ЭМОТИВНОСТЬ ХУДОЖЕСТВЕННОГО ТЕКСТА: СЕМАНТИКО-КОГНИТИВНЫЙ АСПЕКТ

Страница 7

Подытоживая результаты реферируемого диссертационного исследования, сделаем следующие ВЫВОДЫ:

1. Эмотивность является одной из основных категорий художественного текста, с помощью которой происходит реконструкция вписанной в художественный текст программы его интерпретации в эмотивном ракурсе и прогнозируется предполагаемое эмоциональное воздействие текста на читателя. Актуализация эмотивности художественного текста сопряжена с опредмеченными в тексте знаниями, которые являются или становятся эмоциогенными.

2. Эмотивность проявляется в художественных текстах через совокупность своих показателей, которые, с точки зрения текстовой статики, являются иерархически организованными текстовыми компонентами, связанными с экспликацией в тексте эмоциогенных знаний о языке и в языке (сигналы эмотивности), о мире (эмотивные ситуации) и о текстовой действительности (эмотивные топики). В основе разграничения разновидностей показателей эмотивности лежит их лингвосемиотическая, лингвокогнитивная, формально-семантическая специфика, а также функциональная неоднородность.

3. Процессуальная реализация эмотивности в англоязычных текстах малой прозаической формы происходит благодаря внутриуровневым и межуровневым отношениям между показателями эмотивности, которые, с точки зрения текстовой динамики, отображают процесс экспликации эмоциогенных знаний в тексте. В случае внутриуровных связей показателей эмотивности одного ранга образуются их аналоговые, контаминированные или амальгамированные конфигурации. Как результат межуровневых связей показателей эмотивности формируется эмоционально значимая подструктура художественного текста – его эмотивный профиль, который выделяется на фоне нейтральной в эмоциональном плане текстовой семантики.

Основные положения диссертации освещеныв следующих ПУБЛИКАЦИЯХ автора:

1. Семантико-когнітивний аспект показників емотивності англомовного художнього тексту // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія “Філологія”. – 1999. – Т.2, №1. – С. 104–115.

2. Специфіка функціонування показників емотивності в художньому тексті // Науковий Вісник Волинського державного університету. Філологічні науки (Романо-германська філологія). – 1999. – Вип. 3. – С. 121–124.

3. Прояв сигналів емотивності у ракурсі розуміння англомовних оповідань // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.Гоголя. Серія “Філологічні та історичні науки”. – Ніжин: Ніжинськ. держ. ун-т, 1999. – С. 82–87.

4. Сигнали емотивності художнього тексту (на матеріалі сучасних англомовних оповідань) // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія “Філологія”. – 1998. – Вип. 6. Проблеми лексичної семантики та семантики тексту. – С. 144–152.

5. До питання про відображення емоційного в мові // Актуальні проблеми функціонування мовних одиниць різних рівнів у тексті. – Суми: Слобожанка, 1997. – С. 30–32.

6. Emotive Profile of a Literary Text // Language: Classroom and Beyond: Conference Papers of the 5th National TESOL Ukraine Conference / Vinnytsia State Pedagogical University, Lviv National Ivan Franko University. – Lviv. – 2000. – P. 129.

7. Literary Text: Cognitive Aspect of Emotivity // Cognitive / Communicative Aspects of English: Abstracts of International Conference and Summer School / USSE, Cherkasy State University. – Cherkasy. – 1999. – P. 54–55.

Аннотация

Гладьо С.В. Эмотивность художественного текста: семантико-когнитивный аспект (на материале современной англоязычной прозы). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению эмотивности как одной из базовых категорий художественного текста, исследование которой связано с извлечением из текста эмоциогенных знаний и установлением специфики их текстового означивания. Выявлено, что реализация эмотивности в художественном тексте осуществляется благодаря эмоционально значимым текстовым компонентам – её показателям, которые характеризуются лингвосемиотической, лингвокогнитивной, формально-семантической и функциональной неоднородностью. С точки зрения текстовой статики показатели эмотивности (сигналы эмотивности, эмотивные ситуации и эмотивные топики) рассматриваются как эмотивно заряженные текстовые компоненты, с помощью которых в тексте эксплицируются эмоциогенные знания о языке и в языке, о мире, а также о текстовой действительности. В ракурсе текстовой динамики показатели эмотивности отображают процесс экспликации этих знаний в тексте через указание на внутриуровневые и межуровневые связи между ними. Совокупности функционально-однородных показателей эмотивности, которые основываются на отношениях аналогии, контаминации и амальгамирования, объединяются в конфигурации. Показатели эмотивности разных рангов образуют эмотивный профиль как эмотивно значимую подструктуру художественного текста.

