Чернобыльская катастрофа и ликвидация её последствий

Міністерство Освіти і Науки України

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Чорнобильська катастрофа та ліквідація її наслідків

Учня 11-В класу

Спеціалізованої школи №19

Міста Києва

Романенка Д. М.

Учитель Іваницька Г. Д.

Київ 2004

Зміст

Вступ_______________________________________3

Наслідки Чорнобильської катастрофи__________3

ЧАЕС та міжнародні організації _______________4

Чорнобиль сьогодні __________________________5

Висновок____________________________________6

Список використаної літератури_______________7

Вступ

Ядерна енергетика є необхідним джерелом енергії ряду країн світу. 2000 року

у світі нараховувалося 438 ядерних діючих реакторів, що забезпечують 16%

глобального обсягу енергії. Було запущено шість нових реакторів (Індія,

Бразилія, Пакистан, Чехія) і один був призупинений - Чорнобиль. Понад 30

країн використовують ядерну енергію як джерело для виробництва

електроенергії. Її частка у Франції складає 76% всієї енергії, Бразилії -

1,4%. Будують нові станції, середній ресурс виробітку яких - 32 роки.

Аварія, яка на переконання вчених, “була неможлива”, понівечила життя

мільйонів людей та спричинила величезні економічні збитки, які навіть

приблизно важко порахувати. Наукова спільнота тепер вимушена визнати, що

наслідки ураження радіонуклідами виявилися для людського організму на

багато серйознішими, ніж будь-коли вважали енергетики-ядерники. Крім того,

мало хто замислюється над тим, яких непоправних збитків завдано жертвам

катастрофи. Це трагедія, коли тисячі сімей тихо страждають, бо їх життя

постійно підточують погане здоров’я та особисті кризи. Але найгірше те, що

вони бояться власного майбутнього.

Чорнобильська катастрофа є планетарною катастрофою сторіччя, що за своїми

масштабами не має прецедентів у світі.

Наслідки Чорнобильської катастрофи

26 квітня 1986 р. - стався вибух на Чорнобильській атомній станції, яка

розташована в 130 км від Києва. В результаті вибуху була зруйнована активна

зона реактора блока №4. Загальна площа забруднення сільськогосподарських

угідь - 3,5 млн. га, із них рілля - 3,1 млн. га. Радіоактивними елементами

забруднено понад 1,5 млн. га лісів України. Наслідки Чорнобиля з роками не

зменшуються. Потерпіли ряд районів Росії, України, Білорусі.

Вибух у Чорнобилі забрав життя людей, багатьох залишив хворими і каліками,

приніс глибокі соціальні потрясіння і страшні екологічні наслідки. Дотепер

мільйони людей знаходяться під впливом катастрофи, сотні тисяч людей не

можуть повернутися до своїх осель, і сотні тисяч гектарів землі покриті

радіоактивними "чорнобильськими слідами". В усіх місцях, забруднених

радіацією внаслідок аварії чи поганого проектування, спостерігаються

наслідки її впливу: збільшення онкологічних захворювань, ушкодження імунної

системи, мертвонароджені діти, розумова відсталість та інші вади.

Ліквідація наслідків Чорнобильської аварії була першим великомасштабним

експериментом з подолання ядерної кризи, який провалився. У катастрофі

одразу загинула 31 особа, 130 тисяч отримали великі дози радіації,

евакуювали й переселили сотні тисяч людей. Найшкідливішими та тривалими є

наслідки, пов’язані з радіоактивним забрудненням ґрунту, посівних площ та

водойм. Радіоактивні речовини містяться в харчових продуктах, а також

накопичуються в тканинах та кістках людини, створюючи таким чином небезпеку

для життя й здоров’я людства і дотепер, хоча минуло вже 18 років після

аварії. Її соціальні наслідки не мають прецеденту в історії людства.

Уявлення людей про ядерну енергію назавжди змінилося.

ЧАЕС та міжнародні організації

Після прийняття восени 1986 року міжнародної Конвенції про оперативне

оповіщення про ядерну аварію та Конвенції про допомогу у випадку ядерної

радіації був створений Міжорганізаційний комітет з реагування на ядерні

аварії, куди увійшли представники багатьох структур світового рівня. У

забруднені регіони стали надходити чисті продукти, медичне устаткування,

медикаменти, техніка тощо.

Наслідки катастрофи за своїми масштабами були глобальними. Уряди трьох

республік - України, Білорусі й Росії 1990 року звернулися до ООН із

пропозицією про розгляд цього питання Генеральною Асамблеєю. Того ж року

Чорнобиль відвідала спеціальна місія цієї організації, що охарактеризувала

чорнобильську аварію як безпрецедентну.

Робота велася за наступними пріоритетними напрямками: здоров'я,

переселення, економічна реабілітація забруднених територій, соціально -

психологічна реабілітація постраждалих людей, продовольчий і

сільськогосподарський моніторинг, економічне оздоровлення навколишнього

середовища. Практично з 1990 року всі сесії ООН включали до порядку денного

питання про Чорнобиль.

Вивченням радіологічних наслідків Чорнобиля займається МАГАТЕ. Ця

організація, що захищає інтереси атомної енергетики, намагалася розібратися

в причинах аварії і виробити рекомендації для подальшої діяльності. В 1989

р. вона приступила до розробки проекту щодо оцінок і впливу на здоров'я

людей і навколишнього середовища наслідків катастрофи. Але, як показала

практика, діяльність МАГАТЕ не була всебічною: як виявилося, не були

обстежені 600 тисяч ліквідаторів, 100 тис. чоловік з евакуйованої 30-км

зони.

1990 року у Відні представники Росії, Білорусі й України разом із МАГАТЕ

підписали угоду про проведення міжнародних досліджень по Чорнобилю в

науковому центрі "Прип'ять". МАГАТЕ посприяло в організації Чорнобильського

центру радіаційних досліджень. Тільки 1993 року здійснювалися п'ять

проектів на суму декілька десятків мільйонів доларів.

Активну підтримку потерпілим регіонам надала ЮНЕСКО: 1991 р. розробила

Чорнобильську програму, що включила будівництво шкіл, програми досліджень і

підготовку кадрів, аналіз соціальних, економічних наслідків аварії,

збереження культурних цінностей. У цілому Програма ЮНЕСКО-ЧОРНОБИЛЬ

включала 70 проектів.

9 січня 1991 р. у Парижі була підписана угода між ЮНЕСКО і СРСР про

виконання програми з ліквідації наслідків Чорнобиля. На заклик ЮНЕСКО

відгукнулися представники інтелігенції західних країн. Був створений Фонд

Чорнобиля й організована Акція милосердя - "Мільйон для дітей Чорнобиля",

надано сприяння в створенні реабілітаційних центрів за кордоном.

Екологічними аспектами Чорнобиля опікується Програма ООН з навколишнього

середовища. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ) сприяла створенню

в Обнінську (Росія), Києві, Мінську радіологічних центрів.

Робота міжнародних організацій з ліквідації наслідків аварії координувалася

і доповнювалася діями потерпілих республік. У Києві в 1992 році відбулася

нарада представників Росії, України і Білорусі щодо основних напрямків

реабілітаційної діяльності. У 1993 р. представники трьох країн у Мінську

дійшли згоди з питань ядерної безпеки. Чорнобильська аварія та її наслідки

розглядалися в контексті міжнародної ядерної безпеки реакторів РМБК.

Нагадую, що з 57 реакторів такого типу - 29 функціонували на території

Східної Європи.

Сьогодні вже усі розуміють, що тільки об'єднавши зусилля, держави зможуть

перебороти наслідки катастрофи. На жаль, активність міжнародного

співтовариства полягає в наданні тільки продовольчої допомоги. А Україні,

Росії і Білорусі необхідні технології з дезактивації забруднених районів,

рішення проблем національного розміщення і перерозподілу продуктивних сил

республік у зв'язку з аварією на ЧАЕС.

ЧАЕС - це глобальна катастрофа, що нанесла значний збиток усій Земній кулі

і цивілізації у цілому.

Чорнобиль сьогодні

Ядерне пальне, що залишилося в зруйнованому енергоблоці станції, починає

неконтрольовані ланцюгові реакції. З нього пробивається на світло америцій,

що у сотні разів небезпечніший стронцію. Одним з чорнобильських

могильників, на думку вчених, стає Дніпро. Продовжуються мутації в людей і

тварин.

Академік Академії наук України Дмитро Гродзинський, який 17 років

займається Чорнобилем та очолив створену при уряді країни Національну

комісію з радіаційної безпеки, краще інших знає, чого чекати від Чорнобиля.

Він заявив, що якщо раніше каліцтв було - соті частки відсотка, то тепер –

24%. Існування мутацій довго не хотіли визнавати, але вони існують, і це є

факт. Першими потерпілими виявилися тварини, тепер же все частіше

народжуються діти із синдромом Дауна, а рак щитовидної залози в дітей

виникає в тисячу разів частіше, ніж до аварії, причому не тільки в Україні,

але й у Білорусії. Сьогодні вже немає великого опромінення, але генетична

нестабільність продовжується. Це особливо помітно в рослин: їх вивезли в

чисті зони, на незаражені землі, але з них виростають то карлики, то

гіганти. Мутації пшениці, наприклад, дійшли до 60 відсотків. Академік

вказав на суперечність тверджень про нешкідливість сільськогосподарської

продукції, що надходить з виробництв, розташованих у зоні навколо реактора.

У чорнобильській деревині – серйозні дози америцію. При цьому закриття АЕС

зовсім не вирішило всі проблеми, а лише стало початком нових. Демонтаж

станції, дезактивація її території триватимуть у кращому випадку 30-40

років. Чорнобильський саркофаг, що закрив зруйнований блок, - ненадійна,

тимчасова споруда. У ньому 160-170 тонн ядерного пального і більше

кілометра дір і тріщин. Саркофаг робили нашвидкуруч, його заливали бетоном

без арматури, він ненадійний з огляду на сейсмічну небезпеку чорнобильської

зони.

За словами Дмитра Гродзинського, неодноразово реєструвалося збільшення

нейтронних потоків. У зруйнованому реакторі йде розігрів паливних мас.

Заново опромінені, вони розпорошуються, із саркофага тече радіаційний пил.

У Чорнобильській зоні більше 800 радіаційних сховищ. Їх створили

нашвидкуруч відразу ж після аварії, з розрахунком на 5-6 років. А це сотні

тисяч кубометрів радіоактивних матеріалів. Тепер з них випливає америцій.

Він небезпечніший стронцію - як гарматні ядра страшніші дробу.

У стихійне радіаційне сховище перетворилася ріка Прип’ять - у ній дуже

брудний мул. І те ж відбувається з Київським морем. У водах Дніпра

стронцій, але ж ними поливають поля. Дніпро розносить рентгени на величезні

території.

Академік Гродзинський спростував легенду про те, що чорнобильська радіація

продовжує життя (до 124 років у “зоні відчуження” дожила селянка Марія

Кулі). За його словами, “старим повезло. Їх кістковий мозок і нервова

система мало сприйнятливі до радіації. Чорнобиль ударив по дітях - 50

відсотків з тих, що жили в “зоні” після аварії, отримали психічні

відхилення. Чорнобиль сформував суспільство приречених”.

Висновок

Майже 18 років минуло від того часу, коли страшна біда прийшла в Україну,

накривши чорним смертельним крилом Росію, Білорусь та інші країни. Поліське

містечко Чорнобиль, якому виповнилося 800 років, зайняло місце у

сумнозвісному списку поряд із Хіросімою та Нагасакі. Аварія, що трапилася

на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала

однією з найбільших катастроф в історії людства. Вона вплинула на долі

мільйонів людей. У багатьох регіонах України виникли нові соціально-

економічні умови, що спричинили кардинальні зміни в людському житті.

Україну проголошено зоною екологічного лиха. Для ліквідації наслідків

аварії та створення системи надійного захисту населення від впливу

Чорнобильської катастрофи залучено значні фінансові, наукові та людські

ресурси.

15 грудня 2000 року Чорнобильська АЕС була закрита - таке рішення було

прийнято з урахуванням оцінок експертів і міжнародних зобов'язань України.

На виконання цього політичного рішення Президентом України 19 жовтня 2000

року затверджені "Заходи до закриття Чорнобильської атомної

електростанції".

Невідворотність рішення про закриття Чорнобильської атомної електростанції

все більше усвідомлюється як українською, так і міжнародною громадськістю;

разом із цим зростає усвідомлення глобальності чорнобильської катастрофи та

необхідності об'єднаних зусиль для її вирішення.

Чорнобильська атомна електростанція розташована на півночі України, у місці

впадання ріки Прип’ять у Дніпро. Будівництво розпочате в 1976 році. Усього

було побудовано 4 блоки по 1000 МВт кожний. Аварія на четвертому блоці ЧАЕС

26 квітня 1986 року сталася не через ненормальне функціонування реактора.

Список використаної літератури

. Дурдинець В. Гіркий досвід трагедії 26 квітня 1986 року // Надзвичайна

ситуація. - 2000. -

№ 4. - С. 1-3.

. Рахно В. Радіоактивне звалище на колесах: Із історії ліквідації наслідків

аварії на ЧАЕС // Профспілк. газета. - 1997. - 19 листоп. - С. 4.

. Чеpнобыльская катастpофа /НАН Украины; Гл. pед. Баpьяхтаp В. Г. - К.:

Hаук. думка, 1995. - 558, [1] с.

. Були використані матеріали наступних Інтернет сторінок:

. www.nirs.org/mononline/ukrmonitor1.pdf

. www.worldinfo.org/wers/2001/fall.pdf

. www.russia.org.ua/ukr/explorations/3ec3734b2100e/