Легка промисловiсть Украiни i транспорт

Легка промисловiсть Украiни i транспорт

Легка промисловiсть Украiни, ii соцiальне значення, галузева структура i принципи розмiщення основних галузей.

Серед галузей промисловостi, якi забезпечують виробництво товарiв народного споживання, провiдне мiсце займаi легка промисловiсть, ii виробничий потенцiал включаi 25 пiдгалузей, бiльш як 600 пiдприiмств та органiзацiй.

Легка промисловiсть Украiни охоплюi текстильну, трикотажну, швейну, шкiряну, взуттiву, хутрову та iншi галузi, пiдприiмства яких у розмiщеннi орiiнтуються переважно на споживача, наявнiсть трудових ресурсiв та сировини.

Провiдною галуззю легкоi промисловостi i текстильна промисловiсть, яка представлена бавовняними, вовняними та лляними виробництвами. В структурi бавовняноi промисловостi видiляють прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове i фарбувальнообробне виробництво. Найбiльш потужнi бавовнянi пiдприiмства знаходяться у Херсонi i Тернополi (бавовнянi комбiнати), Донецьку (бавовнянопрядильний комбiнат), Нiкополi (прядильно-нитковий комбiнат), а також у Киiвi, Харковi, Чернiвцях, РЖвано-Франкiвську, Львовi, Полтавi, Коломиi, Коростишевi та Родомишлi. У 1998 р. бавовняна промисловiсть Украiни забезпечувала 62,5% загального виробництва тканин.

Вовняна промисловiсть представлена первинною обробкою вовни, виготовленням пряжi, тканин та виробiв. Пiдприiмства галузi розташованi у Чернiговi, Харковi, Киiвi, Донецьку, Кривому Розi, Одесi, Луганську, Сумах, Черкасах, Богуславi, мiстах Чернiвецькоi та Закарпатськоi областей.

Лляна промисловiсть Украiни розвиваiться на власнiй сировинi. Пiдприiмства тАФ основнi виробники лляноi продукцii зосередженi у Рiвненськiй, Житомирськiй, Чернiгiвськiй та Львiвськiй областях; в Одесi знаходиться пiдприiмство конопле-джутовоi промисловостi, в Харковi тАФ канатний завод. Ллянi тканини становлять близько 11,3% загального виробництва тканин в Украiнi. Продукцiя цiii галузi повнiстю задовольняi потреби Украiни, а певна частина тАФ експортуiться.

Шовкова промисловiсть Украiни, що значною мiрою пов'язана з виробництвом хiмiчних волокон i виробляi близько 8,8% тканин, зосереджена у Киiвi, Черкасах, Луганську, Лисичанську.

Трикотажна промисловiсть Украiни випускаi досить рiзноманiтний асортимент продукцii, однак за 1991тАФ1998 рр. обсяги виробництва продукцii цiii галузi скоротилися бiльш нiж у 50 разiв (з 351 млн. шт. виробiв у 1990 р. до 6,5 млн. шт. виробiв у 1998 р.). Пiдприiмства цiii галузi розмiщенi у Киiвi, Львовi, Харковi, Одесi, Сiмферополi, Миколаiвi, Донецьку, РЖвано-Франкiвську, Луганську, Чернiвцях, Днiпропетровську, Хмельницькому та iнших мiстах.

Швейна промисловiсть зорiiнтована переважно на споживача продукцii, тому пiдприiмства цiii галузi розмiщенi у великих населених пунктах. Найбiльш потужнi пiдприiмства зосередженi у Киiвi, Львовi, Харковi, Одесi, Луганську.

Шкiряно-взуттiва промисловiсть представлена пiдприiмствами, що виготовляють одяг, галантерейнi вироби, взуття та iншу продукцiю, використовуючи як природну, так i синтетичну сировину. За останнi роки у взуттiвiй промисловостi Украiни спостерiгаiться iстотне скорочення обсягiв виробництва: якщо у 1990 р. випускалось 196 млн. пар взуття, то у 1998 р. тАФ лише 8,9 млн. пар. Взуттiвi фабрики дiють у Киiвi, Харковi, Луганську, Львовi, Одесi, Запорiжжi, Кривому Розi, Хмельницьку та iнших мiстах.

