Культурнi памятки Днiпропетровська

Днiпропетровський державний унiверситет

внутрiшнiх справ

Реферат

тАЮКультурнi памтАЩятки ДнiпропетровськатАЭ

Виконав:

Перевiрив:

Днiпропетровськ,

2007

План

1. Днiпропетровськ. Загальна характеристика.

2. РЖсторична памтАЩятка

3. Культура i освiта

3.1. Днiпропетровск

3.2. Днiпропетровська область

4. Наука

5. Архiтектура мiста

6. Нагiрний Днiпропетровськ

6.1. РЖсторiя

6.2. Вiдомi люди

Додаток: Звiд культурних памтАЩяток м. Днiпропетровська

Лiтература

1. Днiпропетровськ. Загальна характеристика.

Днiпропетровщина - перлина Украiни. Вона маi багату i славну iсторiю, яка сягаi у сиву давнину столiть i тисячолiть. Першi слiди пралюдини, знайденi тут, вiдносяться ще до епохи раннього камтАЩяного вiку, вже понад 100 тисяч рокiв тому регiон був заселений.Вченi вважають, що саме на ПоднiпровтАЩi ще 6 тисяч рокiв тому вперше були прирученi конi. В курганах на територii Новомосковського району знайденi чотириколiснi вози, однi з найстарiших у Схiднiй РДвропi. Знахiдки археологiв, серед них всесвiтньовiдомi золотi пектораль з Товстоi Могили та гребiнь з кургану Солоха, свiдчать не тiльки про високий рiвень матерiальноi культури племен, населявших ПриднiпровтАЩя, а й про iх високу духовну культуру.

За часiв Киiвськоi Русi ПриднiпровтАЩя межувало з кочiвниками i мало з ними активнi торговельнi контакти. Днiпром пролягав знаменитий торговельний шлях свiтового значення ВлРЖз варяг у грекиВ». Днiпром вели на Вiзантiю своi дружини киiвськi князi. 955 року на Монастирському островi зупинялась Велика Киiвська княгиня Ольга, а 972 року ii син князь Святослав загинув на порогах у бою з печенiгами.

Днiпропетровщина вiдома також як край козацьких Сiчей - птАЩять iз них виявлено на територii сучасного Нiкопольського району. Велику роль вiдiграло козацтво у нацiонально-визвольнiй вiйнi украiнського народу проти Польщi. Наприкiнцi грудня 1647 року на островi Томакiвка перебував Богдан Хмельницький, який на початку наступного року в Микитинськiй Сiчi (тепер тут розташоване м.Нiкополь) був обраний гетьманом Вiйська Запорозького. А битва на Жовтих Водах зiграла вирiшальну роль у вiйнi.

Великi зрушення в життi краю повтАЩязанi з вiдкриттям наприкiнцi ХРЖХ столiття значних родовищ корисних копалин - вугiлля, залiзноi та марганцевоi руд, тощо. В цей час Катеринославська губернiя швидко перетворюiться на центр промисловостi Пiвдня Росiйськоi iмперii. Введена в експлуатацiю 1884 року Катерининська залiзниця обтАЩiднала Донецький камтАЩяновугiльний та Криворiзький гiрничорудний басейни. 1887 року пуском першоi домни Брянського заводу покладено початок металургiйноi промисловостi.

27 лютого 1932 року на основi птАЩяти округiв Катеринославськоi губернii була утворена Днiпропетровська область. У 1938-39 роках частина ii територii вiдiйшла до новоутворених Запорiзькоi, Миколаiвськоi та Кiровоградськоi областей. З тих пiр межi областi не змiнювались.

З Днiпропетровщиною повтАЩязанi iмена багтьох видатних дiячiв науки, культури, мистецтва, громадських дiячiв. На берегах Днiпра побували Тарас Шевченко, Олександр Пушкiн, РЖлля Репiн, РЖван Карпенко-Карий. Тут народилась всесвiтньовiдома письменниця-теософ Олена Блаватська. Довгий час жив i працював видатний iсторик Дмитро Яворницький. Оспiвували наш край поет i фольклорист РЖван Манжура та письменник Андрiан Кащенко. З Днiпропетровщиною повтАЩязанi також iмена сучасних видатних украiнських письменникiв нашого краю Олеся Гончара i Павла Загребельного. Багато значних вчених розвивали науку на теренах нашого краю - Ярослав Грдина, РЖван Акiнфiiв, Лев Писаржевський, Олександр Чекмарьов, Олександр Терпигорiв, Антiн Синявський.

