Особливості мислення у дітей із ЗПР

Страница 6

У таблиці 1 представлені середні показники кожної групи обстежених дітей.

Таблиця 1. Результати аналізу наочно представленого об'єкту.

Групи дітей

Кількість виділених ознак

до навчання

після навчання

Що нормально розвиваються

12,5

18,5

Із затримкою психічного розвитку

6,5

10,5

До кінця середнього шкільного віку діти із затримкою психічного розвитку справляються в середньому з 90,4 % завдань матриць Равена і 85,4% завдань «Наочних аналогій», а їх однолітки із звичайної школи відповідно вирішують 99,6 і 98,9 % завдань методик, що застосовувалися. Таким чином, незважаючи на значне просування школярів із затримкою психічного розвитку, розрив між ними і дітьми зберігається, що нормально розвиваються, в колишньому об'ємі.

Встановлено, що в молодшому шкільному віці діти із затримкою психічного розвитку володіють значним обсягом знань про навколишній світ, уміють ними оперувати, використовуючи розумові операції аналізу, синтезу, узагальнення, відвернення, здатні висловлювати судження про властивості знайомих об'єктів і про прості життєві ситуації. У результаті вони дуже мало відрізняються від однолітків, що нормально розвиваються, за показниками виконання субтестів «Протилежності аналогічно» і «Схожість і відмінності».

Утруднення викликають встановлення причин явищ, виділення основних, категоріальних якостей предметів, виділення абстрактніших(причинно-наслідкових, функціональних) зв'язків в завданнях методики «Прості аналогії», абстрактні судження (субтест «Абстрактні слова»), судження із приводу логічності поєднання деяких положень (субтест «Вербальні безглуздості»). Слід сказати, що найбільш складні завдання трьох перерахованих методик викликають деякі утруднення і у школярів цього віку, що розвиваються нормально, проте їх показники статистично значимо краще.

Розумово відсталі однолітки виявилися практично не здатними вирішувати завдання, що вимагають використання більше абстрактних форм словесно-логічного мислення.

Показники по субтесту «Словник» виявляються найбільш низькими як серед усієї групи «вербальних» субтестів, так і серед усіх субтестів взагалі. Їх відносний рівень по цьому субтесту виявляється нижче, ніж після тестів, що включають розумові завдання («Кмітливість», «Аналогії — схожість» та ін.). Середній показник по цьому субтесту для учнів III класу із затримкою психічного розвитку опиняється в зоні показників, характерних для розумової відсталості (83,8 % другокласників і 51,3 % третьокласників отримали по цьому субтесту показники, що опинилися в діапазоні розумової відсталості).

Ці дані свідчать як про те, що обмеженість словникового запасу є однією з найслабкіших сторін психічного розвитку дітей даної категорії, так і про те, що спеціальне навчання цих дітей дає дуже відчутний ефект: за один рік навчання більш ніж у 30 % дітей показники словника підвищилися настільки, що вишли з діапазону розумовою відсталості.

У дослідженні за методикою Яссман дітям слід було самостійно побудувати пропозиції із заданих в початковій формі слів, що вимагало попереднього осмислення набору слів з подальшим граматичним оформленням в пропозицію. Природно, що в частині випадків недоліки в побудові пропозицій могли бути пов'язані з труднощами осмислення набору слів (див. таблицю. 2).

Таблиця 2. Результати виконання завдання на складання пропозиції з набору слів, %.

Виконання завдання

Розподіл відповідей у дітей  

що нормально розвиваються

із затримкою психічного розвитку

розумово відсталих

Правильне

64,7

51

3,0

Неправильне

34,2

45

56,2

Відмова від складання

1,1

4

13,8

Результати ці говорять і про необхідність подальшого посилення роботи по розвитку лексики у дітей цієї категорії. Така робота має найважливіше значення не лише безпосередньо для збагачення мови дітей, але і для розвитку їх логічного мислення, для якого слова-поняття служать матеріалом.

Відмінності між дітьми із затримкою психічного розвитку і дітьми, що нормально розвиваються стають ще більше значними, коли складання пропозицій полегшується можливістю опертися при осмисленні набору слів на пропоновану дитині сюжетну картинку. У цих умовах діти, що нормально розвиваються, граматично правильно побудували 83 % пропозицій, тоді як діти із затримкою психічного розвитку — лише 63 % (див. таблицю. 3).

Таблиця 3. Результати виконання завдання на складання пропозицій з набору слів з опорою на картинку, %.

Виконання завдання

Розподіл відповідей у дітей

що нормально розвиваються

із затримкою психічного розвитку

розумово відсталих

Правильне

83

63

26,3

Неправильне

17

35,7

71,5

Відмова від складання

0

1,3

2,2

Як можна бачити із зіставлення кількості правильно складених пропозицій дітьми що нормально розвиваються і із затримкою психічного розвитку з опорою на картинку і без неї, допомога в осмисленні набору слів призводить до збільшенню числа правильно складених пропозицій дітьми із затримкою психічного розвитку у меншій мірі, чим що нормально розвиваються(на 12 % в порівнянні з 18,3 %). Це достатньо переконливо свідчить про те, що не стільки осмислення, тобто не інтелектуальні утруднення, скільки недостатнє володіння граматичною будовою мови, його закономірностями є причиною великого числа помилок у висловлюваннях у дітей описуваної категорії.

Аналіз результатів дослідження за методикою Забрамної С. Д. Діти з нормальним розумовим розвитком до 7-9 років розуміють думку, яку художник хотів передати в картині «Велосипедист». При аналізі картини «Двійка» можуть виникнути певні труднощі, але навідне питання допомагає дітям зрозуміти сенс цієї картини.

Діти із затримкою психічного розвитку зазнають значні труднощі, їм потрібна відчутніша допомога(потребують навідних питань).

Розумово відсталі діти цього віку обмежуються простим описом того, що вони бачать на картині, не розуміють міміку і жести персонажів. В процесі розповіді діти зісковзують на опис знайомих по колишньому досвіду ситуацій. Так, за асоціацією починають розповідати, як каталися на велосипеді і впали, як зіскочив ланцюг і т. п. Сенс картини їм не доступний, допомога неефективна.