Уголь, нефть и газ Украины

Вугiльна пр-сть Укр, ii значення, особл-тi розм, суч стан та перспективи розвитку.

Запаси вугiлля на тер Укр зосередженi в основному в трьох басейнах: Донецькому, Львiвсько-Волинському та Днiпровському. В заг запасах вугiлля в Укр найвища питома вага належить донецькому басейну, Львiвсько-Волинському та Днiпровському. Крiм того, запаси вугiлля i на тер Харкiвськоi i Полтавськоi областей та Закарпатськоi вугленосноi площi. РЖз загальних запасiв 42,5 млрд т вiднесено до прогнозних ресурсiв. Запаси вугiлля в Укр цiлком достатнi для задоволеня власних потреб i забезпечення експортних поставок. Однак складнi гiрничо-геологiчнi та технологiчнi умови розробки вугiльних родовищ Укр, в першу чергу Донбасу, суттiво впливають на ек-ну ефективнiсть в-ва у вугiльнiй пр-стi. Геологiчнi запаси вугiлля в Донецькому басейнi зосередженi переважно в тонких i надто тонких пластах потужнiстю до 1,2м. Середня глибина розробки родовищ наближаiться до 700 м, а максимальна тАУ становить 1400м. По горизонтах понад 600м функцiонуi майже 60% шахт, на частку яких припадаi понад половини всього видобутого вугiлля. Пласти, якi вважаються небезпечними щодо раптових викидiв вугiлля i газу, характернi для 40% шахт. Умови розробки вугiльних пластiв Львiвсько-Волинського i Днiпровського басейнiв бiльш сприятливi. Максимальна глибина розробки пластiв Львiвсько-Волинського басейну становить 550м, а потужнiсть пластiв вугiлля тАУ вiд 1 до 1,5м. Небезпека раптових викидiв вугiлля i газу майже вiдсутня. Разом з тим зольнiсть видобутого вугiлля (47,6%) значно перевищуi аналогiчний показник в Донбасi (36,2%) i до того ж запаси вугiлля досить обмеженi (2,0% усiх запасiв вугiлля Укр). В Днiпровському басейнi зосередженi запаси бурого вугiлля, яке на вiдмiну вiд кам¢яного маi бiльш низьку теплотворну здатнiсть i використовуiться головним чином для в-ва буровугiльних брикетiв, якi споживаються нас-ням на комунально-побутовi потреби. Розробка буровугiльних родовищ проводиться пiдземним та вiкритим способом. Частка вiдкритих розробок становить 88,2%. Глибина залягання пластiв невелика тАУ максимальна 100 м. Середня глибина розробки пластiв на шахтах сягаi 90 м, на розрiзах тАУ 64 м. Зональнiсть видобутого вугiлля нижча, нiж у Донбасi та Львiвсько-Волинському басейнi i становить 21,7%, однак запаси вугiлля також невеликi (3,5% вiд усiх запасiв вугiлля Укр). Великий вплив на ефективнiсть роботи галузi маi стан вир-чих фондiв шахт. Сьогоднi до 40% шахт працюi понад 50 рокiв, а найбiльш старi шахти мають строк служби понад 70 рокiв. Лише 8% шахт експлуатуються менше 20 рокiв. Незважаючи на значний строк експлуатацii шахт, обсяги реконструкцii i буд-ва нових шахт з 1975р. стали рiзко зменшуватися. За останнi 15-20рокiв у Донбасi не було закладено жодноi шахти, у Львiвсько-Волинському басейнi тАУ одна, в Днiпровському басейнi тАУ один розрiз. Остання масова реконструкцiя вугiльних шахт була проведена у другiй половинi 60-х тАУ на початку 70-х рокiв. Тодi вона була здiйснена на 25% п-в. Однiiю з причин такого важкого стану було обмеження капiтальних вкладень на оновлення вир-чих потужностей вугiльноi пр-стi Укр. Це пов з тим, що протягом трьох останнiх десятилiть вся iнвестицiйна дiяльнiсть у вугiльнiй пр-стi була орiiнтована на розвиток видобутку вугiлля у сiхдних регiонах колишнього СРСР. Усе це i визначило рiзке гальмування процесу оновлення вир-чих потужностей i погiршення стр-ри шахтного фонду в Укр. Вир-чi потужностi, що вибули у 1991-1997рр., склали 78,7 млн т. Це призвело до втрати реальноi вир-чоi