Ключевые слова: художественный текст, эмотивность, эмоциогенные знания, сигнал эмотивности, эмотивная ситуация, эмотивный топик, конфигурация, эмотивный профиль.

Анотація

Гладьо С.В. Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної прози). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню емотивності як однієї з базових категорій художнього тексту, дослідження якої пов’язано з вилученням із тексту емоціогенних знань і визначенням специфіки їхнього текстового означування. Встановлено, що реалізація емотивності у художньому тексті здійснюється через її показники – емоційно значущі компоненти тексту, які характеризуються лінгвосеміотичною, лінгвокогнітивною, формально-семантичною та функціональною неоднорідністю. З погляду текстової статики показники емотивності (сигнали емотивності, емотивні ситуації та емотивні топіки) розглядаються як емотивно навантажені текстові компоненти, за допомогою яких у тексті експлікуються емоціогенні знання про мову та в мові, про світ, а також про текстову дійсність. В ракурсі текстової динаміки показники емотивності відбивають процес експлікації цих знань у тексті через вказівку на внутришньорівневі й міжрівневі зв'язки між ними. Сукупності функціонально-однорідних показників емотивності, що базуються на відношеннях аналогії, контамінації та амальгамування, об’єднуються в конфігурації. Показники емотивності різних рангів утворюють емотивний профіль як емотивно значущу підструктуру художнього тексту.

Ключові слова: художній текст, емотивність, емоціогенні знання, сигнал емотивності, емотивна ситуація, емотивний топік, конфігурація, емотивний профіль.

Resume

Gladio S.V. Emotivity of Literary Text: Semantic and Cognitive Aspects (Analyzing Modern English Prose). – Manuscript.

Thesis for a candidate degree by speciality 10.02.04 – Germanic languages. – Kyiv State Linguistic University, Kyiv, 2000.

The dissertation focuses on the analysis of emotivity as a basic category of literary text. The ubiquity of emotions deduced from the fact that any statement has both informative and emotional value can also be applied to texts. As any literary text provides both rational and emotional (emotiogenic) information, emotivity is responsible for the emotional value of the text and is characterized by complexity of the interface between language, people and their emotions. The category brings together the in-text knowledge and emotions that are triggered while understanding and interpreting the text. Thus, the study of emotivity from cognitive and semantic perspectives deals with the peculiarities of the text-represented knowledge processing of which is correlated with a whole spectrum of human emotions.

Emotivity covers the author’s emotional intentions directly expressed or implied in the text as well as hypothetical readers’ emotions outlined in it. The category under research gets its textual realization through particular textual components. The latter are defined emotivity markers and can be of three types: signals of emotivity, emotive situations and emotive topics. Emotivity markers are heterogeneous due to their semiotic, cognitive, semantic, formal and functional features. That is why they either stimulate readers’ emotional reactions or cause their attitude towards or feelings on events, protagonists or phenomena described in a literary text. Signals of emotivity trigger readers’ emotional reactions towards lingustic signs: emotively charged lexicon, expressive means and stylistic devices as well as semantically or cognitively “alien” textual elements. The latter are recognizable in the text as a result of their norm-breaking shape or meaning. Emotive situations are textual fragments that shape readers’ emotional attitude towards the textual world. Emotive situations can be identified through comparing textual world with the real one, specifically considering its typical or unusual events that cause human emotions. Emotive topics are key textual components that make explicit the subjective (author’s) point of view reflecting a certain narrative perspective. Emotive topics create readers’ feelings as a result of exteriorizing the in-depth meanings of the text. Thus, in terms of textual statics, emotivity markers can be viewed as emotively charged textual components embodying in a literary text knowledge of the language and in the language (signals of emotivity), of the real world (emotive situations) and textual reality (emotive topics).