Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура
Поняття простору не тотожне поняттю території. Термін "простір" характеризує відношення об'єктів у їхньому розвитку.
Формування ек простору – це р-к с-ми відносин щодо розміщення множини економічних об’єктів на території, утв науково обґрунтованих форм їх комплексування й організації взаємодії між ними.
Простір форм-ся лише завдяки зв’язкам: розширенню ринків, зростанню участі в ек д-ті та її інтенсивності, поглибленню взаємодії.
Закономірності його формування:
? Впорядкованість та взаємоужгодженість
? Нерівномірність р-ку елементів, що визначають ек простір
? Циклічність
? Розширення масштабів
Структура ек простору
Існує два підходи щодо визначення ст-ри ек пр.
Перший базується на безпосередньому координуванні ек зв’язків та явищ у пр-рі та обмеженні чітко визначеними просторовими даними.
ІІ підхід полягає в опосередкованому проектуванні ек зв’язків та явищ, що відбуваються в ек просторі на його координатах. При цьому прост межі можуть бути нечіткими, виходити за межі терит од. У такому аспекті можна розглядати простір підприємства, галузі, галузевого комплексу, окремого індивідуума, колективу місцевої громади.
Залежно від масштабів ек зв’язків структура ек простору може включати:
? Глобальний простір – зв між територіально розсередженими об
? Регіональний – об’єднує певні об’єкти в єдину ек с-му в межах регіонів У.
? Ареальний – формується на обмеженій території (використ певного ресурсу)
? Локальний – с-ма ек зв’язків, які складаються в процесі господарської д-ті конкретних територіальних громад.
За якісними ознаками ек пр. може бути промисловим, аграрним, рекреаційним, інформаційним