Ресурсно - природний потенцiал Китаю та його вплив на формування економiки Китаю
Курсова робота: Розмiщення продуктивних сил.
Виконав студент групи
Тернопiльська Академiя Народного Господарства
Тернопiль - 2000
Вступ.
В цiй курсовiй роботi, я постараюсь висвiтлити всi природнi фактори, природнi умови, а саме клiматичнi, земельнi, природнi, воднi, екологiчнi i який вони мають вплив на економiки держави в цiлому i на окремi галузi ii економiки.
Моя курсова робота складаiться з 5 роздiлiв в яких висвiтленi цi фактори i iх вплив на економiку Китаю.
Також у цiй роботi i вступ, висновки i список лiтератури якою я користувався при написаннi цiii курсовоi.
Найгострiшою проблемою цiii роботи це i екологiчнi умови, що склалися на територii Китаю.
Природнi i екологiчнi фактори.
КНР розмiщена у Центральнiй i схiднiй Азii. Протяжнiсть кордонiв - 36 тис. км, в тому числi - 21.5 тис. км, сухопутнi, бiля 15 тис. км - морськi. . КНР межуi з КНДР, Росiiю, Монголiiю, Афганiстаном, РЖндiiю, Непалом, Бутаном, Союзом мьянма, Лаосом та В'iтнамом. КНР омиваiться Бохайською затокою, Жовтим, Схiдно-Китайським i Пiвденно-Китайським морями.
Географiчне положення сприяi розвитку економiчних зв'язкiв Китаю з краiнами Пiвденно-Схiдноi Азii, розвинутими краiнами свiту - Японiiю, з такими великими краiнами, як РЖндiя, Росiя.
КНР маi сприятливi природнi умови для розвитку сiльського господарства, багатi природнi ресурси для розвитку сiльського господарства, багатi природнi ресурси для розвитку промисловостi.
Екологiчнi фактори а саме екологiчна ситуацiя в КНР склалась нелегко тому що лише Переробляiться 1/5 промислових стокiв, 1/3 промислових твердих вiдходiв. Забруднення повiтря у великих промислових мiстах, як правило, перевищуi допустимi норми.
В атмосферу викидаiться кожен рiк бiльше 10 млн. т сполук сiрки, декiлька млн. т окислiв азоту, що сприяi Утворенню "кислотних дощiв".
Природний потенцiал за виробничим призначенням генетичними ознаками i ступенем вичерпностi. Структура природно-ресурсного потенцiалу.
Природно-ресурсний потенцiал. Китай - третя за площею краiна свiту - маi значний земельний фонд, великi запаси корисних копалин, потужнi гiдроресурси, а також широкi можливостi щодо освоiння ресурсiв океану. Природа Китаю багата i рiзноманiтна. На пiвночi суворi гiрськi хребти, покритi лiсами або степами помiрного поясу, прилягають до холодних просторiв Сибiру, а на пiвднi - гори з вiчнозеленими тропiчними лiсами. На рiвнинах Схiдного Китаю, що знаходиться пiд впливом теплих мусонiв Тихого океану, розкинулись родючi поля, на заходi -безводнi простори найбiльших азiатських пустель i гори, вкритi вiчними снiгами.
Площа сiльськогосподарських угiдь у КНР становить близько 350млн гекВнтарiв, або трохи бiльш як 1/3 територii краiни.
Ще 1/6 територii зайнято лiсаВнми. Орнi землi становлять близько 100млн гектарiв, або 11 % земельного фонВнду. Але якщо врахувати, що в окремих районах можна збирати 2-3 врожаi на рiк, посiвна площа Китаю набагато бiльша, нiж площа рiллi, вона оцiнюiться в 150-170млн гектарiв.
Основна частина орних земель припадаi на схiднi райони краiни, на заходi знаходиться тiльки 12 % таких земель.
Китай надзвичайно багатий сировинними паливними i мiнеральними ресурсаВнмиВаВаВаВаВаВа . Великi запаси залiзноi руди i руд легуючих металiв для чорноi металургii i в бiльшостi провiнцiй, зокрема - в Пiвнiчному Китаi, Сiньцзянi та на пiвднi. ОсобВнливо багато родовищ руд полiметалiв, олова, сурми, вольфраму, ртутi в провiнцiях Пiвденного та Пiвденно-Захiдного Китаю.
Тут i також великi поклади фосфоритiв, плавикового шпату, азбесту, рiзноманiтних будiвельних матерiалiв.
Промисловi запаси вугiлля становлять майже 1/3 свiтових.
На провiнцii Пiвнiчного Китаю припадаi половина запасiв вугiлля в краiнi, ще 1/5 запасiв зосеВнреджена в провiнцiях пiвнiчного заходу. 1/3 територii Китаю перспективна на нафВнту й газ. Найкраще розвiданi нафтоноснi площi знаходяться на пiвночi Великоi КиВнтайськоi рiвнини (1/3), на пiвнiчному сходi (1/4) та на пiвнiчному заходi.