2. РЖсторична памтАЩятка

В минулому, до 1918 року - Катеринослав (Eкaтepинocлaвъ). У 1918-1926 роцi - Сiчеслав (ця назва була надана мiсту за часiв Украiнськоi Народноi Республiки i Гетьманату. Офiцiйного ii скасування до накинення бiльшовиками 1926 року назви "Днiпропетровськ" не було). 1926 року мiсто отримало назву Днiпропетровськ на честь бiльшовицького дiяча Григорiя Петровського. На початку 1990-х рокiв мали мiсце спроби повернути мiсту бiльш доречну украiнську назву Сiчеслав, але пострадянська влада на це не пiшла.

В незалежнiй Украiнi Днiпропетровськ по праву i одним з найвизначнiших полiтичних, промислових, фiнансових, наукових та культурних центрiв. За чисельнiстю населення Днiпропетровськ i третiм мiстом в Украiнi. Днiпропетровськ разом з мiстами Днiпродзержинськ (Кам'янське), Новомосковськ (Самарчук), Пiдгородне, РЖлларiонове, Синельникове, Верховцево, Верхньоднiпровськ (Пiшкарiвка) i селищами Обухiвка, Петрикiвка, Пiсчанка, Спаське, Орловщина, Волоське, Новоолександрiвка, Сурсько-Литовське, Солоне, Кринички, Аули складають Днiпровську агломерацiю з населенням 2 млн. осiб.

3. Культура i освiта

3.1. Днiпропетровск

Днiпропетровськ - мiсто багатих культурних традицiй. В ньому працюi 7 державних театрiв та 3 концертнi органiзацii, функцiонуi 6 державних та 173 музеi на громадських засадах, 55 бiблiотек, фонд яких складаi 1,4 млн. примiрникiв, 287 пам'яток iсторii i культури нагадують нам про видатнi подii та видатних дiячiв науки, iсторii, мистецтва. У 1999 роцi своi 150-рiччя вiдзначив Днiпропетровський державний iсторичний музей iм. Д.РЖ. Яворницького.

Днiпропетровський вузiвський регiон об'iднуi 35 вищих навчальних закладiв, у тому числi - 21 РЖ-РЖРЖ рiвня акредитацii та 14 РЖРЖРЖ-РЖУ рiвня акредитацii, в яких навчаiться майже 90 тис. студентiв денноi, заочноi та вечiрньоi форм навчання, у 180 загальноосвiтнiх школах навчаiться майже 130 тис. дiтей.

Для забезпечення фахiвцями, що вiдповiдають сучасним вимогам розпочато у навчальних закладах пiдготовку спецiалiстiв за новими перспективними спецiальностями.

В мiстi iснуi розвинена мережа закладiв охорони здоров'я, через якi реалiзуються нацiональнi, регiональнi, мiжнароднi проекти профiлактики охорони здоров*я громадян. В лiкувально-профiлактичних закладах працюi бiля 4,5 тис. лiкарiв та бiльше 7 тис. молодших медичних спецiалiстiв. Лiкувально-дiагностичну допомогу надають 53 заклади, у тому числi i приватнi. Реорганiзацiя галузi продовжуiться.

У мiстi функцiонуi розвинена мережа спортивних споруд: 10 стадiонiв, 370 спортивних майданчикiв, 18 плавальних басейнiв, 286 спортивних залiв. В 46 дитячо-юнацьких спортивних школах займаiться бiльше 17 тис. дiтей, в спортивних секцiях - бiльше 30 тис. чоловiк. 10 професiйних команд з iгрових видiв спорту вiдстоюють честь мiста. Широкий iнтерес в Украiнi викликають змагання на Кубок Президента Украiни по волейболу. В складi збiрноi команди Украiни в ХХУРЖРЖ Олiмпiйських iграх брали участь 25 спортсменiв, 21 увiйшов до складу Нацiональноi Параолiмпiйськоi збiрноi, всього на iграх було завойовано 20 медалей, 43 представники мiста стали призерами мiжнародних змагань.

3.2. Днiпропетровська область

Область маi високий культурний рiвень. Нинi в областi сiм державних театрiв, Будинок органноi та камерноi музики.

Помiтним явищем культурного життя став Днiпропетровський театр одного актора ВлКрикВ» (керiвник i виконавець - М.Мельник).

