Правове положення громадських організацій і політичних партій по законодавству України

Страница 23

Слід відзначити, що тенденції розвитку сучасного цивіль­ного права України зумовили необхідність відмовитися від конструкції спеціальної правоздатності юридичної особи. Так, у проекті нового ЦК України на відміну від ЦК Російської Федерації, закріплений принцип загальної або універсальної правоздатності юридич­них осіб, тобто юридична особа може мати такі самі права та обов'язки, як і особа фізична, за винятком тих прав та обов'язків, необхідною передумовою яких є природні власти­вості людини.

В Проекті ЦК говориться про те, що :

Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам — правонаступникам (злиття, приєднання, розділення), або в результаті ліквідації.

Юридична особа вважаєтеся такою, що припинила існування, після внесення про це за­пису до єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Злиття, приєднання та розділення юридичної особи здійснюються за рішенням його учас­ників або ж органу юридичної особи, правоуповноваженої на те установчими документами, а в передбачених законом випадках — за рішенням суду або відповідних органів державної виконав­чої влади.

Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної вико­навчої влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або до­строкового виконання зобов'язання та відшкодування збитків.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (злиття, приєднання) або роздільний баланс (розділення), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно до всіх її кредиторів та борж­ників, враховуючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та роздільний баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про її припинення.

Нотаріально посвідчені копії передавального акта та роздільного балансу передаються в ор­гани, які здійснюють державну реєстрацію юридичних осіб. як за місцем реєстрації юридичної особи, що припиняється, так і за місцем реєстрації юридичної особи-правонаступника.

Якщо правонаступниками юридичної особи є кілька юридичних осіб, а точно з'ясувати правонаступника юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи-правонас­тупники солідарно відповідають перед кредиторами юридичної особи, що припинила існування.

У статті 90 Проекту ЦК України вказується на те, що:

Юридична особа може бути ліквідована:

1) за рішенням її учасників або ж органу юридичної особи, правоуповноваженої на те уста­новчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який створено юридичну особу, з досягненням мети, для якої її створено, або з визнанням судом недійсною реєстрації юридичної особи у зв'язку з допущеними при її створенні порушеннями закону або інших пра­вових актів, які мають характер таких, що їх не можна позбутися, а також в інших випадках, пе­редбачених установчими документами;

2) за рішенням суду а разі заняття діяльністю без належного дозволу (ліцензії) чи діяльністю, забороненою законом, а також в інших випадках, передбачених законом».

Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у підпункті 2 п. І цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб.

Рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його учасників або орган, правоуповноважений на ліквідацію юридичної особи її установчими документами, можуть бути покладені обов'язки щодо здійснення ліквідації юридичної особи.

3. Юридична особа ліквідується також внаслідок визнання її банкрутом.

Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами скла­дає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідовується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або орга­ном. який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Якщо наявні кошти юридичної особи, яка ліквідовується, є недостатніми для задоволен­ня вимог кредиторів, ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи з публічних торгів у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, яка ліквідовується, провалиться у порядку черговості, встановленої цим Кодексом, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів п'ятої черги, виплати яким провадяться по закінченні місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, пере­дається її учасникам, якщо інше не передбачено законом або установчими документами юри­дичної особи.

Ліквідація юридичної особи вважається завершеною після внесення запису до єдиного державного реєстру юридичних осіб про припинення юридичної особи.

Виводи.

Дана дипломна робота дозволяє зробити слідуючи виводи.

Право громадян на свободу об'єднання є невід'ємним правом людини, закріпленим За­гальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією та законодавством України.

Об’єднання громадян, незалежно від назви (рух, фонд, спілка) визначається політичною партією або громадською організацією.

Громадські організації — це масові об'єд­нання громадян, що виникають за їх ініціативою для реалізації довгострокових цілей, мають свій статут і характеризуються чіткою структурою.

Одним із її видів - є політична партія.

На мою думку, політична партія, будучи виразником політичних інтересів певного класу (верстви, прошарку, страти) або його частини, – це спільність людей, об’єднаних організаційно й ідеологічно, і має за мету внаслідок виборів, а також іншими шляхами взяти у свої руки керівництво державними справами для того, щоб використати цю владу для задоволення інтересів тих, кого вони репрезентують.

Вона має кваліфікаційні ознаки які притаманні тільки Їй. При відсутності одного з них громадське об’єднання втрачає юридичну якість партії.

Політична партія - це суспільне об'єднання, головною метою участі якого в політичному процесі є завоювання і здійснення (чи участь у здійсненні) державної влади в рамках і на основі конституції і діючого законодавства.

Політична партія — це організація, що о6єднює індивідів на основі спільності політичних поглядів, визнання визначеної системи цінностей, що знаходять своє втілення в програмі, яка намічає основні напрямки політики держави.

Політична партія — це об'єднання, що діє на постійній основі, що має формалізовану організаційну структуру.

Громадські організації і політичні партії є самостійними суб’єктами правовідносин. Вони є юридичними особами і мають признаки юридичних осіб такі як: організаційна єдність, наявність відокремленого майна, виступають у цивільному обороті від свого імені, здатні нести самостійну майнову відповідальність, і здатні бути позивачами та відповідачами у судді арбітражному чи тритейскому.

Нормативно-явищний спосіб утворення громадських організацій та політичних партій.

Рішення про заснування об'єднань громадян приймають установчий з'їзд (конференція) або загальні збо­ри. Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян здій­снюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про засну­вання. У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статусу юридичної особи.

Для реєстрації об'єднань громадян залежно від їх статусу засновники подають заяви до Міністерства юстиції України, місцевих органів державної виконавчої влади, виконавчих ко­мітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів. Заява про реєстрацію політичної партії має бути підтримана підписами не менш як однієї тисячі громадян України, які мають виборче право. До заяви додається статут (положення), протокол установчого з'їзду (конференції) або загальних збо­рів, відомості про склад керівництва центральних статутних органів, дані про місцеві осередки, документи про сплату ре­єстраційного збору. Політичні партії подають також свої про­грамні документи. Заява про реєстрацію розглядається у дво­місячний термін від дня надходження документів. У необхід­них випадках орган, який здійснює реєстрацію, проводить перевірку відомостей, зазначених у поданих документах. Рі­шення про реєстрацію або відмову в ній заявникові повідом­ляється письмово у 10-денний строк.