2.Схiдне рабство (Єгипет,Межирiччя)
Єгипет Схiдне рабство виникло в iV тис. до н. е. в Стародавн Єгиптi. Вигiдне географiчне полож сприяло його полiтичн та економiчному розвитку. Зокрема, швидко розвивалося землеробство на високоурожайних, поливних землях долини Нiлу. Другою важливою галуззю господарства було тваринництво, яке вiдтiснило мисливство. Єгиптяни винайшли соху, навчилися виливати з мiдi ножi, сокири, наконечники стрiл, посуд.Найбiльшим їхнiм господарським досягненням стала зрошувальна система землеробства.Поступово фараони, жерцi, держ чиновники присвоїли общиннi землi, перетворивши вiльних селян на залежних вiд себе виробникiв. Згодом стародавнi єгиптяни навчилися виплавляти бронзовi вироби, виробл тонке льняне полотно, прикраси з золота i срiбла. Особливо високого рiвня розвитку досягла обробка каменю,i сьогоднi ди вують своєю величчю i таємничiстю єгипетськi пiрамiди.Оскiльки на Пн Єгипту переважало тваринництво, а на Пд землер обство, то мiж цими областями виникла жвава торгiвля.Купцi торгували золотом, срiблом, мiддю, оловом, шкiрами, слонов кiсткою, деревиною. У країнi iснув рабськi ринки, де вiльно купувал i продавал невiльникiв.Однак головн продукт силою були селяни — члени громад. Рабiв їхнi власники викор. як слуг i для будiвництв. 525 року до н. е. Єгипет завоюв перси.
Межирiччя До району схiдного рабства належало також Межирiччя (Месопотамiя). Як i в Єгиптi, тут Тигр i Євфрат, розливаючись, щедро удобрювали поля. Мiсцевi жителi займалися хлiборобством, збирали високi врожаї. Проте для цього треба було звести греблi та iншi iригацiйнi споруди. Найпош c\г культурами тут були ячмiнь, просо, льон, горох, цибуля, часник, огiрки, виноград, фiги, яблунi. Зростання с/г виробництва стимулювало розвиток ремесел та торгiвлi. Основне населення — селяни, якi, втративши власнiсть на землю, працювали за частку врожаю на храмовi господарства. З ремiсн професiй пошир були теслярi, ковалi, пекарi.Держави Межирiччя в iV—iii тис.дон.е. були Шумер,Ур,Нiппур, Урук та iн.
Вавилон Рабiв у Шумерi було небагато, їхнiй статус — патрiархальне рабство.У кiн 3 тис. доне. в Месопотамiї утворилос могутнє Вавилонське царство. Найб розквiту воно досягло за царя Хаммурапi (1792—1750 pp. доне). Головною галуззю господарства вавилонян було землеробство,будувалися грандiознi канали. У той час iснувало рабство, що трим на вiйнах i боргах. Однак переважну частку с/г продукцiї виробл вiльнi селянс общини. Значного розвитку набула зовн та внутр торгiв Вавил купцi вивоз iнжир, зерно, вовну, ремiсничi вироби, а ввоз рабiв, предм розкошi,лiс,метали, камiнь. Існув лихварство.
Стародавньої Індiї та Китаю. Вже в iV тис. до н. е. в долинi Інду зародилося зрошуване землеробство, розв твариництв. Виникли ремiсничi мiста, торгiвля. Знаряддя працi виготовл як з металу (мiдi, бронзи), так i з каменю. Гончарi славилися своїми глинян виробами, ткачi — бавовнян тканинами. Високого рiвня розвитку досягли ремесла — ковальство, ткацтво, гончарство, ювелiрна справа тощо. З'явилися купцi-професiонали, в тому числi лихварi. Грошовий обiг був нерозвинений. Рабство мало патрiархальн характер, сiльс община зберiгала панiвне становище в економiцi країни.
Висновок Особливостi схiдного рабства можна узагальнити так:
1. Воно не володiло суспiльним виробництвом. Головна сфера екон життя — с/г — залишилось поза рабовласн виробн-ом. Лише частково праця рабiв використовувал для обробiтку грунту, особливо в системi царського i храмового господарства.
2. Раби належали в основному державi. Головними джерелами рабства були вiйни, пiратство, боргове рабство.
3.Викор рабськ працi було однобок i непродукт.Рабiв викор для обсл рабовласн,вони брали участь у будiв пiрамiд, каналiв.
4. Схiдне рабство не було класичним, у ньому переплiталися громадськi та рабовласницькi елементи