В областi близько 90 народних i зразкових колективiв художньоi самодiяльностi. Користуються успiхом дитячi колективи ВлКалинаВ» (керiвник В.Рогозiн), ВлОрляткоВ» (керiвник О.Соколовський), вокально-iнструментальний ансамбль ВлМастерокВ», дитячий балет на льоду ВлКристаллВ» (керiвник В.Пермiнов).

У Днiпропетровську працюi одна з найстарiших бiблiотек Украiни - обласна наукова з фондом понад 2,7 млн. примiрникiв лiтератури. Усього в областi до 700 масових бiблiотек iз загальним фондом понад 22153 тис. примiрникiв.

В областi 8 державних, 40 народних, 135 громадських музеiв. Серед них - Днiпропетровський iсторичний музей iм.Д.Яворницького.

На Днiпропетровщинi працюють 750 клубних установ, 97 навчальних закладiв та 91 дитяча школа культурницького характеру: музичнi, культурнi тощо.

Петрикiвка - всесвiтньовiдомий центр традицiйного народного розпису. Виставки робiт петрикiвських майстрiв постiйно експонуються не тiльки в межах областi, а й по всiй Украiнi i за кордоном

В областi постiйно вiдбуваються музичнi, театральнi та iншi фестивалi всеукраiнського та мiжнародного рiвня. У травнi 1999 року у Днiпропетровську проходив фестиваль ВлЧервона рутаВ».

У Днiпропетровську працюi обласний дитячо-юнацький кiноцентр ВлВеснянкаВ», широко вiдомий в Украiнi i за ii межами.

4. Наука

Днiпропетровськ - один з найбiльших наукових центрiв Украiни. В ньому зосереджено багато науково - дослiдних та проектно-конструкторських органiзацiй i перед усiм: Приднiпровський науковий центр Нацiональноi Академii Наук Украiни та ii iнститути геотехнiчноi i технiчноi механiки; чорноi металургii; транспортних систем i технологiй, проблем природокористування i екологii i т.д. Днiпропетровськ - кузня вчених, широко вiдомих i за межами Украiни. Науковцi вирiшують багатоплановi завдання вiд формування i реалiзацii космiчноi програми Украiни до створення енергозберiгаючих екологiчно чистих технологiй у гiрничiй справi, металургiйнiй, хiмiчнiй промисловостi, будiвництвi, сiльському господарствi. Багато проектiв, якi розробленi та впровадженi дiстали свiтове визнання i швидко знайшли практичне застосування. За досягнення на рiвнi свiтовоi науки вченим мiста неодноразово присуджувались як мiжнароднi так i Державнi премii Украiни в галузi науки i технiки.

5. Архiтектура мiста

Мiсто проектували видатнi архiтектори тАУ Клод Геруа, РЖ.Старов. Будинки зводили за проектами В.Гесте i М.Козакова. З розрахунку на одного мешканця мiста площа зелених масивiв i насаджень складаi 134 м2 - один з найвищих показникiв в Украiнi. В межах мiста знаходяться ботанiчний сад, природнi та штучнi лiсопарки, з яких 2 парки - пам'ятники садово-паркового мистецтва 18 столiття. У мiстi 2 29-поверхових будинка i два 25-типоверхових.

6. Нагiрний Днiпропетровськ

Розташований на правому березi рiки Днiпро на одному з трьох пагорбiв, що були iзначально у складi мiста. Пагорб маi вiдносну висоту приблизно 70 - 100 м i тягнеться з пiвночi на пiвдень, схiдною своiю стороною дивиться на Днiпро i межуi iз старою козацькою мiсцевiстю - Мандрикiвка; а захiдною стороною дивиься на Центр, що розмiстився на мiсцi старовинного села Половиця.

Культурнi заклади

Значнi пам'ятки архiтектури: Преображенський собор, Верстова миля.

РЖсторичний музей, Художнiй музей, Панорама Битви за Днiпро.

Театр одного актора.

6.1. РЖсторiя

Тут були окремi квартали Половицi, а там де зараз парк Шевченко, жив козак Лазар Глоба, що насадив сад на пiвничному схилi пагорба. З перенесенням Катеринослава на пагорб схiднiше Половицi у 1787 починаiться мiська забудова пагорба. В 1787 роцi на мiсцi майбутньоi Соборноi площi особисто Катериною РЖРЖ за участю iмператора Австро-Угорщини Йосипа Габсбурга була зроблена закладка фундаменту Преображенськог собора.

