Заповiдники Украiни

Асканiйський державний заповiдник, селище Асканiя-Нова Чаплинського району Херсонськоi областi. До складу заповiдника входить всесвiтньо вiдомий Асканiйський цiлинний степ, зоопарк i дендропарк, або як його звуть, ботанiчний парк (сад). Заповiдником оголошений у 1919 р. Всi три об'iкти пiдпорядкованi нинi Украiнському науково-дослiдному iнституту тваринництва степових районiв iм. М. Ф. РЖванова, який створено на базi заповiдника у 1932 р.

Асканiйський степ знаходиться в зонi вузьколистих типчаково-ковилових степiв Украiни. Вiн i унiкальною природною пам'яткою степовоi цiлини пiвдня Украiни i маi величезну наукову цiннiсть. Степовий масив Асканiя-Нова складаiться з Великого Чапельського поду площею 2420 га i рiвнинного масиву з дiлянками: Старий степ тАФ 518 га, Успенський степ тАФ 1042 га та умовно заповiдний степ тАФ 7020 га; всього 11000 га.

Основу рослинного покриву цiлинного степу складають рiзнi пiвденнi види перистих ковил (ковила украiнська, Лесiнга та iн.)т тирса, типчак, тонконiг бульбистий, а на знижених мiсцях тАФ житняк, пирiй несправжньосизий та деякi бобовi рослини. На пiдвищених елементах рельiфу мiж кущами злакiв досить поширена мiсцями грудниця, або так званий степовий чай, подекуди рiзнi види кермеку, рiзака, верблюдки. На дiлянках степу, де йде систематичний випас худоби i грунт ущiльнюiться, степовi злаки витiсняють полин, будяки та iншi бур'яни.

Тваринний свiт степу представлений лише кiлькома хижаками (лисиця, степовий тхiр). Бiльш численнi степовi гризуни (рiзнi полiвки, малий сiрий ховрах, великий тушканчик, хомтАЩяк, заiць-русак та iн.). З птахiв тут водяться степовий орел i стрепет, безлiч жайворонкiв та чимало перелiтного птаства, частина якого навiть залишаiться тут зимувати.

Асканiйський степ здавна привертав увагу ботанiкiв Тут ведуться науковi дослiдження по вивченню кореневих систем степових рослин, дослiджуiться iх продуктивнiсть, бiологiя, фенологiя, закiнчуiться картування степу,

Великою популярнiстю користуiться також вiдомий зоопарк ВлАсканiя- НоваВ» Тут зiбранi тварини мало не з усього свiту. Влiтку вони пасуться у величезних вольiрах площею до 1000 га, це наближаi iх утримання до природних умов. З копитних тут в кiлька видiв антилоп (iндiйськi, африканськi, американськi), дикi козли i барани, азiатськi бики, копi Пржевальського, зебри, бiзони, зубробiзони, рiзнi оленi, лами, гуанако та iн. Велика i рiдкiсна колекцiя водоплавних птахiв населяi штучнi водойми парку тАФ грацiознi лебедi, дикi гуси, рiзнi види качок, ледени; тут представленi майже всi види страусiв, фазани та численнi дрiбнi тропiчнi декоративнi птахи. РЖ всi цi звiрi i птахи утримуються цiлими отарами i зграями. Зоопарк одержав цiкавi цiннi наслiдки по аклiматизацii i одомашненню багатьох ссавцiв i птахiв (антилопи, оленi, фазани, страуси, дикi гуси та iн.). Крiм того, внаслiдок багаторiчноi копiткоi роботи, що ведеться в iнститутi по гiбридизацii i селекцii тварин, тут створено новi високопродуктивнi породи овець (асканiйська тонкорунна, гiрський меринос), свиней (степова бiла i степова ряба), зебувидна жирномолочна худоба. Ведеться також велика робота в зоопарку по репродукцii диких копитних i птахiв, яких потiм розселюють у заповiдно-мисливськi господарства i зоопарки Украiни i сумiжних республiк,

Великий науковий, пiзнавальний i практичний iнтерес являють дендрологiчнi колекцii Асканiйського саду (парку), який було засновано у 1887 р. на площi близько 52 га. Тепер парк розширюiться майже вдвiчi. В ньому зростаi понад 500 видiв дерев i кущiв Влз рiзних частин свiту.

