Органiзацiя та методика проведення занять з технiчноi працi в 5-му класi

Органiзацiя та методика проведення занять з технiчноi працi

в 5-му класi

Передмова

Необхiднiсть ефективноi реалiзацii дидактичних завдань потребуi вiд учителiв трудового навчання нових пiдходiв до викладання свого предмета, до пiдвищення рiвня знань, умiнь i навичок школярiв. Щоб здiйснювати трудову пiдготовку учнiв украiнськоi загальноосвiтньоi школи на рiвнi сучасних вимог, необхiдно досконало знати теорiю i володiти методикою здiйснення навчально-виховноi роботи. Вiдповiдна педагогiчна дiяльнiсть учителя трудового навчання розпочинаiться у ВНЗ i продовжуiться протягом всiii наступноi творчоi працi: при проведеннi занять, у процесi самостiйноi роботи з науково-методичною лiтературою, при вивченнi передового досвiду тощо.

Певну допомогу в плануваннi та проведеннi занять з трудового навчання в 5-ому класi для вчителiв, а також студентiв iнженерно-педагогiчних факультетiв ВНЗ РЖРЖРЖ та РЖV рiвнiв акредитацii зможе надати пропонований методичний посiбник.

Посiбник складаiться з двох роздiлiв. Оскiльки вивчення електротехнiчних робiт, обробки деревини та металiв будуiться на основi загальнопедагогiчних принципiв та методiв, у роздiлi 1 тАФ "Основнi положення теорii трудовоi пiдготовки" коротко розглянуто питання реалiзацii дидактичних закономiрностей у трудовому навчаннi, органiзацii навчального процесу в шкiльних майстернях, формування знань, умiнь та навичок у п'ятикласникiв.

У другому роздiлi посiбника "Методика проведення занять у шкiльних майстернях" для кожноi з тем ("Обробка деревини", "Обробка металiв", "Електротехнiчнi роботи") подаiться тематичне планування програмного матерiалу i висвiтлюються особливостi викладання технiко-технологiчних вiдомостей та формування первинних умiнь i навичок школярiв.

Тематичне планування занять здiйснено на основi нинi дiючих програм з трудового навчання (5-7 класи), рекомендованих Мiнiстерством освiти Украiни для загальноосвiтнiх навчально-виховних закладiв (К.: Перун, 1998). Вказанi програми дозволяють диференцiйовано пiдходити до практичноi пiдготовки мiських та сiльських школярiв, передбачивши варiанти (РЖ та РЖРЖ) реалiзацii навчального процесу; перший варiант розрахований для класiв, якi подiляються на окремi групи хлопцiв i дiвчат, другий тАФ для шкiл, де вiдсутнi можливостi подiлу. Пропоноване планування занять передбачене для учнiв мiських шкiл (варiант РЖ). Але, при певному коригуваннi часу для вивчення окремих тем, воно може бути використане також сiльськими вчителями.

Розробляючи систему занять, автори намагалися максимально враховувати вимоги навчальноi програми щодо обладнання робочих мiсць, науковоi органiзацii працi школярiв, формування у них практичних умiнь i навичок виконання трудових дiй, прищеплення iм основ культури працi, само- i взаiмоконтролю. Кожне iз запланованих занять складаiться iз двох урокiв, розрахованих на 90 хвилин, якi мають спiльну назву (тему). Заняття планувалися таким чином, щоб не було окремих теоретичних i практичних урокiв; вiд теоретичного матерiалу маi забезпечуватися безпосереднiй перехiд до практичноi дiяльностi.

При розробцi методичних рекомендацiй не ставилося за мету подати в книзi вичерпну iнформацiю з питань органiзацii та здiйснення трудового навчання. Автори бажають надати посильну допомогу вчителям, особливо початкiвцям, висвiтливши можливi форми та методи формування знань, умiнь i навичок у п'ятикласникiв, i не передбачають беззаперечного виконання порад саме в такому виглядi, в якому вони представленi. Будь-яка творча дiяльнiсть, а особливо педагогiчна, не терпить шаблонiв. Кожний учитель маi творчо пiдходити до розв'язання завдань трудовоi пiдготовки школярiв й проявляти педагогiчну майстернiсть, враховуючи при цьому мiсцевi умови, промислове оточення школи, навчально-матерiальну базу майстерень тощо.

Роздiл РЖ. Основнi положення теорii трудовоi пiдготовки

1.1 Змiст первинних знань, умiнь та навичок у 5-му класi

У процесi трудового навчання в учнiв формуються теоретичнi знання, практичнi вмiння та навички, проявляються й розвиваються нахили i здiбностi до певного виду фiзичноi дiяльностi. Цьому сприяi ознайомлення школярiв з технiкою, технологiiю, органiзацiiю та економiкою деревообробноi, металообробноi, легкоi, електротехнiчноi промисловостi та машинобудування, а також з масовими робiтничими професiями цих виробництв.