потужностi шахтного фонду в обсязi 77,3 млн т i зниження видобутку вугiлля до надзвичайно низького рiвня тАУ 75,9 млн т в 1997р при 164,8 млн т в 1990р., або бiльше нiж у двва рази. Найбiльше зниження обсягiв видобутку вiдублося за цей час у Днiпровському буровугiльному басейнi тАУ на 84,8%, тодi як у Донецькому тАУ на 51,1%, а Львiвсько-Волинському тАУ на 65,7%. РЖз заг обсягу постачання вугiлля на тер Укр до 95% припадаi на донецьке вугiлля, з якого майже 30% становить коксiвне. Львiвсько-Волинське вугiлля i буре вугiлля Днiпровського басейну використовуiться гол чином як енергетичне паливо на електростанцiях та в комунальному секторi ек-ки. Основним споживачем донецького вугiлля i Донецька, Днiпропетровська, Луганська i Запорiзька областi, де воно використовуiться гол чином для потреб енергетики та коксохiмiчноi пр-стi. В решту областей донецьке вугiлля постачаiться лише для тепловоi електроенергетики. Львiвсько-Волинське вугiлля постачаiться у захiднi областi (РЖ-Франкiвська, Львiвська та iн.) i до того ж лише на енергетичнi потреби. Буре вугiлля використовуiться гол чином для в-ва буровугiльних брикетiв (Кiровоградська, Черкаська областi). Частина вугiлля iз Луганськоi, Днiпропетровськоi та Донецькоi областей постачаiться на експорт, гол чином у Молдову та краiни далекого зарубiжжя. РЖмпорт вугiлля в Укр здiйснюiться в основному з Росii i Казахстану (для потреб коксохiмiчноi пр-стi) та Польщi. Першочерговим завданням розвитку вугiльноi пр-стi i компенсацiя вибуваючих потужностей за рах завершення вже початого буд-iв i реконструкцii ряду шахт. Крiм того, слiд закрити ряд нерентабельних шахт й переглянути полiтику цiн на вугiлля i вугiльну пр-цiю. Це дасть змогу дещо сповiльнити спад в-ва, а потiм стабiлiзувати видобуток вугiлля i створити передумови для його зростання завдяки буд-ву нових шахт, збiльшенню обсягiв реконструкцii дiючих та придiленню особливоi уваги технiчному переозброiнню галузi. П-ва вугiльноi пр-стi вiдносяться до екологонебезпечних, оск розробка вугiльних родовищ iстотно впливаi на гiдрохiмiчних режим експлуатацii поверхневих i пiдземних вод, посилюi забруднення повiтряного басейну, погiршуi родючiсть грунтiв. Специфiчним забрудненням водних басейнiв республiки i скидання значноi к-тi сисокомiнералiзованих шахтних вод у поверхневi водойми та водостоки, а також у накопичувачi, в яких вiдбуваiться вiдстiй шахтного водозливу та зливу збагачувальних фабрик. Вугiльна пр-сть забруднюi i повiтряний басейн. Викиди забруднених речовин в атмосферу п-вами Мiнвуглепрому становитлять до 25% вiд викидiв цих речовин по Укр. На очиснi споруди направляiться менше половини всiх викидiв, з яких уловлюiться й обезводнюiться 95%. Решта викидiв здiйснюiться без очистки у виглядi газоподiбних та рiдких речовин. Значним джерелом забруднення повiтряного басейну, поверхневих та пiдземних вод, а також зниження родючостi грунтiв i розмiщення вiдходiв вуглевидобутку i особливо вуглезбагачення в спецiальних природних вiдвалах та накопичувачах тАУ щорiчно у вiдвали скидаiться 60-70 млн куб м породи. К-сть прир вiдвалiв становить майже 1300, з яких близько 300 тАУ це тi, що горять. Втрата родючостi земель пiд вiдвалами становить бiльш як 7000 га. Незадовiльний екологiчний стан у вугледобувних р-нах, особливо у Донбасi, посилюiться також високим рiвнем концентрацii п-в металургiйноi та хiм пр-стi, що посилюi техногенне навантаження на навк сер i хар-i його як надзвичайно небезпечне для здоров¢я нас-ня.

Нафтова пр-сть Укр, ii зн-ня, особл-тi розмiщ, суч стан та перспективи розвитку.

