ПРИПИНЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
Страница 4
Цей захід дозволяється застосовувати службовим особам органів внутрішніх справ, митниці, СБУ, цивільної авіації, прикордонних військ, державних спеціалізованих інспекцій (мисливської, рибної та ін.), працівникам позавідомчої охорони МВС, відомчої сторожової та воєнізованої охорони (ст.264 КоАП України).
Але потрібно мати на увазі, що цей захід може застосовуватися тільки при наявності вірогідної інформації про порушення певних правил або реальну загрозу недоторканості особи.
Сутність особистого огляду полягає у обстеженні, обшуку тієї чи іншої особи з метою виявлення та вилучення речей та документів, які можуть стати об’єктами адміністративних правопорушень або вже є засобом або безпосереднім об’єктом правопорушення.
У випадку необхідності особистий огляд може бути проведений, незалежно від волі особи, щодо якої цей захід застосовується.
Особистий огляд може проводитися тільки особами однієї статі з особою, щодо якої застосовується цей захід.
Таким чином, особистий огляд та огляд речей проводяться для запобігання протизаконному провезенню вибухових, отруйних, легкозапалювальних, радіоактивних речовин, зброї, набоїв та інших небезпечних речовин та предметів пасажирами цивільних повітряних суден, а також у інших випадках, прямо передбачених законо-давством.
Порядок проведення особистого огляду та огляду речей в установах митниці встановлюється Митним кодексом України.
е) Застосування заходів фізичного впливу та спецзасобів.
З метою захисту громадян , самозахисту, для припинення масо-вих заворушень, групових порушень громадського порядку, затри-мання, конвоювання, утримання правопорушників, у відношенні осіб, що перешкоджають обшуку, вилученню речей, для припинення фізичного опору представникам влади тощо працівники міліції, служби безпеки застосовують заходи фізичного впливу та спецзасоби.
До переліку спецзасобів можна віднести наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої, водомети, спецпристрої для відкриття приміщень чи примусової зупинки транспортних засобів, захоплення правопорушників тощо. Повний перелік засобів, дозволених до використання працівниками вказаних органів, закріплено в законодавстві.
У виключних випадках з метою забезпечення виконання службового обов’язку по захисту інтересів держави, охороні громадського порядку, державної, колективної та індивідуальної власності, громадян та їх інтересів від злочинних посягань працівники міліції та воєнізованої охорони можуть використовувати зброю, у якості надзвичайного заходу. Наприклад, зброя може застосовуватися для відвернення нападу на певні об’єкти, а також для відвернення озброєного нападу на охоронювані об’єкти.
Забороняється застосування спецзасобів до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку, інвалідів, малолітніх.
Таким чином, заходи адміністративного припинення застосо-вуються у випадках, коли необхідно припинити у примусовому порядку протиправні діяння та відвернути їх шкідливі наслідки. Ряд заходів припинення створюють умови для наступного притягнення правопорушників до відповідальності.
4. Висновок.
Отже, адміністративне припинення являє собою сукупність заходів державного примусового припинення правопорушень, що розпочалися або готуються, поновлення порушених ними суспільних відносин, попередження шкідливих наслідків діянь, забезпечення умов для притягнення винних до відповідальності.
Тобто застосування заходів адміністративного припинення направлене на те, щоб забезпечити:
- припинення у примусовому порядку протиправних діянь;
- поновлення порушених цими діяннями юридичних відносин;
- попередження, відвернення їх шкідливих наслідків;
- створення умов для наступного притягнення правопорушників до відповідальності.
Адміністративне припинення, як вид державних примусових заходів, є складовою частиною адміністративного примусу.
Для забезпечення доцільності цього виду діяльності державних органів передбачається диференціація заходів адміністративного припинення, що викликано різноманітністю суспільних відносин, які регулюються правом, та характером посягань на ці відносини.
Виходячи з вищесказаного, можна виділити велику кількість заходів адміністративного припинення:
- затримання (найбільш поширений захід);
- вимога до порушника припинити протиправну поведінку та дотримуватися загальнообов’язкових правил;
- вилучення речей та документів;
- тимчасове відсторонення від виконання певних робіт або певного виду діяльності;
- перевірочний огляд;
- застосування заходів фізичного впливу та спецзасобів;
- ліквідація результатів протиправних дій тощо.
Застосування заходів адміністративного припинення, органи, які мають право застосовувати ці заходи, порядок їх застосування чітко регламентовані у законодавстві.
Діяльність державних органів по застосуванню заходів припи-нення має будуватися на принципах законності, гуманізму, демократизму, оптимальності, диференціації цих заходів.
В цілому, заходи адміністративного припинення мають про-філактичну направленість та являють собою засіб попередження та припинення злочинності.
Список використаної літератури.
1. Кодекс про адміністративні правопорушення України.
2. Кодекс Украинской ССР об административных правонарушениях. Научно-практический комментарий. — К.: Издат-во «Украина», 1991.
3. Советское административное право. Учебник под ред. Василенкова П.Т. — М.: Юрид.лит., 1990.
4. Коваль Л.В. Адміністративне право. Курс лекцій. — К.: Вентурі, 1996.
5. Советское административное право. Учебник под ред. Павловского Р.С. — К.: Издат-во «Вища школа», 1986.
6. Юридический справочник. — М.: Юрид.лит., 1990.
7. Советское административное право. Части общая и особенная. Учебник под ред. Еропкина М.И. — К.: 1878.
8. Севрюгин В.Е. Проблемы административного права. Учебное пособие. — Тюмень: ТГУ, 1994.
9. Бахрах Д.Н., Серегин А.В. Ответственность за нарушение общественного порядка. — М.: Юрид.лит., 1977.
10. Бахрах Д.Н. Административное принуждение в СССР, его виды и основные тенденции развития. — М.: 1972.
[1] Коваль Л.В. Адміністративне право. Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996, с.115.
[2] Советское административное право: Учебник под ред. П.Т.Василенкова. - Москва: Юрид.лит.,1990, с.170-171.
[3] Бахрах Д.Н., Серёгин А.В. Ответственность за нарушение общественного порядка. Москва: Юрид. лит., 1977, с.23.
[4] Севрюгин В.Е. Проблемы административного права. Учебное пособие. - Тюмень: ТВФ МВД РФ, ТГУ, 1994, с.90.
[5] Коваль Л.В. Адміністративне право. Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996, с.116.
[6] Коваль Л.В. Адміністративне право. Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996, с.117.
[7] Коваль Л.В. Адміністративне право. Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996, с.117.