Трудове навчання маi полiтехнiчне спрямування, оскiльки даi учням знання про основи галузей сучасного виробництва та практичнi вмiння, якi потрiбнi для iх участi в продуктивнiй працi. Ознайомлення школярiв з технiкою та технологiiю повинно здiйснюватися на основi наукових знань, набутих при вивченнi загальноосвiтнiх предметiв. Особливе мiсце в цьому маi придiлятися мiжпредметним зв'язкам.

Навчальною програмою також передбачено засвоiння основних положень економiчноi та екологiчноi освiти.

Трудову пiдготовку необхiдно пiдпорядковувати реалiзацii комплексного пiдходу до забезпечення знань, умiнь та навичок, якi потрiбнi для формування гармонiйно розвиненоi особистостi, виховання справжнього громадянина. Важливою складовою цiii роботи маi бути практична дiяльнiсть п'ятикласникiв. РЗi мета - виховання свiдомого ставлення до працi та людей працi, почуття товариськостi, вiдповiдальностi за доручену справу.

Дидактичний матерiал з трудового навчання в 5-ому класi досить рiзноманiтний. Умовно його можна роздiлити на двi частини: ручна й механiзована обробка деревини, металiв, тканин, харчових продуктiв та елементи машинознавства, графiчноi грамоти i електротехнiки. Кожна з них характеризуiться своiми особливостями, якi полягають у використаннi вiдповiдних матерiалiв, технологiчного обладнання, виконаннi прийомiв роботи тощо. Разом з тим, iснуi ряд дидактичних завдань, якi i спiльними для всiх тем програми. Основнi з них такi:

1. Формування технiчних понять.

2. Вивчення програмного матерiалу на базi знань учнiв з основ наук.

3. Створення умов i можливостей для застосування знань на практицi.

4. Забезпечення найоптимальнiших форм органiзацii роботи учнiв.

5. Формування основ культури працi.

6. Забезпечення ефективностi засвоiння та дотримання правил безпеки працi.

Спiльнi, загальнi та конкретнi дидактичнi завдання визначають змiст знань, умiнь та навичок, якi повиннi бути сформованi в школярiв у процесi практичноi дiяльностi. Зазначенi поняття мають конкретнi значення у теорii трудовоi пiдготовки, якi слiд розглянути детальнiше.

Знаннями вважають уявлення та поняття про предмети, факти, явища, закони i закономiрностi навколишньоi дiйсностi, якi свiдомо сприйнятi, зведенi в систему та закрiпленi в пам'ятi. Вони можуть виступати i в формi чуттiвих образiв, що вiдображають одиничнi предмети, i в формi узагальнюючого вiдображення суттiвих властивостей предметiв (явищ) та зв'язкiв мiж ними. Згiдно з вимогами програми, в учнiв 5-го класу необхiдно сформувати такi знання:

Уявлення про правила внутрiшнього розпорядку, безпечноi працi, виробничоi санiтарii та особистоi гiгiiни.

Поняття про виконання графiчних зображень деталей та виробiв. Вiдомостi про деталi та механiзми, що використовуються в технiцi, про будову свердлильного верстата. Початкове уявлення про моделювання та конструювання виробiв.

Поняття про особливостi будови деревини та деревних матерiалiв (ДВП, ДСП i фанери). Поняття про технологiчний процес виготовлення виробiв iз фанери та ДВП; ознайомлення з технологiчною документацiiю.

Поняття про виробництво листового металу та його властивостi. Поняття про технологiю обробки тонколистового металу й виготовлення виробiв.

Поняття про електричне коло та його елементи. Уявлення про провiдники та iзолятори, джерела i споживачi електричноi енергii.

Уявлення про змiст окремих професiй та спецiальностей сфери матерiального виробництва.

Слiд зазначити, що знання, якi формуються при вивченнi рiзних шкiльних предметiв, iснують у свiдомостi дiтей не iзольовано однi вiд одних, вони взаiмодiють певним чином. Тому, в процесi трудового навчання, повiдомляючи учням новi технiко-технологiчнi вiдомостi, необхiдно використовувати дидактичнi зв'язки.

Вмiння тАФ готовнiсть (здатнiсть) свiдомо та правильно виконувати трудовi рухи, пiдбираючи та використовуючи доцiльнi в цих умовах способи дiй i досягати при цьому позитивних результатiв у працi. В учнiв 5-го класу потрiбно сформувати такi вмiння:

а) графiчнi тАФ читання ескiзiв (креслень) i технiчних рисункiв плоских та об'iмних виробiв; читання i складання кiнематичних та електричних схем;

б) загальнотрудовi тАФ рацiональне планування робочого часу, правильна органiзацiя робочого мiсця; акуратнiсть; правильне використання довiдковоi та технiчноi документацii; виконання технологiчних операцiй з обробки фанери, ДВП i тонколистового металу; виконання електромонтажних робiт; економне витрачання матерiалiв, бережливе ставлення до iнструменту та обладнання при вмiлому iх використаннi; вмiння аналiзувати результати своii роботи, попереджувати i виправляти недолiки в практичнiй дiяльностi;

в) дослiджувальнi тАФ визначення фiзичних та механiчних властивостей деревини i металiв; умiння здiйснювати розрахунки конструкцiй деталей (виробiв) при конструюваннi та моделюваннi; дослiдження провiдникiв та iзоляторiв.

