АВТОРИЗАЦИЯ НАУЧНОГО ДИСКУРСА: КОММУНИКАТИВНО-ПРАГМАТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ (на материале англоязычных статей современных европейских и американских лингвистов)

Страница 6

Специфика речевого поведения автора АНЛД обусловлена типом языковой личности – авторитарной / неавторитарной, характер которой определяется степенью соблюдения риторических норм англоязычной научной коммуникации. Так, авторитарная языковая личность берёт на себя ответственность за изложенное посредством сознательного / несознательного нарушения риторических норм англоязычного научного дискурса. В речевой реализации она выбирает жёсткую линию поведения, в рамках которой выделяются стратегия категорического несогласия автора с метаавтором(ами) и стратегия оценочной интерпретации познавательной деятельности последнего. Для неавторитарной языковой личности типичным является соблюдение принципа речевой вежливости, что проявляется в скромном отношении к собственным научным достижениям и реализуется с помощью мягкой / гибкой дискурсивных стратегий. Направленные на соблюдение речевого этикета в сфере научного общения, они представлены в АНЛД как стратегия беспристрастного изложения чужих теорий и / или стратегия поиска всеобщего понимания и реализуются с помощью специальных речевых тактик.

Исследование авторизации АНЛД является перспективным в аспекте изучения её структурно-композиционной и смысловой специфики в других типах дискурса на материале разных языков, а также в ракурсе эволюции англо-американского научного стиля. Возможность дальнейших изысканий, связанных с данной проблематикой, очерчивает новые направления анализа идиостилей авторитарных / неавторитарных языковых личностей в лингвокогнитивном аспекте их изучения.

СПИСОК ОПУБЛИКОВАННЫХ АВТОРОМ РАБОТ ПО ТЕМЕ ДИССЕРТАЦИИ:

1. Авторизація як текстотвірний фактор наукового тексту // Вісник КДЛУ. Серія Філологія. – К.: КДЛУ. – 2001.– Т. 4, №1. – С. 153-162.

2. Діалогічність як явище наукового тексту // Гуманітарний вісник. Серія Іноземна філологія. – Вип. 5. – Черкаси: ЧІТІ. – 2001. – С. 108-112.

3. Предикати пропозиційного відношення думки як засіб переконання адресата наукового тексту у вірогідності повідомлення // Гуманітарний вісник. Серія Іноземна філологія. – Вип. 6. – Черкаси: ЧДТУ. – 2002. – С. 99-102.

4. Аргументація як основний засіб обґрунтування наукового повідомлення // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – 2002. – №567.– С. 237-243.

5. Дискурсивні стратегії й тактики мовної особистості автора наукового дискурсу (на матеріалі англомовних статей європейських та американських лінгвістів) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. ст. – Вип. 6. – К.: Видавництво “ЛОГОС”, 2005. – С. 77-84.

6. Метакомунікативний аспект авторизації англомовного наукового дискурсу (на матеріалі статей європейських та американських лінгвістів) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. ст. – Вип. 13. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. – С. 117-120.

7. Ментальні перформативи як засіб саморепрезентації автора у науковому тексті // Актуальні проблеми менталінгвістики: Тези II Всеукр. наук. конф. / Черкаси, 13-15 листопада 2001 р. – Черкаси: Вид. відділ ЧДУ, 2001. – Ч. 2. – С. 194-198.

8. Убеждение как функция пропозиций мнения в научном тексте критического дискурса (на материале англоязычных лингвистических дискуссионных статей) // Форма, значение и функции единиц языка и речи: Тезисы выступлений на междунар. науч. конф. / Минск, Беларусь, 16-17 мая 2002 г. – Минск: МГЛУ, 2002. – Ч. 2. – С. 93-95.

9. Автор англомовного наукового дискурсу як неавторитарна мовна особистість // Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов: Тези доповідей на Міжнар. науково-практ. конф. / Тернопіль, 25-26 березня, 2004 р. – Тернопіль: ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2004. – С. 47-50.

АНОТАЦІЯ

Гніздечко О.М. Авторизація наукового дискурсу: комунікативно-прагматичний аспект (на матеріалі англомовних статей сучасних європейських та американських лінгвістів). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню комунікативно-прагматичних особливостей англомовного наукового лінгвістичного дискурсу в аспекті авторизації як базового чинника його творення. В роботі розкрито комунікативно-прагматичний, метакомунікативний та оцінний компоненти семантичної структури категорії авторизації, спрямованої на встановлення риторичних норм англомовного наукового дискурсу для здійснення міжсуб’єктної мовленнєвої взаємодії з науковою спільнотою й інформативного впливу на адресата.

Аналіз досліджуваного матеріалу висвітлює ключову роль автора англомовного наукового дискурсу, в якому епістемічна оцінка вірогідності реалізується за допомогою різнорівневих мовних засобів категорично- / некатегорично-стверджувальної авторизації. В роботі виявлено та доведено їхню метакомунікативну природу.

На основі аналізу метадискурсивних структур встановлено способи реалізації мовленнєвих стратегій і тактик побудови англомовного наукового лінгвістичного дискурсу, що характеризують автора як авторитарну / неавторитарну мовну особистість. Виділено дискурсивні й інтерпретативні стратегії, спрямовані на здійснення кооперованої міжсуб’єктної взаємодії в сфері наукового спілкування.

Ключові слова: авторизація, англомовний науковий лінгвістичний дискурс, семантична структура категорії авторизації, риторичні норми, епістемічна / модальна оцінка вірогідності, метаавтор, метадискурс, авторитарна / неавторитарна мовна особистість, мовленнєві стратегії й тактики.

АННОТАЦИЯ

Гнездечко О.Н. Авторизация научного дискурса: коммуникативно-прагматический аспект (на материале англоязычных статей современных европейских и американских лингвистов). – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2005.

Диссертация посвящена изучению коммуникативно-прагматических особенностей англоязычного научного лингвистического дискурса в ракурсе авторизации. Установлено, что специфика авторизации АНЛД обусловлена не столько эпистемической функцией научного стиля, сколько его риторическими нормами (принципами кооперации, речевой вежливости, научного этикета), а также функционально заданными принципами относительного характера истинности научного знания и его структурно-композиционной организации.

В ходе прагмасемантического анализа АНЛД была выявлена и проанализована семантическая структура категории авторизации в единстве ее коммуникативно-прагматического, метакоммуникативного и оценочного компонентов. Отдалённое во времени и пространстве, речевое взаимодействие автора и читателя носит эксплицитно выраженный метакоммуникативный характер. На фоне функционально доминирующего диалога автора с читателем осуществляется косвенная дискуссия (мета)автора с метаавтором. Каждый из них представлен в АНЛД собственной оценочной программой.

Анализ оценочного компонента семантической структуры авторизации, которая тесно переплетается с предметным аспектом эпистемической модальности, позволяет установить два измерения оценки: аксиологическую – приписывание объекту исследования определённых ценностных характеристик и модальную оценку достоверности – соотнесение этих характеристик с действительностью с учётом степени их познаности.

Направленная на убеждение адресата в правильности авторской позиции, модальная оценка достоверности задаёт тональность АНЛД, иллокутивный потенциал которой реализуется с помощью категорической / некатегорической утверждающей авторизации. Первая представлена в АНЛД как немаркированная, убеждающая и безальтернативная; вторая – как приближенная, вероятностная и некатегорично-референтная. Установлено, что важной особенностью языковых средств реализации категорической и / или некатегорической утверждающей авторизации является характер их согласования в АНЛД в плане создания однородных / неоднородных синтагматических последовательностей.