ЛИНГВИСТИЧЕСКИЕ ПРОЯВЛЕНИЯ ГЕНДЕРНЫХ ХАРАКТЕРИСТИК АНГЛОЯЗЫЧНЫХ ХУДОЖЕСТВЕННЫХ ТЕКСТОВ

Страница 7

Возможность расхождения между гендерными стереотипами и реальными особенностями мужской и женской речи проявляется ещё ярче при сопоставлении отдельных писателей разного пола. В языковой личности З.Фицджеральд, реконструированной на базе романа “Save Me the Waltz”, прослеживается раздвоение гендерных признаков в трёх определённых нами стилях. В языковой личности Ф.С.Фицджеральда, воплощённой в романе “Tender is the Night”, наблюдается доминирование “мужских” тенденций в когнитивном и коммуникативном стилях при некоторой гендерной двойственности в эмотивном стиле.

Основные положения диссертации освещены в ПУБЛИКАЦИЯХ автора:

1. Генезис гендерної диференціації мовлення // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М.Коцюбинського. Серія Філологія. – Вінниця: Вінницьк. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського – 2000. – Вип. 2. – С. 191-193.

2. Літературна традиція у світлі гендерної теорії // Мова і культура. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. – 2000. – Вип. 2. – Т. 3. – С. 200-205.

3. Особливості концептуальної картини світу мовної особистості автора-жінки // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. – Чернівці: Рута. – 2000. – Вип. 98. – С. 162-167.

4. Відображення особливостей мовної картини світу жінки-письменниці в авторській образності // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М.Коцюбинського. Серія Філологія. – Вінниця: Вінницьк. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського. – 2001. – Вип. 3. – С. 233-237.

5. Прояви гендерної специфіки комунікативного стилю художнього мовлення в індивідуально-авторському аспекті (на матеріалі романів Ф.С.Фіцджеральда “Tender is the Night” та З.Фіцджеральд “Save Me the Waltz”) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського нац. лінгв. ун-ту. – Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. – К.: Київськ. нац. лінгв. ун-т. – 2002. – Вип. 6. – С. 270-275.

6. Фокалізатор-жінка у художніх текстах сучасних американських письменниць // Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вузі та школі: Тези доповідей та повідомлень звітної наук. конф. викладачів і студентів ф-ту іноземних мов Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М.Коцюбинського. – Вінниця: Вінницьк. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського – 2001. – Вип. 5. – С. 15-17.

7. Кількісні та якісні особливості емотем у коротких оповіданнях сучасних американських авторок // Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вузі та школі: Тези доповідей та повідомлень звітної наук. конф. викладачів і студентів ф-ту іноземних мов Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М.Коцюбинського. – Вінниця: Вінницьк. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського. – 2002. – Вип. 6. – С. 24-26.

Анотація

Козачишина О.Л. Лінгвістичні прояви гендерних характеристик англомовних художніх текстів (на матеріалі американської прози ХХ сторіччя). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню мовної маніфестації гендерної приналежності авторів у англомовних художніх текстах. Встановлено, що основні риси когнітивного, комунікативного та емотивного стилів колективної мовної особистості американських письменниць ХХ сторіччя в цілому узгоджуються з гендерними мовленнєвими стереотипами. Домінуючою ознакою когнітивного стилю авторок, показниками якого слугують референти й кореляти тропів (ідеологеми та дескриптори ідеологем), є спрямованість на найближче оточення – у мікросвіт. Провідною комунікативною стратегією, що послідовно прослідковується в особливостях втілення образу оповідача (наратемі інтенціональності), образу персонажа-фокалізатора (наратемі фокалізації) та образу читача (наратемі адресації), виступає прийом інтимізації мовлення. Аналіз емотивного стилю авторок засвідчує превалювання типово “жіночих” емотем в аналізованих оповіданнях, а також наявність значної кількості модифікаторів емотем як мовних засобів відтворення різних відтінків й ступеню прояву емоцій.