Формування зазначених практичних умiнь учнями 5-го класу i посильним завданням, оскiльки в початковiй школi закладаються вiдповiднi умови для опанування певними трудовими прийомами i операцiями.

Разом з тим, слiд зазначити, що оволодiння певними прийомами працi ще не створюi вмiння належно дiяти в умовах шкiльноi майстернi. Здатнiсть п'ятикласникiв працювати самостiйно спираiться на дещо розвинуте вмiння орiiнтуватися в трудовiй ситуацii, планувати й контролювати своi дii та роботу в цiлому.

На першому етапi розв'язання трудового завдання учнi повиннi вмiти його проаналiзувати: встановити й запам'ятати, що iм необхiдно зробити, який для цього потрiбний та i в наяностi матерiал, згадати, чи i вже певний досвiд виконання подiбного завдання тощо.

Так, при вивченнi новоi деталi (виробу) п'ятикласникiв необхiдно нацiлювати на вже вiдомi iм частини, елементи, властивостi. Школярiв потрiбно активiзувати до дiяльностi через створення проблемних ситуацiй таким чином, щоб знайомi елементи виробу входили до створюваного образу предмета без детального аналiзу, а лише на основi сприйняття суттiвих ознак (найбiльш характерних, за якими можна впiзнати ту чи iншу властивiсть).

Ефективнiсть трудового навчання значною мiрою залежить вiд умiнь учнiв передбачати кожний наступний крок та промiжнi результати своiх дiй, тобто планувати свою дiяльнiсть. Умiння планувати роботу в п'ятикласникiв розвиваiться поступово. На початку занять у шкiльних майстернях iм необхiдно навчати працювати за готовими планами. У процесi подальшоi роботи учнiв доцiльно залучати до розв'язання завдань планування, але ще певний час вони повиннi засвоювати основну частину плану роботи за iнструкцiями. Це дозволить учителевi знати як i можливостi складання плану кожним учнем (розробки технологiчноi послiдовностi виготовлення виробу), так i мати достатню iнформацiю про вмiння школярiв працювати за готовими планами.

При реалiзацii трудових завдань п'ятикласникiв також формуватимуться загальнотрудовi вмiння, виконання технологiчних операцiй з обробки матерiалiв (фанери, ДВП, ДСП, тонколистового металу). Щоб вiдповiднi вмiння були сформованi належним чином, при пiдборi об'iктiв працi, виборi способiв обробки виготовлюваних виробiв необхiдно враховувати iх вiдповiднiсть навчальнiй програмi, посильнiсть виконання для учнiв 5-го класу, iх поступово зростаючу складнiсть, пiзнавальне значення, полiтехнiчне спрямування, практичну цiннiсть тощо.

Слiд зазначити, що програмою передбачено приблизний (орiiнтовний) перелiк об'iктiв працi, якi можна запропонувати учням для практичноi роботи.

Важливою властивiстю трудовоi дiяльностi учня i можливiсть використання в своiй працi сформованих навикiв (навичок).

Навик (навичка) тАФ автоматизований компонент умiння, здатнiсть виконувати дii з максимальною точнiстю, швидкiстю доцiльнiстю. Набута учнем навичка тАФ це можливiсть виконувати трудовi прийоми чи iх компоненти (декiлька послiдовно виконуваних прийомiв) правильно, економно, швидко й легко, без спецiально скерованоi на них уваги, але пiд контролем свiдомостi. Навички формуються в процесi багаторазових повторень тАФ вправ.

Оволодiвання прийомами роботи на рiвнi навичок i одним iз найважливiших показникiв високоi продуктивностi працi й одержання вiдповiдноi якостi продукцii.

Сформованiсть трудових навичок виявляiться перш за все в швидкостi виконуваних дiй, яка поiднуiться з правильнiстю, плавнiстю та вiдпрацьованiстю рухiв. Володiючи навичками виконання тих чи iнших прийомiв, учень не роздумуi над iх здiйсненням (наприклад, як ударяти молотком по зубилу при рубаннi тонколистового металу, направляти полотно лобзика при випилюваннi контурiв деталi та iн.). Думки школяра зосереджуються на розв'язаннi складнiших завдань (на контролi одержуваного результату роботи, на пошуку способiв виправлення помилок, на осмисленнi наступних крокiв тощо).

