Критерії, принципи та чинники економічного районування
Критерії. – це головні ознаки, основні вимірники, на базі яких відбувається виділення ек районів.
? до складу великих економічних районів повинні повністю включатися території адміністративних областей, країв, автономних республік без порушення їх меж.
? Ек р. має бути великою ек-но цільною територією, на якій є значні природні ресурси;
? врахування при виділенні ек р. принципу економічного тяжіння,;
? економічний район повинен являти собою виробничо-економічну територіальну єдність;
? при виділенні економічного району повинно враховуватися економіко-географічне положення території , спільність історичних, культурних традицій, соціальної поведінки населення;
? на території інтегрального економічного району повинен бути сформований достатньо потужний терит виробничий комплекс з такою галузевою структурою:
? профілюючі галузі;
? галузі, які розвиваються як суміжні з галузями попередньої групи;
? галузі, які забезпечують потреби населення району;
Принципи.
? Встановлення крупних та цілісних господ комплексів
? Виявлення передумов і перспективних можливостей, на базі яких розвиватиметься район
? Відповідність меж ек районів існуючим межам адм.-терит од
? Визначення територіальної єдності ек району
? Встановлення центрів районоформування
? Відображення у назві сутнісних ек, соц. чи геогр. ознак території
Чинники (фактори).
На формування економічних районів впливають різні чинники: природні, економічні та історичні. Основними серед них є економічні.
Головним районоутворюючим чинником у кожній країні є територіальний поділ праці.
Другим важливим районоутворюючим чинником, який є похідним від територіального поділу праці, є територіальні виробничі комплекси (ТВК). Територіальний поділ праці веде до формування галузей спеціалізації окремих територій, які, в свою чергу, обумовлюють склад галузей, що їх обслуговують і доповнюють.
До основних районоутворюючих чинників належать також і найбільші міста країни — великі регіональні і індустріальні центри із зонами економічного тяжіння до них периферійних територій..
Важливе районоутворююче значення мають особливості економіко-географічного положення території району. Вони значною мірою впливають на формування спеціалізації його господарства.
На утворення економічного району великий вплив мають природні умови і ресурси. Наявність великих родовищ і басейнів паливно-енергетичних, рудних і нерудних ресурсів створює передумови для визначення спеціалізації економічних районів на тих чи інших галузях промисловості.
Районоутворююче значення мають також основні форми територіальної організації виробництва — промислові центри, промислові вузли, одногалузеві і багатогалузеві промислові райони, локальні, районні і обласні агропромислові комплекси. Важливу роль у формуванні економічних районів відіграє транспорт