Зіставлення окремо взятих письменників різної статі виявило певне розходження між гендерними мовленнєвими стереотипами та реальними особливостями чоловічого та жіночого художнього мовлення. У мовній особистості З.Фіцджеральд чітко прослідковується роздвоєння гендерних ознак у трьох стилях. У мовній особистості Ф.С.Фіцджеральда спостерігається домінування “чоловічих” тенденцій у когнітивному та комунікативному стилях при деякій гендерній подвійності в емотивному стилі.

Ключові слова: гендер, мовна особистість, когнітивний стиль, комунікативний стиль, емотивний стиль, ідеологема, дескриптор, наратема, емотема, модифікатор.

Аннотация

Козачишина О.Л. Лингвистические проявления гендерных характеристик англоязычных художественных текстов (на материале американской прозы ХХ века). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению манифестации авторской гендерной принадлежности в англоязычных художественных текстах. В основу исследования положена теория языковой личности, рассматриваемой с позиций особенностей когнитивного, коммуникативного и эмотивного стилей, формирующихся под влиянием гендерных речевых стереотипов. Показателями гендерной специфики когнитивного стиля языковой личности служат референты и корреляты авторской образности, выступающие, соответственно, идеологемами и дескрипторами идеологем. Основной единицей исследования коммуникативного стиля считается нарратема художественного текста как доминирующая стратегия литературного диалога, опирающаяся на ряд коммуникативных тактик. Нарратема раскрывается в тексте в трёх основных ракурсах: в особенностях воплощения образа рассказчика (нарратема интенциональности), образа персонажа-фокализатора (нарратема фокализации) и образа читателя (нарратема адресации). Базовой единицей эмотивного стиляязыковой личности выступает эмотема как качественная разновидность эмоции, обозначаемой в художественном тексте. Языковые средства выражения различных оттенков и степени проявления эмоций выполняют роль модификаторов эмотем: интенсификаторов, гиперболизаторов, модераторов и модификаторов качества.

Проведенное исследование позволило установить, что основные черты когнитивного стиля коллективной языковой личности американских писательниц ХХ века согласуются с гендерными стереотипами, в соответствии с которыми женский когнитивный стиль детерминируется доминированием фактора домашней сферы, направленностью на ближайшее окружение – в микромир. Подтверждением тому служит частотное использование писательницами реалий повседневного домашнего быта, женских видов деятельности, особенностей женского физиологического опыта в роли идеологем и дескрипторов идеологем.

Установленные особенности коммуникативного стиля языковой личности американских авторов-женщин подтверждают существующий стереотип о преобладании дружественных, антиавторитарных тенденций в коммуникативных стратегиях женщин-писательниц. Ведущей коммуникативной стратегией, последовательно проявляющейся в языковых особенностях воплощения нарратемы интенциональности, нарратемы фокализации и нарратемы адресации в проанализированных текстах, выступает приём интимизации речи.

Анализ эмотивного стиля американских писательниц выявил наличие тенденций, не противоречащих стереотипу о гиперэмоциональности авторов-женщин, а именно: преобладание в проанализированных текстах обозначения типично “женских” эмоций слабости, а также “женское” стремление к передаче тонких нюансов эмоций при помощи различных средств модификации. Довольно частотными в исследуемых рассказах оказались интенсификатор so и гиперболизатор terribly.

Изучение коллективной языковой личности американских писательниц служит основой для установления доминирующих тенденций использования языка авторами-женщинами. Как показывает анализ языковой личности в индивидуально-авторском аспекте, особенности речи отдельных писателей разного пола могут значительно отклоняться как от стереотипов, так и от общих гендерно зависимых тенденций в художественной речи. В языковой личности З.Фицджеральд, реконструированной на основе романа “Save Me the Waltz”, прослеживается раздвоение гендерных признаков в когнитивном, комуникативном и эмотивном стилях. В языковой личности Ф.С.Фицджеральда, восстановленной с опорой на роман “Tender is the Night”, наблюдается преобладание “мужских” черт в когнитивном и коммуникативном стилях при некоторой гендерной раздвоенности в эмотивном стиле.