При формуваннi первинних навичок у п'ятикласникiв необхiдно пам'ятати, що на початковiй стадii реалiзацii цього завдання напрямок руху та швидкiсть дiй контролюються за допомогою зору. В результатi постiйних вправ необхiднiсть у зоровому контролi поступово зменшуiться i дитина починаi контролювати рухи, керуючись своiми вiдчуттями, якi в неi виникають при перемiщеннi чи триманнi iнструменту. При переходi до рухового контролю з'являiться можливiсть швидше враховувати найменшi вiдхилення вiд уявлюваностi дii, а також використовувати зiр для контролю результатiв роботи та оцiнювання рiзних умов, у яких вона здiйснюiться.

У п'ятикласникiв можна сформувати навички випилювання контурiв деталей (виробiв) з фанери товщиною не бiльше 5-ти мiлiметрiв, обпилювання зовнiшнiх криволiнiйних та прямих контурiв деталей з фанери та ДВП, проведення монтажних операцiй при роботi з "Конструктором" та "Електроконструктором". Також при належно поставленiй роботi вчителя щодо органiзацii навчального процесу реальними стають навички виконання правил внутрiшнього розпорядку майстернi, технiки безпеки, виробничоi санiтарii та особистоi гiгiiни.

1.2 Реалiзацiя принципiв дидактики в трудовому навчаннi

Успiшне здiйснення завдань трудовоi пiдготовки можливе на основi правильного використання дидактичних принципiв, тобто керiвних положень навчального процесу. Вiдомо, що вони ТСрунтуються на закономiрностях навчання i i iдиними для всiх шкiльних предметiв, проте iх застосування у трудовому навчаннi маi своi особливостi. Розглянемо найхарактернiшi з них.

Врахування вiкових та iндивiдуальних особливостей школярiв.

Вiдомо, що перiод з 8 до 13 рокiв i найсприятливiшим для розвитку сенсорних i рухових здiбностей, якi становлять основу порiвняно швидкого опанування трудовими вмiннями i навичками. Але часто робота буваi непосильною для учнiв у зв'язку з фiзичним перевантаженням. Так, наприклад, п'ятикласникам взагалi важко виконувати операцiю стругання деревини, через це вчителевi недоцiльно планувати вироби, якi передбачають вiдповiдну трудову дiю. Учням 5-го класу також важко здiйснювати точне прямолiнiйне обпилювання широких (бiльше десяти мiлiметрiв) площин деталей. А тому, i з перелiку практичних робiт повиннi бути виключенi всi завдання, якi перевищують можливостi дiтей вiдповiдноi вiковоi категорii.

У загальноосвiтнiй школi колективнiсть навчання повинна оптимально поiднуватися з iндивiдуалiзацiiю. Колективна форма роботи згуртовуi учнiв, оскiльки вони всi мають загальну мету працi, дружно виконують завдання, допомагають один одному. Але кожний окремий учень маi своi iндивiдуальнi особливостi, що вiдiграi значну роль у його навчальнiй дiяльностi. РЖндивiдуальнi особливостi можуть проявлятися не лише в засвоiннi навчального матерiалу, в оволодiннi трудовими вмiннями й навичками, а й у ставленнi до працi. Цi особливостi в трудовому навчаннi визначенi досить характерно, порiвняно з iншими навчальними предметами.

Причини можуть бути найрiзноманiтнiшi.

Практика показуi, що важливим засобом урахування iндивiдуальних особливостей i використання на заняттях диференцiйованого навчання, яке передбачаi пiдбiр для учнiв, зокрема 5-го класу, щонайменше три рiвнi складностi трудових завдань.

Доступнiсть i посильнiсть працi для учнiв. Змiст, об'iм та методи викладання матерiалу повиннi вiдповiдати вiковi й рiвневi пiдготовки школярiв, iх фiзичним силам i пiзнавальним можливостям. Але, тим не менше, не можна йти шляхом спрощення навчальноi iнформацii, оскiльки цей пiдхiд не сприяi розвитковi розумовоi активностi учнiв. Школа не повинна вiдставати вiд життя, вiд науково-технiчного прогресу. Щоб навчальний матерiал був зрозумiлим для учнiв, необхiдно використовувати рiзнi методичнi прийоми, якi дозволяють полегшити його сприймання.

Вивчення кожноi теми доцiльно будувати за принципом "вiд простого до складного". Разом з тим, потрiбно враховувати той факт, що такi поняття, як "просте" i "складне" в науцi й навчальному процесi не завжди збiгаються. Наприклад, у машинознавствi деталь вважаiться простим предметом, а машина порiвняно з нею тАФ складним. У навчальному процесi сприймання цих понять не i тотожним, iдентичним. Якщо вивчення машини (свердлильного верстата) розпочинати з деталей, то учнi з певними труднощами засвоюють технiчну iнформацiю, майже не виявляючи до неi цiкавостi. Коли ж навчання розпочинати iз ознайомлення дiтей про призначення та загальну будову верстата, то в них швидше виникаi бажання зазирнути до нього "всередину", розiбрати на деталi (гвинтики, болтики тощо).

