Резюме

Міжнародне кооперування є способом поєднання виробничих зусиль підприємницьких суб’єктів, які належать до різних національних відтворювальних комплексів. На відміну від міжнародної торгівлі кооперування пов’язано з рухом не готових виробів, а деталей, вузлів, напівфабрикатів, причому згідно з моделями, сутністю яких є технологічна оптимізація виробництва.

Як правило, під міжнародним кооперуванням розуміють виробничо-технологічні взаємозв’язки між двома або більшою кількістю різнонаціональних юридично та функціонально незалежних одна від одної господарських структур. Змістом їх спільної діяльності є спеціалізоване виробництво, що дає змогу їм підвищувати продуктивність праці та збільшувати сукупні обсяги виробництва.

Особливого розвитку кооперування набуло у сфері створення великих технічних об’єктів, складних машин, високотехнологічного обладнання, у науково орієнтованих виробничих процесах.

Для України особлива значущість завдання розвивати коопераційні форми пов’язана з тим, що багато вітчизняних підприємств традиційно мали господарсько-технологічні контакти з партнерами у центрально-східній Європі та на території теперішньої СНД (колишні РЕВ та СРСР). Неможливість фронтального розвитку відразу всіх напрямків НТП в одній країні примушує шукати партнерів за кордоном. Це дає змогу забезпечити концентрацію виробничих зусиль окремого економічного агента на меншій кількості операцій та більш ефективно розвивати спеціалізоване виробництво, підвищуючи відтак ефективність та результативність своєї діяльності.

Відсутність в Україні державних програм у галузі науки, розвитку сучасних технологій, наукомістких галузей і видів послуг об’єктивно знижує коопераційний потенціал економіки. І навпаки, виявлення пріоритетів промислово-галузевого розвитку, з’ясування переліку тих реальних міжнародних проектів, в яких можуть взяти участь Україна, її підприємства, може відіграти велику позитивну роль для розвитку міжнародного кооперування виробництва, збільшити обсяги та поліпшити якість міжнародного співробітництва на мікроекономічному рівні.

Наприклад, Україна має великі коопераційні та кредитно-інвестиційні можливості у сфері космічного співробітництва з Європейською космічною агенцією (ЄКА). Адже в Україні існує потужний космічний потенціал, який далеко не завжди може претендувати на самодостатність, як один із конкурентних автономних світових центрів космічної промисловості. Серед напрацювань, які могли б становити перспективний напрям коопераційної взаємодії з ЄКА, можна навести технології супутникового зв’язку, дистанційного зондування Землі, систем космічного транспортування, а також виробництва ракет «Зеніт» та «Циклон», створення систем орієнтації й управління орбітальними станціями та багато іншого.

Таке співробітництво та аналогічні його форми могли б значно посприяти розвиткові окремих виробництв, а також збільшенню експорту товарів і послуг, надходжень до держбюджету, поліпшенню макроекономічних параметрів.

< Назад   Вперед >
Содержание