3.13.2. Геополітика як галузь сучасного політичного знання

Друге питання лекції присвячено розгляду особливих політичних доктрин, які відносяться до зовнішньої політики та пов'язують її спрямованість з географічними (глобальними) факторами державного життя.

Проблеми геополітики відносяться до тих, які мають не абстрактно-теоретичне значення, а є життєво важливими для України у практично-політичному аспекті, адже на думку сучасного американського політолога 36. Бжезінського, демократичній Україні належить показати для Росії перспективний шлях усесторонньої демократизації посттоталітарного суспільства, тому Україна складає вагомий геополітичний чинник у загальносвітовому масштабі.

Доля геополітики, як і усякої новаторської науки у царині людського духу, складалась непросто — у Радянському Союзі її вважали реакційною теорією, так само як раніше генетику, кібернетику, тим більше, що її засновники - німецький теоретик генерал К. Хаусхофер, шведський дослідник Челлен, американський адмірал Мехемта інші "буржуазні" вчені не викликали симпатії радянських керівників. Перший співробітничав з фашистами, а інші доводили переваги проведення курсу світових держав на експансію у противагу на інтернаціональні інтенції СРСР домінувати всюди на планеті.

Зауважимо, що не всі навчальні видання політології на теренах України звертаються до феномену геополітики. Доволі дивно, що попри значну кількість публікацій у Росії з теми геополітики (особливо, якщо зважити на одіозні роботи Дугіна) у підручниках А. Панаріна, В. Лавриненка ця тема проігнорована.

Спочатку вкажемо, що для появи геополітики як цілісної концепції світосприйняття світового устрою необхідні були відповідні соціально-політичні умови - визрівання одночасно глобальних політичних змін: взаємообумовленості економіки, політики, воєнної потуги країн, на які відтепер почали здійснювати вплив раніше розрізнені фактори - географічне розташування країни, народонаселення, кордони, уряди, світове господарство, що відтепер стало залежати від землі ("геос").

Енциклопедичні видання дають "стандартне" визначення геополітики: політологічна концепція, яка вбачає у зовнішній політиці визначальну роль геостратегічних факторів — просторового розташування країни, розміру території, наявності чи відсутності природних ресурсів для господарства, клімат, якість народонаселення.

Практичний аспект геополітики полягав у тому, що з самого початку свого зародження геополітика намагалась знайти формулу могутності держави на зовнішньополітичній арені, використовуючи притаманні саме їй унікальні природні фактори. Особливо актуалізувались дослідження п галузі геополітики в міжвоєнний період 20-40 років XX століття. Так, у Німеччині на базі досягнень геополітичних шкіл на чолі з А'. Хаусхофероч. було сформовано концепцію життєвого необхідного простору" для вільного соціально-економічного розвитку німецької нації, якій не вистачало території, "несправедливо" відібраних за результатами Першої світової війни.

Основний концепт геополітики характеризує визначальне місце та вказує на конкретно-історичні способи впливу територіально-просторових особливостей положення держав чи коаліцій на локальні, регіональні, континентальні, субконтинентальні чи глобальні, економічні та соціально-політичні процеси.

Існує декілька підходів до розуміння змісту поняття "геополітика". У вузькому розумінні геополітика - це політологічна концепція, яка визнає у зовнішній політиці держав визначальну роль географічного фактора, а саме просторового розташування країни, розміру її території, особливості лінії кордонів, можливостей виходу до моря, кількість та тільність населення на території, наявність, відсутність чи обмеженість природних ресурсів, особливості клімату та інших географічних чинників. В ньому сенсі геополітика є просторово-географічний аспект міжнародних відносин, пов'язаної її здійсненням зовнішньої експансії держави за допомогою сили, переважно збройної. Останнім часом сила розуміється більш широко, у тому числі як "м'яка сила" привабливості поведінки держави на міжнародній арені.

У широкому розумінні геополітика – не сукупність фізико-географічних, соціальних, матеріальних та морально-психологічних ресурсів держави, які складають потенціал зовнішньої політики. Використання його дозволяє їй досягати своїх амбітних цілей на міжнародному просторі, з огляду на це прийнято розрізняти геополітичне і фізично-географічне положення держави. Кожна країна має географічне положення, але може не мати значного геополітичного потенціалу, достатньо вагомого, щоб фати помітну роль у зовнішній політиці. "Геополітика — це цілеспрямована діяльність суб'єкта міжнародних відносин у контексті всього спектра зовнішніх і внутрішніх факторів, що дають змогу цьому суб'єкту здійснювати контроль над простором з метою реалізації своїх життєво важливих інтересів, вважає авторитетна українська дослідниця М. Шульга}

Класична геополітика з обстоюванням географічного детермінізму тяжіє до політичної географії та багато в чому співпадає з нею у своєму предметі дослідження. Політична географія визначається як суміжна наукова дисципліна політології і складова частина географічних наук, яка вивчає просторову організацію політичного життя, вплив географічного фактору на політику. Геополітика ж, наприклад, у Британській енциклопедії тлумачиться як дисципліна, що слугує визначенню національної політики з урахуванням впливу на неї факторів природного середовища. В Американській енциклопедії геополітика розглядається як наука, що вивчає й аналізує в єдності географічні, історичні, політичні та інші взаємодіючі фактори, які здійснюють вплив на стратегічний потенціал країни.

Таким чином, об'єктом геополітики слід вважати міжнародні відносини та зовнішньополітичну діяльність держав, а предметом — геополітичні чинники, що їх визначають. Останні є синтез географічних, економічних та інших особливостей розташування та політичної діяльності держави у певному регіоні, інших країн, що утворюють близьке та більш віддалене її геополітичне оточення.

Геополітика, яку вважають політологічною теорією майбутнього, все активніше використовується для обґрунтування поведінки держав у міжнародних відносинах Цей термін запровадив шведський дослідник Р. Челлен (1894-1922), за його визначенням геополітика - це наука про державний організм, втілений у просторі. Американські вчені Дж. Макіндер, Н. Спайкмен, які розглядали політику з глобальної точки зору, вказували на наявність глобальних інтересів США у самих віддалених регіонах планети. Ці інтереси захищаються збройними засобами або загрозою їх застосування. Вторгнення США та їх союзників у Афганістан та Ірак у 2001 та 2003 році та, відповідно, нові плани проведення воєнно-силових акцій у Ірані мають політико-теоретичне підґрунтя у відповідних геополітичних теоріях.

Геополітичні положення доктрин мають особливе значення для визначення України у новому геополітичному просторі після розвалу СРСР— вона знаходиться на перехресті Сходу і Заходу, на кордоні між воєнно-політичним блоком НАТО та Ташкентської угоди щодо суспільної оборони країн СНД на чолі з Росією

< Назад   Вперед >
Содержание