З хвойних добре почувають себе ялини срiбляста i блакитна, окремi види ялицi, сосна кримська, ялiвець вiргiнський i козацький, бiота схiдна, кипарисовик та iн.

З листяних добре розвиваiться дуб, граб, клен гостролистий, липа срiбляста, софора, мильне дерево, гледичiя, шовковиця бiла, бундук канадський тощо.

Рiдкiсними рослинами парку i будлея, вiстарiя, дзельква, хурма вiргiнська, текома, церцис стручковий, шефердiя.

Всi дерева i кущi добре розвиваються в парку в умовах штучного зрошення, яке тут застосовуiться з дня його заснування.

Парк, степ i зоопарк щороку вiдвiдують тисячi учнiв середнiх шкiл, студентiв i туристiв. Сюди приiздять вiдомi вiтчизнянi i зарубiжнi вченi, проходять виробничу i переддипломну практику студенти багатьох вузiв Радянського Союзу.

Канiвський державний заповiдник площею 1035 га. Оголошений заповiдником уперше в 1923 р., вдруге тАФ у 1968 р. Знаходиться поблизу м. Канева Б Черкаськiй областi i межуi безпосередньо з святинею украiнського народу тАФ могилою Т. Г. Шевченка. Створений на база Канiвською учбово-дослiдного лiсового господарства. Майже вся площа заповiдника вкрита грабовим лiсом з домiшкою липи, клена, ясена, дуба та iнших порiд. Це тАФ унiкальна щодо зосередження важливих iсторичних i природних об'iктiв мiсцевiсть УРСР. Тут знаходяться, зокрема, багато стародавнiх пам'ятникiв матерiальноi культури, яка вiдома в нашiй i свiтовiй лiтературi пiд назвою ВлТрипiльськоiВ»тАФчисленнi городища i могильники антiв i полян, селища стародавнiх землеробiв, стоянки первiсних мисливцiв кам'яного вiку та iн. Всi цi селища i стоянки (iх зареiстровано тут понад 400) зосередженi в основному в урочищах Княжа гора, Велике i Мале скiфськi городища, Мар'iна гора тощо. Такого рiдкiсного скупчення iсторичних пам'яток на порiвняно невеликiй площi немаi бiльше пiде в нашiй республiцi. Разом з тим вся територiя надзвичайно цiкава i щодо ii геологiчноi будови (район так званих Канiвських дислокацiй), дослiдження процесiв геотектонiки, геоморфологiчноi структури, стратиграфii, палеонтологii, геофiзики, географii, гляцiологii та iн. Тут збереглося також чимало цiкавих i цiнних релiктiв украiнськоi флори. На базi заповiдника студенти Киiвського унiверситету (бiологи, географи, геологи) проходять учбову та виробничу практику кафедри ведуть науковi дослiдження в галузi ботанiки, зоологii, метеорологii i археологii. Пiдпорядкований Мiнiстерству вищоi i середньоi спецiальноi освiти УРСР.

Карпатський державний заповiдник. Загальна площа 12 й 2 га заснований на базi чотирьох лiсництв: Говерлянського (3927 га) i Чорногорського (1911 га) РЖвано-Франкiвськоi областi та Богданського (905 га), Говерлянського (1195 га) i Угольського (4734 га) Закарпатськоi областi. Пiдпорядкований Мiнiстерству лiсовоi, целюлозно-паперовоi i деревообробноi промисловостi УРСР. Заповiдник створено у 1968 р. РЖз метою збереження типових природних комплексiв високогiрного ландшафту Карпат та охоронi й вiдновлення в них цiнних, рiдких i зникаючих видiв рослин i тварин.

На територii заповiдника знаходяться найвищi в Карпатах вершини гiр Говерли (2056 м), Петроса (2028 м), Попа РЖвана (2016 м) та iн. Всi цi гори входять до системи хребта Чорногора, який вважаiться одним з красивiших в радянських Карпатах. Саме тут добре виявлено субальпiйську i навiть альпiйську смуги рослинностi. Перша представлена в основному заростями гiрськоi с осiни (жерепа), що чергуються й барвистими гiрськими луками (полонинами), кам'яними розсипами та стрiмкими потоками.

