АНГЛОМОВНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ КОНТРАКТ: ЛІНГВОПРАГМАТИЧНИЙ ТА ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ

Страница 6

Концептосистема КК є жанрово й дискурсивно детермінованою, а тому ви­являється специфічною саме для цього текстотипу. Вона базується на стадіаль­ній презентації інформації, в межах якої використовуються гіперконцепти з подальшою їх деталізацією на дискурсивно марковані образи у вигляді власне концептів і гіпоконцептів.

Когнітивно-дискурсивна природа та прагмасемантична специфіка тексту „комерційний контракт” зумовлюють цілеспрямоване використання мовних ресурсів при його аранжуванні. Зі всією очевидністю це простежується на шля­хах і способах вибору лексико-семантичних і структурно-граматичних засобів його вербальної організації.

Когезійним стрижнем лексико-семантичної організації КК є термінологія, яка складається із загальновживаного, офіційно-ділового та економіко-правово­го прошарків. Терміни разом із відповідними клішованими словосполученнями утворюють когнітивно-семантичний каркас КК та зумовлюють його специфіч­ний частиномовний рисунок, основу якого складають іменники, дієслова та діє­прикметники. При цьому іменники маркують імена діячів та імена об’єктів у відповідній галузі діяльності, а дієслова – акціональну складову цієї діяльності.

Номінативна організація текстів комерційного контракту задається жанро­во-мовленнєвою та когнітивно-семантичною специфікою ділового дискурсу. Цією ж специфікою визначається й вибір способів його предикативного аран­жування – морфологічних і синтаксичних. Когнітивно й функціонально реле­вантними засобами морфологічної організації текстів КК є темпоральна, модальна та персональна сітки.

Предикативне аранжування текстів англомовних КК має й чітко визначені синтаксичні контури, що характеризуються тяжінням до простих і паратактич­них побудов. Когнітивно-дискурсивні засади цього факту криються в паритет­ному субстраті прагмасемантичної сутності КК як такого. Використання різно­структурних реченнєвих утворень свідчить про гнучкість його синтаксичної організації, яка повністю задовольняє комунікативні та інформаційні потреби його творців і користувачів.

Поряд із цим у текстовій матерії КК активно діють синтаксичні процеси, спрямовані на спрощення або на ускладнення організації висловлення. Регулю­ючи довжину й глибину синтагматичних ланцюгів, ці процеси стають важли­вим інструментом впровадження синергетичних тактик, що мають місце при конституюванні тексту КК як холістичної одиниці, в якій гармонійно взаємо­діють конституенти функціонально-прагматичного, когнітивно-семантичного і структурно-граматичного порядку.

Механізми продукування й функціонування комерційного контракту підкоряються чітким вимогам своєї вербальної „упаковки”, яка визначається синергетичною взаємодією мовних засобів різних рівнів – лексичного, морфо­логічного, синтаксичного, що в сукупності сприяють успішному втіленню його специфічних прагманастанов і когнітивних схем їх реалізації.

Комерційний контракт – це структурно, змістовно й функціонально завер­шений мовленнєвий продукт, що належить до ділового дискурсу зі всіма ха­рактерними для нього рисами. Він становить собою конвенціалізований офіцій­но-діловий текст високого рівня стандартизації, має білатерально-комісивну спрямованість, володіє власною концептосистемою та конституюється специ­фічним набором засобів свого лексичного і граматичного аранжування.

Оскільки в межах цього підходу залишається невирішеними чимало проб­лем, пов’язаних із типологією дискурсів і з когнітивно-семантичною організа­цією їх складових (текстотипів), то їх дослідження в межах когнітивно-дискур­сивної парадигми знання є перспективним із точки зору теорії жанрів і стилів, лінгвокультурології, стилістики тощо на матеріалі не тільки германських, але й інших природних мов.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Наумова Н.Г. Терминология деловой сферы общения //Вісник Запорізького держ. ун-ту. Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗДУ, 2000. – № 1. – С. 128–130.

1. Наумова Н.Г. Реалізація комунікативно-прагматичних настанов ділового дискурсу // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: Логос, 2000. – С. 225 – 261.

