КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ ВВІЧЛИВОСТІ У СТЕРЕОТИПНІЙ МОВЛЕННЄВІЙ ПОВЕДІНЦІ ВІКТОРІАНСЬКОЇ ЖІНКИ

Страница 5

· матримоніальні питання (9,1%):

Lady Chiltern: Dear Mabel, don’t talk like that. Besides, Robert thinks very highly of Mr. Trafford. He believes he has a brilliant future before him.

Mabel Chiltern: Oh! I wouldn’t marry a man with a future before him for anything under the sun (Wilde).

· діяльність поза колом сім’ї (5,7%):

Dulcie. Lady Crandover, may I beg you for a small subscription to Dick Ramsden’s widow and children?

Lady Crandover (…). I always leave such things to Lord Crandover (Jones).

· фінансовий стан (майбутньої) родини (5,1%):

Brierly: And you never recovered your money?

Mrs. Willoughby: Not a penny, my dear (…) (Taylor).

· розпорядження прислузі (2,3%):

Cecily: Ask Mr. Ernest Worthing to come here. I suppose you had better talk to the housekeeper about a room for him.

Merriman: Yes, Miss (Wilde).

· повчання представникам молодшого покоління (2%):

Lady Audley: Adieu! don’t detain him too long, my dear, or I shall be very cross with you.

Alicia. How kind of you to be suddenly so friendly, mamma (Hazlewood).

Стратегії ввічливості демонструють варіювання за ситуативним критерієм. Найбільш чисельні ситуації спілкування (до половини всього комунікативного простору ВЖ) – це “Виявлення почуттів” і “Світське спілкування”, які свідчать про сконцентрованість мовної особистості ВЖ на своєму внутрішньому світі і на соціально-регулятивному низькоінформативному спілкуванні у світський бесіді. Помітне місце серед типових тем спілкування ВЖ займають три пари топіків, що є логічним продовженням один одного: обговорення питань моралі та плітки; флірт і матримоніальні питання; діяльність поза сім’єю і фінансовий стан (майбутньої) родини. Найменш частотними темами є розпорядження прислузі й повчальні бесіди з представниками молодшого покоління:

1 – виявлення почуттів

2– світська бесіда

3 – питання моралі

4 – плітки

5 – флірт

6 – шлюб

7 – діяльність поза колом сім’ї

8 – фінансовий стан родини

9 – розпорядження прислузі

10 – повчання представникам молодшого покоління  

У симетричних контекстах комунікативної ситуації “Виявлення почуттів” ВЖ, за нашими даними, найчастіше використовує стратегію перебільшення інтересу до співбесідниці (Р2); у другу чергу – стратегія включення себе і співбесідниці в ситуацію спілкування (Р12); і тільки в одиничних випадках вона надає співбесідницям, що не мають комунікативних переваг за параметрами влади чи статусу, пояснення причин своїх почуттів і емоцій (Р13). У чверті прикладів ВЖ віддає перевагу стратегії ухильності (N2), оскільки, розмовляючи на рівних, захищає свій внутрішній світ і, у той же час, маскує акти ушкодження обличчя, намагаючись проникнути у внутрішній світ адресата.

Асиметричні контексти комунікативної ситуації “Виявлення почуттів” представлені стратегіями пояснення почуттів (P13) або улещування слухача–чоловіка (P2), залучення його в спільну діяльність (P12). В асиметричних контекстах порівняно із симетричними ВЖ винахідливіше маскує почуття (N2) і частіше перепрошує (N6).

У ситуації “Світське спілкування” теми мистецтва й погоди превалюють в асиметричних контекстах комунікації, а теми одягу й мистецтва – у симетричних.

У комунікативній ситуації “Плітки” спостерігаємо вживання стратегій N2, Р7 і Р5: як правило, Р7 уживається ізольовано, хоча також відзначене її сполучення зі стратегіями N2 і Р5. В усіх контекстах стратегія N2 домінує (до чверті всіх прикладів), однак стратегія Р7 у моногендерних контекстах уживається втричі частіше, ніж у спілкуванні жінок із чоловіками. Стратегії Р7, Р5 у кросгендерних контекстах уживаються в два-три рази менше, ніж у моногендерному спілкуванні. У спілкуванні з чоловіками стратегія суб'єктивної впевненості N2 реалізується модератором якості з посилюючим ефектом I can assure/tell you і I know for a fact.