На тер Укр вперше видобуток нафти розпочато в Передкарпаттi на початку 17ст. Як галузь пром в-ва нафтова пр-сть розвивалась на базi Бориславського нафтового родовища в кiнцi 19 тАУ на початку 20 ст. iз застосуванням глибокого бурiння свердловин. У той же час було вiдкрито i ряд iнших родовищ у Передкарпаттi. Найбiльшого рiвня видобуток нафти досяг в цьому р-нi у 1909р.(2053,1 тис т), однак у подальшому вiн почав знижуватися i становив у 1938р. 370 тис т. У повоiннi роки нафтова пр-сть Передкарпаття швидко розвивалась. Було здiйснено докорiнну реконструкцiю п-в галузi на новiй технiчнiй основi. В рез-тi значного розширення обсягiв геологорозвiдувальних робiт на нафту й газ було вiдкрито новi родовища в Передкарпаттi - Долинське i Пiвнiчно-Долинське, Бiткiв-Бабчинське, Орiв-Уличнянське та iн. В рез зосередженни геологорозвiдувальних робiт на нафту i газ у сiхних р-нiх Укр було вiдкрито майже 150 нафтових родовищ у Полтавськiй, Сумськiй та Чернiгiвськiй областях, якi за видобувними запасами нафти значно перевищували родовища Передкарпаття. До найбiльших належать тАУ Гнiдинцiвське, Лелякiвське, Глинсько-Розбишiвське, Рибальське, Качанiвське, Новогригорiвське та iн. Розробка цих родовищ стала основною базою для розвитку нафтовидобувноi пр-стi республiки. Найбiльшого розвитку нафтова пр-сть досягла в роки дев¢ятоi п¢ятирiчки. Так, мксимального рiвня видобутку нафти й газового конденсату (14,5 млн т) було досягнуто у 1972р. Потiм обсяги видобутку нафти стали скорочуватися, i зараз вони становлять близько 4 млн т за рiк. Тiльки за 1990-1997рр видобуток нафти в Укр знизився майже на 22%. Основний видобуток нафти припадаi на Схiдний нафтогазоносний регiон. Його питома вага у загальному видобутку нафти в краiнi досягаi майже 80%. У Пiвденному нафтогазоносному регiонi балансовi видобувнi запаси становлять 3% вiд запасiв Укр, тому видобуток нафти практично вiдсутнiй. Тенденцiя до скорочення видобутку нафти в Укр пояснюiться не лише вичерпнiстю ii запасiв, а й тим, що бiльше нiж 90% механiзованих свердловин мають насоси, якi можуть працювати на глибинi до 2000-2500 м, в той час як середня глибина основних покладiв нафти становить 3000-4000м. Крiм цього, застарiлим i основний фонд бiльшостi свердловин та iхнього обл-ня. Так, загальне спрацювання ОФ по АТ тАЬУкрнафтатАЭ становить майже 60%, не вистачаi мiцних труб, насосiв, агрегатiв. Подальший розвиток нафтовоi пр-стi в Укр обумовлюi необхiднiсть вирiшення цiлого ряду проблем. Однак з найголовнiших тАУ це пошук шляхiв стабiлiзацii та подальшого приросту видобутку нафти в Укр. Зростання глибини залягання продуктивних покладiв нафти, ускладнення технологii iх освоiння, зниження темпiв приросту промислових запасiв i стримуючими факторами щодо збiльшення видобутку нафти. Одночасно наявнiсть на тер Ук значноi к-стi науково обгрунтованих прогнозних запасiв високоякiсноi нафти з низьким вмiстом сiрчаних сполук, високим виходом свiтлих фракцiй, а також зросла потреба в нафтопродуктах стимулюють розвиток нафтовидобувноi пр-стi. Успiхи цiii галузi прямо залежать вiд рез-тiв геологорозвiдувальних робiт по пошуку нафти. Необхiдно вiдзначити, що цi роботи проводились в останнi роки з низькою ефективнiстю та систематичним невиконанням завдань щодо приросту промислових запасiв. Практично в останнi роки не було вiдкрито жодного нафтового родовища не тiльки великооб¢iмного за запасами, але й середньооб¢iмного. У нафтовидобувнiй пр-стi краiни необхiдно рiзко збiльшити обсяги експлуатацiйного бурiння на дiючих родовищах, значно прискорити освоiння нових родовищ, якi передбачаiться вiдкрити в процесi геологорозвiдувальних робiт, ущiльнити мережу свердловин, а також впровадити комплекс методiв щодо полiпшення стану заводнення та нових методiв нафтовiддачi.

Газова пр-сть Укр, ii зн-ня, особливостi розмiщення, суч стан та перспективи розвитку.

Розвиток газовоi пр-стi в Укр розпочався наприкiнцi 19ст. На той час будувалися заводи з в-ва штучного газу, який використовувася переважно для освiтлення вулиць, особнякiв, вокзалiв тощо. У пр-стi такий газ майже не використовувався. Для газовоi пр-стi Укр в першiй пол 20ст хар-ми були незначнi обсяги вир-го та видобувного газу, його висока с/в та низька прод працi. Незначний розвиток газовоi пр-стi у довоiнний перiод пояснюiться певною мiрою вiдсутнiстю спецiального оснащення для газових промислiв i надто обмеженою к-стю розвiданих газових родовищ. Разом з тим у 40-х роках 20ст були створенi вiдповiднi передумови для вiдокремлення газовоi пр-стi у самостiйну галузь паливноi iндустрii. Якiсно новий перiод у розвитку газовоi пр-стi настав пiсля другоi св вiйни, коли розпочалася iнтенсивна експлуатацiя вже вiдкритих родовищ прир газу у захiдних областях i активiзувались пошуки по всiй територii республiки. Завдяки зростанню обсягiв геологiчноi розвiдки та бурiння свердловин у 1946-1950рр було вiдкрито Шебелинське, Радченкiвське, Бiльче-Волицьке газовi родовища, а також новi горизонта на Опарському та Дашавському родовищах. Було введено в експлуатацiю Угерське та Хiдновицьке родовища. Вiдкриття i введення в експлуатацiю в останнi роки нових газових родовищ створили передумови для перебудови системи газотранспортних магiстралей значноi протяжностi: Дашава-Киiв, Дашава-Калуш-Галич-Добiвцi, Бендери-РЖ-Франкiвськ. Важливе зн-ня для газовоi пр-стi та ii розвитку мало введення в експлуатацiю у 1956р. Шебелинського газового родовища в Харкiвськiй областi. В подальшому були вiдкритi такi великi газовi родовища, як Кегичiвське, РДфремiвське, Глинсько-Розбишiвське, Машiвське, Пролетарське та Рибальське (на сходi Укр), а також Хiдновицьке, Пинянське, Бiткiв-Бабчинське (на заходi). Це привело до того, що в розмiщення газовоi пр-стi республiки за 1950-1970рр вiдбулися суттiвi змiни. Так, якщо ранiше провiдну роль вiдiгравала захiдноукр-ка нафтогазоносна область, то вже в 60-х роках акцент в розмiщеннi сировинних ресурсiв був перенесений на схiд Укр (Днiпровсько-Донецька западина). За двадцятирiччя (1950-1970 рр) питома вага Схiдного регiону у видобутку газу зросла вiд нуля до 76%, тодi як доля Захiдного регiону зменшилась вiд 100% до 22,6%. Разом з тим розпочався видобуток газу i на пiвднi республiки. За цей перiод значно зросла к-сть газифiкованих мiст республiки, розширилась сфера застосування прир газу. Видобуток газу збiльшився з 1,5 млрд куб м у 1950 до 60,9 млрд куб у 1970р., або бiльше нiж в 40 разiв. Найб обсяг видобутку газу був досягнутий у 1975р. тАУ 68,7 млрд куб м. У наступний перiод пiсля 1975р. мала мiсце тенденцiя зниження видобутку газу в Укр, який зараз становить близько 17 млрд куб м за рiк. Разом зi зниженням видобутку газу в Укр, починаючи з 1991р., спостерiгаiться зменшення споживання газу, що пов з загальним спадом в пр-вому i с/г-му в-вi. У межах Укр зараз вид-ся дев¢ять нафтогазоносних областей, розмiщення яких дозволяi об¢iднати iх в три нафтогазоноснi регiони: Схiдний тАУ Днiпровсько-Донецька газонафтоносна область; Захiдний тАУ Передкарпатська, Складчатi Карпати, Закарпатська i Волино-Подiльська та Пiвдений тАУ Переддобруджинська, Причорноморсько-Кримська, РЖндоло-Кубанська, Азово-Березанська область. При цьому Схiдний регiон охоплюi Сумську, Полтавську, Харкiвську, Днiпропетровську, Донецьку, Луганську i Чернiгiвську областi; Захiдний тАУ Волинську, Львiвську, РЖ-Франкiвську, Чернiвецьку i Закарпатську областi; Пiвденний тАУ Запорiзьку i Херсонську областi, а також АР Крим. Запаси прир газу категорiй А+В+С1 станом на 01.01.1998р. становлять 1098,4 млрд куб м, категорii С2 тАУ 331,1 млрд куб м. Запаси газу категорiй А+В+С1+С2 зосередженi переважно у Схiдному нафтогазоносному регiонi i сягають майже 82% вiд загальних запасiв цих категорiй в цiлому по Укр. Вiдповiдно на цей регiон припадаi i найбiльша питома вага видобутку газу в державi (88%). Крiм цього, Укр станом на 01.01.1998р. маi перспективнi ресурси (С3) тАУ 711,89 млрд куб м, прогнознi ресурси (Д1 + Д2) тАУ 2651,79 млрд куб м. Забезпеченiсть споживання газу за рах власного видобутку в останнi роки становить 21-22%. До того ж спостерiгаiться тенденцiя до зростання цього показника. ЦЕ пов в першу чергу з тим, що темпи скорочення потреб у прир газу дещо випереджають темпи спаду його в-ва. Частка газу, якого не вистачаi Укр (а це становить майже 80%), iмпортуiться з Росii та Туркменiстану. Найб частка газопспоживання в Укр припадаi на промислово розвинутий Схiдний регiон тАУ майже 62%, на Захiдний i Пiвденний регiони тАУ вiдповiдно 32 та 6% загальноi потреби в газi. При цьому у пр-стi