Хутрове виробництво представлено пiдприiмствами, якi переробляють натуральну сировину, виготовляють штучне хутро та випускають рiзноманiтнi вироби з них. Хутровi пiдприiмства працюють у Харковi, Львовi, Одесi, Балтi, Красноградi, Жмеринцi, Тисменицi.

Текстильна промисловiсть Украiни, ii значення, галузева структура,передумови розвитку та принципи розмiщення основних галузей.

Текстильна промисловiсть Украiни почала розвиватися ще до Першоi свiтовоi вiйни, проте бiльшiсть пiдприiмств були невеликими. Деяке пожвавлення ii розвитку почалося у радянський перiод, коли старi пiдприiмства було реконструйовано i збудовано новi у Киiвi, Полтавi, Одесi, Житомирi, а згодом великi бавовнянi комбiнати у Херсонi i Тернополi, камвольно-суконний тАФ у Чернiговi, Дарницький (Киiв) шовковий комбiнат, Житомирський i Рiвненський льонокомбiнати, бавовнянопрядильнi фабрики у Киiвi та Львовi. Реконструйовано i збiльшено потужностi Чернiвецького текстильного комбiнату, Дунаiвецькоi (Хмельницька обл.) i Богуславськоi (Киiвська обл.) суконних фабрик.

Бавовняна промисловiсть для виробництва тканин i першою серед галузей текстильноi промисловостi. На неi припадаi 50,1 % всiх тканин, що виробляються. Для неi характерне вiддалення вiд сировинноi бази i навiть споживачiв. Бавовняна промисловiсть у своiй структурi маi прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове i фарбувальнообробне виробництво. Бавовна i основною сировиною для деяких видiв тканин з домiшкою синтетичних i штучних волокон.

Основнi бавовнянi пiдприiмства розмiщенi у Херсонi i Тернополi (бавовнянi комбiнати), Донецьку (бавовнянопрядильний комбiнат), Нововолинську (бавовняна фабрика), Полтавi (прядильна фабрика), Киiвi (ватноткацька), Чернiвцях, РЖвано-Франкiвську, Коломиi, Коростишевi та Радомишлi (ткацькi фабрики), Нiкополi (ниткова фабрика).

Вовняна промисловiсть тАФ одна з найстарiших пiдгалузей текстильноi промисловостi. Вона виробляi 7,0 % усiх тканин Украiни, первинно обробляi вовну, виготовляi пряжу, тканини та вироби з неi. Чисте вовняне виробництво майже не збереглося. Як домiшки використовують хiмiчнi й синтетичнi волокна, бавовну. Сучаснi фабрики дiють у Харковi, Одесi, Сумах, Дунаiвцях (Хмельницька обл.), Богуславi, Кременчуцi, Донецьку, Лубнах; у Луганську тАФ тонкосуконна фабрика, Чернiговi тАФ камвольно-суконний комбiнат i Кривому Розi тАФ вовнопрядильна фабрика.

У Киiвi, Богуславi, Черкасах i рядi мiст Чернiвецькоi i Закарпатськоi областей зосереджено виробництво килимiв i килимових виробiв з вовни й синтетичних волокон.

Шовкова промисловiсть пов'язана з виробництвом хiмiчних волокон, якi майже повнiстю витiснили природний шовк-сирець. Вона виробляi 20,5 % усiх тканин Украiни. Шовкова промисловiсть зосереджена у Киiвi, де виробляють крепдешин i крепжоржет з натурального шовку; у Киiвi i Черкасах випускають тканини iз штучного i синтетичного волокон, у Луганську тАФ меланжевi шовковi тканини. Спецiалiзованi фабрики Киiва i Лисичанська виготовляють шовковi тканини технiчного призначення.

Лляна промисловiсть розвинулася в Украiнi за радянський перiод. Вона випускаi 7,3 % тканин краiни на Рiвненському i Житомирському льонокомбiнатах, Коростенськiй i Марчихiно-Будськiй (Житомирська обл.) фабриках. Пiдприiмства повнiстю забезпеченi власним льоноволокном. Частину льоноволокна вивозять за межi краiни.

