Iнвестицiйнi ризики та iх оцiнка

Індекс групи 26897-

МБС-1

П.І.Б. студента Даниловський Вадим

Леонідович

Домашня адреса 284019, м.Івано-

Франківськ, вул. Довга, б.47,

кв.75

Назва організації, посада ТзОВ

“Інтерком” ЛТД,

менеджер відділу реалізації

Контрольна робота

з дисципліни “Економічний ризик та методи його виміру”

Тема ІНВЕСТИЦІЙНІ РИЗИКИ ТА ЇХ ОЦІНКА.

ПЛАН.

ВСТУП. 3

1. СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ. 4

2. ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ. 8

ВИСНОВКИ. 10

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 11

ВСТУП.

Зіткнення з різноманітними ризиками – звичайна загроза

для будь-якого інвестора в умовах сучасної ринкової економіки.

Здебільшого, вкладаючи свої кошти в виробництво тих чи інших товарів чи

послуг, інвестор не може мати цілковитої впевненості в суспільному

визнанні результатів цього виробництва. На практиці таке визнання

залежить від вдалого сполучення різних факторів, отже інвестори ризикують

отримати прибуток, менший за очікуваний, або, навіть, зазнати збитків.

Таким чином, дослідження інвестиційних ризиків,

виявлення факторів, які їх викликають та обчислення можливих втрат – ось

важливі проблеми, на які необхідно зважати сучасному інвесторові,

приймаючи рішення щодо вкладання коштів у той чи інший напрям виробничої

чи комерційної діяльності. Саме тому вміння оцінювати інвестиційні ризики

є необхідним для сучасного менеджера.

Про важливість врахування інвестиційних ризиків свідчить

чимала увага, що приділяється даній проблемі дослідниками у

високорозвинених країнах. Так, по цій проблемі “… у США видана

багаточисленна довідкова література; в таких спеціалізованих журналах, як

“Форчун”, “Бізнес уік”, з’явилися спеціальні рубрики, присвячені

проблемам обліку ризику в інвестиційній кредитній діяльності, придбанні

цінних паперів і т.і.”[1;23].

За умов сучасної української економіки проблема

інвестиційних ризиків є особливо гострою через нестабільність податкового

режиму, падінння курсу національної валюти, низьку купівельну

спроможність значної частини населення. Тому для капіталовкладників, які

мають справу з вітчизняним ринком, особливо важливо ретельно обраховувати

можливий вплив інвестиційних ризиків.

1. СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ.

Як зазначає Б. М. Щукін, “інвестиції завжди орієнтовані на майбутнє

і тому пов’язані зі значною невизначеністю економічної ситуації та

поведінки людей. Від цього походить високий рівень ймовірності невиконання

інвестиційних планів з об’єктивних чи суб’єктивних причин.”[3;49]

Інвестиційний ризик уявляє собою можливість нездійснення запланованих

цілей інвестування (таких, як прибуток або соціальний ефект) і отримання

грошових збитків. Цей ризик необхідно оцінювати, обчислювати, описувати та

планувати, розробляючи інвестиційний проект.

Розрізняють загальноекономічний ризик, що походить від несприятливих

умов в усіх сферах економіки, та індивідуальний ризик, пов’язаний з умовами

даного проекту.

Залежно від чинників виділяють такі види інвестиційного ризику

- політичний ризик;

- загальноекономічний ризик;

- правовий ризик;

- технічний ризик;

- ризик учасників проекту;

- фінансовий ризик;

- маркетинговий ризик;

- екологічний ризик.

Політичний, правовий та загальноекономічний ризики можуть бути

викликані зовнішніми умовами реалізації інвестицій. Інші види ризиків

спричинюються можливими помилками планування та організації конкретних

проектів.

Технічний ризик зумовлюється великою кількістю хиб та помилок

широкого спектру сторін інвестування, як-от пов’язаними з якістю

проектування, технічною базою, обраною технологією, управлінням проектом,

перевищенням кошторису.

Фінансовий ризик випливає з нездійснення очікуваних подій з

фінансового боку проекту. Це можуть бути незаплановані зменшення або

зникнення джерел та обсягів фінансування, незадовільний фінансовий стан

партнерів, зриви надходжень коштів від реалізації вироблених товарів чи

послуг, несплатоспроможність покупців продукції та власні ппідвищені

витрати.

Маркетинговий ризик виникає з прорахунків під час оцінки ринкових

умов дії проекту, наприклад ринків збуту чи постачання сировини і

матеріалів, організації реклами чи збутової мережі, обсягу ринку, часу

виходу на ринок, цінової політики, внаслідок низької якості продукції.

Екологічний ризик пов’язаний з питаннями впливу на довкілля, можливої

аварійності, стосунків з місцевою владою та населенням.