використовуiться майже половина спожитого в державi газу, близько 30% газу витрачаiться на потреби енергетики, 18% - в комунально-побутовому секторi. Для вирiшення сезонноi неiрвномiрностi газоспоживання особливе зн-ня мають пiдземнi газосховища (ПГС). В Укр зараз експлуатуються 13 газосховищ з проектним обсягом 62,4 млрд куб м. Використовуються цi сховища для пiдвищення надiйностi забезпечення газом споживачiв в екстремальних ситуацiях. При цьому питома вага ПГС, розмiщених на сходi Укр, становить 17,3%, на заходi тАУ 76,3%, на пiвднi тАУ 6,4%. Нерiвномiрнiсть розмiщення ПГС, а також вiдсутнiсть гарантiй стабiльного постачання газу в Укр викликаi необхiднiсть збiльшення обсягiв резервування газу на сходi та пiвднi Укр. Завдяки вiдкриттю великих газових родовищ на сходi Укр, в Оренбурськiй та Тюменськiй областях, на Пiвнiчному Каказi i в Середнiй Азii широкого розвитку набув магiстральний трубопровiдний транспорт. Газопровiдний транспорт Укр розвивався як складова частина iдиноi газопостачальноi системи колишнього СРСР. Функцiонуюча сьогоднi система газопроводiв Укр забезпечуi поставку газу усiм споживачам та на експорт. Заг протяжнiсть газопроводiв у межах Укр досягла майже 35 тис км. До основних магiстральних газопроводiв слiд вiднести такi, як: Уренгой-Помари-Ужгород; Острогожськ-Шебелинка; Шебелинка тАУ Днiпропетровськ; Кривий Рiг тАУ РЖзмахл; Шебелинка тАУПолтава тАУ Киiв; Дашава тАУ Киiв; тАЬСоюзтАЭ та ряд iн. Пропускна здатнiсть усiх газопроводiв, що входять на тер Укр з Росii, становить понад 2000 млрд куб м газу. Через тер Укр здiйснюiться транзит газу на експорт з Росii у РДвропу (в середньому понад 100 млрд куб м за рiк). Перспективи розвитку газовоi пр-стi Укр пов з розширенням геолого-пошукових робiт, збiльшенням обсягiв пошукового бурiння та прискоренням промислового освоiння вiдкритих родовищ. Поряд з цим слiд широко впроваджувати досягнення НТП, зокрема новiтнiх технологiй i технiки. Екологiчнi проблеми в газовiй пр-стi мають свою специфiку, яка визначаiться в основному вiдчуженням та забрудненням земель в районах промисловоi експлуатацii газових родвоищ та проведенням геолого-пошукових робiт на нафту й газ. Щодо використання прир газу в рiзних секторах ек-ки та галузях н/г, то цей вид ресурсу i найбiльш екологiчно чистим порiвняно з такими енергетичними ресурсами, як вугiлля, мазут, торф.

Економiчна характеристика вугiльних басейнiв Украiни.

Ва Запаси вугiлля на тер Укр зосередженi в основному в трьох басейнах: Донецькому, Львiвсько-Волинському та Днiпровському. В заг запасах вугiлля в Укр найвища питома вага належить донецькому басейну, Львiвсько-Волинському та Днiпровському. Крiм того, запаси вугiлля i на тер Харкiвськоi i Полтавськоi областей та Закарпатськоi вугленосноi площi. РЖз загальних запасiв 42,5 млрд т вiднесено до прогнозних ресурсiв. Запаси вугiлля в Укр цiлком достатнi для задоволеня власних потреб i забезпечення експортних поставок. Однак складнi гiрничо-геологiчнi та технологiчнi умови розробки вугiльних родовищ Укр, в першу чергу Донбасу, суттiво впливають на ек-ну ефективнiсть в-ва у вугiльнiй пр-стi. Геологiчнi запаси вугiлля в Донецькому басейнi зосередженi переважно в тонких i надто тонких пластах потужнiстю до 1,2м. Середня глибина розробки родовищ наближаiться до 700 м, а максимальна тАУ становить 1400м. По горизонтах понад 600м функцiонуi майже 60% шахт, на частку яких припадаi понад половини всього видобутого вугiлля. Пласти, якi вважаються небезпечними щодо раптових викидiв вугiлля i газу, характернi для 40% шахт. Умови розробки вугiльних пластiв Львiвсько-Волинського i Днiпровського басейнiв бiльш сприятливi. Максимальна глибина розробки пластiв Львiвсько-Волинського басейну становить 550м, а потужнiсть пластiв вугiлля тАУ вiд 1 до 1,5м. Небезпека раптових викидiв вугiлля i газу майже вiдсутня. Разом з тим зольнiсть видобутого вугiлля (47,6%) значно перевищуi аналогiчний показник в Донбасi (36,2%) i до того ж запаси вугiлля досить обмеженi (2,0% усiх запасiв вугiлля Укр). В Днiпровському басейнi зосередженi запаси бурого вугiлля, яке на вiдмiну вiд кам¢яного маi бiльш низьку теплотворну здатнiсть i використовуiться головним чином для в-ва буровугiльних брикетiв, якi споживаються нас-ням на комунально-побутовi потреби. Розробка буровугiльних родовищ проводиться пiдземним та вiкритим способом. Частка вiдкритих розробок становить 88,2%. Глибина залягання пластiв невелика тАУ максимальна 100 м. Середня глибина розробки пластiв на шахтах сягаi 90 м, на розрiзах тАУ 64 м. Зональнiсть видобутого вугiлля нижча, нiж у Донбасi та Львiвсько-Волинському басейнi i становить 21,7%, однак запаси вугiлля також невеликi (3,5% вiд усiх