Тут завжди була проблема з водопостачанням, що була вирiшена тiльки в радянський час. Повулицi Дзержинськiй (Новодворянська) жили в зимових мiських палацах дворянi i помiщики з Катеринославськоi губернii.

Мiськi квартали пiвденнiше Соборноi (Жовтневоi) площi стали з'являтися лише в 1880-их рр. Вулиця Лагерна була однiii з найважливiших дорiг мiста, що вела iз центральноi частини Катеринослава на Мандрикiвку й далi в Лоцманську Каменку.

В 1908 роцi наприкiнцi вулицi Лагерноi (суч. пр. Гагарiна) були побудованi казарми Феодосiйського (район сучасноi вул. Феодосiйськоi) i Сiмферопольського (зараз вул. Сiмферопольська) полкiв.

Назва району була присутня в назвi вулицi Нагорноi (нинi вул. Паторжинского). Завжди, ще з часiв спiвiснування Половицi-Катеронослава, мешканцi мiста називали район Гора.

В 1899 роцi на пiвднi Соборноi площi був вiдкритий перший в мiстi вищий навчальний заклад - Гiрниче Училище (з 1912 року Гiрничий iнститут).

В 1930-х роках стали активно будуватися новi вищi навчальнi заклади: Металургiйнiй, Хiмiко-технологiчнi, Медичний iнститути, технiкум електрифiкацii сiльського господарства.

6.2. Вiдомi люди

На горi завжди селилася елiта мiста. Тут побудував собi палац Григорiй Потьомкiн - коханець Катерини РЖРЖ-оi. Планувала оселитися сама iмператриця, з планами перенести столицю з Санкт-Петербурга в Катеринослав. Тут жили дворяни i помiщики губернii. Простi украiнцi не любили цей раон по причинi вiдсутностi води.

З заснуванням Гiрничого училища район став районом iнтелiгенцii.

В радянськi часи традицiя продовжилася - тут оселяються керiвники областi, мiста i промисловостi. Вiдомий будинок областного керiвництва по вул. Ворошилова. По вул Куйбишева в 6-типоверховому будинку мешкав Леонiд Кучма.

В часи незалежностi в районi оселяються керiвникi областi i мiста (Павло Лазаренко, Валерiй Пустовойтенко у будинок по вул. Ворошилова).

