Терміни та поняття

Концесія (згідно з Законом України «Про концесії») — це надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб’єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об’єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб’єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов’язань щодо створення (будівництва) та (або) управління (експлуатацію) об’єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.

З урахуванням міжнародного фактору, К. є наданням однією стороною (узагальнено — державою перебування об’єкта) іноземному суб’єкту господарювання права використання промислових підприємств, земельних ділянок, родовищ корисних копалин з можливістю розширення виробництва та подальшого будівництва з метою отримання прибутку та за умови винагороди у формі фіксованих разових або періодичних виплат, відрахувань від прибутку або в іншій обумовленій в міжнародному договорі формі.

Концентрацією (згідно з Законом України «Про захист економічної конкуренції», в контексті антимонопольної політики держави) визнається:

1) злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого;

2) набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи частинами суб’єктів господарювання, зокрема, шляхом:

а) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб’єкта господарювання, що ліквідується;

б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб’єктах господарювання, або створення ситуації, за якої більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб’єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи;

в) створення суб’єкта господарювання двома і більше суб’єктами господарювання, який тривалий період буде самостійно здійснювати господарську діяльність, і при цьому зазначене створення не веде до координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили цей суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання;

3) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 % голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання.

Іноземні інвестори (згідно з Законом України «Про режим іноземного інвестування») — суб’єкти, які здійснюють інвестиційну діяльність на території України, а саме:

? юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;

? фізичні особи — іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;

? іноземні держави, міжнародні урядові і неурядові організації;

? інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України.

Іноземні інвестиції (згідно з Законом України «Про режим іноземного інвестування») — цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту;

Підприємство з іноземними інвестиціями (згідно з Законом України «Про режим іноземного інвестування») — підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якої, за його наявності, становить не менше 10 %.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді іноземної валюти, валюти України, будь-якого рухомого і нерухомого майна і пов’язаних з ним майнових прав, акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав, що виражені у конвертованій валюті та ін

< Назад   Вперед >

Содержание