запасiв вугiлля Укр). Великий вплив на ефективнiсть роботи галузi маi стан вир-чих фондiв шахт. Сьогоднi до 40% шахт працюi понад 50 рокiв, а найбiльш старi шахти мають строк служби понад 70 рокiв. Лише 8% шахт експлуатуються менше 20 рокiв. Незважаючи на значний строк експлуатацii шахт, обсяги реконструкцii i буд-ва нових шахт з 1975р. стали рiзко зменшуватися. За останнi 15-20рокiв у Донбасi не було закладено жодноi шахти, у Львiвсько-Волинському басейнi тАУ одна, в Днiпровському басейнi тАУ один розрiз. Остання масова реконструкцiя вугiльних шахт була проведена у другiй половинi 60-х тАУ на початку 70-х рокiв. Тодi вона була здiйснена на 25% п-в. Однiiю з причин такого важкого стану було обмеження капiтальних вкладень на оновлення вир-чих потужностей вугiльноi пр-стi Укр. Це пов з тим, що протягом трьох останнiх десятилiть вся iнвестицiйна дiяльнiсть у вугiльнiй пр-стi була орiiнтована на розвиток видобутку вугiлля у сiхдних регiонах колишнього СРСР. Усе це i визначило рiзке гальмування процесу оновлення вир-чих потужностей i погiршення стр-ри шахтного фонду в Укр. Вир-чi потужностi, що вибули у 1991-1997рр., склали 78,7 млн т. Це призвело до втрати реальноi вир-чоi потужностi шахтного фонду в обсязi 77,3 млн т i зниження видобутку вугiлля до надзвичайно низького рiвня тАУ 75,9 млн т в 1997р при 164,8 млн т в 1990р., або бiльше нiж у двва рази. Найбiльше зниження обсягiв видобутку вiдублося за цей час у Днiпровському буровугiльному басейнi тАУ на 84,8%, тодi як у Донецькому тАУ на 51,1%, а Львiвсько-Волинському тАУ на 65,7%. РЖз заг обсягу постачання вугiлля на тер Укр до 95% припадаi на донецьке вугiлля, з якого майже 30% становить коксiвне. Львiвсько-Волинське вугiлля i буре вугiлля Днiпровського басейну використовуiться гол чином як енергетичне паливо на електростанцiях та в комунальному секторi ек-ки. Основним споживачем донецького вугiлля i Донецька, Днiпропетровська, Луганська i Запорiзька областi, де воно використовуiться гол чином для потреб енергетики та коксохiмiчноi пр-стi. В решту областей донецьке вугiлля постачаiться лише для тепловоi електроенергетики. Львiвсько-Волинське вугiлля постачаiться у захiднi областi (РЖ-Франкiвська, Львiвська та iн.) i до того ж лише на енергетичнi потреби. Буре вугiлля використовуiться гол чином для в-ва буровугiльних брикетiв (Кiровоградська, Черкаська областi). Частина вугiлля iз Луганськоi, Днiпропетровськоi та Донецькоi областей постачаiться на експорт, гол чином у Молдову та краiни далекого зарубiжжя. РЖмпорт вугiлля в Укр здiйснюiться в основному з Росii i Казахстану (для потреб коксохiмiчноi пр-стi) та Польщi. Першочерговим завданням розвитку вугiльноi пр-стi i компенсацiя вибуваючих потужностей за рах завершення вже початого буд-iв i реконструкцii ряду шахт. Крiм того, слiд закрити ряд нерентабельних шахт й переглянути полiтику цiн на вугiлля i вугiльну пр-цiю. Це дасть змогу дещо сповiльнити спад в-ва, а потiм стабiлiзувати видобуток вугiлля i створити передумови для його зростання завдяки буд-ву нових шахт, збiльшенню обсягiв реконструкцii дiючих та придiленню особливоi уваги технiчному переозброiнню галузi. П-ва вугiльноi пр-стi вiдносяться до екологонебезпечних, оск розробка вугiльних родовищ iстотно впливаi на гiдрохiмiчних режим експлуатацii поверхневих i пiдземних вод, посилюi забруднення повiтряного басейну, погiршуi родючiсть грунтiв. Специфiчним забрудненням водних басейнiв республiки i скидання значноi к-тi сисокомiнералiзованих шахтних вод у поверхневi водойми та водостоки, а також у накопичувачi, в яких вiдбуваiться вiдстiй шахтного водозливу та зливу збагачувальних фабрик. Вугiльна пр-сть забруднюi i повiтряний басейн. Викиди забруднених речовин в атмосферу п-вами Мiнвуглепрому становитлять до 25% вiд викидiв цих речовин по Укр. На очиснi споруди направляiться менше половини всiх викидiв, з яких уловлюiться й обезводнюiться 95%. Решта викидiв здiйснюiться без очистки у виглядi газоподiбних та рiдких речовин. Значним джерелом забруднення повiтряного басейну, поверхневих та пiдземних вод, а також зниження родючостi грунтiв i розмiщення вiдходiв вуглевидобутку i особливо вуглезбагачення в спецiальних природних вiдвалах та накопичувачах тАУ щорiчно у вiдвали скидаiться 60-70 млн куб м породи. К-сть прир вiдвалiв становить майже 1300, з яких близько 300 тАУ це тi, що горять. Втрата родючостi земель пiд вiдвалами становить бiльш як 7000 га. Незадовiльний екологiчний стан у вугледобувних р-нах, особливо у Донбасi, посилюiться також високим рiвнем концентрацii п-в металургiйноi та хiм пр-стi, що посилюi техногенне навантаження на навк сер i хар-i його як надзвичайно небезпечне для здоров¢я нас-ня.