Зв'язок теорii з практикою, з життям. Розумiння дiтьми положення, що теорiя та практика тАФ двi невiд'iмнi частини дiяльностi людини i запорукою ефективноi реалiзацii цього принципу. Теорiя пiдкрiплюiться практикою, яка, в свою чергу, даi матерiал для теоретичних узагальнень.

Заняття з трудового навчання мають особливо сприятливi умови для тiсного взаiмозв'язку теорii та практики. Технiко-технологiчнi вiдомостi про фанеру, ДВП, ДСП, а також тонкий листовий метал створюють належнi умови для кращоi обробки цих матерiалiв; iнформацiя про верстати та iнструменти дозволяi успiшно використовувати ii в практичнiй дiяльностi. Учнi неодноразово впевнюються, що теорiя для практики маi величезне значення.

З iншого боку, школярi повиннi усвiдомити, що практичнi вмiння i навички, якi набуваються без опори на теоретичнi знання, лише шляхом механiчного наслiдування, вузько ремiсничi, вони позбавленi мiцностi та надiйностi. Тому вiдбiр трудових завдань необхiдно пiдпорядковувати цiлям пiдвищення як теоретичного, так i практичного рiвня пiдготовки учнiв. Завдання повиннi передбачати творчий пошук, сприяти розвитковi активностi самостiйностi п'ятикласникiв, формуванню навичкiв роботи з довiдковою лiтературою.

Мiцнiсть засвоiння знань, умiнь та навичок. Цей принцип вiдображаi особливiсть навчання, у вiдповiдностi до якоi оволодiвання знаннями, вмiннями та навичками досягаiться лише тодi, коли вони, з одного боку, грунтовно осмисленi, а з другого тАФ добре засвоiнi й довго зберiгаються в пам'ятi.

Мiцнiсть засвоiння в першу чергу забезпечуiться реалiзацiiю всiх iнших принципiв навчання, зокрема, доступностi, зв'язку теорii з практикою, наочностi, систематичностi та послiдовностi, свiдомостi й активностi та iн. Разом з тим, його виконання можливе з використанням вiдповiдних дидактичних засобiв, тАФ закрiплення вивченого на кожному заняттi програмного матерiалу та повторення ранiше пройденого. Навчання для п'ятикласникiв (i не лише для них) необхiдно здiйснювати таким чином, щоб знання та вмiння з попереднiх занять ставали базовими для наступних, бiльш складних.

Слiд зазначити, що повторення та закрiплення навчального матерiалу повинно носити активний пошуковий характер; його доцiльно проводити за допомогою проблемних бесiд, виконання рiзноманiтних творчих завдань, технiчних задач з неповними даними; розрахункових задач на визначення необхiдностi кiлькостi матерiалу тощо.

Мiцнiсть формування практичних умiнь може бути досягнена при виконаннi тренувальних вправ, трудових завдань, суспiльно корисноi продуктивноi працi, роботi з "Конструктором" та iн.

Наочнiсть у трудовому навчаннi. Цей принцип зумовлений тим, що навчання виступаi як засiб пiзнання подiй, явищ, предметiв навколишнього свiту, i успiшно проходить тодi, коли грунтуiться на iх безпосередньому спостереженнi.

Характерною особливiстю цього принципу на заняттях у майстернi i те, що крiм iлюстративного матерiалу (таблиць, плакатiв, стендiв тощо), кiнофiльмiв, дiафiльмiв, дiапозитивiв та iнших наочних посiбникiв, у процесi засвоiння технiко-технологiчних вiдомостей передбачено застосування для показу верстатiв, пристроiв, iнструментiв i матерiалiв.

Перш нiж учнi приступають до виготовлення виробiв, вони ознайомлюються з iх зразками, обговорюють конструкцii предметiв, а також визначають можливостi використання рiзноманiтних матерiалiв, способи iх обробки та оздоблення.

Особливiсть полягаi також в тому, що без показу трудових дiй неможливо навчити правильних прийомiв роботи.

Наочнiсть сприяi кращому засвоiнню знань, активiзуi мислительську дiяльнiсть, мобiлiзуi увагу. Важливого значення у трудовiй пiдготовцi вона набуваi завдяки графiчним зображенням. Без певних знань з креслення неможливо навчити учнiв елементiв моделювання, конструювання, досягти розумiння технологiчного процесу тощо.

Читання п'ятикласникам технiчного рисунка повинно бути одним iз етапiв трудового навчання. Як показуi практика роботи, учнi 5-го класу можуть прочитати технiчний рисунок, уявити собi в просторi нескладну деталь за ii умовним зображенням на площинi, якщо вчитель послiдовно i систематично знайомитиме iх з елементами графiчноi грамоти.

