ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ТА ДИСКУРСИВНІ ВЛАСТИВОСТІ ЕПІСТЕМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Страница 7

5. Лихолай Г.Л. Когнітивно-семантична концептуалізація метазнання в су­часній німецькій мові // Вісник Сумського держ. ун-ту. Філологічні науки. – 2004. – № 4 (63). – С. 27–32.

6. Лихолай Г.Л. Лексико-семантичні групи епістемічних дієслів (на мате­ріалі сучасної німецької мови) // Матеріали Всеукр. наук. конф. „Другі Каразін­ські читання”. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2003. – С. 76–77.

7. Герасімова Г.Л. Синергетичні засади епістемічної організації дискурсу // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – № 1 (21). – С. 120–125.

8. Герасімова Г.Л. Комунікативно-прагматичні властивості епістемічної лексики сучасної німецької мови // Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка. – Житомир: ЖДУ, 2005. – Вип. 23. – С. 133–136.

9. Герасімова Г.Л. Когнітивно-семантичні особливості епістемічного фра­зеокорпусу сучасної німецької мови // Вісник Запорізького нац. ун-ту. Філоло­гічні науки. – 2005. – № 1. – С. 34–38.

10. Герасімова Г.Л. Когнітивно зумовлена неповнота морфологічної пара­дигми епістемічної лексики // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’ян­ських мовах. Матеріали II Міжнар. наук. конф. – Дніпропетровськ: Пороги, 2005. – С. 77–79.

АНОТАЦІЯ

Герасімова Г.Л. Лінгвокогнітивні та дискурсивні властивості епістемічної лексики сучасної німецької мови. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Запорізький національний уні­верситет. – Запоріжжя, 2005.

Робота присвячена комплексному вивченню корпусу епістемічної лексики сучасної німецької мови в єдності її когнітивних і дискурсивно значущих пара­метрів. Доводиться, що лексика із акцентуванням епістемічних станів знання, віри, розуміння згрупована в єдину, ієрархічно структуровану систему, яка ор­ганічно вписується в загальну логосферу етносу. Значна увага приділяється ког­нітивно зумовленим особливостям семантики, граматики та словотвору епісте­мічних лексем. Одночасно здійснюється аналіз лінгвокогнітивних, лінгвопраг­матичних і лінгвосинергетичних засад функціонування епістемічної лексики в розмовно-побутовому, публіцистичному та науковому типах дискурсу. У ро­боті простежуються когнітивні механізми продукування висловлень із епісте­мічним компонентом смислу, визначаються корелятивні зв’язки епістемічних настанов мовленнєвої особистості з іллокутивними типами висловлення, вста­новлюються шляхи і способи використання цієї лексики залежно від типу дис­курсу, окреслюються ергономічні та синергетичні засади епістемічної органі­зації дискурсивної системи.

Ключові слова: епістемічна лексика, (мета)знання, епістемічний світ, епістеміч­ний стан, когнітивна семантика, дискурс, фрейм, мовленнєвий акт, синергетика.

ABSTRACT

Gerasimova G.L. Lingual-cognitive and Discourse Properties of the Epistemic Vocabulary of the Modern German Language. – Manuscript.

Dissertation for a Candidate Degree in Philology (Speciality 10.02.04 – Germanic Languages). – National University of Zaporizhzhia. – Zaporizhzhia, 2005.

The thesis is a cognitive and discourse research of the epistemic vocabulary in the modern German language. It has been proved that the lexemes with the accentua­tion on the epistemic states of “knowledge”, “belief”, “understanding” are grouped into a single hierarchical structured unity which is an organic part of the language lo­gosphere. The study focuses on the cognitive semantic, grammatical and word-forma­tive features of the epistemic lexemes. At the same time the analysis is made to reveal the lingual-cognitive, lingual-pragmatic and lingual-synergetic principles of functioning of the epistemic lexemes in the colloquial, publicistic, scientific types of discourse. The dissertation presents cognitive mechanisms of producing utterances with an epistemic component of sense and underlines the correlations of epistemic purposes of the speaker with the illocutive factor in speech; it deals with the specifici­ty of usage of epistemic lexemes according to the type of discourse and the ergono­mic and synergetic fundamentals of epistemic organization of the discourse system.