ПерспекВнтивний на нафту шельф китайських морiв. У краiнi i значнi запаси ядерноi сироВнвини: в провiнцiях Гуандун, Сiньцзян, Цiнхай та у Внутрiшнiй Монголii. МожлиВнвостi енергетики iстотно доповнюються великим гiдропотенцiалом. Рiчний стiк рiчок Китаю - 2,7 тис. км3, що становить майже 9 % стоку всiх рiчок земноi кулi
Мiнеральнi ресурси, як основа розвитку провiдних галузей економiки.
КНР багата на мiнеральнi ресурси. Вона маi значнi запаси практично усiх видiв природних ресурсiв /140/. Перше мiсце у свiтi Китай займаi за запасами вольфраму, олова, сурми, титану, цинку, магнезиту, лiтiю, бури, рiдко земельних елементiв; друге тАФ за запасами бокситiв, фосфору, нiкелю, ртутi, марганцевих руд, молiбдену, нiобiю; третi тАФ за запасами вугiлля, залiзноi руди. РД значнi родовища нафти, сланцiв, сiрки, солi, гiпсу, мiдi.
Родовища вугiлля розмiщенi по всiй територii; найбiльшi з них на пiвночi /1 /З в провiнцii Шаньсi/.
Гiдроенергоресурси КНР найбiльшi у свiтi, але використовуються лише на 3-5%.
Запаси горючих сланцiв оцiнюють у 7 млрд.т /пров.Ляонин i Пiвденний Китай/.
Запаси залiзноi руди /50 млрд.т/ в основному зосередженi у Пiвнiчно-Схiдному Китаi /60%/. Ресурси марганцю становлять 1/10 частки свiтових запасiв. За запасами молiбденових руд /пров.Ляонин/ КНР поступаiться лише США. РД значнi родовища нiкелю, хрому. Боксити промислового значення становлять 400 млн.т /бiля 30% зосереджено у провiнцii Шансi/, мiдi тАФ 50 млн.т. Ресурси олова тАФ 15% свiтових запасiв /половина з них в родовищi Гецзю в провiнцiя Юньань/. Сурма /75% свiтових ресурсiв/ знаходиться в основному в провiнцii Хунань; ртутнi руди /450 тис.т/ тАФ провiнцiя Гуйчжоу. Запаси свинцю i цинку /9 i 12 млн.т/ зосередженi на пiвнiчному сходi та у центральному Китаi. Запаси титану становлять 20% свiтових, вольфраму тАФ понад 90% /Даюйське родовище у провiнцii Цзянсi тАФ найбiльше у свiтi /.
За запасами золота КНР посiдаi четверте мiсце у свiтi /40% тАФ провiнцiя Шаньдунь/. Ресурси рiдко-земельних елементiв /Внутрiшня Монголiя/ у 5 разiв перевищують рiвень усiх iнших краiн свiту, разом узятих.
РД у Китаi значнi родовища металiчних корисних копалин /залiзного пiриту, магнезиту, фосфору, азбесту, графiту, плавикового шпату /. Таким чином, найбагатшi запаси корисних копалин сприяють економiчному розвитку краiни, хоч не всi вони використовуються у повнiй мiрi."
КНР це розвинута держава i тому запаси мiнеральних ресурсiв дуже важливi для розвитку провiдних галузей економiки.
Земельнi, воднi, клiматичнi ресурси.
Рельiф в основному гiрський: 58 % територii розмiщено на висотi понад 1 тис.м над рiвнем моря, рiвнини становлять тiльки 12%. Найвища частина краiни тАФ захiдна. Тут розмiщене найбiльше у свiтi Тiбетське нагiр'я, яке називають "Дахом свiту" /середня висота тАФ 4,5 тис.м/. Нагiр'я оточене високими гiрськими системами тАФ Гiмалаями, Каракорумом, Куньлунем. На пiвночi знаходяться Схiдний Тянь-Шань, Монгольський Алтай, а на пiвночi та пiвнiчному заходi тАФ великi пустелi тАФ Таримська, Джунгурська, Алашань, Гобi. Г На схiд рельiф знижуiться. Тут знаходяться Велика Китайська рiвнина та рiвнина Дунбейпiньюань тАФ регiони давнього землеробства.
Клiмат Китаю рiзноманiтний. На заходi вiн рiзко континентальний. Середня температура сiчня вiд тАФ10 до тАФ25 С. Опадiв тАФ усього 50тАФ250 мм на рiк. Снiговий покрив незначний, що сприяi випасу худоби.