Конопляно-джутова промисловiсть, крiм привiзного джуту i власноi сировини (волокна конопель), використовуi коротке волокно льону, бавовняну пряжу, хiмiчнi волокна. Майже всю продукцiю цiii пiдгалузi випускають Одеська джутова фабрика i Харкiвський канатний завод, повнiстю задовольняючи потреби Украiни. Частину продукцii експортують.

Трикотажною промисловiстю Украiни вироблено в 1995 р. 27,0 млн шт. трикотажних виробiв. За 1985тАФ1995 рр. виробництво зменшилося в 12 разiв. Вона маi значну власну сировинну базу. Найбiльшi трикотажнi пiдприiмства розташованi у Киiвi, Харковi, Львовi, Одесi, Житомирi, Миколаiвi, Сiмферополi, Чернiвцях, Донецьку, РЖвано-Франкiвську, Днiпропетровську, Луганську, Хмельницькому, Прилуках (Чернiгiвська обл.). У Харковi, Житомирi, Чернiвцях, Львовi й Червоноградi (Львiвська обл.) працюють панчiшнi фабрики.

Залiзничний транспорт Украiни, мiсце в структурi транспортного комплексу, основнi магiстралi i вузли.

Залiзничний транспорт. Вiдiграi провiдну роль у здiйсненнi внутрiшньодержавних i значну тАФ у зовнiшньодержавних економiчних зв'язках Украiни. На нього припадаi основна частина вантажообороту i перевезень пасажирiв. Цей вид транспорту поiднуi у собi важливi технiко-економiчнi показники: регулярнiсть руху i високу швидкiсть перевезень, велику пропускну i провiзну спроможнiсть.

В 1937 р. було завершено спорудження i реконструкцiю колii Донбас тАФ Москва загальною довжиною 1200 км, а також пiзнiше тАФ Дебальцево тАФ Валуйки тАФ РДлець тАФ Москва та iн. Важливим i пiвденно-захiдний напрямок, iнтенсивнi вантажо- i пасажиропотоки якого пов'язанi з перевезенням iмпортно-експортних вантажiв з Украiни, а також вантажiв з Росii, Бiлорусi у чорноморськi порти i у зворотному напрямку; пасажирiв, якi iдуть на вiдпочинок i лiкування на курорти Криму, Причорномор'я та Приазов'я. У здiйсненнi цих зв'язкiв важливу роль вiдiграють лiнii Харкiв тАФ Запорiжжя тАФ Сiмферополь, Харкiв тАФ Кременчук тАФ Одеса, Харкiв тАФ Днiпропетровськ тАФ Херсон.

Важливе значення для внутрiшньодержавних економiчних зв'язкiв мають залiзницi Киiв тАФ Полтава тАФ Харкiв, Киiв тАФ Одеса, а для зовнiшньоекономiчних зв'язкiв тАФ Киiв тАФ Ковель тАФ Хелм з виходом на Польщу та iншi краiни зарубiжноi РДвропи. Пiсля створення морськоi паромноi переправи Батумi тАФ Одеса значно зросло значення залiзницi Одеса тАФ Львiв тАФ Перемишль, яка вiдтепер вiдiграi важливу роль у здiйсненнi не лише внутрiшньодержавних i мiждержавних зв'язкiв Украiни, а й даi змогу Украiнi надавати транспортнi послуги краiнам Закавказзя для iх економiчних зв'язкiв з краiнами зарубiжноi РДвропи.

Протяжнiсть залiзниць загального користування в Украiнi становила в 1997 р. 22,8 тис. км, а розгорнута довжина залiзничних колiй пiдприiмств i органiзацiй тАФ 28,0 тис. км.

В Украiнi сформувалась мережа великих залiзничних вузлiв з розвинутим станцiйним i складським господарством: Харкiв, Лозова, Дебальцеве, Ясинувата, Волноваха, Полтава, Киiв, Днiпропетровськ, Запорiжжя, Одеса, Жмеринка, Козятин, Тернопiль, Львiв, Ковель, Коростень, Чоп та iншi. Частина залiзничних вузлiв пов'язана з iншими видами транспорту, що сприяi формуванню транспортних вузлiв змiшаного типу. В цих вузлах вiдбуваiться перевалка вантажiв з одного транспорту на iнший i координацiя iх дiяльностi. До них належать: Киiв, Черкаси, Кременчук, Днiпропетровськ, Запорiжжя, Херсон, Миколаiв, Одеса, Марiуполь, Керч.

