ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ "МАШИНА ДЛЯ ВИЙМАННЯ АНОДНИХ ШТИРІВ АЛЮМІНІЄВОГО ЕЛЕКТРОЛІЗЕРА" ЯК ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ”

Страница 10

Отже, ч. 2 ст. 429 ЦК встановлює, що якщо роботодавець і творець не домовились про інше, то майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать їм спільно. Що стосується порядку реалізації спільного права, то тут мають застосовуватись абз. З ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи , оскільки ч. З ст. 429 ЦК встановлює, що законом можуть встановлюватись особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору. Тобто, кожен із суб'єктів спільних майнових прав інтелектуальної власності, якщо інше не обумовлено між ними, може використовувати винахід на свій розсуд, але розпоряджатись майновими правами чи надавати дозволи іншим особам на використання винаходу можуть лише за взаємної згоди.

Необхідно зауважити, що ст. 429 ЦК, визначаючи суб'єкта майнових прав інтелектуальної власності, регулює правовідносини між роботодавцем і працівником, починаючи з моменту виникнення права інтелектуальної власності. Говорячи про винахід, цим моментом є дата публікації відомостей про видачу патенту.

Що ж стосується відносин між цими суб'єктами до моменту виникнення права інтелектуальної власності, то вони ЦК не врегульовані. Ці відносини регулюються частинами 2, 3,4, 5 ст. 9 Закону про винаходи,

які встановлюють умови набуття права інтелектуальної власності (права на одержання патенту) роботодавцем.

Умови набуття роботодавцем права на одержання патенту на винахід:

1. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним об'єкт з описом, що розкриває ясно і повно суть винаходу.

2. Протягом 4-х місяців роботодавець повинен вчинити наступні дії:

а) прийняти одне з таких рішень:

- подати заявку на одержання патенту до Укрпатенту;

- передати право на одержання іншій особі;

- зберігати винахід як конфіденційну інформацію.

б) укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати винагороди, відповідно до вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

В разі, якщо роботодавець не виконає дій, вказаних в п. а) чи б), а також якщо роботодавець протягом більше, як 4-х років зберігав винахід як конфіденційну інформацію і не використовував його, то право на одержання патенту переходить до винахідника чи його правонаступника, тобто винахідник буде єдиним суб'єктом права інтелектуальної власності на винахід (в тому числі і майнових прав). Роботодавець, не виконавши умов для набуття ним майнових прав інтелектуальної власності на винахід, втрачає свою частку права.

Якщо ж роботодавець виконав вказані у ч. З ст. 9 Закону про винаходи умови і приймає рішення запатентувати винахід, то враховуючи ч. 2 ст. 429 ЦК, він зобов'язаний включити до кола заявників і винахідника, в разі, якщо винахідник за договором не передав йому свої майнові права інтелектуальної власності.

Виникає питання, якщо роботодавець приймає рішення зберігати винахід як конфіденційну інформацію, то чи означає це, що не виникають права інтелектуальної власності на винахід?

Винахід, який зберігається як конфіденційна інформація, є об'єктом правової охорони та підпадає за своїм змістом під визначення такого об'єкта права інтелектуальної власності, як комерційна таємниця, правовідносини з приводу якої регулюються гл. 46 ЦК.

Слід зазначити, що на відміну від винаходу, який є результатом творчості, комерційна таємниця є не лише певним ідеальним об'єктом, результатом творчості. Для того, щоб результат творчості став комерційною таємницею як об'єктом правової охорони і як об'єктом права інтелектуальної власності необхідна наявність додаткових умов, які містяться у ч. 1 ст. 505 ЦК:

— це має бути інформація, яка є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з таким видом інформації;

— вона повинна мати комерційну цінність;

— є предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності.

Таким чином, винахід при додержанні цих умов стає таким об'єктом права інтелектуальної власності як комерційна таємниця. Хто ж є суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на неї?

Ч. 2 ст. 506 ЦК встановлює, що майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

З цієї норми виходить, що оскільки роботодавець приймає рішення про збереження винаходу як конфіденційної інформації, то він буде суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю, якщо інше не встановлено в договорі між роботодавцем і винахідником.

Тобто має місце конкуренція норм, оскільки ч. 2 ст. 429 ЦК презюмує спільну приналежність майнових прав. Отже, яку норму необхідно застосовувати?

На мою думку, в цьому випадку діє норма ч. 2 ст. 506 ЦК, оскільки ст. 429 ЦК регулює відносини з приводу об'єкта, створеного у зв'язку з виконанням трудового договору. Тобто ця стаття регулює відносини стосовно тих об'єктів права інтелектуальної власності, які за своєю суттю є результатом творчості, створюються. Як зазначалося вище, комерційна таємниця як об'єкт права інтелектуальної власності є інформацією, що має певний статус (відповідає певним вимогам) і не завжди ця інформація може бути результатом творчості, оскільки ч. 2 ст. 505 ЦК говорить, що комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру. Тобто комерційна таємниця є особливим видом об'єктів права інтелектуальної власності як і, наприклад, зазначення походження товару.

Отже, ч. 2 ст. 505 ЦК є спеціальною нормою стосовно визначення суб'єкта майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю, а тому саме роботодавець буде суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на винахід, що зберігається як конфіденційна інформація.

Після закінчення створення службового винаход автори повинні повідомити про це роботодавця в письмовій формі. Розробляється повідомлення про створення об’єкта промислової власності.

При передачі прав на службовий винахід розробляється договор між роботодавцем і автором про передання права на одержання патенту на корисну модель, створену у зв’язку з виконанням трудового договору.

4. РОЗРОБКА ДОКУМЕНТІВ ЗАЯВКИ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ

4.1 Вимоги щодо оформлення документів на корисну модель Відповідно до статті 1 Закону корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.Згідно з частиною 1 статті 6 Закону правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 Закону.Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.Корисна модель відповідає умовам патентоздатності,якщо вона є новою і промислово придатною.

4.1.1 Оформлення документів4.1.1.1 Склад заявкиЗаявка повинна містити:- заяву про видачу патенту України на корисну модель;- опис корисної моделі;- формулу корисної моделі;- креслення (якщо на них є посилання в описі);- реферат.4.1.1.2. Оформлення документів заявки- Документи заявки, а саме: заяву про видачу патенту, опис і формулу корисної моделі, креслення і реферат подають у трьох примірниках. Документи, які потребують подальшого перекладу, можуть бути подані мовою оригіналу в одному примірнику, а їх переклад - у трьох примірниках.- Усі документи заявки на винахід (корисну модель) слід оформляти таким чином, щоб можна було зберігати їх тривалий час і безпосередньо репродукувати в необмеженій кількості копій.- Документи заявки друкують на аркушах білого паперу форматом 210 х 297 мм. Кожний документ заявки починають на окремому аркуші, при цьому другий і наступні аркуші нумерують арабськими цифрами. Кожний аркуш використовують лише з одного боку з розміщенням рядків паралельно меншому боку аркуша.Мінімальний розмір полів аркушів опису, формули, реферату становить, мм:ліве - 25;верхнє - 20;праве і нижнє - 20.Креслення виконують на аркушах білого паперу форматом 210 х 297 мм.Мінімальний розмір полів аркушів креслень становить, мм:ліве - 25;верхнє - 25;праве - 10;нижнє - 15.- Усі документи друкують шрифтом чорного кольору. Текст опису, формули винаходу (корисної моделі) і реферату друкують через 2 інтервали або через 1,5 інтервалу при комп'ютерному наборі з висотою літер не менше ніж 2,1 мм.- Латинські назви, латинські і грецькі літери, графічні символи, математичні і хімічні формули допускається вписуватичорнилом, пастою або тушшю чорного кольору.- Бібліографічні дані джерел інформації в документах заявки наводяться таким чином, щоб можна було знайти це джерело інформації. 4.1.1.3 Графічні зображення- Графічні зображення (власне креслення, схеми, діаграми) виконують відповідно до правил креслення, на щільному, білому, гладкому папері чорними чіткими лініями і штрихами, які не витираються, без розтушовування і розмальовування.- Масштаб і чіткість зображень вибирають такими, щоб при репродукуванні з лінійним зменшенням розмірів до 2/3 можливо було розпізнати всі деталі. Висота цифр і літер має бути не менше 3,2 мм. Цифрові та літерні позначення мають бути чіткими, товщина їх ліній повинна відповідати товщині ліній зображення. Цифри та літери не слід брати в дужки та лапки.- На кресленнях використовують переважно прямокутні (ортогональні) проекції (у різних видах, розрізах й перерізах), в окремих випадках допускається також використання аксонометричної проекції. Кожний елемент на кресленні виконують пропорційно всім іншим елементам, за винятком випадків, коли для чіткого зображення елемента необхідне розрізнення пропорцій.- Розміри на кресленнях не позначають, їх наводять, за потреби, в описі.Креслення виконують без будь-яких написів, за винятком необхідних слів, таких як "вода", "пара", "відкрито", "закрито", "розріз за А-А".- Окремі фігури розміщують таким чином, щоб аркуші були максимально заповненими і креслення можна було читати при вертикальному розташуванні довших боків аркуша. Якщо фігури, що розміщені на двох і більше аркушах, являють собою частини єдиного креслення, то їх розміщують таким чином, щоб це креслення можна було скомпонувати без пропусків будь-якої із зображених на різних аркушах фігур. На одному аркуші креслення можна розміщувати декілька фігур, при цьому слід чітко відмежовувати їх одну від одної.- Елементи фігур позначають арабськими цифрами відповідно до посилань на них у описі винаходу (корисної моделі). Одні й ті самі елементи на декількох фігурах позначають одними й тими ж цифрами. Позначення, про які не згадують в описі винаходу (корисної моделі), на кресленнях не проставляють і навпаки- Якщо графічні зображення представлені у вигляді схеми, то при її виконанні застосовують стандартизовані умовні графічні позначення. Якщо схема представлена у вигляді прямокутників як графічних позначень елементів, то крім цифрового позначення безпосередньо в прямокутник, якщо це можливо, вписують і назву елемента. Якщо розміри графічного зображення елемента не дозволяють цього зробити, то назву елемента можна зазначити на виносній лінії (за потреби, у вигляді напису під цим елементом). На схемах одного виду допускається зображення окремих елементів схем іншого виду (наприклад, на електричній схемі допускається зображення елементів кінематичних, гідравлічних схем тощо).- Кожне графічне зображення нумерується послідовно арабськими цифрами (фіг. 1, фіг. 2 тощо) незалежно від виду цього зображення (креслення, схема, діаграма тощо) і нумерації аркушів відповідно до черговості наведення їх у тексті опису. Якщо опис винаходу (корисної моделі) пояснює лише одне графічне зображення, то воно не має нумерації4.1.1.4 Загальні вимоги до змісту документів заявки- Заявку складають українською мовою. Якщо опис і формулу винаходу (корисної моделі) викладено іншою мовою, то для збереження дати подання їх переклад повинен надійти до Укрпатенту протягом двох місяців від дати подання заявки.- Матеріали заявки не повинні містити висловів, креслень, малюнків, фотографій та будь-яких інших матеріалів, що суперечать публічному порядку, принципам гуманності і моралі, зневажливих висловлювань стосовно винаходів (корисних моделей) та результатів діяльності інших осіб, а також відомостей і матеріалів, які вочевидь не стосуються або не є необхідними для визнання документів заявки такими, що відповідають вимогам Правил.- У формулі, описі, рефераті і пояснювальних матеріалах до опису використовують, як правило, стандартизовані терміни і скорочення, а за їх відсутності - загальновживані в науковій і технічній літературі. При використанні термінів і позначень, що не є загальновживаними, необхідно пояснити їх значення при першому вживанні в тексті. Усі умовні позначення слід розшифровувати.- У описі, формулі винаходу (корисної моделі) та рефераті необхідно зберігати єдиність термінології, тобто одні і ті самі ознаки в зазначених документах повинні називатися однаково. Вимога єдиності термінології стосується також умовних позначень і розмірності фізичних одиниць, які використовуються в матеріалах заявки. Назва винаходу (корисної моделі), за потреби, може містити символи латинської абетки та цифри. Використання символів інших абеток, спеціальних знаків у назві не допускається. Одиниці вимірювання фізичних величин переважно вживаються в одиницях діючої Міжнародної системи одиниць.- Заяву про видачу патенту України на винахід (корисну модель) слід подавати українською мовою за формою, яка наведена в додатку 1 до Правил. Якщо відомості не можуть бути повністю розміщені за браком місця у відповідних графах, то їх наводять на додатковому аркуші за тією самою формою із зазначенням у відповідній графі заяви - "див. на окремому аркуші".