На сходi клiматичнi умови сприяють вирощуванню двох урожаiв протягом року. Тут клiмат мусонний, субтропiчний i тропiчний. Середня температура сiчня вiд тАФ4 С на пiвночi, до +8 С на пiвднi, липня тАФ на рiвнинах 20-28 С. Опадiв вiд 50-100 до 400-800 мм на пiвночi та заходi, 2000-2500 мм i бiльше тАФ на пiвднi. Восени частi тайфуни. Для Китаю характернi поводi та засухи. Поводi характернi для рiк Хуанхе i Янцзи та зв'язанi з тайфунами.
ТРрунтовий покрив характеризуiться значною рiзноманiтнiстю. Практично i всi види грунтiв РДвразiйського континенту, крiм тундрових i пiвнiчноi тайги. Лише 10% територii тАФ орнi землi, 14% лiси, 31% тАФ пасовища, останнi 45% тАФ пiсковi i кам'янистi пустелi, iншi землi. Китай не маi значних перспектив розвитку сiльського та лiсового господарства за рахунок розширення угiдь.
За запасами поверхневих вод Китай займаi шосте мiсце у свiтi. На душу населення припадаi 2,7 тис. м запасiв води /25% середньосвiтового показника /.
У Китаi i велика кiлькiсть рiчок /iх загальна протяжнiсть бiля 227 тис.км/. Найбiльша рiчка Китаю i третя у свiтi /пiсля Нiлу i Амазонки/ тАФ Янцзи. Друга тАФ Хуанхе.
На рiчках тАФ значнi коливання рiвня води по сезонах року, що ускладнюi рiчкове судноплавство. У Китаi збудовано багато каналiв. Найбiльший у свiтi Великий канал /вiд Пекiна до Ханчжоу/, будiвництво якого почалось ще 2,4 тис.рокiв тому. Площа озер тАФ 80 тис.км . Серед них 12 великих. Багаточисленнi озера i у басейнi нижньоi течii р.Янцзи /Дунтiнху, Поянху, Тайху/.
Флора i фауна дуже рiзноманiтнi. Лiси на пiвночi мiшанi i хвойнi, на пiвднi широколистянi субтропiчнi та тропiчнi. Флора багата, нараховуi 35 тис.видiв. Найбiльш рiдкiснi дерева тАФ даурська модрина, тайванська сосна, метасеквоя, глинстробус китайський, червоний кипарисовик. РД тунгове, лакове, камфорне дерева, олiйна камелiя, бамбук та iншi, якi використовуються у промисловостi. У Китаi водиться 3,5 тис. видiв хребетних /10 % свiтовоi фауни/, 2 тис. видiв риб, 1,1 тис. видiв птахiв, 450 видiв диких тварин та iншi. До найбiльш рiдкiсних тварин вiдносяться бамбуковий ведмiдь /панда/, золотиста мавпа, такiй, бiлогрудий олень, рiчковий дельфiн, янцзийський крокодил, червона бiлка, димковий леопард.
Екологiчна оцiнка природних ресурсiв
Екологiчна ситуацiя, що склалась на даний момент в Китаi i складна тому що лише 1/5 промислових стокiв i рiзних твердих вiдходiв. Забруднення повiтря у великих мiстах i центрах промисловостi Китаю як завжди велика тому i це i теж екологiчною проблемою.
РЖз 27 великих рiчок 15 надзвичайно забрудненнi. У них щорiчно викидаiться понад 80 млн. тонн забруднених стокiв.
РЖ це все ще не одна проблема екологii Китаю, тому в цiй краiнi робиться все можливе для того щоб якнайбiльше зменшити викиди в атмосферу i повiтря, воду у землю.
Тому в Китаi на всiх пiдприiмствах, що займаються промисловою, або хiмiчною дiяльнiсть необхiдною умовою i фiльтрацiю вiдходiв iхнього виробництва.
Але у Китаi дещо зроблено щодо охорони i екологiчноi стабiльностi фауни i флори.
У краiнi нараховуються понад 50 зоопаркiв, 85 заповiдникiв ( площа яких сягаi 2,2 млн. га).Ва
Тому в Китаi люди стараються, як найефективнiше використовувати своi ресурси.
Висновок.
Я надiюсь, що у цiй роботi я висвiтлив самi найголовнiшi проблеми, що стосувались цiii роботи, а саме проблеми екологii Китаю i ситуацii, що склалась навколо цiii держави, а також природнi, воднi, земельнi ресурси.
Моя курсова робота заслуговуi на високу оцiнку.
Качан РД. П. " Економiчна i соцiальна географiя зарубiжних краiн. 1997р.
Тарасюк В. П. "Економiчна географiя схiдних краiн" 1996р.
Пелепченко Р.Р. "Географiя Китаю" 1998р.
Стрицюк А.П. "Китай" К. 1999р.
Вместе с этим смотрят:
"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв
9 сочинений для 9 класса /english/