На полонинах i в альпiйськiй смузi зростаi чимало релiктових i ендемiчних рослин, що являють великий науковий iнтерес i мають неабияке естетичне значення. Яскравi плями утворюють, зокрема, рiзнi види тирлича, заростi рододендрона схiднокарпатського та iн. Цiкавi також релiктовi види первоцвiту, ендемiчний аконiт чорногорський) ломикамiнь карпатський, дзвоники карпатськi, волошка карпатська та багато (бiльше ЗО) iнших ендемiв i релiктiв. Нижче субальпiйськоi смуги схили гiр хребта Чорногори (вкритi в основному ялиновими лiсами, до яких подекуди нiколи не торкалась сокира.

Цi високопродуктивнi пралiси являють великий науковий i господарський iнтерес як еталони первiсноi природи Карпат. Не менше наукове значення мають такi релiкти деревноi флори, як сосна кедрова iвропейська i тис ягiдний, що зрiдка зустрiчаються в цих мiсцях. Буковi лiси, ростуть туг переважно на пiвденних експозицiях у виглядi чистих бучин або з незначною домiшкою явора, ялицi та. ял шви. Проте цi лiси займають на Чорногорi незначнi площi.

Найбiльш поширенi високопродуктивнi буковi дерево стани в урочищах Велика i Мала Уголька в Закарпаттi. Особливо пишно зростають буковi лiси у мальовничiй улоговинi i на схилах гори Менчул (1487 ж над рiвнем моря). В цих лiсах також росте ряд трав'янистих релiктiв, зокрема рiдкiсна для Карпат папороть тАФлистовик сколопендровий, також тис ягiдний та ялiвець козацький тАФ третиннi релiкти Карпат. Дуже своiрiдна ендемiчна флора вапнякових скель i вiдслонень урочища Угольки. Зокрема, малопоширеними кальцiiфiльними видами, що заслуговують уваги i охорони, i в'язiль широколистий, веронiка зубчаста, осока низька, перлiвка трансильванська та iн.

Цiкавий i рiзноманiтний також тваринний свiт Карпатського заповiдника. Мiсцями тут зберiгся ще (бурий ведмiдь; подекуди зустрiчаються вовки, лисицi, з iнших хижакiв тАФ рись, дикий кiт, з хутрових звiрiв тАФ карпатська бiлка, лiсова i кам'яна куниця, норка, горностай, з парнокопитних тАФ карпатський олень, козуля iвропейська, дика свиня. Цiнними мисливськими птахами i глухарi, тетеруки, рябчики, .а з хижих птахiв яструб-тетерев'ятник, шулiка, беркут; в лiсах трапляiться що безлiч iнших птахiв. В холодних гiрських рiчках водиться форель тАФ дуже цiнна i смачна риба, яку тут мiсцями розводять.

Луганський державний заповiдник загальною площею 988 га, створений у 1968р. Розташований в Луганськiй обласнi. Пiдпорядкований Академii наук УРСР. Складаiться з двох фiлiалiв тАФ Стрiлецького стену (494 га), вилученого з Украiнського Влтонового заповiдника, та Кондрашiвського лiсництва (494 га) Станично-Луганського лiсгоспзагу. Дирекцiя заповiдника знаходиться у селищi Станично-Луганське му. Створенням заповiдника переслiдуються такi основнi цiлi: збереження, охорона i збiльшення поголiв'я цiнного зникаючого виду вихухолi звичайного, який з межах УРСР залишився лише в деяких урочищах Кондрашiвського i сумiжних лiсництв; збереження природного комплексу степовоi рослинностi i дикоi степовоi фауни (насамперед байбака) у Стрiлецькому цiлинному степу.

Кондрашiвське лiсництво розташоване в заплавi i надзаплавнiй терасi р. Сiверського Дiнця, характеризуiться рiзноманiтними: умовами мiсцезростання. Лiсовi угiддя складаються з соснових, дубових, вiльхових, тополевих та вербових деревостанiв, що чергуються з луками та озерами (iх тут i 7), якi поросли рогозою, очеретом, осоками та лататтям. В озерах водяться рiзнi водоплавнi птахи, багато риби, а також вихухоль. Окремi озера мають пiдземнi джерела, з яких вони поповнюються чистою водою. Цi умови, а також пишний розвиток в озерах рослинного i тваринного свiту с досить сприятливими для життя i розвитку вихухолi. РД данi, що вихухоль подекуди зберiгся i в заплавах рiчок Айдара, Деркула, Красноi i Жеребця.