Електрифiкованими i магiстральнi та найбiльш вантажонапруженi залiзницi: Москва тАФ Киiв тАФ Львiв тАФ Чоп, Донбас тАФ Кривий Рiг, Харкiв тАФ Запорiжжя тАФ Севастополь, Харкiв тАФ Лозова тАФ Микитiвка, Киiв тАФ Миронiвка тАФ Днiпропетровськ, Хирiвка тАФ Помошна тАФ Одеса тАФ РЖллiчiвськ, Харкiв тАФ Красний Лиман тАФ Дебальцево. Електрифiковано примiськi зони Киiва, Харкова, Днiпропетровська, Донецька, Львова та ряду iнших великих мiст.

Залiзничний транспорт Украiни займаi четверте мiсце у свiтi пiсля Росii, США i Канади за обсягом вантажообороту. У 1996 р. залiзницями перевезено близько 300 млн. т вантажiв i 540 млн. чол. пасажирiв. При цьому обсяги перевезень як вантажiв, так i пасажирiв постiйно скорочуються. У структурi перевезення вантажiв переважають вугiлля, в тому числi кокс, руди чорних та кольорових металiв i самi метали, лiсовi вантажi, будiвельнi матерiали, а саме: цемент, машини та устаткування, продукцiя АПК.

Трубопровiдний транспорт Украiни, основнi нафто- та газопроводи.

Трубопровiдний транспорт. Цей вид транспорту i найбiльш економiчним i ефективним для транспортування рiдкого палива, пального i технологiчного газу, хiмiчних продуктiв. Його розвиток обумовлений розвитком в Украiнi нафтовоi, нафтопереробноi i газовоi промисловостi.

Нафтопровiдний транспорт Украiни включаi в себе 12 основних нафтопроводiв загальною протяжнiстю бiля 3,0 тис. км. Дiаметр труб тАФ 720 мм. Нафтопровiдна мережа представлена транс-iвропейським нафтопроводом ВлДружбаВ», протяжнiсть якого в межах Украiни тАФ 680 км. По ньому нафта з Росii через територiю Украiни поставляiться в краiни Центральноi РДвропи (Словаччини i Угорщини). Решта нафтопроводiв маi внутрiшньодержавне i мiждержавне значення i забезпечуi нафтопереробнi заводи Украiни нафтою, основна частка якоi поки що надходить з Росii. Зокрема, це нафтопроводи Самара тАФ Лисичанськ тАФ Кременчук тАФ Херсон i Мiчурiнськ тАФ Кременчук. Через цi нафтопроводи в Украiну надходить сибiрська нафта.

Важливе значення мають нафтопроводи, якi поставляють вiтчизняну нафту на нафтопереробнi заводи: це Гнiдинцi тАФ Розбишiвське тАФ Кременчук довжиною 395 км; Кременчук тАФ Херсон (428 км), Долина тАФ Дрогобич (58 км), Биткiв тАФ Надвiрна (15 км), Качанiвка тАФ Охтирка.

Газопровiдний транспорт i не лише найбiльш ефективним, а й фактично iдиним видом транспорту в Украiнi для транспортування газу. Загальна протяжнiсть газопроводiв Украiни сягаi 33 тис. км. Основу становлять магiстральнi газопроводи, збудованi в 50-х i 60-х роках для експорту газу з Украiни: Дашава тАФ Киiв тАФ Москва, Шебелинка тАФ Брянськ, Шебелинка тАФ Острогожськ тАФ Москва, Дашава тАФ Мiнськ тАФ Вiльнюс тАФ Рига. Три перших газопроводи нинi використовуються для поставок в Украiну газу з Росii та Туркменистану. Для газифiкацii краiни були збудованi такi газопроводи: Дашава тАФ Дрогобич, Дашава тАФ Стрий, Дашава тАФ Долина тАФ Львiв, Угорськ тАФ РЖвано-Франкiвськ, Шебелинка тАФ Харкiв, Шебелинка тАФ Днiпропетровськ тАФ Кривий Рiг тАФ Одеса тАФ Кишинiв, Шебелинка тАФ Киiв тАФ Красилiв тАФ захiднi райони Украiни. З Прикарпаття йдуть газопроводи в Польщу, Словаччину, Чехiю. Через територiю Украiни прокладено магiстральнi газопроводи з Оренбурга, Захiдного Сибiру, якими Росiя експортуi газ у Захiдну РДвропу.

