<< Пред. стр. 2 (из 2) След. >>
* шкури цінних порід звірів, одяг та головні убори з них - відповідного їх маркування та наявності документів, що підтверджують законність їх придбання;* примірники аудіовізуальних творів і фонограм через спеціалізовані підприємства торгівлі спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом товарів;
* ювелірні та інші вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння - наявності ліцензії;
* пестициди та агрохімікати - наявності ліцензії;
* ліки, лікарські рослини - наявності ліцензії.
На ринку забороняється продавати:
вогнепальну, газову, пневматичну, холодну зброю, бойові припаси та спеціальні засоби самооборони готове армійське спорядження, а також тканини, які використовуються для його виробництва, інші товари військового асортименту, формене обмундирування; білизну зі штампом організацій і підприємств; наркотичні засоби; пальне для транспортних засобів, гас, мазут; балони з побутовим газом; піротехнічні вироби та вибухові засоби; порнографічні видання.
4.Правила роботи дрібно роздрібної торговельної мережі.
Роздрібна торгівля через дрібно роздрібну торговельну мережу є однією з форм поза магазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для покупців. Через дрібно роздрібну мережу дозволяється реалізація продовольчих і непродовольчих товарів тільки нестандартного асортименту. У дрібно роздрібній торговельній мережі забороняється продаж:
1 .Продовольчих товарів, якщо при їх продажі відсутні умови для дотримання санітарних норм і правил, а також для додержання температурних режимів, умов зберігання та продажу цих товарів.
2.Алкогольних напоїв.
3.Тютюнових виробів через засоби пересувної мережі за винятком автомагазинів, авто кафе, авто розвозок, лавок автопричепів.
Дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів із них.
5 .Технічно складних та великогабаритних товарів.
б.Вогненебезпечних товарів, побутової хімії, піротехнічних іграшок, паливно-мастильних матеріалів.
7.Виробів, реалізація яких заборонена нормативними актами, а також товарів, що не мають супровідних документів ( товарно-транспортна накладна, прибутково-видаткова накладна, рахунок-фактура, документи, що засвідчують належну якість та безпеку товарів.
Зразки товарів, що є у продажі, повинні бути виставлені у видному для покупців місці та мати ярлики цін.
5.Порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування.
Роздрібні ціни фіксуються суб'єктом господарювання у реєстрі роздрібних цін. Інформування покупців про роздрібні ціни на товари здійснюється за допомогою таких засобів: ярликів цін на з зразках товарів або покажчиків цін в підприємствах роздрібної торгівлі; ярликів цін, прейскурантів алкогольних напоїв, меню та прейскурантів цін на куплені товари в підприємствах громадського харчування Всі засоби інформування про ціни на товари виготовляються друкарським або іншим способом і повинні бути оформлені чітко, естетично, відповідно до чинного законодавства про мови. Забороняється позначення цін олівцем. Ярлики цін на товари, яких вже немає у продажу, повинні знищуватися У "куточку" покупця підприємства роздрібної торгівлі, громадського харчування повинна бути інформація про право покупця на ознайомлення з документами, що підтверджують ціни на товари, виставлені для продажу.
6.Правила користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг.
Маса товару, що визначається на вагах, повинна бути у межах найменшим та найбільшим значеннями діапазону зважування, зазначених на циферблаті, передній панелі або коромислі ваг конкретного типу. Під час зважування необхідно користуватися якнайменшою кількістю ваг. Під час застосування електронних ваг з цифровою індикацією маси, ціни та вартості
товару забороняється застосовувати інші засоби обчислювальної техніки для визначення вартості товару. Зважування на лабораторних вагах, обладнаних захисною вітриною, незалежно від їх типу, виконують при закритій вітрині.
Ваги не повинні мати механічних пошкоджень. Площадки ваг повинні бути очищені від бруду і мати повір очне тавро або свідоцтво про повірку. Вимірювання та відпуск рідини із застосуванням мір місткості, виготовлених із прозорого скла, дозаторів для вимірювання об'ємів рідини або ваг виконується таким чином, щоб покупець міг спостерігати операцію від початку до кінця. Вимірювання об'єму алкогольних напоїв, коктейлів виконується мензурками та мірними склянками для відпуску спиртних напоїв з певною номінальною місткістю.
Забороняється встановлювати засоби вимірювальної техніки для вимірювань маси, які мають шкалу або електронний відліковий пристрій , під кутом до продавця та закривати шкалу або електронний відліковий пристрій товаром, інвентарем, сторонніми предметами тощо.
7. Книга відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування.