3. Наумова Н.Г. Комунікативні етапи формування зовнішньоекономічного контракту // Гуманітарний вісник Черкаського інженерно-технологічного ін-ту. Іно­земна філологія. – Черкаси: ЧІТІ, 2001. – № 5. – С. 184–187.

4. Наумова Н.Г. Фатичний інформатив у діловому дискурсі // Мовні і концеп­туальні картини світу. – К.: Логос, 2002. – № 7. – С. 378–383.

5. Наумова Н.Г. Реализация дискурсивной тактики непрямого побуждения в текстах внешнеэкономических контрактов // Доклады II Междунар. конф. „Грамма­тические исследования”. – Минск: МГЛУ, 2004. – С. 131–133.

6. Наумова Н.Г. Когнітивний рух від дискурсу переговорів до тексту зовніш­ньоекономічного контракту // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – № 649. – Харків: Константа, 2005. – С. 52–56.

7. Наумова Н.Г. Реалізація соціально-мотивованої експресивності у діловому мовленні //Наукова спадщина професора Ю.О. Жлуктенка та сучасне мовознавство. Зб. наук. пр. – К.: Логос, 2000. – С. 225 – 261.

8. Наумова Н.Г. Лексико-семантическая система подстиля делового общения // Придніпровський науковий вісник. Філологія. – 1998. – № 88 (155). – С. 7–12.

9. Наумова Н.Г. Особенности системно-функционального подхода при анализе некоторых стилистических явлений // Нові підходи до філології у вищій школі: Зб. наук. пр. – Запоріжжя: ЗДУ, 1998. – С. 25–26.

10. Наумова Н.Г. Прагматический анализ подстиля делового общения //Мате­ріали IV Міжнар. конф. “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контек­сті діалогу національних культур”. – Т. 1, Ч. 1. – Дніпропетровськ: Поліграфіст. – 1997. – С. 95–96.

11. Наумова Н.Г. Особенности системно-функционального анализа официаль­но-делового стиля (постановка проблемы) // Франція та Україна: науково-практич­ний досвід у контексті діалогу національних культур. V Міжнар. конф.: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: Арт-Прес, 1998. – Том 1., Ч.1. – С. 120 – 123.

12. Наумова Н.Г. Прагматика стиля делового общения // Матеріали VI Міжнар. конф. “Франція та Україна: науково-практичний досвід у контексті діалогу націо­нальних культур”. – Т. 1. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2000. – С.36–37.

13. Наумова Н.Г. Віртуальна модель ділової комунікації // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень”. – Т. 13: Філологія. – Дніпро­петровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 97–98.

14. Наумова Н.Г. Синергія мовленнєвих актів у діловому дискурсі // Матеріали Всеукр. наук. конф. “Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгві­стичної школи” – Харків: ХНУ ім. Каразіна, 2003. – С. 94–95.

15. Наумова Н.Г. Комунікативно-прагматичні засади зовнішньоекономічного контракту // Актуальні дослідження іноземних мов і літератур: Матеріали міжвуз. наук. конф. молодих учених / Відп. ред. В.Д. Каліущенко В.Д – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 225-227.

16. Naumova N. Basic Level Concepts of the International Contract of Sale // Proc. of the International Conf. on Formal Ontologies in Information Systems. – Torino (Italy). – 2004. Available at: http //: musil.uni-muenster.de/ workshop2004/ submitted_papers /NAUMOVA.pdf

17. Naumova N. Blend Decoding in the Discourse of Negotiations // Communication in the Global Age: Celebrating Ten Years of Development and Success: conference abstracts. – Львів: Марусич, 2005. – С. 208–209.

АНОТАЦІЯ

Наумова Н.Г. Англомовний комерційний контракт: лінгвопрагматич­ний та лінгвокогнітивний аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Запорізький національний уні­верситет. – Запоріжжя, 2005.

Роботу присвячено комплексному вивченню текстотипу „комерційний кон­тракт” у межах когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістики. Доводиться, що такий текст є структурно, змістовно й функціонально завершеним мовлен­нєвим продуктом, що належить до ділового дискурсу зі всіма характерними для нього рисами. Він є конвенціалізованим офіційно-діловим текстом високого рівня стандартизації, має білатерально-комісивну спрямованість, володіє влас­ною концептосистемою та конституюється специфічним набором вербальних засобів свого лексичного, морфологічного та синтаксичного аранжування.