Нафтопереробна пр-сть Укр, особливостi розмiщення, суч стан та перспективи розвитку.

Ва В Укр розмiщенi i функцiонують шiсть основних нафтопереробних заводiв (НПЗ) тАУ Кременчуцький, Лисичанський, Херсонський, Одеський, Дрогобицький, надвiрнянський. Вiдносно новими i надпотужними заводами i Кременчуцький та Лисичанський. Перший з них побудований у 1966р. i маi потужнiсть 16,0 млн т за рiк. Решта заводiв (крiм Дрогобицького) спорудженi ще в довоiннi роки i мають значно меншу потужнiсть. У повожнний перiод в рез-тi реконструкцii iх потужностi зросли до 2,7-7,1 млн т за рiк (1997 р.). Разом з тим глибина переробки нафти в краiнi залишилась досить низькою тАУ до 60%. У Захiднiй РДвропi вона досягла узагальнено 80%, а у США тАУ понад 90%. Зазначенi данi по Укр свiдчать про те, що значна частка обсягу вироблених нафтопродуктiв припадаi на паливний мазут. Сумарна потужнiсть вторинних процесiв (по всiх НПЗ) становить приблизно 35% потужностi первинних процесiв (близько 12% з 35% - поглиблення переробки нафти, 23% облагородження нафтопродуктiв), що, звичайно, недостатньо, виходячи з сучасного свiтового рiвня розвитку нафтопереробки. Низький техн-й рiвень в-а нафтопереробноi пр-стi Укр, недосконалiсть технологiчних схем НПЗ, випуск неякiсних нафтопродуктiв викликають iнтенсивне забруднення навк середовища. Основними забрудниками вiд нафтопереробних заводiв i сiрчанi сполуки, окисли вуглецю, сiрки азоту, сажа тощо. У зв¢язку з незначним видобутком нафти в Укр обсяги ii переробки значною мiрою залежать вiд масштабiв поставок ii з-за меж краiни. Зовнiшнi поставки нафти здiйснюються гол чином з Росiйськоi Федерацii. В Укр склалася вкрай несприятлива ситуацiя, коли нашi нафтозаводи, маючи достатнi потужностi для в-ва в необхiдних обсягаi нафтопродуктiв (з усiх основних найменувань), простоюють. З 1991р. подача нафти в Укр з Росii рiзко знижувалась. Вiдповiдно скорочувалися i обсяги нафтопереробки. Якщо в 1990р було перероблкно 58,1 млн т, то у 1997р тАУ лише 12,3 млн т. До того ж якiсть багатьох нафтопродуктiв не вiдповiдаi вимогам споживачiв. Разом з тим готова продукцiя iмпортуiться з Росii, Бiлорусi та iн краiн. Але орiiнтацiя на масовий iмпорт готових нафтопродуктiв i марнотратною для будь-якоi краiни, тим бiльше для Укр в перiод кризи ii ек-ки. Т.ч., Укр стоiть перед необхiднiстю вирiшення складних проблем, пов з подальшим розвитком нафтопереробки як однiii з найважливiших галузей пр-стi i всього н/г-го комплексу, а також з рац-м та стабiльним забезпеченням НПЗ сирою нафтою (власною i привiзною). Найважливiшим завданням розвитку нафтопереробноi пр-стi i забезпечення iстотного зростання техн-го рiвня в-ва. Насамперед слiд пiдвищити глибину переробки нафти до рiвня краiн, що мають розвинуту нафтопереробку, тобто до 80%. Це може бути досягнуто до 2010р. Поглиблення переробки нафти для Укр маi зараз першорядне зн-ня, бо дозволяi значно економити нафту (до 30%), не зменшуючи в-ва свiтлих нафтопродуктiв, в першу чергу найбiльш споживаних тАУ автомобiльного бензину, дизельного палива, авiацiйного гасу. Правда, при цьому знизяться обсяги в-ва паливного мазуту. Однак вiн може i повинен замiщатися iншими видами палива, насамперед вугiллям. З поглибленням переробки нафти в Укр полiпшиться заг стр-ра випуску нафтопродуктiв та бiльш ефективним стане використання нафтовоi сировини.

ВаОсновнi нафто- i газовидобувнi райони Украiни. Нафто- i газопроводи Украiни.

Нафту i природний газ використовують як високоефективне паливо i цiнну сировину для хiм пр-стi. На нафту в стр-рi видобутку палива у перерахунку на умовне паливо припадаi 7,2%, на прир газ тАУ 26,1%. Починаючи з 70-х рокiв видобуток нафти i газу невпинно скорочувався. В той час Укр була основним районом видобутку прир газу в колишньому СРСР i багато рокiв укр-й газ використовувася для газифiкацii мiст i сiл Росii. З Укр було прокладено потужнi газопроводи до Москви i Ленiнграда. Украiнський газ надходив також до Молдови, Бiлорусi, республiк Прибалтики. Украiна ж iз власним газом була газифiкована чи не найгiрше. В 1996р. видобуто 4,1 млн т нафти (включаючи нафтовий конденсат) i 18,4млрд куб м газу. Хоча видобуток нафти i газу внашiй державi зменшуiться, проте маiмо i сприятливi фактори: великi потужностi по переробцi нафти, близько 70 млн т, якi вiдсутнi в Росii, i великi газосховища. Оск газ зберiгати у трубах неможливо, Росiя вимушена закачувати його великi обсяги в укр-кi газосховища. Цей газ вона продаi в краiни Захiдноi та Центральноi РДвропи. При розумнiй мiжнароднiй полiтицi це може дати Украiнi величезнi валютнi надходження. Нафту i прир газ в Укр видобувають у Передкарпаттi, на Лiвобережжi та в причорноморському нафтогазоносному регiонi. Провiдне мiсце належить Лiвобережжю. Тут, у Чернiгiвськiй, Сумськiй та Полтавськiй областях i родовища високоякiсноi нафти. Вони мають значну к-сть попутного природного газу, який використовуiться для газифiкацii навколишнiх мiст i сiл. РД невеликi родовища нафти на пiвднi краiни. Найбiльшi родовища газу зосередженi в Харкiвськiй областi, серед яких особливо вiдоме Шебелинське. Менше п¢ятоi частини видобутоку прир газу Украiни зосереджено в Прикарпаттi. Це Дашава i родовища РЖ-Франкiвськоi областi. Доволi значнi родовища прир газу на пiвднi краiни i передусiм у Криму. В останнi роки зростаi видобуток газу з дна Чорного моря. В Укр склалася густа мережа газопроводiв, якi ведуть вiд родовищ Харкiвськоi областi, Передкарпаття i Криму до великих iндустрiальних центрiв: Полтави, Киiва, Львова, Днiпропетровська, Кривого Рогу,Одеси, Харкова, Сiмферополя, Севастополя, Ялти тощо. Укр маi великi перспективнi нафтогазоноснi площi. За оцiнками спецiалiстiв, тут можливi вiдкриття родовищ свiтового масштабу. Насамперед це стосуiться шельфу Чорного моря. РД також перспективи подальшого видобутку нафти i прир газу в районах, де iх видобувають десятки рокiв. По-перше, за iснуючоi нинi в Укр неефективноi технологii експлуатацii нафтових родовищ близько 70% нафти залишаiться в надрах землi. Вiдомi новiтнi способи ii видобутку, якi дозволяють одержати цi тАЬзалишкитАЭ. По-друге, як виявилося, Укр дослiджена в геологiчному вiдношеннi недостатньо, тобто i перспектива пошуку енергоносiiв практично по всiй ii територii: Закарпаття, Передкарпаття, Волинь, Чернiгiвщина, Причорномор¢я, Азовське море, Донбас, Приднiпров¢я тощо. По-третi, нинi i новi, вiдмiннi вiд тих, що iснували ранiше, теорii походження нафти i газу, а це значно розширюi дiапазон iх пошуку. В найближчi роки можна чекати на новi великi вiдкритi родовища нафти й газу. Перспективи тут настiльки великi, що своi капiтали в розвиток нафтовоi i газовоi пр-стi нашоi держави готовi вкладати найбiльшi нафтовi компанii свiту, зокрема тАЬШеллтАЭ, яка працюi лише з родовищами свiтовоi величини.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"РЖсторiя РусiвтАЭ тАУ виразник полiтичних поглядiв автономiстiв

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England