Правове положення громадських організацій і політичних партій по законодавству України

Страница 22

Більшість учасників обговорення схиляються до того, що потрібна саме нова політична партія — українська. Виникають природні запитання: а інші державні партії хіба не українські? Чим же нова буде відрізнятися від існуючих? Чи не одержимо замість єдності лише ослаблення і подальше дроблення національно-демократичних сил?

Почнемо з останнього. Зареєстровані сьогодні 57 (по останнім даним) політичних партій охоплюють членством всього 1,2 відсотки дорослого населення України. Залишаються поза організованими політичними структурами 98,8 відсотка. Якусь частину з цієї маси можна віднести до так називаного аполітичного болота, інші ж — цілком свідомі люди, що не знайшли (і не бажаючі шукати) своє місце в такому, здавалося б, дуже широкому спектрі політичних структур. Саме ці люди можуть стати основною соціальною базою для Української партії, створення якої, отже, ніяким образом не націленої на руйнування вже існуючих партій.

Друге. Не піддаючи сумніву державні позиції, наприклад, правих партій, попутно відзначимо, що навіть з урахуванням несприятливих умов і численних фальсифікацій на недавніх парламентських виборах, вони все-таки не були підтримані широкою громадськістю. Це і привело до тієї ситуації, що в знову обраній Верховній Раді зовсім відсутнє праве крило і практично комусь відстоювати українську ідею й українські інтереси. Случилося так, що необхідно гнучко й оперативно реагувати на це. Зокрема необхідна дохідливо сформульована, чітка, зрозуміла I широкої громадськості, приваблива по своїй суті ідеологія. Не наукові дефініції, не затаскані ідеологічні штампи, а чітка українська лінія, яка б відбивала інтереси більшості співтовариств, суть якої зводилася б до того, що ми самі у своєму будинку повинні бути хазяїнами; мати у своїй державі свою (а не чужоземну) влада; наводити такий порядок, який вважаємо потрібним; жити так, як хочемо, спираючи на звичаї, духовність і традиції українського народу; забезпечити людям такий життєвий рівень, якого гідний працьовитий і талановитий український народ.

От перша відмітна риса Української партії.

Друга — широка соціальна база Української партії. Хто б що ні говорив, а комуністична орієнтація (усупереч її історичній безперспективності) значної частини населення відбита в результатах недавніх парламентських виборів — чверть виборців, що голосували, підтримала комуністів. А от націоналістичний напрямок, у принципі найбільш відповідне інтересам українства, на цих виборах не мало підтримки широкої громадськості. Потрібно щось інше. Можливо, в основу Української партії варто покласти соціал-демократичну ідею, але на чіткій національній основі. Тобто ідеологія Української партії повинна бути не інтернаціоналістської, а національної. І коли мова йде про соціал-демократичну платформу, те це значить, що потрібно вдало з'єднати її демократизм із її соціальною спрямованістю.

Таким чином, Українська партія могла б уникнути (не зняти і не примирити!) протиріч між комунізмом і націоналізмом. Така партія могла б об'єднати всіх національно свідомих громадян незалежно від політичної орієнтації, і в її склад могли б увійти як націоналісти, так і націонал-комуністи. Тому що на перший план висувається загальна ідея: треба рятувати Українську державу, треба зробити Україну української, треба забезпечити українському народу високий рівень життя. Усе це може додати зовсім нову якість Української партії.

З контексту сказаного випливає третя відмітна риса нової партії. Якщо існуючі політичні структури штовхаються, відшукуючи власну нішу, і борють між собою, то Українська партія, як бачимо, має практично незайняту нішу в суспільному організмі, їй немає потреби бороти проти кого-небудь. Вона повинна бороти за: за Україну, за українську економіку, за українську духовність, за українську науку, за українську культуру, за інтереси українства в усьому світі.

Четверта риса — це повинна бути партія саме нового типу. На цьому наполягає переважна більшість учасників дискусії. Мається на увазі насамперед — відсунути внутріпартійні інтереси на задній план, а на перший висунути інтереси загальнонаціональні. А також з'єднання глибокого демократизму (обрання голови тільки на один термін, відновлення на третину керівного органа в кожні нові вибори тільки таємним голосуванням) при строгій дисципліні і рішучому звільненню від баласту.

Нарешті, п'ята характерна риса Української партії:

це повинна бути партія дії. Люди утомилися від марнослів'я, вони чекають замість слів рішучих дій, здатних відразу показати суспільству, що зрушення пішли, хоча спочатку, мабуть, незначні. Тоді затвердиться віра в Українську партію, тоді вона зможе одержати підтримку більшої частини суспільства.

Громадські організації та політичні партії були об’єктом уваги законодавців з давніх часів. Окрема увага їх правовому становищу надається у діючому законодавстві, не лишаються вони без уваги і при подальшої кодифікації. Про це свідчить не тільки наукові дискусії з питань громадських організацій та політичних партій а також проект Нового ЦК України.

Згідно зі статтею 63 Проекту ЦК

Юридична особа є об’єднання осіб та/або майно у відокремлену організації, яка наділяється правоздатністю і яка внаслідок цього як така може мати майнові та особисті немайнові права і нести обов’язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

1. Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками, якщо законом не встановлений інший порядок затвердження установчих документів.

2. Установчими документами товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою".

3. Установа створюється на основі індивідуального або спільного установчого акта. Уста­новчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт складений однією або кількома особами, може бути у будь-який час скасований засновником.

4. Юридична особа вважається створеною з моменту її державної реєстрації.

Проект ЦК установлює:

Стаття 68.

1. Юридична особа, відповідно до її здатності мати цивільні права та обов'язки (цивільна правоздатність), може мати такі самі цивільні права та обов'язки, як і особа фізична, за винят­ком тих прав та обов'язків, необхідною передумовою яких є природні властивості людини.

2. Юридична особа може бути обмежена у правах не інакше ніж у випадках і в порядку встановлених законом. Рішення про обмеження прав може бути оскаржене юридичною особою до суду.

3. Окремими видами діяльності, перелік яких визначається законом, юридична особа може займатися тільки після одержання спеціального дозволу (ліцензії).

4. Правоздатність юридичної особи виникає в момент її створення і притіняється в момент внесення запису до єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи.

Стаття 75 Дієздатність юридичної особи.

1. Юридична особа набуває цивільних прав та бере на себе цивільні обов'язки через свої ор­гани. які діють відповідно до закону або установчих документів.

Порядок створення органів юридичної особи визначається законом та установчими доку­ментами.

2. У передбачених законом випадках юридична особа може набувати цивільних прав та бра­ти на себе цивільні обов'язки через своїх учасників.

3. Органи, які за законом чи установчими документами юридичної особи виступають від її імені, повинні діяти а інтересах юридичної особи, яку вони представляють, добросовісно і розумно, й не перевищувати повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень на представництво юридичної особи не має правової сили, за винятком випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіх обставин не могла не знати про такі обмеження».

4. Члени органу юридичної особи, які порушують свої обов'язки у представництві, несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі».