2.11.2. Класифікація різновидів міжнародного туризму
Далі розглянемо класифікацію власне видів туризму, а також критерії такої класифікації.
Згідно з формальним та функціональним підходами можна класифікувати різновиди міжнародного туризму у такий спосіб.
Відповідно до визначальних цілей отримувачів туристичних послуг:
• культурно-пізнавальний;
• оздоровчо-рекреаційний;
• науково-діловий.
Такі види туризму різняться за своїми цілями і, відповідно, характером організації та обслуговування, послугами та супутніми товарами, що реалізуються. Але немає і жорсткого розмежування зазначених видів туризму. Туристи, які приїхали до країни з культурно-пізнавальними цілями, можуть користуватися оздоровчими послугами. Те саме стосується й іноземних бізнесменів та науковців. Туристам, головною метою яких є відпочинок, може бути надана культурна програма заходів.
Залежно від характеру організації та інтенсивності обслуговування:
• організований або плановий;
• неорганізований або самодіяльний.
За організованого (планового) туризму має місце більш або менш широка участь в організації туристичних заходів спеціалізованих посередницьких фірм та агентств відповідно до спеціальних турів, програм або традиційних схем приймання туристів. Неорганізований (самодіяльний) туризм — це приїзд окремих туристів чи туристських груп, які не користуються посередницькими послугами спеціалізованих туристичних фірм.
Відповідно до кількості та взаємної пов’язаності отримувачів туристичних послуг:
• індивідуальний;
• сімейний;
• груповий.
Послуги, що надаються іноземним туристам, можуть різнитися залежно від того, йдеться про сім’ю (можливо з дітьми), що приїхала на відпочинок, чи про групу туристів або одну окрему людину.
Хартія туризму, яка була затверджена в 1985 р. на VI сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої організації з туризму, містить такі вимоги до держав щодо лібералізації туристичного статусу:
а) дозволяти туристам — громадянам своєї країни й іноземним туристам пересуватися вільно по країні, якщо це не суперечить яким-небудь обмежувальним заходам, що були прийняті в національних інтересах відносно певних районів території,
б) не допускати будь-яких дискримінаційних заходів стосовно туристів,
в) давати туристам можливість швидкого доступу до адміністративних і юридичних служб, а також представників консульств і надавати в їх розпорядження внутрішні і зовнішні суспільні засоби зв’язку,
г) сприяти інформуванню туристів з метою створення умов для розуміння звичаїв місцевого населення в місцях транзиту і тимчасового перебування.