У комунікативній ситуації “Флірт” спостерігаємо закономірність щодо вживання ВЖ позитивних стратегій ввічливості: у початковій фазі знайомства переважають лестощі, перебільшення достоїнств співрозмовника (Р2), потім постулюються загальні інтереси (Р7) і впевненість у тому, що цілі співрозмовників збігаються (Р11) і на стадії, коли зроблене визнання в коханні і/чи пропозиція одружитися, як зняття погрози ушкодження обличчя – стратегії обіцянки (Р10) і жарту (Р8). Більшість стратегій негативної увічливості вживаються на пізньому етапі знайомства, коли у разі невдоволення поводженням нареченого ВЖ маскує це за допомогою стратегії ухильності N2. На початкових етапах знайомства функціонують стратегії, що пом'якшують “зазіхання” ВЖ на свободу співрозмовника: мінімізація ступеня втручання (N4), перебільшення ступеня поваги (N5), вибачення (N6).

У комунікативній ситуації “Дискусія” в симетричних й асиметричних контекстах провідною стратегією ввічливості зближення є Р11, за допомогою якої ВЖ виражає впевненість у правильності прийнятих співрозмовниками рішень і тим самим підкріплює їхнє позитивне обличчя. Під час обговорення серйозних питань для встановлення відносин комунікативної близькості із слухачем ВЖ використовує стратегії Р4 і Р5 як доповнення до домінуючої стратегії Р11.

Стратегії ввічливості віддалення у ситуації “Дискусія” варіюються в залежності від контексту. У моногендерних контекстах провідною є стратегія вибачення за нав'язування своєї думки співбесідниці (N6); додатковими є стратегія ухильності (N2) та стратегія номіналізації (N9). У кросгендерних контекстах ВЖ віддає перевагу стратегії ухильності (N2); додатковими є стратегії вибачення за висловлювану думку (N6) і номіналізації (N9).

У комунікативній ситуації “Розпорядження/повчання” розподіл стратегій ввічливості у моно- й кросгендерних контекстах практично збігається. ВЖ, яка здійснює догляд за дітьми за допомогою слуг, у виховних бесідах припускається актів ушкодження обличчя тільки у третині усіх діалогів з молодшими представниками родини. У розпорядженнях ВЖ жіночій прислузі, як і повчаннях дівчатам, превалює ввічливість зближення (стратегії Р2, Р12, Р13), у розпорядженнях чоловічій прислузі та повчаннях хлопчикам – увічливість віддалення (стратегія N2).

Таким чином, у вікторіанському жіночому дискурсі у цілому домінуючими комунікативними стратегіями є стратегії позитивної ввічливості, і серед них – стратегія стимулювання спільності інтересів Р7. Серед менш уживаних стратегій негативної ввічливості найчастішою є стратегія запитування та ухильності N2.

Домінування позитивної ввічливості в екзостереотипі вікторіанського жіночого дискурсу відрізняє його від загалу вікторіанського етосу із провідною негативною спрямованістю (за даними І.С. Шевченко, G. Leech, R. Kopytko). З одного боку, у цьому вбачаємо відображення ментальності та ціннісної орієнтації модельної особистості ВЖ, а з іншого, прояв властивостей екзостереотипу–уявлення як фрагменту картини світу представників іншої статі, що має предиктивні та прескриптивні функції: не тільки фіксує, а й приписує певну мовленнєву поведінку мовній особистості ВЖ.

ВИСНОВКИ

Необхідність системного дослідження мовленнєвої поведінки мовної особистості ВЖ з позицій сучасної антропоцентричної лінгвістики зумовила звернення до вивчення природи принципу ввічливості та функціонування його стратегій і тактик у вікторіанському жіночому дискурсі, зажадала моделювання стереотипу мовленнєвої поведінки ВЖ. Виходячи із діяльнісного розуміння мовленнєвої поведінки та базуючись на комплексному застосуванні положень сучасної лінгвопрагматики, теорії дискурсу, теорії мовної особистості, у проведеному дослідженні теоретично узагальнено й уточнено питання комунікативного принципу ввічливості, по-новому вирішено проблеми стереотипу комунікативної поведінки мовної особистості ВЖ; установлено прагмалінгвістичні особливості її дискурсу та набір типових комунікативних ситуацій–стереотипів. Головні результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки: