1.Перiодизацiя та основнi риси господарства первiсного суспiльства.

Вступ Первiсна доба була найтривалiшою в iсторiї людства.Розвиток перв суспiльства включає кам'яний (палеолiт, мезолiт, неолiт), бронзовий i залiзний вiки. Найважливiшими рисами первiсної доби були перехiд вiд привласнюючого до вiдтворюючого господарства, iснування роду як господарської одиницi, який подiлявся на виробничi колективи, громади спiльної власностi на землю.
Палеолiт(3 млн — 10 тис. рокiв тому) був найважчим i найдовшим перiодом, який збiгся з льодов. перiодом в iсторiї Землi. Протягом цього перiоду знаряддя працi еволюцiонували вiд палки-копалки i примiтивних кам'яних знарядь до мiкролiтiв (невел. вiдщепiв i пластин), складних знарядь з вкладками, списометалки. Поширилось використ. кiстки i рогу. Кiлькiсть типiв знарядь досягла 100. Головними заняттями населення були збиральництво, загiнне полювання, рибальство. Людина навчилася видобув. та пiдтримув. вогонь, що було найвизначн. технiчним досягненням. З'явилися постiйнi житла.
У Мезолiтi(9-7) утвердилися сучаснi природно-клiматичнi умови. Великi звiрi вимерли. Люди харчуватися дрiбними тваринами, птахами. Поряд iз збиральництвом i полюванням одним з головних занять було рибальство вудкою.Тодi ж були винайденi гарпуни, лук, стрiли, рибальськi голки, плетенi сiтки, тенета. Зроблено першi спроби приручити диких тварин. Виник найдавнiший транспорт — водний (колоди, плоти з них, човни,). Для мезолiту характерний високий рiвень вигото влення мiкролiтiв. З'явилися макролiти — кам'янi знаряддя для обробки дерева, зокрема сокири. Щодо умов ведення господарства цей перiод характеризувався виснаженням мисливських ресурсiв, кризою привласнюючого i зародженням вiдтворюючого господарства, яке розпочалося з тваринництва. Першими прирученими тваринами були собака, бик i свиня. В цей час зародилося землеробство i виникли першi постiйнi поселення.
Неолiту(4-2) притаманне утвердження рiзних галузей вiдтворюючого господарства. Цей процес дiстав назву "неолiтична революцiя". Складовою частиною цiєї епохи був мiдний вiк, або енеолiт, коли вiдтворююче господарство стало домiнуюч Рiллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кiстяним наконечником, пiзнiше — ралом. Зерно мололи кам'яними зернотерками (жорнами), збiжжя жали кiстяними або крем'яними серпами. Розводили велику i дрiбну рогату худобу, коней, свиней. Розвивалося общинне ремесло. Збереглося чимало цегляного посуду, випаленого з глини, оздобленого жовтим орнаментами, жiночi статуетки прародительок. Зародилося прядiння i ткацтво, з'явився ткацький верстат. У неолiтi остаточно завершилося формування технiки обробки каменю (шлiфування, пиляння, свердлiння), вдосконалилися лук i стрiли, з'явилися кам'янi сокири. Виник наземний транспорт — лижi, вiз, сани. Худобу використовували як тяглову силу. Наслiдком неолiтичної революцiї стала досить розвинена система обмiну.
Бронзовий вiк(iii— ii тис. до н. е. на Стародавньому Сходi, а в Європi — ii тис. до н. е.) Визначальними рисами цього перiоду були iснування вiдтворюючого господарства, швидкий розвиток тваринництва i орного землеробства, видiлення скотарських племен. Високим був рiвень громадського ремесла, насамперед гончарного та бронзо-ливарного. Виникли мiсцевi центри металургiї та обробки бронзи. Обмiн набув постiйного та регiонального характеру. Обмiнювалися мiдь, бронза, золото, бурштин, фаянс, сiль.
Перехiд до виробництва залiза на межi П—І тис. до н.е. став визначальним моментом початку раннього залiзного вiку. У Зх. Європi подiлявся на перiоди: гальштадський i латенський .Для гальштадської культури характерн були спiвiснуван бронзових i залiзних знарядь працi, перехiд вiд мотики до сохи та плуга. У латенський перiод з'явилися залiзнi серпи, плужнi лемешi, розвивалися ремесла, особливо ковальство, ювелiрна справа, гончарство. Основн ремiсничм професiями були ковалi, зброярi, гончарi, будiвельники. Зразки їхнiх виробiв знайдено у розкопаних поселеннях, i в могильниках. Серед знайдених виробiв залiзнi сокири, серпи, ножi, рибальськi гачки, посуд, прикраси, керамiка, намиста, амфори.
Висновок Отже, на раннiй стадiї господарства первiсної доби переважало полювання, рибальство, збирання плодiв. Згодом у зв'язку з удосконаленням знарядь працi (гарпуни, скребки, луки, сокири, човни, молоти, серпи, списи) почалась обробка шкур, глиняного посуду, виникло образотворче мистецтво, будiвництво наземних споруд. Протягом бронзового та залiзного вiкiв вiдбулись великi зрушення в розвитку продуктивних сил. Появився ткацький верстат, розвинулося скотарство, а особливо землеробство. Мiж ними виник перший подiл працi, налагодився економiчний обмiн мiж окремими родами, общинами, племенами i вони створили економiчнi умови для виникнення держав. Першi з них утворилися на Стародавньому Сходi (Єгипет, Індiя, Месопотамiя) на зламi неолiту i бронзової доби. Вперед >
Содержание