Стрiлецький степ (розташований поблизу ст. Чартково у Мiловському районi Луганськоi областi. Належить до рiзиотраiвно-типчаково-ковилових степiв схiдного варiанту. Степ займаi бiльш-менш рiвнинне плато з кiлькома неглибокими балками i глибокими ярами по його периметру. В утвореннi рослинного покриву помiтну роль Вiдiграють злаки i (насамперед рiзнi види перистоi КОБИЛИ (6тАФ7 видiв), типчак, тонконiг, стоколос, вiвсюнець та iн.

Досить поширенi в умовах цього степу рiзнi трави з класу дводольних, так зване барвисте рiзнотрав'я. На окремих дiлянках основний фон утворюють бабки, або шавлiя поникла е темно-синiми квiтками; зустрiчаiться також залiзняк з рожевим цвiтом, горицвiт з великими золотавими квiтками, рiзнi бобовi трави (вика, чина, громовик, астрагал), незабудка, дев'ясил, лабазник, синяк, пi-он вузьколистий та багато iнших. Всього в степу зростаi близько 4.00 видiв вищих рослин, з них 235 степових, 40 лучних, 17 видiв пов'язанi з лiсовою екологiiю, б тАФ з пiсками, 9 тАФ з крейдою та близько ЗО бур'янiв. Особливiстю Стрiлецького степ i значне поширення рiзних чагарникiв як на плато, так i по схилах. Мiсцями суцiльнi труднопрохiднi заростi утворюi дереза степова, терен, шипшина, мигдаль низький, або бобiвник; крiм того, тут зростають жостiр, бруслина, степова вишня, ожина, таволга, рокитник, дрiк та iн.

Протягом вегетацiйного перiоду квiткове (вбрання степу кiлька разiв змiнюi своi барви. Особливо привабливим i красивим i степ повеснi, коли яскраво цвiтуть пролiски, брандушки, фiалки, воронець, горицвiт, сон-трава та iншi трави. Незабутнi враження оправляi масове цвiтiння перистоi ковили. При найменшому вiтрi степ нагадуi iв цей час розбурхане море.

Цiкавим i тваринний свiт степу. З хижакiв тут зареiстрованi степовий тхiр, лисиця. Гризуни представленi безлiччю ховрахiв, полiвок, хом'якiв. Особливiстю степу i сумiжних мiсцевостей i значне поширення тут бабака тАФ рiдкiсного зникаючого гризуна, який у недавньому був поширений майже по всiй степовiй еонi Украiни. Зараз вiн вберiгся лише в кiлькох мiсцях i знаходиться пiд охороною держави.

Стрiлецький степ тАФ цiнна пам'ятка природи, де протягом ряду рокiв ведуться стацiонарнi дослiдження степовоi рослинностi (динамiка, продуктивнiсть, хiмiчнi i екологiчнi взаiмини маж рослинами та iн.). Степ i також базою, де студенти проходять виробничу i переддипломну практику.

Полiський державний заповiдник. Загальна площа становить 20097 гектарiв. Розташований в Житомирськiй областi. Створений у 1968 р. на базi трьох лiсництв: Копищанського (6935 га) i Перганського {5665 га) Олевського лiсгоспзагу та, Селезнiвського (7497 га) Словечанського лiсгоспзагу. Пiдпорядкований Мiнiстерству лiсового господарства УРСР. Заповiдник засновано з метою збереження типових природних комплексiв Полiсся, охорони релiктових i ендемiчних рослин i тварин та вiдтворення i збагачення природних лiсiв Полiсся. Тут поширенi в основному лiси борового i суборового комплексiв з характерним для цих лiсiв пiдлiском i трав'янистим покривом. Переважну частiшу лiсiв складають молодi сосняки; достигаючi i стиглi дерев о стан ii займають незначнi площi.

Крiм лiсових насаджень, у заповiднику добро представленi сфагновi (верховi) i сфагново-осоковi, болота з участю журавлини, карликовоi берези та сосни. Лiсовi луки розвинутi слабко. Рiдкiснi i релiктовi рослини, такi як дуб скельний, рододендрон жовтий (азалiя), береза темнокора, плющ, ряд цiкавих i рiдких папоротей (страусове перо, аспленiй, багатонiжка та iн.) трапляються також у лiсництвах, що межують з заповiдником.

Дуже цiкава фауна Полiського заповiдника. З копитних тварин тут водяться лосi, косулi, дикi свинi, а також вовки, лисицi, зайцi, бiлки i куницi. З цiнних мисливських птахiв е тетеруки, глухарi, рябчики, курiпки. Зустрiчаються також колонii бобрiв. Заповiдник може стати базою для розгортання наукових дослiджень в галузi лiсiвництва (вивчення продуктивностi, штучного i природного поповнення лiсiв, закладання дослiдiв по вирощуванню швидкорослих порiд i iнтродукцii нових рослин), геоботанiки i болотознавства.

Чорноморський державний заповiдник засновано у РЖ927 р. Розташований на територii Херсонськоi"! частково Миколаiвськоi областей. Дирекцiя знаходиться у м. Голiй Пристанi поблизу Херсона. Загальна площа сушi заповiдника становить 9421 га i складаiться з окремих дiлянок, якi рiзко вiдрiзняються особливостями ландшафту i .рослинного покриву. До заповiдника вiдноситься також 366 км² водних просторiв в Тендрiвськiй, Джарилгачськiй i Ягоролицькiй затоках на пiвнiчному узбережжi Чорного моря. Заповiдник створено в першу чергу з метою охорони (гнiздових та агар елiтних птахiв, яких збираiться тут сила-силенна повеснi та восени.

Разом iз тим створенням заповiдника малось на метi Влберегти: природнi комплекси i типовi ландшафти, характернi для пiвнiчного Причорномор'я. Цiкавими i своiрiдними тут е лiсостеповi дiлянки: Солоноозерна, урочища Волжин лiс та РЖвано-Рибальське, якi розташованi на Кiнбурському пiвостровi. Степовi дiлянки тАФ Ягорлицький кут i Потiiвка знаходяться вздовж берега Тендрiвськоi i Ягорлицькоi заток. В цих затоках розташованi також заповiднi острови Бабин, Довгий, Круглий, Орлiв i Смоляний та коса Тендра.

Рiзноманiтнiсть екологiчних i грунтових факторiв, рельiфу обумовила наявнiсть тут рiзних рослин i тварин. У заповiднику зустрiчаються як типовi представники флори i фауни степу (пiвденнi злаки, бобовi трави, щеврики, жайворонки, сiра курiпка, байбак, тушканчик), так i мешканцi лiсу (iволга, зяблик та iншi дрiбнi птахи). Селяться тут також орлан бiлохвiст, боривiтер, сови та iн. У лiсових гайках на знижених мiсцях зростають дуб, береза днiпровська, вiльха, рiзнi верби i тополi, калина, жостiр та iншi кущi.

На островах гнiздяться десятки i сотнi тисяч рiзних птахiв, серед яких дуже кориснi для сiльського господарства чорноголовi, або середземноморськi мартини та рiзнi мисливськi птахи: крижень, галагаз, нерозень, лиска. Взимку тут можна зустрiти кiлька тисяч лебедiв, понад 300 тис. крижнiв, десятки тисяч iнших мисливсько-промислових птахiв, якi гнiздяться в iвропейськiй частинi СРСР i Захiдному Сибiру. З метою збагачення фауни, у заповiднику розводять плямистого оленя, байбака, фазана, якi тут добре аклiматизувалися. Чисельнiсть цих тварин з кожним роком зростаi.

Чорноморський заповiдник i базою для проведення наукових робiт. Сюди iдуть вченi з багатьох мiсць нашоi краiни; тут проходять виробничу i переддипломну практику студенти вищих учбових закладiв Украiни та iнших республiк. Заповiдник пiдпорядкований РЖнституту зоологii АН УРСР.

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

20-th century music styles

9 сочинений для 9 класса /english/

A bridge to understanding

A country across the channel