Науковiсть викладу технiко-технологiчних вiдомостей. Це один iз основних принципiв дидактики, й, зокрема теорii трудовоi пiдготовки. На заняттях у майстернях необхiдно користуватися тiльки правильною термiнологiiю (назви iнструментiв, пристроiв, приладiв, верстатiв та iншого обладнання, назви трудових дiй i технологiчних операцiй, види та властивостi матерiалiв, номенклатура виробiв та iн.), використовувати прийнятi умовнi позначення (зображення лiнiй та знакiв на кресленнях, позначення видiв з'iднань згiдно стандартiв).

Потрiбно глибоко й доказово розкрити кожне наукове положення виучуваного матерiалу, не допускати помилок, неточностей та механiчного зазубрювання теоретичних висновкiв i узагальнень.

Принцип науковостi слiд розумiти не як вимогу здiйснювати навчальний процес на найвищому науково-технiчному рiвнi, а як умову його побудови з використанням досвiду учнiв, спираючись на причинно-наслiдковi зв'язки. Науковiсть може бути успiшно реалiзована при забезпеченнi зв'язку теорii з практикою. Так, ознайомлення iз фiзичними, механiчними властивостями фанери (ДВП) чи тонкого листового металу, визначення провiдникiв та iзоляторiв (непровiдникiв) електричного струму в 5-ому класi здiйснюiться як теоретично (розповiдь, пояснення, бесiда), так i в процесi виконання лабораторно-практичних робiт (демонстрацiя, дослiди тощо).

Свiдомiсть та активнiсть школярiв у навчаннi. Цi чинники реалiзацii навчального процесу тiсно пов'язанi мiж собою, бо, як вiдомо, активнiсть учнiв ТСрунтуiться на iх свiдомостi, а свiдомiсть стаi вищою завдяки активностi.

Пiд свiдомiстю в навчаннi розумiють вiдповiдальне ставлення школярiв до роботи, намагання своiчасно, точно й творчо виконувати поставленi завдання. Але, свiдоме ставлення до пiзнання, до засвоiння технiко-технологiчних вiдомостей розвиваiться в учнiв, зокрема 5-их класiв не зразу. Ще до приходу п'ятикласникiв у навчальнi майстернi бiльшiсть iз них (за науковими дослiдженнями тАФ в межах 95-97 %) вважаi, що на уроках трудового навчання важливим й необхiдним i виконання практичних завдань, i саме теорiя не сприймаiться надто серйозно.

Тому, реалiзацiю принципiв свiдомостi й активностi доцiльно розпочинати з розкриття перед учнями 5-го класу цiлей та завдань занять у навчальних майстернях, з ознайомлення iз змiстом предмета i його значенням для розвитку особистостi.

Необхiдно переконувати школярiв, що без теоретичних положень виконання трудових дiй перетвориться на ремiсництво. А це не сприяi формуванню гармонiйно розвиненоi особистостi, не створюi належноi пiдготовки до життя, майбутнього вибору професii тощо.

Для формування свiдомого ставлення до навчання доцiльно пропонувати п'ятикласникам основнi теоретичнi положення записувати в зошити, навiть при наявностi пiдручникiв. Це слiд здiйснювати не лише в процесi засвоiння нового матерiалу, але й закрiплення та виконання самостiйних завдань. Домашнi ж завдання повинно носити творчий характер, що передбачаi використання теоретичних вiдомостей в рiзних проблемних ситуацiях. Важливе значення для розвитку свiдомостi маi також проведення вчителем систематичного контролю знань, особливо на перших заняттях.

Свiдомiсть у навчаннi потрiбно стимулювати. На основi набутих знань учням можна пропонувати пiдiбрати матерiал для виробу, самостiйно вибрати необхiднi iнструменти для його виготовлення тощо. Про свiдомiсть школярiв можна вести розмову тодi, коли вони вмiють використовувати своi знання на практицi.

Активнiсть учнiв може проявлятися в оволодiннi теоретичним матерiалом, при виконаннi трудових завдань; в намаганнi до творчих пошукiв у сферi рацiональноi органiзацii своii працi та методiв ii виконання; у здiйсненнi самоконтролю та правильного оцiнювання результатiв завершеноi роботи.

Сприятливi передумови для розвитку активностi створюються у процесi продуктивноi працi. Учнi намагаються з бiльшим бажанням виконати завдання якiсно та своiчасно, якщо знають, що результати iхньоi роботи мають суспiльно корисне значення.

Систематичнiсть i послiдовнiсть навчання. Свого часу великий педагог К.Д.Ушинський писав, що лише система, звичайно розумна, яка виходить iз самоi сутi предметiв, даi нам повну владу над нашими знаннями. Голова, яка наповнена розiрваними знаннями, без зв'язку, подiбна на комiрчину, де немаi порядку, де сам господар нiчого не знайде; голова, де i лише система без знань, подiбна на крамницю, в якiй на всiх скриньках i написи, а всерединi пусто.