Нарешті, ризик учасників проекту може бути пов’язаний з усіма

неочікуваними подіями в управлінні та фінансовому стані підприємств-

партнерів.

О. Л. Устенко пропонує дещо інакшу класифікацію інвестиційних

ризиків. Він поділяє їх на три групи, залежно від сфери вкладення капіталу

- інвестиційні ризики від вкладення коштів у виробничу та невиробничу сфери

економіки;

- інвестиційні ризики від діяльності фірми на фінансовому ринку;

- кредитні ризики.

Перша з вищезгаданих груп ризиків уявляє собою сукупність всіх тих

ризиків, які діють на фірму під час проведення нею господарської

діяльності, за винятком тієї її частини, яка пов’язана з діяльністю на

фінансовому ринку.

Інвестиційні ризики, пов’язані з діяльністю на фінансовому ринку, у

свою чергу поділяють на три групи :

- ризики втраченого зиску;

- ризики зниження доходності;

- відсоткові ризики.

Група ризиків втраченої можливості “…має своїм джерелом

імовірність наставання непрямих (побічних) фінансових втрат, які

виявляються в недоотриманні прибутку в результаті нездійснення фірмою

якогось заходу, який би дозволив їй одержати цей прибуток (наприклад,

відсутність страховки на судно, що перевозило вантажі даної фірми і згодом

затонуло). Окремим випадком цього ризику є ризик внаслідок падіння

загальноринкових цін, який найчастіше пов’язаний з падінням цін на всі

цінні папери, що обігають на ринку, одночасно (наприклад, у результаті

зниження загальної інвестиційної активності)”[2;130].

Найчастіше ризики втраченої можливості є несистемними. Їх можна

запобігти завдяки проведенню спеціальних заходів.

Іншою групою інвестиційних ризиків є ризики зниження

доходностІ. Існування цмх ризиків є наслідком імовірності зниження розміру

відсотків і дивідендів по портфельних інвестиціях, а також по внесках і

кредитах.

Портфельними інвестиціями називають вкладення коштів у цінні

папери довгострокового характеру, які, за звичай, не передбачають швидкого

одержання доходу. Найчастіше це інвестиції великих промислових програм.

Ризики зниження доходності мають два різновиди :

- відсоткові ризики;

- кредитні ризики.

Відсоткові ризики – це ризики активних операцій, які проводять

фірми (в більшості випадків банки). Можливі такі джерела їхнього виникнення

1) будь-які зміни в облікових ставках Національного банку;

2) зміни маржі комерційних банків з кредитів, що надаються, і депозитних

рахунків;

3) зміна в розмірах обов’язкових для резервування фондів комерційних

банків у Національному банку. Наприклад, збільшення розміру резервного

фонду в Національному банку означатиме для комерційних банків

недовикористання частини їхніх пасивів, отже існує висока ступінь

імовірності підвищення ними відсоткових ставок по кредитах, що

надаються, з одночасним зниженням відсотку по депозитних рахунках своїх

клієнтів;

4) зміни в системі оподаткування всіх суб’єктів господарювання і фінансових

інститутів, зокрема;

5) будь-які зміни в портфелі інвестицій, який має фірма, а також зміни в

доходності самих інвестицій;

6) імовірність змін у структурі пасивів (співвідношення власних і позичених

коштів, термінових і ощадних депозитів, депозитів до запитання тощо);

7) за зростання банківського відсотку може розпочатися масове “скидання”

акцій, внаслідок чого їхня вартість зменшується;

8) в разі вкладання коштів інвестором у середньострокові та довгострокові

цінні папери (особливо в ту їхню частину, що має фіксований відсоток) за

поточного підвищення середньоринкового відсотку порівняно з фіксованим

рівнем. Це означає, що інвестор міг би збільшити доходи, але не може

вивільнити свої кошти через зазначені умови;

9) якщо емітент випустив в обіг цінні папери з фіксованим відсотком, то

існує ймовірність настання для нього відсоткового ризику при поточному

зниженні середньоринкового відсотку у порівнянні з визначеним їм

фіксованим рівнем.

Кредитні ризики тісно пов’язані з відсотковими, причини іхнього

виникнення здебільшого однакові. Головна відмінність між цими двома групами

ризиків зниження доходності полягає в тому, що відсоткові ризики

розглядаються з позицій кредитора, а кредитні – з позицій позичальника. При

цьому виділяють декілька суто кредитних ризиків :

1) біржові ризики, сутність яких полягає в наявностів ймовірності

виникнення втрат у результаті укладення фірмою біржових угод (наприклад,

ризик неплатежу комісійної винагороди, ризик неплатежу взагалі тощо);

2) селективні ризики (ризики вибору), які полягають у невірному виборі

видів вкладення капіталу, видів цінних паперів при формуванні

інвестиційного портфеля, виборі позичальника тощо;

3) ризики ліквідності, які пов’язані з можливістю втрат при реалізації

цінних паперів або інших товарів внаслідок зміни їхньої якості, споживчої

вартості тощо;

4) ризики банкрутства, які виникають у результаті невірного вибору способів

вкладення капіталу і закінчуються повною втратою підприємцем власного

капіталу і спроможності розрахуватися по взятих на себе зобов’язаннях.

2. ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ.

“Для кількісного оцінювання рівня ризику використовується

принцип визначення можливих змін показників ефективності проекту в

умовах тих чи інших несприятливих для інвестицій подій. Таким

показником може бути рівень середньоквадратичного відхилення ( ) або

коефіцієнт варіації ( ) ” [3;51].

Для обчислення цих показників проводиться серія розрахунків

очікуваного прибутку з проекту (наприклад, чистої приведеної вартості

проекту – NPV) за різних можливих ситуацій. Якщо кількість таких

розрахунків позначити n, а прогнозний показник NPV для кожного

розрахунку – як NPV , де i = 1,2,…,n, то можна використати відому зі

статистики формулу :

де NPV – середнє значення вартості проекту з усіх проведених

розрахунків NPV .

Останній показник обчислюється за формулою:

NPV =

або за формулою:

NPV=

де Р - ймовірність майбутніх умов, що відображені варіантом i-того

роз-

рахунку.

Коефіцієнт варіації ( ) визначає ступінь відхилень від

середнього значення показника по відношенню до його середньої величини :

Для обчислення можливих варіантів дохідності проекту залежно від

різних обставин використовують такі підходи:

а) аналіз чутливості проекту до змін окремих факторів, які

впливають на дохідність. До таких факторів належать ціна реалізації,

собівартість, обсяг виробництва, вартість обладнання тощо. Оцінюється

значення впливу цих факторів на загальну прибутковість проекту і

відповідно до результатів вживаються заходи щодо грунтовнішої проробки

інвестиційних планів та зниження ризикованості, пов’язаної з виявленими

факторами;

б) аналіз прогнозних сценаріїв розвитку загальноекономічних умов та

здійснення самого інвестпроекту. Обчислення здійснюється за трьома

варіантами :

- базовий розрахунок за середніх, найбільш вірогідних умов;

- оптимістичний варіант за найкращого перебігу подій за всіма факторами, що

впливають на дохідність проекту;

- песимістичний варіант, в який закладаються найгірші можливі ситуації у

країні й на конкретному ринку;

в) метод статистичних випробувань, за якого з допомогою електронно-

обчислювальної техніки прораховується багато варіантів дохідності проекту

залежно від показників-факторів у заданих діапазонах їхніх змін. В

результаті одержуються середні показники і статистичні характеристики

їхньої варіації та розподілу для подальшого аналізу найважливіших для

дохідності проекту показників та рівень ризикованості проекту за різними

напрямами.

ВИСНОВКИ.

Умови економічної невизначеності, в яких змушені діяти інвестори,

спричинять вплив тих чи інакших факторів ризику на їхні майбутні прибутки.

Інвестиційні ризики загрожують зменшенням прибутків порівняно з можливими

або навіть збитками. Тому при прийнятті рішень з питань щодо інвестиційної

діяльності керівництво фірм, банків або інвестфондів має обов’язково

враховувати вплив інвестиційних ризиків.

В даній контрольній роботі інвестиційні ризики схарактеризовано

відповідно до двох різних класифікацій. За одною з них, що грунтується на

вужчому розумінні поняття “інвестиційні ризики”, їх поділяють на три великі

групи :

інвестиційні ризики від вкладення коштів у виробничу і невиробничу

сфери економіки;

інвестиційні ризики від діяльності фірми на фінансовому ринку;

кредитні ризики.

За іншою класифікацією до інвестиційних ризиків відносять і політичний,

і загальноекономічний, і правовий, і технічний, і фінансовий, і

екологічний, і маркетинговий ризики, і ризик учасників проекту, пов’язаний

з усіма неочікуваними подіями в управлінні та фінансовому стані партнерів.

Для кількісної оцінки інвестиційних ризиків застосовуються різні

статистико-математичні методи, в яких обчислюють показники ефективності

проекту в умовах несприятливих для інвестицій подій. Такими показниками є

середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Сивый В., Балыка С. Управление хозяйственным риском // Бизнес

информ. – 1998. - № 12. – С.23-27.

2. Устенко О.Л. Теория экономического риска : Монография. – К.: МАУП,

1997. – 164 с.

3. Щукін Б.М. Інвестиційна діяльність:Методичний посібник. – К.: МАУП,

1998. – 68 с.