Key words: epistemic vocabulary, (meta)knowledge, epistemic world, epistemic state, cognitive semantics, discourse, frame, speech act, synergetics.

АННОТАЦИЯ

Герасимова А.Л. Лингвокогнитивные и дискурсивные свойства эписте­мической лексики современного немецкого языка. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Запорожский национальный университет. – Запорожье, 2005.

Работа посвящена комплексному изучению корпуса эпистемической лекси­ки современного немецкого языка в единстве ее когнитивных и дискурсивных параметров. Доказывается, что лексика с акцентуацией эпистемических состо­яний знания, веры, понимания сгруппирована в единую, иерархически структу­рированную систему. Ее ядром выступает интегральный признак ’пребывание фрагмента присвоенной информации в сознании, оцененного с позиции его по­знанности’ с тремя основными гипонимами – “достоверность”, “понимание”, “вера”. Каждый из гипотаксонов соотносится с четким набором эпистемиче­ских величин и лексических средств как их выразителей, которые в первом слу­чае организованы градуальным способом (две крайние полюсные точки ’полное знание’ и ’незнание’ с широким диапазоном промежуточных возможностей ’не­полного знания’), а во втором и третьем – бинарно-оппозиционным (’понима­ние’ – ’непонимание’, ’вера’ – ’не-вера’).

Значительное внимание уделяется когнитивно обусловленным особенно­стям семантики, грамматики и словообразования эпистемической лексики. На­личие семантических отношений полисемии, синонимии, антонимии между рассматриваемыми лексемами, тесная связь их когнитивно-семантических и когнитивно-грамматических свойств определяют относительную автономность данного лексического массива по отношению к другим участкам словарного состава немецкого языка. В то же время семантические и грамматические кор­реляции с единицами других лексических групп свидетельствуют, с одной сто­роны, о нечеткой демаркационной линии корпуса эпистемической лексики, а с другой, – о его органичной включенности в логосферу этноса.

В работе описываются лингвокогнитивный, лингвопрагматический и линг­восинергетический алгоритмы функционирования эпистемической лексики в трех типах дискурса – разговорно-бытовом, публицистическом и научном. При этом прослеживаются когнитивные механизмы продуцирования высказываний с эпистемическим компонентом смысла. Доказывается, что когнитивно-дискур­сивная реализация эпистемических факторов человеческой деятельности осу­ществляется по четко структурированному фрейму с тремя облигаторными со­ставляющими (слотами) – антропонимическим субъектом знания, эпистемиче­ской связкой и объектом знания.

В диссертации показаны корреляции эпистемических установок говоря­щего с иллокутивным фактором коммуникации, возможности участия эписте­мических лексем в реализации первичных и вторичных прагматических значе­ний, а также фатических речевых актов. Проведенное исследование включает лингвокультурный анализ эпистемических паремий, которые отображают стремление человеческой натуры к осознанному и адекватному постижению окружающего мира. Далее в работе определяется специфика лексических мар­керов знания, веры, понимания в зависимости от типа дискурса и с учетом ког­нитивно-дискурсивных презумпций говорящего. При этом очерчиваются эрго­номические факторы отбора эпистемических лексем, заключающиеся в ограни­чении дискурсивно активной лексики семантически примитивными, формально негромоздкими, стилистически нейтральными языковыми единицами. Также устанавливаются синергетические основы эпистемической организации дискур­сивной системы, причины и механизмы осуществления коммуникантами интен­сификационных, митигационных, дисконнектных, аппроксиматических тактик.

Ключевые слова: эпистемическая лексика, эпистемический мир, эпистемическо