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті; банки і поштові відділення з продажу полісів обов¢язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та ін. видів страхування.
Страхові агенти реалізують готовий страховий продукт і не мають впливу на його якість.
Діяльність страхових агентів оплачується у вигляді комісійної винагороди або комісії, розмір якої обумовлюється агентською угодою і, як правило, виражається у відсотках від страхової премії, сплаченої страхувальником за конкретним договором страхування.
Згідно Закону України “Про страхування ” страхові брокери – громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.
Брокерами можуть бути як фізичні, так і юридичні осбои у вигляді брокерської контори з найманим персоналом.
За свою роботу брокер отримує комісійну винагороду (брокераж), яка відраховується з премії, що належить страховій компанії, в якій брокер розмістив ризик клієнта; розмір цієї винагороди регулюється ринком.
Страховий ринок - це особлива сфера грошових відносин, у якій здійснюється механізм перерозподілу фінансових ресурсів страхувальників та страховиків Об'єктом купівлі - продажу на страховому ринку виступає специфічна послуга- страховий захист.
Майнове страхування.Об'єктом такого страхування виступають майнові інтереси страхувальника, пов'язані з його законним володінням, розпорядженням або з використанням певного майна. Майнове страхування є формою страхового захисту від ризиків та відшкодування збитків, що входять до обсягу страхової відповідальності.
Ринок майнового страхування включає:
- страхування майна підприємств;
- страхування врожаю сільськогосподарських культур;
- страхування домашнього майна громадян;
- страхування транспортних засобів та інші.
Ринок особистого страхування включає в себе такі сегменти:
1. Страхування життя:
- змішане страхування життя;
- страхування дітей;
-страхування на їшпадок втрати працездатності та інші.
2. Страхування від нещасних випадків:
-індивідуальне страхування від нещасних випадків;
-страхування працівників за рахунок організацій;
-страхування пасажирів.
58. Субєкти та посередники страхового ринку
Суб¢єкти страхового ринку:
• страхувальники (юр. особи та громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства Укр.),
• страховики (юр. особи, створені у формі АТ, повного або командитного товариства або товариства з додат. відповідальністю, які отримали ліцензію на страхову діяльність),
• перестраховики (страхова компанія, яка приймає об’єкти в перестрахування),
Страховий посередник – одна з трьох головних дійових осіб на страховому ринку поряд зі страхувальником і страховиком. Через них можуть укладатися договори страхування і вирішуватися окремі питання щодо врегулювання претензій.
Страховими посередниками є агенти та брокери.
Згідно Закону України “Про страхування ” страхові агенти – громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють у його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.