Страница 4
Для юридичних осіб
Корпоративні картки Eurocard/MasterCard Business видаються працівникам підприємств, фірм і организацій, які мають право використовувати в тих чи інших межах ресурси своїх компаній. Картки використовуються для оплати представницьких і виїздних витрат в Україні і за кордоном, витрат на господарчі потреби. Табл.1. ТАРИФИ ПО ЕМІСІЇ І ОБСЛУГОВУВАННЮ КАРТОК ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ EUROPAY INT. |
|
Річна сервісна ставка для основної картки | 5 USD | |
Річна сервісна ставка для додаткової картки | 5 USD | |
Плата за припинення дії картки для забезпечення безпеки коштів клієнта за його заявою | 10 USD | |
Поновлення розрахунків в зв’язку з крадіжкою чи загубленням картки чи ПІН-коду | 5 USD | |
Комісія за отримання готівки в банкоматах і ПВН свого банку | 0,5% | |
Комісія за отримання готівки в інших банкоматах | 1% , не менее 3 USD | |
Комісія за отримання готівки в ПВН інших | 1% , не менее 5 USD | |
Мінімальний перший внесок на картковий рахунок | 200 USD | |
Мінімальний залишок за картковим рахунком для однієї картки | 0 | |
Нарахування на кошти, розміщені на картковому рахунку | 0,50% | |
Плата за овердрафт | 60% | |
Комісія за заперечений розрахунок | 20 USD | |
Надання копії інформації по здійсненню операції | 5 USD | | |
Лідером по випуску карток системи Europay є ПУМБ. Не дивлячись на те, що функціонування цієї досить демократичної картки до цих пір не підкріплене приєднанням до міжнародної бази даних цієї системи, вона приймається до оплати в більшій кількості торгово-сервісних точок і приваблює своєю дешевістю.
Асоціації Europay International і MasterCard International розвивають сумісні програми з торговими підприємствами. Дуже часто найбільші компанії - наприклад, Lufthansa, одночасно мають сумісні картки, випущені в рамках обох міжнародних платіжних систем (VISA, Eurocard/MasterCard). Програми лояльності, пов’язані з обома картками, абсолютно однакові - щоб утримувачі карт були в рівних умовах. Такі карткові програми передбачають випуск платіжних карт банками спільно з партнерами, в особі яких можуть виступати торгові мережі. Для банку випуск ко-брендових карт є ефективним інструментом нарощування клієнтської бази; торгові мережі ж завдяки таким програмам дістають можливість збільшити торгові обороти.
Приклади сумісних програм:
1. Родовід Банк спільно з мережею будівельних супермаркетів «Нова Лінія» випускає карту, якою клієнт розплачується в магазині і отримує бонуси. Чим більше покупок - тим більше бонусів, які в кінці року їх можна обміняти на який-небудь товар цього магазина.
2. Цей же банк зайняв місце Райффайзен Банку Аваль в союзі з «картою Козиря» - літом стартувала акція, що дозволяє утримувачам 10%-ных карт (за умови певних відвідин ресторанів мережі) поміняти їх на 15%-ные. Аналогічне «підвищення» чекало володарів карт меншої і більшої «гідності». 3. «Надра» небезуспішно співробітничає з DЦ - володарі карт можуть отримати знижку у розмірі 5% на весь асортимент товарів, представлених в магазинах торгової мережі DЦ, а також кредит від банку у розмірі 500 грн., використовувати який можна тільки в магазинах DЦ, оплачуючи покупки сумісною картою DЦ і Надра Банку. Окрім спеціальних, карта забезпечує спектр послуг, передбачених для міжнародних платіжних карт. 4. Власниці картки Lady’s Club, сумісної з Укрексімбанком, не тільки отримують знижки в багатьох магазинах, ресторанах, салонах краси і медичних центрах, але і постійно беруть участь в акціях і розиграшах призів від партнерів банку.
5. Правекс-банк і Банк «Фінанси і Кредит» регулярно балують клієнтів новими картами - обидві установи практично не випускають карт без знижок в якихось магазинах.
6. В Україні є частина сумісних карт, розрахованих на мандрівників. ПУМБ спільно з авіакомпанією «Міжнародні авіалінії України» випускає бонусно-платіжну карту VISA - Classic Unembossed, Gold і Platinum. Вони дозволяють накопичувати бонусні милі і обмінювати їх на безкоштовний квиток.
7. Укрпромбанк співпрацює з мережею заправок ANP - випускає карту, яка дає можливість отримувати знижку на покупку палива в мережі цих АЗС.
На сьогоднішній день в Україні під патронатом НБУ створюється Національна система масових електронних платежів (НСМЕП). Запровадження НСМЕП має на меті:
· створення державної системи правового регулювання процесу безготівкових розрахунків із застосуванням банківських платіжних карток (зокрема, необхідно прийняти Закон України "Про переказ грошових коштів на території України", внести зміни до Кримінального кодексу, інших законодавчих актів);
· зниження оподаткування підприємств торгівлі та сфери послуг, які ведуть розрахунки у безготівковій формі;
· проведення аналізу з метою визначення відповідності діючій правовій базі НБУ, Державної податкової адміністрації та Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі, режиму взаємовідносин учасників НСМЕП (на підставі цього аналізу будуть підготовлені пропозиції щодо внесення змін до відповідних інструкцій та розпорядчих документів);
· узгодження з Державною податковою адміністрацією технології спільної роботи платіжних терміналів НСМЕП із різними торгівельними системами;
· визначення процедури розгляду можливих фінансових претензій замовників до постачальників програмного забезпечення і техніки та у процесі масових електронних платежів;
· органічного взаємозв`язку із практикою оподаткування і нормативами щодо залишку готівки;
· внесення змін до статті 24 Закону України "Про оплату праці" з метою проголошення пріоритетності виплат громадянам заробітної плати через установи банків. [10]
Очікується, що централізований підхід до створення Національної системи масових електронних платежів дасть змогу краще контролювати транзакції, швидко і оперативно керувати системою, забезпечити високий рівень захисту прав споживачів, які ведуть розрахунки за допомогою банківських платіжних карток. Висновки
В кінці роботи хочеться сказати, що не дивлячись на принципові переваги пластикових карток як інструмента безготівкових розрахунків, а також наявність багаторічного досвіду їх масового використання в західних країнах, просування карток на українському ринку наштовхнулось на ряд перешкод. Ці проблеми носять об”єктивний характер і пов”язані, в першу чергу, не з картками особисто, а з загальною ситуацією на вітчизняних ринках фінансових і торгових послуг приватним особам. На відміну від США, де пластикові картки були запропоновані населенню як черговий платіжний засіб і повинні були завоювати вже зформований ринок безготівкових розрахунків, в нашій країні картки відкривають нову главу в фінансовій практиці приватних осіб.
Тому на сьогодняшній день основна частина населення виявила неготовність до використання карток, яка прявилась як в недовірі до цих нових засобів, так і в нерозумінні їх можливостей. Слід зазначити, що це стосується масового споживача.
Наступною проблемою є формування мережі приймання карток. Можливо, що протягом певного часу ситуація буде вирішена. Як уже зазначалося вище, еквайєр-центри платіжних систем, не чекаючи об”єктивного покращення ситуації, винаходять шляхи по залученню торгових точок. Більш швидких результатів можна чекати від мережі видачі готівки і, преш за все, мережі банкоматів. Тут платіжні системи і банки володіють ситуацією і питання полягає лише до можливостей фінансування таких програм.
|