Щоб у школярiв формувалася цiлiсна система знань про основи технiки, технологii та органiзацii виробництва, вивчення програмного матерiалу, слiд вести в строгiй логiчнiй послiдовностi.

У шкiльних навчальних майстернях здiйснення цього принципу i реальним тому, що технiко-технологiчнi вiдомостi подаються не довiльно, а виходячи з певних закономiрностей. Аналiз навчальних програм показуi, що теоретичний матерiал, пов'язаний з обробкою деревини чи металiв, зокрема, в 5-ому класi, базуiться на технологiчному процесi виробництва i майже повнiстю йому вiдповiдаi. Наприклад, операцii з обробки тонкого листового металу передбачено вивчати в такiй послiдовностi: правлення (вирiвнювання), розмiчання, рiзання ножицями, рубання зубилом, обпилювання, свердлiння отворiв, згинання та пресування, з'iднання й оздоблення металевих виробiв. Логiчна послiдовнiсть забезпечуiться також i при обробцi фанери, ДВП та ДСП.

Разом з тим, дотримання принципу систематичностi та послiдовностi не завжди вiдповiдаi умовi засвоiння iнформацii "вiд простого до складного". Зокрема, операцiя рубання листового металу передуi згинанню (пресуванню). Проте за змiстом трудових прийомiв, складнiстю iх виконання цi операцii можна вивчати в зворотному порядку. Тому, такi особливостi навчального матерiалу слiд враховувати.

Важливим засобом реалiзацii принципу систематичностi та послiдовностi i встановлення мiжпредметних зв'язкiв, а також взаiмозв'язкiв мiж роздiлами й темами трудового навчання. Так, наприклад, при вивченнi будови деревини, ii властивостей необхiдно використовувати певнi знання п'ятикласникiв з природознавства; при визначеннi передаточного числа окремих механiзмiв потрiбно використовувати дii над натуральними числами, що засвоiнi в курсi математики та iн.

Дiти ще з молодших класiв починають ознайомлюватися з прийомами обробки таких матерiалiв, з якими вони найчастiше зустрiчаються в життi. В 5-ому класi можна використати знання учнiв з обробки фанери й тонкого листового металу, умiння роботи з "Конструктором" тощо.

Забезпечення систематичностi та послiдовностi можливе завдяки тiсному взаiмозв'язку теорii з практикою. Так, виконанню практичних завдань з виготовлення певних виробiв повинно передувати вивчення властивостей матерiалiв, а також iнструментiв, що використовуються для iх обробки; засвоiння правил та прийомiв роботи та iн. Лише в цьому випадку учнi зможуть опанувати знаннями, вмiннями й навичками цiлеспрямовано, послiдовно й систематично.

1.3 Органiзацiя навчального процесу

Ефективнiсть дiяльностi вчителя трудового навчання значною мiрою визначаiться якiстю ведення роботи в шкiльних майстернях, де перевiряються такi його риси, як технiчна пiдготовка, педагогiчна майстернiсть, органiзацiйнi здiбностi, любов до дiтей та своii справи тощо. Органiзацiя урокiв трудового навчання передбачаi рiзнопланову навчально-виховну роботу з учнями. На заняттях у навчальних майстернях досягаiться в основному те, заради чого здiйснюiться трудова пiдготовка в загальноосвiтнiй школi: виховання любовi до працi, поваги до людей працi; формування теоретичних знань, первинних умiнь та навичок з ручноi i механiчноi обробки деревини та металiв, з електромонтажних робiт; виявлення i розвиток нахилiв та здiбностей до певного виду дiяльностi у виробничiй чи невиробничiй сферах.

Визначальною складовою частиною як iндивiдуальноi, так i колективноi роботи школярiв i культура працi. РЗi формування тАФ важливий компонент полiтехнiзму, забезпечення розумiння становлення виробничих стосункiв.

Правильна органiзацiя занять маi забезпечувати iнтелектуальнi й трудовi дii учнiв протягом всього часу. Змiст i характер продуктивноi дiяльностi, рiвень технiчного й технологiчного забезпечення шкiльних майстерень зумовлюють вибiр форм дитячоi працi. Найпоширенiшими з них i такi: iндивiдуальна, ланкова, бригадна, бригадно-iндивiдуальна, групова, фронтальна, операцiйно-поточна та iн. На заняттях трудового навчання у 5-ому класi доцiльно iз самого початку використовувати фронтальну та iндивiдуальну форми, iнколи тАФ ланкову (при виконаннi лабораторно-практичних робiт).

При реалiзацii п'ятикласниками трудових завдань необхiдно вести спостереження (слiдкувати) за дiяльнiстю як всiii навчальноi групи (класу), так i за кожним учнем окремо. Важливим аспектом керування навчальним процесом i вчасне виявлення помилок у роботi дiтей, i iх умiле виправлення. Слiд зазначити, що перш нiж виправляти похибки в практичних дiях школярiв, доцiльно з'ясувати, чи правильно вони розумiють поставлене завдання. Лише пiсля виявлення й уточнення теоретичних знань учнiв з виконання технологiчних операцiй, учитель може коригувати iхнi робочi рухи.