В Украiнi створено мережу продуктопроводiв: амiакопровiд Тольяттi тАФ Горлiвка тАФ Одеса, етиленопровiд Чепiль (Угорщина) тАФ Калуш.

Завершуiться спорудження газопроводiв Торжок тАФ Долина, Тула тАФ Шостка тАФ Киiв, Джанкой тАФ Феодосiя тАФ Керч, Глiбовське тАФ Сiмферополь тАФ Севастополь.

Автомобiльний транспорт Украiни, мiсце в структурi транспортного комплексу, основнi автомобiльнi магiстралi.

Автомобiльний транспорт тАФ це найбiльш маневрений i ефективний вид транспорту для перевезення масових вантажiв дрiбними партiями на близьку вiдстань. Цей вид транспорту розпочинаi i закiнчуi транспортний процес на морському, рiчковому i залiзничному транспортi. Автотранспорт забезпечуi функцiонування i територiальну органiзацiю всiх галузей народного господарства, i насамперед, галузей АПК, якi займають важливе мiсце в економiцi Украiни.

В мiру створення мiждержавних автомагiстралей значення автотранспорту постiйно зростаi у здiйсненнi мiждержавних зв'язкiв, зокрема з Росiiю, Бiлорусiiю, Молдовою, краiнами зарубiжноi РДвропи. В 1996 р. автомобiльним транспортом було перевезено 1254 млн. т вантажiв (69% вiд усього вантажу Украiни) i 3305 млн. чол. пасажирiв (майже 50% усiх пасажирiв Украiни).

Довжина автошляхiв загального користування становила у 1997 р. бiльш нiж 172 тис. км, в тому числi з твердим покриттям тАФ 164 тис. км; iх середня щiльнiсть по Украiнi складаi 271 км/тис. км . Найбiльш високим вiдповiдним показником видiляються захiднi областi Украiни тАФ 300 км/тис. км" i нижче. Лише в Донецькiй, Днiпропетровськiй областях i в Автономнiй Республiцi Крим цей показник сягаi 300 км/тис. км² i вище. Найважливiшими автомагiстралями Украiни i: Киiв тАФ Полтава тАФ Харкiв тАФ Ростов-на-Дону, Киiв тАФ Москва, Киiв тАФ Санкт-Петербург, Киiв тАФ Одеса, Москва тАФ Харкiв тАФ Запорiжжя тАФ Сiмферополь, Киiв тАФ Житомир тАФ Рiвне тАФ Львiв тАФ Ужгород, Киiв тАФ Днiпропетровськ тАФ Донецьк тАФ Марiуполь та iн. Близько третини автошляхiв з твердим покриттям в Украiнi мають капiтальний тип покриття, переважно на шляхах загальнодержавного i мiждержавного значення.

Водний транспорт Украiни, передумови розвитку. Мiсце в транспортнiй системi та основнi морськi i рiчковi порти.

Морський транспорт. Цей вид транспорту i порiвняно дешевим; вiн вiдiграi надзвичайно важливу роль у формуваннi зовнiшньоекономiчних зв'язкiв Украiни, особливо з краiнами далекого зарубiжжя. Загальна довжина морськоi береговоi лiнii, яка практично не замерзаi, становить бiльше 1000 км. Багато i зручних бухт, якi сприяли формуванню 18 морських портiв, серед яких найбiльш важливими i Одеса, РЖллiчiвськ, РЖзмаiл, Пiвденний, Миколаiв, Севастополь, Ялта, Феодосiя, Керч на березi Чорного моря та Марiуполь i Бердянськ на березi Азовського моря. Крiм того, i 8 судноремонтних заводiв, якi будують невеликi судна.