Додаток Звiд культурних памтАЩяток м. Днiпропетровська ПамтАЩятки мiстобудування i архiтектури тАУ 35 ПамтАЩятки iсторii тАУ 10 ПамтАЩятки монументального мистецтва тАУ ПамтАЩятки археологii тАУ 13 РЖсторико-культурнi заповiдники тАУ Всього - 58 ПамтАЩятки мiстобудування i архiтектури № ПамтАЩятка Датування Мiсцезнаходження м.Днiпропетровськ 1 Палац (мур.) 1786 р. парк iм.Т.Г.Шевченка 2 Перша чоловiча класична гiмназiя (мур.) 1861 р. пл.Жовтнева, 2 3 Будинок земськоi лiкарнi (мур.) 1845 - 1847р. пл.Жовтнева, 14 4 Будинок Музею старожитностей (мур.) 1903 р. пр.К.Маркса, 16 5 Будинок Гiрничого iнституту (мур.) 1900 -1903 рр. пр.К.Маркса, 19 6 Реальне училище (мур.) 1889 - 1890 рр. пр.К.Маркса, 36 7 Будинок мiськоi управи (мур.) 1901 р. пр.К.Маркса, 47 8 Готель (мур.) 1912 р. пр.К.Маркса, 66 9 Зимовий театр (мур.) 1907 р. пр.К.Маркса, 97 10 Брянська Миколахвська церква (мур.) 1913 - 1915 рр. пр.Калiнiна, 66 11 Комерцiйне училище (мур.) 1909 - 1912 рр. Пр.Кiрова, 2 12 Будинок Англiйського клубу (мур.) 1870 р. Вул.Ленiна, 3 13 Будинок Театрально-концертного залу (мур.) 1913 р. вул.Ленiна, 5 14 Будинок Громадського зiбрання (мур.) 1912 р. вул.Ленiна, 6 15 Будинок губернатора (мур.) 1830 р. вул.Ленiна, 14 16 Аудиторiя Наукового товариства 1895 р. вул.Плеханова, 42 17 Миколаiвська церква в Кодаках (мур.) 1807 - 1810 рр. вул.Жовтенят, 108 18 Святомиколаiвська церква (мур.) 1856 р. вул.Ярова, 1 19 Сукняна фабрика (мур.) 1794 р. пр.К.Маркса, 106 20 Спасо-Преображенськай собор (мур.) 1830 - 1835 рр. пл.Жовтнева 21 Палац працi (мур.) 1926 - 1932 рр. вул.Профiлактична, 1 м.Днiпродзержинськ 22 Миколаiвський собор (мур.) 1894 р. вул.Кiрова, 4 Днiпропетровський район 23 Кодацька фортеця (мур.) 1635 р. с.Старi Кодаки Криничанський район 24 Вознесенська церква (мур.) 1823 р. с.Миронiвка (Семенiвська с/р) Нiкопольський район м.Нiкополь 25 Церква Рiздва Богородицi в Сулицькому (мур.) 1812 - 1820 рр. вул.Войкова, 68 Новомосковський район м.Новомосковськ 26 Пустельно-Миколаiвський Самарський монастир (мур.): 1782 - 1820 рр. 27 Миколаiвський собор (мур.) 1787 р. 28 Братськi й настоятельськi келii (мур.) 1816 - 1820 рр. 29 Троiцький собор (дер.) 1775 - 1780 рр. пл.Перемога, 1 30 Дзвiниця Троiцького собору (дер.) п.19 ст. пл.Перемои, 1 Петрикiвський район 31 Церква Рiздва Богородиц (мур.)i 1812 р. смт.Петрикiвка Царичанський район 32 Миколаiвська церква (мур.) 1757 р. с.Китайгород, вул.Музейна 33 Успенська церква (мур.) 1754 р. с.Китайгород, вул.Музейна 34 Церква-дзвiниця Св.Варвари (мур.) 1756 р. с.Китайгород, вул.Музейна 35 Укрiплення Украiнськоi лiнii 1731 р. с.Рудка ПамтАЩятки iсторii № ПамтАЩятка Датування Мiсцезнаходження м. Днiпропетровськ 1 Новобогородицька фортеця 1688-1711 роки с-ще Шевченко, вул. Новгородська, парк 2 Будинок, у якому жив i працював Д. Яворницький перша половина XX столiття пл. Шевченка, 5 3 Могила Д. Яворницького 1940 рiк просп. К. Маркса, 16 Днiпропетровський район 4 Фортеця Кодак 1635-1711 роки с. Старi Кодаки Нiкопольський район 5 Могила кошового отамана РЖвана Сiрка 1680 рiк, перенесена у1967 роцi с. Капулiвка Солонянський район 6 Мiсце загибелi киiвського князя Святослава РЖгоревича 945-972 роки с. Микiльське-на-Днiпрi Царичанський район 7 Споруди Украiнськоi укрiпленоi лiнii - землянi вали укрiплення (редут) початок XVIII столiття с. Вербове 8 Споруди Украiнськоi укрiпленоi лiнii - 2 бастiони та польовi укрiплення мiж ними початок XVIII столiття с. Залелiя 9 Споруди Украiнськоi укрiпленоi лiнii - землянi вали укрiплення(редути) початок XVIII столiття с. Могилiв 10 Споруди Украiнськоi укрiпленоi лiнii - земляний вал укрiплення початок XVIII столiття с. Тарасiвка ПамтАЩятки монументального мистецтва - вiдсутнi ПамтАЩятки археологii № ПамтАЩятка Датування Мiсцезнаходження Апостолiвський район 1 Курганний могильник с. Запорiзьке 2 Курганний могильник с. Слов'янка Днiпропетровський район 3 Курган с. Лобойкiвка Криворiзький район 4 Курганний могильник с. Веселий Кут 5 Курганний могильник Бабина Могила с. Кам'яне Поле Нiкопольський район 6 Курган Орлова Могила с. Лукiiвка 7 Курган Нечаiва-Гегелина Могила с. Лукiiвка Солонянський район 8 Городище с. Башмачка 9 Курган с. Безбородькове 10 Курганний могильник Могила Чекерезка с. Томакiвка Софiiвський район 11 Курганний могильник с. Мар'iвка 12 Курганний могильник с. Петропавлiвка Широкiвський район 13 Курган с. Радевичеве

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada