Страница 3
Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет і бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.
До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні в містах, селищні і сільські бюджети.
Бюджет області об'єднує обласний бюджет і бюджети районів і міст обласного підпорядкування.
Бюджет району об'єднує районні бюджети, бюджети міст районного підпорядкування, селищні і сільські бюджети.
Бюджет міста, що має районний поділ, об'єднує міський бюджет і бюджет районів, що входять у його склад.
12. Доходи і видатки місцевих фінансів
Місцеві фінанси – система формування, розподілу й використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них завдань та функцій.
Джерела доходів місцевих бюджетів:
1. Власні доходи – надходження, які формуються на території підзвітних місцевим органам влади. До них належать: плата за землю, місцеві податки та збори, податок з власників транспортних засобів, податок на прибуток комунальних підприємств, сільськогосподарський прибуток.
2. Закріплені – доходи які закріплюються за певним бюджетом. До них належать: податок з доходів фізичних осіб, державне мито, ліцензійні збори, збори за державну реєстрацію, плата за торгівельний патент.
3. Регульовані – податки які розподіляються між державним та місцевими бюджетами за встановленими нормами. До них належать: платежі за забруднення навколишнього середовища.
До видатків місцевих бюджетів належать:
- місцеву пожежну охорону
- початкову та середню школу
- охорону здоровя
- дорожнє господарство
- благоустрій
- працевлаштування безробітних
- екологічні проблеми
13. Фактори що впливають на внутрішню фінансову політику
На фінансову політику впливають внутрішні й зовнішні фактори. До внутрішніх факторів відносять:
а) форму власності на основні засоби виробництва;
б) структуру економіки;
в) соціальний склад населення;
г) рівень добробуту населення та прибутковість юридичних осіб;
д) стан розвитку економіки й організацію грошового обігу;
є) стабільність грошової одиниці;
є) досконалість податкової, цінової та кредитної політики.
До зовнішніх факторів відносять залежність держави від економічних відносин з іншими країнами щодо поставок сировини, матеріалів, інших природних ресурсів; обміну технологіями, взаємовідносин, пов'язаних із державним кредитом і ступенем інтеграції у світову економічну систему. На фінансову політику держави мають вплив і інші фактори, які визначаються тими економічними умовами, що складаються на конкретному етапі її розвитку. Отже, можна говорити про те, що фінансова політика є динамічним процесом, який змінюється і коригується виходячи з нагальних практичних потреб.
14. Дефіцит бюджету його суть та напрямки подолання
Бюджетний дефіцит являє собою перевищення видатків бюджету над його доходами.
Види державного дефіциту:
1. Касовий дефіцит – нестача коштів у бюджеті в результаті незбігу терміну надходження грошей та здійснення видатків.
2. Активний бюджетний дефіцит характеризується інвемтуванням коштів на розвиток економіки.
3. Пасивний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних витрат.
Бюджетний дефіцит перешкоджає розв'язанню економічних і соціальних проблем не тільки в конкретній країні, але й впливає на економічну ситуацію в інших країнах.
Теоретично можна виділити чотири основних напрямки подолання дефіциту бюджету:
— збільшення дохідної частини бюджету;
— скорочення видаткової частини бюджету;
— здійснення внутрішніх і зовнішніх позик;
— проведення грошової і кредитної емісії.
1. Збільшення дохідної частини бюджету — може бути пов'язаний з проведенням оптимальної податкової політики, яка б стимулювала виробників до розвитку виробництва і збільшення його обсягів.
2. Скорочення витрат державного бюджету. Сюди варто насамперед віднести скорочення витрат на народне господарство, зменшення до мінімуму участі держави у виробничих інвестиціях. Скорочення видаткової частини бюджету може бути досягнуте за рахунок зменшення усіх видів дотацій, субвенцій.
3. Скорочення дефіциту бюджету — здійснення внутрішніх і зовнішніх позик, тобто пошук джерел фінансування дефіциту, що склався.
15. Види бюджетного дефіциту
Бюджетний дефіцит — це перевищення видатків бюджету над його доходами
Види державного дефіциту
Циклічний дефіцит бюджету — це дефіцит, який є результатом циклічного падіння виробництва (скорочення національного доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон'юнктурних коливань.
Структурний дефіцит бюджету — це дефіцит, який є результатом дискреційної політики (встановлення ставок оподаткування, виплати на соціальне забезпечення, розмір оборонних видатків).
За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований:
Відкритий - офіційно визнаний у законі про бюджет;
Прихований - офіційно не визнається. Його форми: завищення планових обсягів доходів; включення у склад доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту. Прихований дефіцит- більш негативне явище, ніж відкритий.
За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим.
Вимушений - є наслідком низького рівня виробництва ВВП. Зумовлений недостатністю фінансових ресурсів у країні.
Свідомий - визначається характером фінансової політики держави - вона намагається знизити рівень оподаткування для стимулювання економіки. Недостатні ресурси держава мобілізує за допомогою позик. Крім того, використання державних позик необхідне для регулювання фінансового ринку, індикатором якого є державні цінні папери. Для них встановлюється мінімальний рівень процентних ставок при максимальній надійності, за їх допомогою держава стимулює або стримує фінансовий ринок.
За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити.
Активний - це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме зростанню ВВП.
Пасивний - покриття поточних витрат.
16. Суть і етапи бюджетного процесу
Бюджетний процес—це регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що становлять бюджетну систему України.
Можна виділити такі стадії бюджетного процесу:
1) складання проектів бюджетів;
2) розгляд та прийняття закону про державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;
3) виконання бюджету, в тому числі в разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;
4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
Виконання бюджету полягає в мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків
17. Суть місцевих фінансів, їх структура та функції
Місцеві фінанси – система формування, розподілу й використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них завдань та функцій.
Місцеві фінанси складаються:
- Місцеві бюджети
- фінанси підприємств, організацій та установ комунальної форм власності
Фінанси місцевих органів влади як системи охоплюють кілька основних взаємопов’язаних структурних елементів: видатки, доходи, способи їх формування, місцеві фінансові інститути, суб’єкти та об’єкти системи та відносини між суб’єктами системи, системою й іншими ланками фінансової системи держави.
Головним елементом фінансів місцевих органів влади є видатки.
Функції місцевих фінансів:
1. Розподільча функція місцевих фінансів проявляється у порядку формування доходів і видатків місцевих бюджетів, цільових фондів органів місцевого самоврядування, за допомогою яких проходить складний процес забезпечення їх фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на місцеве самоврядування функцій і завдань.
|