Експортно-iмпортнi перевезення вантажiв морським транспортом здiйснюються в середньому на вiдстань до 8 тис. км i бiльше, внаслiдок чого iх частка у вантажооборотi морського транспорту перевищуi 95%.

Найбiльшу кiлькiсть мiжнародних перевезень здiйснюють чорноморськi порти Одеси, РЖллiчiвська i Пiвденний.

На Одеський порт припадаi бiльше п'ятоi частини вантажообороту морського транспорту Украiни. Основними вантажами тут i руди, нафта i нафтопродукти, будiвельнi матерiали, хлiбнi вантажi, цукор, цитрусовi та iн. РЖллiчiвський порт розташований за 20 км вiд Одеси i i ii дублером. Працюi вiн переважно на забезпечення експортних поставок. У вантажооборотi цього порту високу частку займають метали, кам'яне вугiлля, будiвельнi матерiали, залiзна i марганцева руди. Порт Пiвденний обслуговуi в основному припортовий завод i спецiалiзуiться на забезпеченнi експорту амiаку.

В Чорноморському пароплавствi значний обсяг вантажних робiт виконують Миколаiв, Херсон, якi спецiалiзуються на вiдправленнi залiзноi i марганцевоi руд, будiвельних матерiалiв. Через Миколаiвський морський порт iмпортуються боксити. З листопада по березень цi порти припиняють навiгацiю через замерзання Днiпровського i Бузького лиманiв.

Порти Азовського пароплавства тАФ Марiуполь, Бердянськ i Керч спецiалiзуються переважно на експортi залiзноi i марганцевоi руд, чорних металiв, кам'яного вугiлля, цементу.

Порти Украiнсько-Дунайського пароплавства тАФ Ренi, РЖзмаiл, Кiлiя i Вилкове вiдiграють важливу роль у здiйсненнi економiчних зв'язкiв з краiнами зарубiжноi РДвропи, особливо Дунайського басейну.

Рiчковий транспорт. Поряд з морським i одним з найдешевих, оскiльки використовуi природнi транспортнi магiстралi тАФ судноплавнi рiчки.

Загальна довжина судноплавних рiчок в Украiнi становить бiльше нiж 4 тис. км, у тому числi з освiтлювальною i свiтловiд-бивною обстановкою тАФ 3,9 тис. км. Основнi воднi артерii тАФ Днiпро та його притоки Прип'ять i Десна, Днiстер, Пiвденний Буг. Як магiстральнi рiчковi шляхи використовуються також дiлянки Днiстровського лиману загальною протяжнiстю бiльше нiж ЗО км, а також гирло Дунаю довжиною 152 км, з них з морським устаткуванням тАФ 140 км.

Основу рiчкового транспорту Украiни становить акцiонерна судноплавна компанiя ВлУкррiчфлотВ», яка складаiться з Головного пiдприiмства та 290 структурних одиниць.

Рiчковий транспорт Украiни системою каналiв зв'язаний з рiчками сусiднiх держав: Бiлорусi i Польщi (басейн Днiпра з'iднуiться з басейном Вiсли, Днiпро-Бузьким каналом), що даi вихiд у Балтiйське море.

Основнi вантажо-розвантажувальнi роботи здiйснюються в таких рiчкових портах, як Киiв, Днiпропетровськ, Запорiжжя, Днiпродзержинськ, Кременчук, Черкаси, Нiкополь, Чернiгiв, а також Херсон, Миколаiв, Ренi, РЖзмаiл, Кiлiя, Вилково. В названих портах рiчковий транспорт працюi у тiсному взаiмозв'язку iз залiзничним i морським транспортом. Завдяки використанню суден типу рiкатАФморе вантажi перевозяться по Днiпру, Чорному морю, Дунаю i далi в рiчковi порти Румунii, Болгарii, Угорщини, Австрii, Нiмеччини; по Чорному i Середземному морях тАФ в морськi порти Туреччини, Грецii, РЖталii, Францii, РЖзраiлю та iнших краiн Середземномор'я.

Найбiльший обсяг вантажних перевезень мають Киiвська, Днiпропетровська, Запорiзька i Херсонська областi.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England