Всі підприємства роздрібної торгівлі та громадського харчування незалежно від форми власності ведуть Книгу відгуків і пропозицій встановленої форми. Книга відґукіїв ї пропозицій знаходиться в торгівельному залі підприємства у спеціально відкритому футлярі на видному та доступному для покупців місці. Покупцю, який бажає зробити запис до Книги відгуків і пропозицій, повинні бути створені необхідні для цього вимоги. Забороняється вимагати від заявника пред'явлення будь-яких документів або пояснення причин, що викликали необхідність написання скарги, пропозиції, відгуку, зауваження. Керівник підприємства роздрібної торгівлі (громадського харчування) або його заступник зобов'язаний в тижневий термін розглянути запис і розібратися по суті питання та вжити заходів до усунення недоліків і порушень.
Книга відгуків і пропозицій є документом суворої звітності. Термін зберігання книги, що повністю заповнена, - один рік.
ТЕМА 6. ПРАВИЛА ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ.
1 .Поняття побутового обслуговування населення.
2.0рганізаційні засади провадження діяльності з надання побутових послуг.
3.Порядок надання побутових послуг населенню.
4.Обов'язки, права та відповідальність виконавця.
5.Обов'язки та права замовника.
1.Поняття побутового обслуговування населення.
Побутове обслуговування населення - організована діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з наданням побутових послуг. Побутова послуга - вид діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної із задоволенням конкретної побутової потреби індивідуального замовника. Діяльність з надання побутових послуг регламентується Законом України "Про підприємництво", "Про захист прав споживачів", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" та ін. Замовники - це особи, яким надаються побутові послуги. Виконавці - суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи незалежно від форми власності та фізичні особи), які надають побутові послуги.
2.Організаційні засади провадження діяльності з надання побутових послуг.
Виконавці здійснюють побутове обслуговування населення після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених законодавством, - за наявності торгового патенту. Виконавці для провадження діяльності з надання побутових послуг можуть мати окремі приміщення або будівлі, павільйони, кіоски, пересувні майстерні та приймальні пункти, спеціально обладнані відповідним устаткуванням. У приміщення, де проводиться прийняття та видача замовлення, на видному і доступному для замовника місці повинні розміщуватися: правила побутового обслуговування населення, витяг із Закону України "Про захист прав споживачів" в частині надання послуг, перелік побутових послуг, що надаються, інформація про давне найменування виконавця, його адреса, номери телефонів, прізвище, ім'я та по батькові керівника (власника), копії свідоцтв про державну реєстрацію, сертифікат відповідності на послуги, які підлягають обов'язковій сертифікації, а також копії торгових патентів, спеціальних дозволів за видами послуг, які підлягають патентуванню, ліцензуванню, ціни і тарифи на послуги, гарантійні зобов'язання виконавця послуг, книга скарг і пропозицій та ін.
3.Порядок надання побутових послуг населенню.
Побутові послуги надаються замовникам згідно із угодами, документальним підтвердженням укладення яких є такі документи: договір, розрахунковий документ встановленої форми. Термін виконання замовлення встановлюється за угодою сторін Розрахунки із замовниками за надані послуги здійснюються у готівковій, безготівковій чи іншій формі. Вартість послуг і матеріалів виконавця оплачується замовником за цінами, що діяли в день оформлення замовлення, якщо інше не передбачено умовами угоди. Після кожної завершеної і сплаченої операції з надання послуг замовнику видається розрахунковий документ. Підставою для одержання замовлення є пред'явлений касовий (товарний) чек, договір, квитанція чи квиток. У разі втрати замовником документа, що надає йому право на отримання замовлення, останнє видається за письмовою заявою замовника та поданням документа, що посвідчує його особу. Одночасно поновлюється право на гарантійне обслуговування замовника, якщо таке обслуговування передбачене нормативно-технічними документами на виконання цього замовлення.
Гарантійні зобов'язання виконавця щодо надання послуг визначаються Законом України "Про захист прав споживачів" та іншими нормативно-правовими актами.
4.Обов'язки, права та відповідальність виконавця.
Виконавець повинен забезпечити: надання послуг, виконання гарантійних зобов'язань щодо виготовлення виробів і відремонтованих ним речей; дотримання термінів виконання зобов'язання; належний рівень культури обслуговування; надання замовникові повної, доступної та достовірної інформації про послуги; збереження прийнятих від замовника для надання послуги речей і матеріалів, а також використання їх за призначенням; відшкодування збитків заподіяних замовнику невиконанням або неналежним виконанням умов угоди, а також у разі втрати, псування чи пошкодження із своєї вини речей та матеріалів, прийнятих від замовника для надання послуг, у розмірах, передбачених угодою; дотримання встановленого режиму роботи; повернення замовникові невикористаних матеріалів.
У разі неявки замовника за отриманням виробу виконавець має право через шість місяців після визначеного угодою терміну виконання замовлення і після дворазового письмового нагадування (з повідомленням) реалізувати виріб у встановленому порядку. При цьому, кошти, отримані від реалізації, за вирахуванням сум, які належать виконавцеві, вносяться на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника. Виконавець не звільняється від відповідальності у разі псування чи пошкодження речей та матеріалів внаслідок їх особливих властивостей, які він не зміг виявити під час прийняття замовлення. Виконавець не несе відповідальності за недоліки у наданих послугах, якщо доведе, що вони сталися не з його вини.
5.Обов'язки та права замовника.
Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити вартість наданих послуг згідно з умовами угоди. У разі неотримання замовником без поважних причин замовлення у визначений угодою термін з урахуванням обумовленого пільгового терміну він повинен відшкодувати виконавцю вартість зберігання замовлення. Замовник має право на: повну, доступну та достовірну інформацію про послуги і виконавця, безпеку послуг для його життя, здоров'я, майна та навколишнього природного середовища; перевірку якості наданої йому послуги. Замовник має право анулювати замовлення і розірвати угоду з власної ініціативи до закінчення терміну його виконання. При цьому замовник оплачує виконавцю вартість виконаної роботи і відшкодовує йому збитки, заподіяні розірванням угода.
ТЕМА 7. ДЕРЖАВНИЙ ТА ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ.
1 .Захист прав споживачів засобами законодавчого регулювання.
2.3ахист прав споживачів засобами інституту президентської влада,
3.Захист прав споживачів органами виконавчої влада.
4.3ахист прав споживачів громадськими організаціями (об'єднаннями) споживачів.
5.Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних
органів.
Судовий захист прав споживачів.
1.Захист прав споживачів засобами законодавчого регулювання.
Згідно зі ст.75 Конституції України єдиним органом законодавчої влада в Україні є Верховна Рада України. Саме до повноважень Верховної Рада України належить прийняття законів, що встановлюють основи соціального захисту населення, в тому числі і захисту прав споживачів. Зважаючи на це 12 травня 1991р. Був прийнятий Закон України "про захист прав споживачів", що на сьогодні, поряд із Конституцією України, регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав.
Стаття 15 Закону України "Про підприємництво" встановлює загальне положення щодо захисту споживачів від проявів несумлінної конкуренції та монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності.
Особливу категорію становлять закони, що забезпечують право споживача на отримання якісної інформації. До них, зокрема, належать Закони України "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації ( пресу) в Україні. "Про науково-технічну інформацію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про рекламу" та інші.
Захист прав споживачів у сфері торгівлі забезпечується відповідними положеннями Законів "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та ін.
2.3ахист прав споживачів засобами інституту президентської влади.
Президент держави є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, що повною мірою поширюється на забезпечення захисту прав споживачів. Тому одним із основних і найважливіших напрямків його діяльності є концептуальне визначення стратегії соціально-економічного розвитку суспільства. Указом Президента України від 12 січня 2002р. №16/2002 "Про заходи щодо посилення державного захисту прав споживачів" з метою посилення цього захисту, а також забезпечення ефективного контролю за якістю і безпечністю продукції та усіх видів робіт та послуг, передбачено Кабінету Міністрів України, міністерствам, відомствам забезпечити пріоритетність реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
З.Захист прав споживачів органами виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а також забезпечує проведення політики у сфері соціального захисту, в тому числі із захисту прав споживачів. Зокрема, 19 березня 1994р. КМУ було прийнято постанову №172 "про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів" був підтверджений Порядок відбору у господарюючих суб'єктів сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості та Порядок проведення контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами за надані послуги і реалізовані товари. Були також затверджені правила торговельного, побутового та інших видів обслуговування.
43ахист прав споживачів громадськими організаціями (об'єднаннями) споживачів.
З метою захисту своїх законних прав та інтересів громадяни мають право об'єднуватися на добровільній основі у громадські організації споживачів. Держава підтримує діяльність об'єднань споживачів. Об'єднання споживачів мають право: вивчати споживчі властивості продукції, попит на неї, проводити опитування населення для виявлення громадської думки про якість товарів, що випускаються та реалізуються; проводити експертизу та випробування товарів (робіт, послуг); організовувати юридичну і консультаційну допомогу споживачам; вносити пропозиції щодо розробки нормативних документів, що встановлюють вимоги до якості товарів (робіт, послуг); звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника, виконавця протиправними; інформувати громадськість про права споживачів; сприяти розвитку міжнародного співробітництва у галузі захисту прав та інтересів споживачів.
В 1989 р. Офіційно в Міністерстві юстиції України була зареєстрована Українська Асоціація споживачів, філіали цієї організації існують у всіх обласних центрах України. Організація проводить експертизу товарів, консультує громадян про їх права, здійснює захист інтересів споживачів у судовому порядку.
У 1999р. Створений Благодійний Фонд "Інституту споживачів" У 1989р. Була заснована Українська Асоціація якості. У березні 2000р. Була створена Українська партія захисту прав споживачів.
5.Повноваження спеціальну уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів.
Указом Президента України від 15 грудня 1999р. "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" Комітет України з питань стандартизації, метрології та сертифікації та Державний комітет України у справах захисту прав споживачів було ліквідовано, а на їх базі було утворено єдиний орган - державний комітет стандартизації, метрології, сертифікації України. Згідно зі ст.5 Закону України "Про захист прав споживачів" та відповідно до Положення про Державний комітет стандартизації, метрології, сертифікації Держстандарт України має право:
1.Видавати господарюючим суб'єктам обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.
2.Розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення.
3.Обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торгівельні та інші приміщення господарюючих суб'єктів сфери торгівлі, громадського харчування та послуг.
4.3дійснювати відбір у господарюючих суб'єктів сфери торгівлі, громадського харчування та послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи.
5.Припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення господарюючими суб'єктами виявлених недоліків.
б.Забороняти господарюючим суб'єктам реалізацію споживачам товарів, на які немає документів або які завезеш на територію України без документів, що підтверджують їх Залежну якість.
7.Опломбовувати у сфері торгівлі та громадського харчування і послуг виробничі, складські, торгівельні та інші приміщення,
8.Вилучати неякісні товари, документи, інші предмети, що свідчать про порушення прав споживачів.
9.3абороняти рекламу, яка порушує вимоги законодавства про рекламу, вимагати її публічного спростування.
10..Подавати до суду позови про захист прав споживачів.
11.Накладати стягнення.
6. Судовий захист прав споживачів.
Захист прав споживачів здійснює судом. Споживачі за своїм вибором подають позови до суду за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконання договору. Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної (немайнової*) шкоди.
ТЕМА 8 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
1.Загальні підстави юридичної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів.
2.Адміністративна відповідальність та її характеристика.
.Фінансово-економічна відповідальність.
.Кримінальна відповідальність.
1 Загальні підстави юридичної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Юридична відповідальність - це закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належали. Юридична відповідальність поділяється на перспективну (позитивну) та ретроспективну (негативну). Позитивна юридична відповідальність - сумлінне виконання своїх обов'язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей та окремою особою. Ретроспективна юридична відповідальність - специфічні правовідносини між державою і правопорушником внаслідок державно-правового примусу, що характеризується засудженням протиправного діяння і суб'єкта правопорушення, покладання на останнього обов'язку перетерпіти позбавлення і несприятливі наслідки особистого, майнового, організаційного характеру за вчинення правопорушення.
Мета юридичної відповідальності - вияв її соціальної необхідності та ефективності. Юридична відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів наступає у разі наявності факту правопорушення. Правопорушення - це протиправне винне діяння деліктоздатного суб'єкта, яке є суспільно небезпечним. Склад правопорушення:
1.Суб'єкт правопорушення - деліктоздатна фізична особа або деліктоздатне об'єднання, які вчинили правопорушення.
2.0б'єкт правопорушення - певні блага, на пошкодження, знищення чи позбавлення яких спрямоване протиправне діяння.
3.Об'єктивна сторона правопорушення - протиправне діяння, його шкідливий або небезпечний результат.
4.Суб'єктивна сторона - певне психічне ставлення суб'єкта до своєї протиправної поведінки та її наслідків.
Отже, юридична відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів може застосовуватися лише при наявності складу правопорушення.
2.Адміністративна відповідальність.
Різновидом ретроспективної юридичної відповідальності є адміністративна відповідальність, під якою розуміють накладання на правопорушників адміністративних стягнень, котрі мають для цих осіб обтяжливі наслідки майнового чи морального характеру.
Так, ст.155 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю - тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ст.155-2 КУпАП передбачає, що обмірювання, обважування, обраховування, перевищення встановлених цін і тарифів або інший обман покупця чи замовника працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, якщо матеріальна шкода заподіяна таким обманом, не перевищує три неоподатковувані мінімуми доходів громадян, тягне за собою накладання штрафу від двох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення працівником підприємства торгівлі або громадського харчування правил торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст.156 КУпАП).
Відмова працівника торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам споживачам необхідної" доступної та достовірної інформації про товари (роботи, послуги), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів - тягнуть за собою накладання штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відмова особами, зазначеними у частині першій цієї статті, громадянину-споживачу в реалізації його права в разі придбання ним товару неналежної якості - тягне за собою накладення штрафу від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст.156-1 КУпАП).
Випуск або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів та сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків щодо якості, комплектності та упаковки, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від трьох до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст.167 КУпАП).
Випуск та реалізація продукції виготівником або продавцем, виконання робіт, надання послуг підприємствам або громадянам-споживачам без сертифіката відповідності, якщо він передбачений чинним законодавством, -тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст.170-1 КУпАП).
Порушення правил застосування вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності від трьох до тринадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст.172 КУпАП).
Невиконання законних вимог посадових осіб державних органів у справах захисту прав споживачів про проведення перевірки діяльності по продажу товарів, робіт, надання послуг громадянам-споживачам або про надання необхідних для цього матеріалів, - тягне накладання штрафу в розмірі від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст.188-2 КУпАП).
3.Фінансово-економічна відповідальність.
У разі порушення законодавства про захист прав споживачів господарюючі суб'єкти торгівлі, громадського харчування і послуг, в тому числі громадяни-підприємці, несуть відповідальність за:
1.Відмову споживачу в реалізації його права, встановленого пунктом 1 Закону України "Про захист прав споживачів", - у десятикратному розмірі вартості цього товару.
2.Випуск або реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі 50% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги.
3.Реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що підлягає обов'язковій сертифікації, але немає сертифіката відповідності, - у розмірі 50% вартості, одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги.
4.Реалізацію товару, забороненого до випуску та реалізації державним
органом влади, - у розмірі 500 % вартості одержаної для реалізації партії
товару.
5.Реалізацію небезпечного товару без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила та умови безпечного його використання, - у розмірі 100% вартості одержаної для реалізації партії товару.
6.відсутність необхідної, доступної та достовірної інформації про товар, роботу, послугу, - у розмірі 30% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги.
7.Створення перешкод службовій особі державного органу у справах захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, а також правил торговельного та інших видів обслуговування, - у розмірі від 1 до 10 % реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць.
8.Реалізацію товарів, термін придатності яких минув, - у розмірі 200% вартості залишку одержаної для реалізації партії товарів.
9.Порушення умов договору між споживачем і продавцем на виконання робіт, надання послуг, - у розмірі 100% вартості роботи, послуги.
Зазначені суми фінансових штрафів зараховуються до державного бюджету.
4.Кримінальна відповідальність.
Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів наступає в ра?і наявності передбачених кримінальним законом суб'єктивних і об'єктивних ознак, які характеризують певне суспільно небезпечне діяння як злочин.
Ст.225 КК України передбачає, що умисне обмірювання, обважування, обрахування чи інший обман покупців або замовників під час реалізації товарів або надання послуг, якщо ці дії вчиненні у значних розмірах (більше 3-х н.м.д.), - караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 100 до 200 годин, або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність на строк до трьох років.
Ті самі дії вчинені особою, раніше судимою за обман покупців чи замовників, - караються штрафом від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ст,226 КК України передбачає, що виготовлення або перероблення з метою використання чи збуту, а також збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів - караються штрафом до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.
Ст.227 КК України передбачає, що випуск або реалізація недоброякісної продукції карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТК.РЛТУРИ
Нормативно-праноні акти:
1.Закон України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р. № 1023-ХП // відомості Верховної Ради. - 1991. - №30. - Ст. 379.
2.3акон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 р. № 4004- XII // Відомості Верховної Ради України. - 1994.- № 27.- Ст.218
3.Закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від 23 грудня 1997 р. № 771/97-ВР// Відомості Верховної Ради. - 1998. - № 19. - Ст.98
4.3акон України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" від 14 січня 2000 р.№1393 - XIV //Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 12. - Ст.98.
З.Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 р. № 2210 - III // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 25. - Ст. 125.
б.Положення про державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України: Затв. Указом Президента України від 26 липня 2000 р. № 926/ 2000 // Офіційний вісник України. - 2000. - № 30. -Ст.49.
7.Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 5. Резолюція 39/248 генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту прав споживачів: Прийняті 9 квітня 1985 р. На 106-ому пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН. Основна література:
1.Захист прав споживачів: соціально-правовий аспект / За заг. Ред. Л.В.Ніколаєвої. - К.: КНТЕУ, 2002. - 312с.
2.Шерстобитов А.Е.Гражданско-правовьіе вопросы охраны прав потребителей. - М., 1993.
<< Пред. стр. 2 (из 2) След. >>