Важливою складовою частиною навчального процесу i темп заняття. Дiти, як i дорослi, виконують всi види дiяльностi в межах певного часу. Через це (як показують дослiдження психологiв), учитель трудового навчання повинен спочатку виробити темп виконання завдань, а згодом тАФ розвивати швидкiснi вмiння, i нарештi пiдготувати учнiв до того, щоб вони не лише мали поняття про продуктивнiсть працi, але й умiли якiсно виконувати роботу в межах установлених норм. Разом з тим, при виробленнi темпу виконання трудових дiй учитель повинен враховувати iндивiдуальнi фiзiологiчнi можливостi кожноi дитини, стан ii нервовоi системи, характер та емоцiйнiсть.

На всiх етапах практичноi дiяльностi учнiв велике значення маi нормування працi. Учитель може здiйснювати планування своii роботи на основi визначених для школярiв нормативiв, кiлькостi й технологiчноi складностi виробiв, часу на виконання завдань, а також залежно вiд наповнюваностi класiв.

Правильне проведення занять при науковому плануваннi запобiгаi перевтомi дiтей. Теорiя i практика навчання пiдтверджують, що причини втомлюваностi, нервовостi й загального погiршення здоров'я школярiв зовсiм не лежать у кiлькостi фiзичного навантаження, а в загальних умовах виконання роботи, ступенi ii органiзованостi (точнiше неорганiзованостi) та в режимi використання часу. Причини його непродуктивного використання полягають у вiдсутностi необхiдноi кiлькостi матерiалiв, iнструментiв, рiзноманiтного обладнання, у невмiннi спланувати свою дiяльнiсть тощо. Органiзовуючи й проводячи заняття у майстернi, вчитель повинен прагнути, щоб його робота була взiрцем для наслiдування.

Основною формою органiзацii навчального процесу в трудовому навчаннi i заняття, тобто два спаренi уроки тривалiстю 45 хвилин кожний. У залежностi вiд дидактичних цiлей, вони дiляться на рiзнi типи (види), як наприклад: набуття нових знань; формування практичних умiнь i навичок; використання знань у практичних роботах; повторення вивченого матерiалу; перевiрки знань, умiнь i навичок та iн.; найпоширенiшим iз них i комбiноване заняття. Як правило, воно передбачаi здiйснення певних структурних елементiв (етапiв), що i обов'язковими. Зокрема, це:

1. Органiзацiйна частина. Дозволяi визначити готовнiсть школярiв до роботи, що проявляiться у виконаннi правил внутрiшнього розпорядку. Важливим аспектом органiзацii заняття i роздавання iнструменту й матерiалу. Добре, коли кожне робоче мiсце передбачаi зберiгання комплекту рiзального та вимiрювального iнструменту. Якщо цього немаi, на роздавання й збирання засобiв виробництва витрачаiться значна доля навчального часу.

2. Актуалiзацiя опорних знань (опитування, перевiрка виконання домашнього завдання учнями). На цьому етапi йде залучення школярiв до розумовоi, мислительськоi дiяльностi. Така перевiрка даi можливiсть вчителевi виявити знання учнiв не лише з конкретного роздiлу чи теми, але й показуi розумiння дiтьми проблеми мiжпредметних зв'язкiв як основи наукових знань, а також дозволяi коригувати вибiр форм i методiв подання нового матерiалу.

3. Виклад нового матерiалу. Методи подання iнформацii можуть бути найрiзноманiтнiшими, в залежностi вiд ii змiсту, вiку учнiв та iхньоi готовностi до сприймання. Обсяг технiко-технологiчних вiдомостей маi бути такий, щоб дiти могли його засвоiти. Новий матерiал для п'ятикласникiв слiд подавати не вiдразу, а поступово, за декiлька прийомiв. Це стосуiться також i вступного iнструктажу до виконання практичного завдання.

4. Закрiплення вивченого матерiалу. Проводиться з метою виявлення готовностi учнiв виконувати трудовi прийоми та операцii.

5. Самостiйна (практична) робота учнiв. Досить важливий етап уроку в шкiльних навчальних майстернях. Про його ефективнiсть можна судити на пiдставi виконання завдань школярами; iх вмiння використовувати теоретичнi знання на практицi; дотримання правил технiки безпеки й культури працi та iн. Все це вчитель визначаi в процесi систематичного i послiдовного спостереження та контролю за ходом здiйснення практичноi роботи. Роль педагога на цьому етапi особливо зростаi. Необхiдно розумiти, що основними завданнями i не лише фiксування того, що вiдбуваiться у навчальнiй майстернi, не лише констатацiя фактiв про виконання роботи одними учнями краще за iнших. Результати спостережень повиннi стати для вчителя вихiдним матерiалом, на основi яког

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi