3.Перiодизацiя та основнi риси господарства первiсного суспiльства

Доба Середньовiччя охоплює 5 – 15 ст. Її господарство можна охарактеризувати такими загальними ознаками: панування прив власностi, основою якої була земля у формi феода (умовно-службове спадкове надання), що дало назву системi госпо дарства; монополiя феодалiв на землю, яка виявлялася у принципi "Немає землi без сеньйора"; умовний характер, iєрарх. структура земельної власностi, що грунтувалася на васальних зв'язках; протирiччя мiж великою власнiстю на землю i дрiбн селянським виробництвом; особиста, поземельна, судово-адмiнiстративна i вiйськово-полiтична залежн селянина вiд земле власника; рентна форма експлуатацiї феодальне залежного селянства; переважання натурального господарства та друг. роль обмiну; сеньйорiя, ремiсничий цех, торгова гiльдiя як головнi господарськi форми. Розвиток господарства країн Європи епохи Середньовiччя пройшов три перiоди. У ранньому Середньовiччi (V— Х ст.) сформувалися i утвердилися визначальнi риси феодального господарства (перiод генези). Xi—XV ст. — перiод зрiлостi феодального господарства в умовах внутр. колонiзацiї, розвитку мiст i товарного виробництва. У пiзньому Середньовiччi (XVi — перша половина XViii ст.) зародж. ринковi форми виробництва, з'явилися ознаки iндустрiальної цивiлiзацiї. Виникнення i розвиток господарства у європейск. країнах мали унiверсальнi ознаки. Разом з тим в кожнiй країнi були свої особливостi, хронологiчнi межi. Так, в Італiї, Францiї, Іспанiї, Вiзантiї цей перiод отримав назву романського, сформувався на основi спадщини Римської iмперiї та соц-
-господарської системи германських племен. В Англiї, Нiмеччинi, скандинавських i слов'янських країнах перехiд до феод. вiдносин вiдбувався на основi розкладу родоплемiнних i общинних вiдносин

< Назад   Вперед >
Содержание